Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти, молоді та спорту Березівської сільської ради

Житомирського району Житомирської області

КУЛЬТУРА

МОВЛЕННЯ

Практичний посібник

5 клас

Березівка - 2022

Схвалено на засіданні педагогічної ради Березівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

  Рішення №6 від 10.12.2021

Рецензент:  Тетяна Захарова, голова динамічної групи учителів суспільно-гуманітарного циклу відділу освіти Березівської сільської ради, вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист

Укладач: Жеребчук М.В.- вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель»

Культура мовлення: практичний посібник для 5 класу/ М.В. Жеребчук.-Березівка, 2021.

   Практичний посібник підготовлено згідно з новою навчальною програмою з української мови для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Практичний посібник із культури українського мовлення для 5 класу спрямований на те, щоб формувати в здобувачів освіти не тільки культуру мовлення, але й розвивати інтелект і загальну культуру особистості. Цікаві творчі вправи, завдання дослідницького характеру, вправи із цікавої граматики на удосконалення усного і писемного мовлення, елементи гри допоможуть учням глибше пізнати рідну мову, спонукатимуть їх удосконалювати власне мовлення.

Учитель-словесник  може використати  вправи і завдання для проведення цікавого результативного уроку з урахуванням сучасних підходів і вимог до організації і вивчення рідної мови.

ЗМІСТ

1. Вступ

2. Основні вимоги до культури мовлення

3. Правильне наголошування слів - одна з ознак мовної культури людини

4. Роль скоромовок у виробленні правильної дикції і артикуляції, підвищенні культури мовлення

5. Народні погляди на культуру мовлення у прислів’ях та приказках

6. Синонiми як засіб увиразнення мовлення й уникнення тавтологiї

7. Висловлення протилежних думок, образність, багатство мовлення через вживання антонімів

8. Роль паронімів у збагаченні мовлення

9. Вправи на визначення порушень мовних норм

10. Вживання у мовленні фразеологізмів

11.Культура усного і писемного мовлення

12.Список використаних джерел

13. Додатки

1.  Вступ

                                      Як парость виноградної лози,

                                      Плекайте мову.

                                      Пильно й ненастанно

                                      Політь бур’ян.

                                      Чистіша від сльози

                                      Вона хай буде.

                                                                  М. Рильський

       Державотворчі процеси в Україні тісно пов’язані з розвитком та утвердженням української мови як державної.

       «Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма нашого організування. Мова – душа кожної національності, її святощі, її національний скарб…

         У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання. Мова – це не тільки простий символ  розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова - найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного « Я». І поки живе мова – житиме й народ»(Огієнко Іван. Українська культура. – К.,1991. – С. 239-240).

Зазнавши впродовж свого розвитку обмежень, переслідувань і заборон в різних імперіях,  українська мова виборювала своє право на існування.

Тепер у незалежній Україні українська мова в усій її чистоті й красі має посісти належне їй місце.

Нині культура мови – це проблема, що є предметом публічного обговорення та пильної уваги науковців, письменників, учителів-словесників та й взагалі людей, небайдужих до виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови.

    Відродження української мови, культури, традицій, національної духовності починається у школі, тому велика роль тут належить учителю-словеснику.

   Мові високої культури властиві багатий словниковий запас, різноманітність граматичних форм і синтаксичних конструкцій, логічність і послідовність, правильність і чіткість, точність, доречність і виразність.

Високий рівень культури мовлення свідчить про розвинений інтелект і загальну культуру особистості та суспільства в цілому. Кожен повинен плекати культуру мовлення.

Перебуваючи десятиліттями  під владою Росії, вивчаючи у школах та ВНЗ на вищому рівні мову російську, українці відійшли від норм української мови. В основному українська мова – це суржик. Сьогодні молоде покоління намагається спілкуватися мовою своєї держави, вивчати її норми та застосовувати як в усній, так і в писемній формі. Адже це необхідність.

Завдання вчителя-словесника полягає в тому, щоб прищепити учням любов до рідної мови, бажання  плекати її культуру, дотримуватися  літературної норми. Важливо виробити  в  учнів навички виявляти помилки й усувати зі свого мовлення елементи, що спотворюють його.

   Практичний посібник із культури українського мовлення спрямований на те,  щоб виховати в учнів бажання вивчати рідну мову, дотримуватися  норм безпомилкового слововживання, запобігти використанню неправильних граматичних форм та порушення норм українського літературного мовлення на всіх рівнях мовної системи.

   Тут розміщені вправи й завдання репродуктивного, дослідницького, проблемного, творчого характеру, мовленнєві та ігрові завдання, завдання на розвиток усного й писемного мовлення, завдання на розвиток логічного, критичного, креативного мислення шляхом підбору завдань, які активізують пізнавальну діяльність учнів.

  Завдання практичного посібника відповідають культурологічному принципу навчання рідної мови, які враховують одвічні духовні цінності і традиції українського народу.

Запропоновані завдання і вправи як усні, так і письмові спрямовані на вміння правильно вести діалог, збагачувати мовлення синонімами, антонімами і фразеологізмами, дотримуватися правильного наголошення слів, уникати мовних кальок, писати  есе, творчі роботи, редагувати тексти практичного спрямування.

2. Основні вимоги до культури мовлення

Основою мовленнєвої культури є грамотність. Грамотність мовлення забезпечує дотримання мовних норм. Але мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, потрібно вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати різну літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати свої думки, виправляти себе, шукати найкращі варіанти висловлювання.

3. Правильне наголошування слів - одна з ознак мовної культури людини

    Наголос — це виділення посиленням голосу певного складу в слові. В українській мові наголос вільний, тобто наголошеними можуть бути різні за порядком склади.

Існують слова з подвійним наголошенням. У словниках наводять обидва наголоси, наприклад: зАвждИ, пОмИлка. Серед словників України одним із найважливіших є словник наголосів української літературної мови.

Які особливості має наголос в українській мові?

Український наголос має такі особливості: • він силовий, або динамічний. Це означає, що наголошений склад вимовляється з більшою силою, ніж інші;

• він вільний, тобто наголошеними можуть бути різні за порядком склади;

• він не закріплений за певною значущою частиною слова, а може бути на префіксі, корені, суфіксі, закінченні;

• він рухомий, тобто може переміщуватися з однієї частини слова на іншу

Яку функцію може виконувати наголос в українській мові?

Наголос в українській мові іноді виконує смислорозрізнювальну функцію:

замок — замок, вікна — вікна, хліба — хліба

Чому необхідно приділяти увагу правильному наголошуванню слів?

Правильне наголошування слів є однією з ознак мовної культури людини

Виконати вправи

1.Розподільний диктант

Завдання: записати слова в три колонки: в першу — з наголосом на першому складі, в другу — з наголосом на

другому складі, в третю — з наголосом на третьому складі. З двома-трьома словами скласти речення.

Конвалія, запитання, шофер, дарунок, читання, заробіток, гримнути, кропива, чорнозем, завдання, адрес, жилавий, документ, ненависть, гаряче, мізерний.

2.Поставити наголос у словах:

Босий, була, везти, верба, випадок, дрова, йдемо, беремо,кидати, кропива,колесо.

3. Знайти слова з неправильно поставленим наголосом

ОдИнадцять, алфавІт, донькА,жАлюзі, вИпадок, вАги, вІрші, кілОметр зАкрутка, колесО, відвезтИ.

4. Визначити  слово, з  наголосом на першому складі

      А колесо

      Б грушевий

      В дочка

      Г тонкий

5. Визначити  слово, з  наголосом на першому складі

     А завдання

     Б жалюзі

     В олень

     Г кілометр

  6. На перший склад падає наголос у всіх словах,    ОКРІМ

     А разом

     Б іскра

     В верба

     Г центнер

 7. На перший склад падає наголос у всіх словах,   ОКРІМ

    А помилка

    Б свердло

    В косий

    Г житло

8. На другий склад падає наголос у слові 

    А випадок

    Б зовсім

    В навчання

    Г сантиметр

9. На другий склад падає наголос у слові     

    А легкий

     Б абихто

     В листопад

     Г подруга 

10.  На другий склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ

      А  жалити

      Б обруч

      В дощечка

      Г живопис

11. На другий склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ

       А мережа

       Б ненависть

       В кропива

      Г тонкий

4. Роль скоромовок у виробленні правильної дикції і артикуляції, підвищенні культури мовлення

Для вироблення правильної дикції і артикуляції, підвищення культури мовлення, розвитку техніки мовлення, для чіткої вимови слів і фраз велику користь приносять скоромовки. Скоромовка - це спеціально підібрана фраза з підбором звуків, які важко вимовляти, швидкомовна жартівлива приказка або примовка.

Скоромовка – це цікавий і найбільш доступний спосіб покращення вимови. Зміст у них зазвичай жартівливий, тому їх рекомендують як дітям, так і дорослим.

Правила, які допоможуть вивчити скоромовки

1. Спочатку потрібно промовити скоромовку повільно та чітко, практично по складах.
2. Спробуйте промовити її беззвучно.
3. Проговоріть текст пошепки. Не шиплячи, не тихо, а саме пошепки.
4. Скажіть скоромовку ще раз, але вже використовуючи різні інтонації: від засудження до співчуття, від усмішки до роздратування.
5. Тепер потрібно вимовити скоромовку якнайшвидше.

Ой, збирала Маргаритка маргаритки на      горі.       Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.

Вашому Паламареві нашого Паламаря не перепаламарювати. Наш Паламар вашого Паламаря перепаламарить, перевипаламарить.

Пилип прилип, прилип Пилип. Пилип плаче. Пилип посіяв просо, просо поспіло. Пташки прилетіли, просо поїли.

Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок.

Летів горобець через верхній хлівець, ніс пуд гороху і нам дав потроху.

У цій скоромовці часто повторюється "в" та склади, які починаються на цю літеру: "ві", "во", "во", "ви".

Скоромовка, яка випробує вас та ваш язик на спритність! Тут багато "р", "п" та "с".

Це хороша скоромовка для тренування вимови літери "р" у різних словах з різними комбінаціями.

Перебіг дзвінких та глухих "б" та "д" у цій скоромовці змусить вас попітніти.

Коротка скоромовка про курку потренує вас у правильній вимові літери "р".

Це справжній вибух у вашому роті. Для початку розберіть окремо кожне слово, щоб зрозуміти загальний сенс написаного.

А ця скоромовка для любителів літери "ч" та всіх шиплячих.

Дзвінкий "з" тут і м'який і      твердий. Повправляйтеся!

Був собі паламар,

його діти паламаренята                                                             перепаламарилися.

"Г" та "ґ" у цій скоромовці дуже підступні. Не плутайте їх місцями.

Галасливі ґави й ґалки в гусенят взяли скакалки.

Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.

Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.

Ворона проворонила вороненя.  

Жовтий жук купив жилет,

Джемпер, джинси та жакет.                                                                                                                      

Їхав Прокіп мимо кіп.                                                                                                                    Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.                                         

Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.

Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.

Кіт котові каже: «Коте,в кадуб вкинеш капустину,

Кілька китичок калини»

Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука —
Буде букові наука.

Мусію, Мусію.
Муку сію,
Печу паляниці,
кладу на полиці.

На річці Лука спіймав рака в рукав

На дворі трава, на траві дрова.

5. Народні погляди на культуру мовлення у прислів’ях та приказках

До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів’я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків.

Краса і сила прислів’їв – у закладеній в них споконвічній мудрості народу, влучності і дотепності народного слова.

Зміст прислів’їв та приказок багатий. Вони дають можливість створити образ, відтворити пейзаж, історичну добу, передати переживання, радість і смуток, возвеличити людину, засудити й викрити негативні риси її. Прислів’я і приказки є своєрідними неписаними етичними законами, яких потрібно дотримуватись у житті. Вивчення їх поглиблює знання учнів про безмежний світ людини, виховує шану до людини, слова, поповнює мовний запас своєрідними стійкими висловами.

Без прислів’їв наша мова стає бідною, неяскравою. І навпаки, яка красива, багата, образна мова того, хто доречно вживає фразеологізми. Інколи буває так, що тільки завдяки стійким сполученням слів можна висловити своє почуття, дати правильну відповідь, досить влучну і кмітливу. Але цьому треба вчитись.

Виконати вправи

1. З’єднати частини прислів’їв про Батьківщину

2. Закінчити прислів’я

Слово – не  горобець,  вилетить  – … (не впіймаєш).

Хочеш їсти калачі – не сиди на … (печі)

Батьківщина – мати, умій за неї…(постояти).

У чужій сторонці не так світить і … (сонце)

Хочеш собі добра, не роби нікому … (зла)

За  гроші  честі  не …(купиш)\

3. Закінчити прислів’я про працю

Бджола мала, а й та … (працює).

Сьогоднішньої роботи на завтра не …. (відкладай).

Хочеш їсти калачі, …. (не сиди на печі).

Маленька праця краща за велике ….(безділля).

Зробив діло – …. (гуляй сміло).

Добрий початок – …. (половина справи).

4. Знайти кінець (початок) прислів’їв і з’єднати їх стрілочками. Причому кольори олівців, фломастерів для з’єднання кожного прислів’я мають бути різними. Такий спосіб виконання дасть змогу п’ятикласникам закарбувати у пам’яті прислів’я не тільки на основі слухової, а й зорової пам’яті.

5. Розкрити зміст кожного прислів’я

Добре словечко робить тепле містечко.

Панська воля — панська й сила.

Красиве обличчя з часом змінюється, добре серце — ніколи.

Щоб тобі робили добро, роби добро іншим.

В клітці є пити, їсти і хороше сісти, та немає волі.

Часок у добрі побудеш — все горе забудеш.

Живому багацько і треба.

Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»

Буде й на нашій вулиці празник.

Аби живі, а що голі – то нічого: колись і наша візьме.

Люди стали знати, як стало хліба не ставати.

Правда кривду переважить!

Хазяїн на чуже рота роззявив.

Віділлються вовкові овечі сльози.

6. Вибрати правильне пояснення прислів’я

7. Прочитай. Утвори прислів’я з деформованого тексту і запиши

Що, обміркуй, казати-, маєш, наперед.

Його, слово-, дав, виконай.

Мудрий, все, не, каже, а дурний, все, не, що, каже, знає, що, знає.

Умієш, умій, говорити-, слухати.

Говори, слухай, мало, багато, більше, ще, а, думай.

Краще, ніж, мовчати, брехати.

Не, почути, хочеш, слів, і, не, дурних, сам, їх, кажи, поганих.

8.Написати міні-твір на одну з тем за вибором

Язик без кісток: що хоче       лопоче.

Меле, як поржній млин.

Язик до Києва доведе.

Гризуться, як собаки за кістку.

9. Побудувати діалог, який би розкрив значення прислів’я « Слово може врятувати людину, слово може і вбити».

10. Побудувати діалог батька з сином на тему « З ким поведешся, того й наберешся».

6. Синонiми як засіб увиразнення мовлення й уникнення тавтологiї

Синоніми — це слова, якi близькi або однаковi за значенням, але рiзнi за звучанням.

Наприклад: ходити – шкандибати – дибати – дрiботiти. Синонiми об’єднуються у синонiмiчнi гнiзда, або ряди. Їх центр – стрижневе слово. Воно стилiстично нейтральне i є носiєм загального значення: гарний – чудовий – чарiвний – вродливий – гожий.

Правильне використання синонiмiв допомагає увиразнити мовлення й уникнути тавтологiї, тобто повторення спiльнокореневих або тих самих слiв.

Виконати вправи

1.Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди й запишіть

Сміливий, говорити, старий, героїчний, розмовляти, відважний, казати, ретельний, темніти, доблесний, шептати, безстрашний, базікати, балакати, дбайливий, давній, труд, метелиця, войовничий, древній, праця, вечоріти, хоробрий, гомоніти, незламний, цокотати, старезний, хуртовина, крокувати, акуратний, стародавній, смеркатись, мужній, робота, сутеніти, стійкий, завірюха.

2. Дібрати синоніми до виділених слів.

1. І хочеться мені, щоб всі раділи з нами (Н. Забіла).
2. Солдат не зважає на смерть і на втому (Л. Первомайський).
3. Хлопці трохи помовчали, знов почали говорити (І. Нечуй-Левицький).
4. Тільки вітер з осокою шепче.
5. А дівчата, мов ті сороки, цокотали (Т. Шевченко).
6. Подали команду рушати (О. Гончар).

3. Пояснити відтінки значень слів у синонімічних групах.

1. Гарячий, палючий, пекучий, розпечений, розжарений, розігрітий.
2. Старий, літній, дряхлий.
3. Кволий, слабосилий, немічний, безсилий.
4. Скоро, швидко, незабаром.
5. Байдуже, незворушно, непорушно, холоднокровно.
6. Говорити, балакати, бесідувати, торочити, промовляти, розповідати, висловлюватися, ректи, вимовляти, плескати, цвенькати, кричати, гаркнути, лепетати, базікати.
7. Ходити, йти, рушати, майнути, бігти, сновигати, сунути, тікати, дременути, дибати, чимчикувати, швендяти, плестися, чвалати, ганяти, брести, шкандибати, чесати, вештатися, рухатися.

4. Дібрати синоніми до слів

Кольоровий -

Зелений –

Говорити –

Іти –

Голубий-

Дорога –

5. Написати есе «Чарівна осінь ступає по рідній землі», використовуючи синоніми.

6. Визначити спільнокореневі слова, синоніми, форми слова. Записати у три колонки

Ліс, лісок, лісом, ліси, гай, перелісок, чорноліс, бір, байрак, у лісі, пролісок, лісами.

7. Усі слова є синонімами в рядках

А горизонт, обрій, небокрай, небозвід, видноколо

Б  говорити, балакати, сміятися,теревенити, мовчати

В йти, шкандибати, плентатися, крокувати, тягтися

Г мужній, сміливий, делікатний, відважний, безстрашний

8. Запишіть речення. Підкресліть синоніми і вкажіть, якою частиною мови вони виражені

1. Зупинився і не дише вітер, легіт, вітерець.( В.Мордань.)

2. Занесло, замело, завіяло і дороимої, і мости.(В.Мордань.)

3.Мама у Василька – лагідна, добра.( В. Терен.))

9. Опишіть улюблений куточок рідного міста ( села) у художньому стилі, використовуючи синоніми.

10. Гра « Швидше, більше»

За 5 хвилин написати якомога більше синонімів до слів

Веселий          здібний       сумний       старий

8. Висловлення протилежних думок, образність, багатство мовлення через вживання антонімів

Антоніми — це слова, що мають протилежне лексичне значення, указують на протилежні дії, ознаки, явища, поняття.

Наприклад:

Стояти — рухатися, сильний — слабкий, північ —південь, любов — ненависть.

Антоніми завжди виступають парами і є словами однієї частини мови: верх — низ (іменник); лінивий — роботящий (прикметник); угору — униз (прислівник), з — на (у) (прийменник). 

Слова на зразок чесний — нечесний не є антонімами, бо перше слово вказує на наявність ознаки, а друге просто її заперечує.
Антонімічні пари складають слова типу доля — недоля, щастя — нещастя, тому що у цьому випадку префікс не- формує нове лексичне значення.

 Антонімічні пари можуть складати слова з однаковим коренем, але з префіксами, що мають протилежне значення: заходити — виходити, відпливти — припливти.

Не є  антонімами слова на позначення осіб чоловічої й жіночої статі (чоловік — жінка, цап — коза, півень — курка).
Хоча вони й мисляться попарно, проте не взаємовиключаються, а зіставляються.

Роль антонімів

Антоніми використовуємо для чіткого розрізнення понять, явищ, ознак; висловлення протилежних думок; образності, багатства мовлення.

Антоніми широко вживаються в розмовному, худож-ньому, публіцистичному стилях.

Виконати вправи

1.  Прочитай прислів’я, випиши антоніми. Розкрий значення двох із них

1. Умій батьківщину любити, а ворога ненавидіти.
2. Розколовся світ на свободу й гніт.
3. Учений іде, а неук слідом спотикається.
4. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
5. Лінивому і будень — свято.
6. Згода будує, а незгода руйнує.
7. Літо зиму годує.
8. Правда кривду переважить.
9. Взимку сонце так сміється, що вікна плачуть (Народна творчість).

2. До поданих слів дібрати антоніми

Щастя, голод, початок, говорити, голосно, верх, холодно, близько, низько, молодість, хвалити, здоровий, скупий, рівний, добро, правда, засипати, широкий, рідкий, світло, порядок, глибоко, хоробрий, веселий, добре, твердий, холодний, довгий, товстий, шум, гострий, ситий.

3. Скласти речення з кількома антонімами

Війна — мир; далекий - близький; великий — малий; молодий — старий; день — ніч; літо—зима; добро — лихо; радісно — сумно; м’який — твердий; дорослі — малі; хворий — здоровий; купувати — продавати; зайшли – вийшли.

4. Яка пара слів є антонімічною?

А Зло – добро

Б Високо – недалеко

В Зимовий – весняний

5. Підкресліть антоніми у прислів’ях

А Ситий голодного не розуміє.

Б З великої хмари малий дощ.

В М’яко стелить, та твердо спати.

6. Гра

Пригадати назви казок, фільмів, пісень, в яких є антоніми. Запитисати якнайбільше впродовж 5 хвилин

9. Роль паронімів у збагаченні мовлення

Пароніми – це слова схожі  (не однакові) за звучанням, але різні за значенням і написанням. Пароніми зазвичай належать до однієї частини мови, можуть об’єднуватися в ряди з різною кількістю слів на основі подібності.

        Своєрідність паронімів у тому, що вони мають і вимову, і написання подібні, проте не тотожні. Такі слова можуть відрізнятися однією чи двома буквами у корені, різними префіксами та суфіксами.

Приклад:

Виборний — який визначається або обирається голосуванням: виборна посада.

Виборчий — пов'язаний із виборами, із місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів: виборча дільниця, виборчий бюлетень, виборче право.

Паронімами можуть бути іменники (адресат — адресант, адрес адреса), прикметники (авторитетний авторитарний), прислівники (мимохідь — мимохіть), дієслова (позичати — запозичати).

Пароніми є основою для створення жартів, загадок, каламбурів.

Приклад:

Прийомний син барона був баран (Ліна Костенко).

Правильно визначити тлумачення слів допоможуть словники паронімів, тлумачні словники та словники іншомовних слів, адже чимало паронімів є запозиченими.

В українській мові Словник паронімів української мови Д. Г. Гринчишина та О. А. Сербенської (К., 1986) є найповнішим зібранням паронімів.

 Виконати вправи

1. Запиши пароніми. Побудуй з ними речення

1.Лікарський- лікарняний

Музичний – музикальний

Громадський – громадянський

2.Тактовний – тактичний

Виставка – вистава

Військовий – воєнний

 3.Парний – паровий

Людний – людяний

Лікувати – лічити

Адресат- адресант

4.Дипломат – дипломант

Освічений – досвідчений

Освічений – освітлений

Сусідський – сусідній

 2. Вікторина «Які це слова пароніми?»

Запитання - відповіді

1. Синонім іменника «одержувач» - синонім іменника «відправник» (адресат – адресант ).

2. Пристосування для годування птахів – жінка, яка годує своїм молоком дитину (годівниця – годувальниця).

3. Урядова особа, уповноважена для відносин з іншими державами – студент, який готує дипломну роботу (дипломат – дипломант).

 4. Людина, яка переселилася, виїхала до іншої держави – іноземець, який вселився в країну (емігрант – іммігрант).

 5. Нервове збудження, гнів, жах – синонім слів «враження» або результат виконаної роботи (афект – ефект).

6.Письмове привітання (переважно ювілейне);

місце проживання особи чи знаходження установи, а також відповідний напис на конверті або посилці (адрес - адреса).
7. Синонім слів «товариство», «група», а також «об'єднання» (підприємців);

синонім слова «заходи» (для здійснення завдання) (компанія -кампанія).
8. Синонім слова «грамотний»; антонім слова «усний»; (уживається, наприклад, у словосполученнях зі словами «мова», «стіл»);

 прикметник (того ж кореня), що вживається у словосполученнях з іменниками «приладдя» (для писання), а також «робота», «праця» (писемний - письмовий).
9. Те, що має відношення до тактики (зокрема ведення бою); той, хто володіє почуттям міри, синонім слів «правильний», «делікатний» (у поведінці, наприклад) (тактичний - тактовний).

3. Коментоване письмо

Перепишіть речення, добираючи з дужок потрібне слово. Обґрунтуйте свій вибір

В акціонерному товаристві посада голови правління (виборча, виборна).

Проведення виборів до Верховної Ради забезпечують (виборчі, виборні) комісії.

Мій товариш охоче виконує різні (громадські, грома-дянські) доручення.

(Громадський, громадянський) мотив є одним із провідних у творчості В.Сосюри.

Дівчина була в складному матеріальному (стані, становищі).

Катя була в поганому (стані, становищі) і не могла йти далі.

4. Дослідницько-пошукова робота (робота в групах)

Користуючись словником паронімів доведіть, що слова талант-талан, лікарський–лікувальний, освітлений – освічений - досвідчений, білити ─ біліти, веліти-воліти, гривня-гривна, парне-парове мають різне лексичне значення.

5.Вправа «Проблемна ситуація»

Прочитайте подані речення, знайдіть у них пароніми та самостійно поясніть їхнє значення.

Дехто вважає себе дуже освіченим, бо обманювати надто досвідчений.

Страшніш від огненних геєн голодна хіть зажерливих гієн (Л. Костенко).

Кристал виблискував на сонці, як дорогоцінний кришталь.

Наша торговельна кампанія шукає веселу, кмітливу компанію для співпраці.

6. Пошукова робота

Складіть словосполучення з такими паронімами: авторитетний – авторитарний, людний - людяний, континент - контингент, музичний – музикальний, рідкий-рідкісний,сердечний - сердешний, тактовний – тактичний.

Складіть речення з чотирма словами (на вибір).

7. Гра «Я ─ редактор»

Прочитайте подані речення, відредагуйте їх та запишіть правильно.

1.Зачекай пару мінуток, я запишу її адрес і телефон.

2.Лікар назначив мені лікарство, але воно оказалось неефектним.

 3.Він не мав ніякої уяви про те, що сталося.

4.Громадяни України називають свої гроші гривнами.

5.Виконуючи домашнє завдання, я мимохідь згадав про літній відпочинок.

6.Надія купила для своєї бабусі сердешні ліки.

7.Голова виборної дільниці повідомив про порушення.

8.Нещодавно в моєму місці відкрилася музикальна крамниця.

8. Розкрийте дужки, добираючи потрібне слово. Свій вибір обґрунтуйте. Запишіть речення.

1. Продавець розповів про правила й умови (ефектного, ефективного) використання кухонного комбайна. 2. Ця земельна (дільниця, ділянка) була передана дитячому будинку. 3. Порядок утворення (виборного, виборчого) округу визначається законами про вибори до відповідних органів. 4. (Кристал, кришталь) виблискував на сонці, як дорогоцінний (кристал, кришталь). 5. Наша торговельна компанія шукає (веселу, кмітливу) компанію для співпраці.

9. Поясніть лексичне значення поданих паронімів. Із 2-3 складіть речення.

Цінний — ціновий; особовий — особистий; заповіт — заповідь; тактовний — тактичний; гриб — грип; квартира — кватирка

.

9. Вправи на визначення порушень мовних норм

« Я- редактор»

1. Визначити, які мовні норми порушено в реченнях

Відредагуйте речення

1. Автомобіль наближався все ближче.

2. Господарі остались одні.

3. У фільмі йдеться мова про дійсні факти.

4. Я люблю футбол і плавати в басейні.

5. Ми всі раділи і гордилися успіхом нашої команди.

6. У неї були коричневі очі з веснушками на носі.

7. Художника вразила поза її обличчя.

8. У дівчини були мілкі риси обличчя і білокуре кудряве волосся.

 9. У чоловіка був горбоносий ніс і темноокі очі.

10. У юнака був стурбований погляд очей.

2. Запишіть правильно

1. Дякую вас, дякую вам.

2. Складати іспит, здавати іспит.

3. Самий активний учень, найактивніший учень.

4. Зустріч зі школярами, зустріч з школярами.

5. Вчитися на протязі життя, вчитися протягом життя.

6. Скажіте у двох словах, скажіть двома словами.

7. Завдавати шкоди, наносити шкоду.

8. Задавайте питання, ставте питання.

9. Зміни впадають в очі, зміни кидаються в очі.

3. Чи правильно вжито виділені словосполучення? Усуньте у реченнях лексичні помилки — зайві і неправльно сполучені слова

1. Біля школи учні зробили посадки дерев.

2.  Як приємно вести спостереження за небесними світилами у теплу серпневу ніч!

3. Спортсмен дуже хвилювався, так як зробив свій перший виступ.

4. На уроках української мови учні проводять аналіз речень. 5. Учитель математики проводив перевірку виконання контрольного завдання.

6. Учені поставили досліди на поведінці тварин.

4. Знайдіть у реченнях лексичні помилки — зайві слова. Запишіть відредаговані речення

І. Радіокоментатор розповість по радіо про хід спортивного матчу. 2. Український режисер Олександр Довженко першим створив перший звуковий фільм. 3. Передплату преси, газет і журналів продовжено ще на місяць. 4. За допомогою комп'ютерної мережі Інтернет послання дійде швидко за лічені секунди на інший кінець світу.

 5. Знайдіть і виправте у реченнях тав­тологію (вживання спільнокореневих слів в одному словосполученні чи реченні)

І. Сьогодні ми святкуємо свято всієї родини. 2. Тарас Шевченко запам'ятався у пам'яті багатьох поколінь. 3. Спорт зміцнює тіло і робить його міцніш і здоровим. 4. Він відчув почуття задоволення від виконаної роботи.

6. Знайдіть і виправте лексичні помилки — невиправданий повтор слова у реченні

 1. Спочатку туман був густий, він довго не розсіювався, потім потихеньку почав розсіюватися і, нарешті, розсіявся. 2. Діти трусять каштани і набирають повні кишені каштанів. 3. Я віддав листа Ользі, вона спочатку показала листа мамі, а потім прочитала листа сама. 4. Я не знала, що у Валентина такий гарний голос, а я і не знала. 

7. Знайдіть у реченнях граматичні помилки — слова утворені неправильно. Запишіть відредаговані речення

1. В одному селі росли і розцвітали вродою чорноокі працюючі красуні. 2. Нарешті, рибалки отогнали акулу. 3. Він обнімів від здивування. 4. Колись давно жила собі в лісі бабуся, собирала зілля та лікувала ним людей.

Довідка: збирала, відігнали, занімів, працьовиті. 

8. Виправити допущені у реченнях помилки, вказати їх вид та причину появи

1. 1.Дитинство пройшло Шевченка в Моринцях.

2. Треба завжди турбуватися і люби­ти тварин.

3. Бровко підплив до пораненого і жалібно заскавучав, але хто міг йому допомогти вночі?

4.Я разом з Іваном зайшли до кінозалу і почали шукати свої місця.

5. Миколка написав, що я приїду до бабусі на канікули.

2. 1. Мій брат старше мене на шість років.

Він у класі самий високий.

3. Я сяду біля його.

4. Мандрівники вирушили у далекий путь.

5. У кінотеатрі не було вільних місців.

6. Дикі гуси летять у вирій осінню.

Учень повинен:

10. Вживання у мовленні фразеологізмів

Фразеологізми (фразеологічні звороти) — стійкі (усталені) словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.

Фразеологічні антоніми й синоніми

Теорія:

У синонімічні чи антонімічні зв'язки можуть вступати не тільки окремі слова (лексеми), а й сталі вислови (фразеологізми).

Фразеологічні синоніми — це варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Фразеологізм співвідноситься з одним нейтральним словом або іншим фразеологізмом.

Приклад:

Однакові — схожі; на один копил, одного поля ягода, одним миром мазані, на один аршин, два чоботи пара, з одного тіста, обоє рябоє, одним духом дишуть, волос до волоса; яке їхало, таке й здибало

Перегнути палку (перестаратися) — передати куті меду.

Фразеологічні антоніми — фразеологізми, що мають протилежне значення до нейтрального слова або іншого сталого вислову. На відміну від синонімів, їх набагато менше.

Приклад:

Як кішка з собакою (ворогувати) — (жити дружно) водою не розлити. Як на долоні (зрозуміло) — (заплутано) темний ліс. Не покладати рук (старанно) — (недбало) аби день до вечора, спустивши рукави.

Зверни увагу!

Дізнатися синоніми чи антоніми до фразеологізмів можна в словниках фразеологічних синонімів чи антонімів.

Виконати вправи

1.Пояснити значення фразеологізмів

Пекти раків

Ні пари з уст

Звестися до нитки

Байдики бити

Баламутити голову

Лити сльози

Молоко під вусами не обсохло

Брати верх (гору)

Накивати п’ятами

П’яте колесо до воза

Врізати дуба

2. Прочитати речення, виписати з них фразеологізми. Пояснити значення фразеологізмів

Водою не розлити нас, нам весело й цікаво. І не дивується наш клас, бо дружим я і Клава. Цілу чверть ловив наш Петя гав. Цю книжку будеш читати, як більше з’їси каші. Не на користь читати, коли тільки вершки хапати. Ті, що не хочуть братися за розум, потім хапаються за голову. Чорна кішка пробігла поміж ними і сполохнула лад.Обом стало жарко. Обоє пекли раків.

Довідка. Жити дружно. Міркувати, розумнішати. Марно витрачати час, байдикувати. Почервоніти.

3.Установити відповідність між частинами фразеологізмів

5. Установити відповідність між частинами фразеологізмів

1 прометеїв                        А вогонь

2 олімпійський                  Б молоко

3 пташине                          В страх

4 панічний                          Г спокій

                                            Д сіль

6. Установити відповідність між частинами фразеологізмів

1 нитка                              А подвиг

2 ахіллесова                      Б Аріадни

3 геркулесів                      В клятва

4 блудний                          Г син  

                                           Д п’ята

7. Установити відповідність між частинами фразеологізмів

1 обітована                       А змія

2 бездонна                        Б вода

3 підколодна                    В царство

4 тридев’яте                     Г бочка 

                                         Д земля

10. Допишіть фразеологізми

Обоє…, покласти…, ловити…, вивести…, не братися і….,товкти…, робити з мухи…, пальця в рот …, ловити…, де Макар….

11.  Допишіть фразеологізми

Хоч греблю…, море по…. , як з гуски…, сидіти склавши…,горобцям…, і за холодну воду…,пальця в рот …, як кішка з…, куряча…,спалювати за собою….

12. Допишіть фразеологізми

Комар носа…, землі під ногами…, хоч лопатою…, як муха в…, ні світ ні…, ні в сих ні…, гордіїв…, дамоклів…, за царя…, сміятися на…

13. Установити відповідність між фразеологізами та їх значенням

1 пекти раків                       А перебільшувати

2 робити з мухи слона       Б тремтіти

3 накивати п’ятами            В червоніти

4 дрижаків упіймати          Г загубитися

                                             Д втекти

14. Установити відповідність між фразеологізами

 та їх значенням

1 надути губи                     А перебільшувати

2 як кіт наплакав                Б рано

3 ні світ ні зоря                  В видно

4 хоч голки збирай            Г розсердитися

                                            Д мало

15. Установити відповідність між фразеологізами та їх синонімами

1 і за холодну воду

не братися                                А давати жару

2  як заціпило                           Б лежні справляти

3 узяти гору                             В поставити на коліна

4 вправляти                              Г надути губи

                                            Д мовчанку справляти

16. Установити відповідність між фразеологізами та їх синонімами

1 читати нотацію                     А у стелю плювати 

2 подавитися язиком               Б пекти раків

3 замазувати очі                      В милити чуба

4 вправляти                              Г втрачати дар мови

                                            Д відводити очі

17. Установити відповідність між фразеологізами та їх синонімами

1 кури не клюють                    А чорт козі дядько

2 хоч трава не рости                Б пекти раків

3 сьома вода на киселі             В хоч греблю гати

4 теревені правити                   Г байки розповідати

                                             Д море по коліна

18. Установити відповідність між фразеологізами та їх антонімами

1 пальця в рот не клади         А набратися терпіння

2 хоч голки збирай                 Б мухи не     скривдить

3 вийти із себе                        В голову ламати

4 втратити терпець                 Г опанувати себе

                                                 Д хоч око виколи

19. Установити відповідність між фразеологізами та їх антонімами

1 заврити кашу                      А набратися терпіння

2 розв’язати язика                 Б за тридев’ять земель

3 рукою подати                      В вкоротити язика

4 іти з миром                          Г іти з вйною

                                                 Д розхльобувати кашу

20.       Установити відповідність між фразеологізами та їх антонімами

1 як море горить                   А набратися терпіння

2 не покладати рук               Б набрати в рот води

3 здіймати галас                   В не чути під собою ніг

4 пари з рота не пустити      Г лежати лежнем

                                               Д плести небелиці

21.       Установити відповідність між фразеологізами та їх антонімами

1 дотримати слова                  А пасти задніх

2 вести вперед                         Б кидає в холод

3 кидає в жар                           В порушити слово

4 піднестися духом                 Г покласти голову

                                                  Д впасти у відчай

11. Культура усного і писемного мовлення

Культура мовлення – це правильність, точність, виразність мовлення. Щоб гарно говорити, треба знати мову, якою спілкуєшся з іншими. Краще говорить і пише той, хто багато читає і вміє уважно слухати.

За допомогою усного мовлення люди частіш за все передають один одному свої думки. Усним мовленням володіє той, хто вміє висловлювати свої думки і почуття словами і голосом.

Основні вимоги до правильного усного мовлення:

– говори спокійно, на видиху;

– роби смислові паузи, інтонаційні наголоси;

– будь послідовним, логічним;

– уникай повторів слів у реченні;

– використовуй міміку, жести, різну силу голосу;

– будь доброзичливим.

До писемного мовлення належить усе написане або надруковане. Писемне мовлення виникло з потреби зберегти повідомлення, передати його на відстань. Писемне мовлення допомагає людству зберігати і передавати свої думки і почуття майбутнім поколінням.

Основні вимоги до правильного писемного мовлення:

– пиши грамотно;

– будь послідовним, логічним;

– уникай повторів слів у реченні;

– пиши охайно, каліграфічним почерком.

Основні правила ведення  мовлення

Для різних видів мовленнєвої діяльності суспільство формує певні правила їх здійснення. Правила ведення мовлення, чи етикет мовлення, поділяються на правила для мовця і слухача. Виділимо насамперед правила для мовця:

• Доброзичливе ставлення до співрозмовника, повага до адресата.
• Необхідно виявляти доречну у певній ситуації ввічливість (враховувати вік, службовий чи суспільний статус тощо). Треба знімати надмірну категоричність.
• Мовцеві не рекомендується ставити в центр уваги своє «я», нав'язувати свої думки й оцінку подій.
• Необхідним для мовця є відокремлення власного «я» слухача у центр уваги.
• Мовцеві треба вміти вибирати тему для розмови, доречну в кожній ситуації, яка є цікавою, зрозумілою партнерові.
• Мовець повинен стежити за логікою розгортання тексту, за тим, щоб висновки не заперечували задуму бесіди.
• Мовець повинен пам'ятати, що межа смислового сприйняття і концентрації уваги у слухача — обмежені.
• Мовцеві необхідно постійно відбирати мовні засоби відповідно до вибраної тональності тексту, орієнтуючись не тільки на адресата, але й на ситуацію спілкування загалом, на офіційність або неофіційність ситуації.
• Мовець повинен пам'ятати, що в усному контактному безпосередньому спілкуванні слухач не тільки чує, але й бачить його, отже, сприймає жести, міміку, пози, загальну манеру триматися при розмові й культуру поведінки.культура спілкування -це частина культури

Правила для слухача

• Необхідно перервати всі справи й уважно вислухати мовця.
• Слухаючи, необхідно доброзичливо, з повагою і терпляче ставитися до мовця, бути тактовним.
• Намагатися не перебивати мовця, не вставляти недоречних зауважень, не переводити власне слухання у говоріння.
• Слухаючи, треба перевести в центр уваги мовця та його інтереси.
• Необхідно вміти вчасно оцінити мовлення співрозмовника, погодитися чи не погодитися з ним, відповісти на питання.

ДОДАТОК 1.

Словничок наголосів

А                                      

абИхто

• агронОмія
• алфАвІт
• Аркушик
• асиметрІя

Б

• багаторазОвий
• безпринцИпний
• бЕшкет
• блАговіст
• близькИй
• болотИстий
• борОдавка
• босОніж
• боЯзнь
• бурштинОвий
• бюлетЕнь
• б’ючИ

В

• вАги (у множині)
• вантажІвка
• веснЯнИй
• вИгода (користь)
• вигОда (зручність)
• видАння
• визвОльний
• вимОга
• вИпадок
• вирАзний
• вИсіти
• вИтрата
• вишИваний
• відвезтИ
• відвестИ
• вІдгомін
• віднестИ
• вІдомість (список)
• відОмість (повідомлення, дані, популярність)
• вІрші
• віршовИй
• вітчИм

Г

• гальмО, гАльма
• глядАч
• горошИна
• граблІ
• гуртОжиток

Д

• данИна
• дАно
• децимЕтр
• дЕщиця
• де-Юре
• джерелО
• дИвлячись
• дичАвіти
• діалОг
• добовИй
• добУток
• довезтИ
• довестИ
• довІдник
• дОгмат
• донестИ
• дОнька
• дочкА
• дрОва

Е

• експЕрт

Є

• єретИк

Ж

• жалюзІ

З

• завдАння
• завезтИ
• завестИ
• зАвжди
• завчасУ
• зАгадка
• заіржАвілий
• заіржАвіти
• закінчИти
• зАкладка (у книзі)
• зАкрутка
• залишИти
• замІжня
• занестИ
• зАпонка
• заробІток
• зАставка
• зАстібка
• застОпорити
• звИсока
• здАлека
• зібрАння
• зобразИти
• зОзла
• зрАння
• зрУчний
• зубОжіння

І

• індУстрія

К

• кАмбала
• каталОг
• квартАл
• кИшка
• кіломЕтр
• кінчИти
• кОлесо
• кОлія
• кОпчений (дієприкметник)
• копчЕний (прикметник)
• корИсний
• кОсий
• котрИй
• крицЕвий
• крОїти
• кропивА
• кулінАрія
• кУрятина

Л

• лАте
• листопАд
• літОпис
• лЮстро

М

• мАбУть
• магістЕрський
• мАркетинг
• мерЕжа
• металУргія
• мілімЕтр

Н

• навчАння
• нанестИ
• напІй
• нАскрізний
• нАчинка
• ненАвидіти
• ненАвисний
• ненАвисть
• нестИ
• нІздря
• новИй

О

• обіцЯнка
• обрАння
• обрУч (іменник)
• одинАдцять
• одноразОвий
• ознАка
• Олень
• оптОвий
• осетЕр
• отАман
• Оцет

П

• павИч
• партЕр
• пЕкарський
• перевезтИ
• перевестИ
• перЕкис
• перелЯк
• перенестИ
• перЕпад
• перЕпис
• піалА
• пІдданий (дієприкметник)
• піддАний (іменник, істота)
• пІдлітковий
• пізнАння
• пітнИй
• піцЕрія
• пОдруга
• пОзначка
• пОмилка
• помІщик
• помОвчати
• понЯття
• порядкОвий
• посерЕдині
• привезтИ
• привестИ
• прИморозок
• принестИ
• прИчіп
• прОділ
• промІжок
• псевдонІм

Р

• рАзом
• рЕмінь (пояс)
• рЕшето
• рИнковий
• рівнИна
• роздрібнИй
• рОзпірка
• рукОпис
• руслО

С

• сантимЕтр
• свЕрдло
• серЕдина
• сЕча
• симетрІя
• сільськогосподАрський
• сімдесЯт
• слИна
• соломИнка
• стАтуя
• стовідсОтковий
• стрибАти

Т

• текстовИй
• течіЯ
• тИгровий
• тисОвий
• тім’янИй
• травестІя
• тризУб
• тУлуб

У

• украЇнський
• уподОбання
• урочИстий
• усерЕдині

Ф

• фартУх
• фаховИй
• фенОмен
• фОльга
• фОрзац

Х

• хАос (у міфології: стихія)
• хаОс (безлад)

Ц

• цАрина
• цемЕнт
• цЕнтнер
• ціннИк

Ч

• чарівнИй
• черговИй
• читАння
• чорнОзем
• чорнОслив
• чотирнАдцять

Ш

• шляхопровІд
• шовкОвий
• шофЕр

Щ

• щЕлепа
• щИпці
• щодобовИй

Я

• ярмаркОвий

                                                                                    Додаток 2

Прислів'я та приказки про мову

• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
• Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
• Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
• Більше діла — менше слів.
• Будь господарем своєму слову.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Від солодких слів кислиці не посолодшають.
• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
• Від теплого слова і лід розмерзається.
• Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.
• Гостре словечко коле сердечко.
• Де мало слів, там більше правди.
• Діла говорять голосніше, як слова.
• Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
• Добре слово краще, ніж готові гроші.
• Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
• За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
• З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
• І від солодких слів буває гірко.
• Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
• Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
• Красне слово — золотий ключ.
• Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
• Краще переконувати словами, як кулаками.
• М'які слова і камінь крушать.
• На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
• Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
• Не кидай слова на вітер.
• Не так то він діє, як тим словом сіє.
• Шабля ранить тіло, а слово — душу.
• Слово — не полова, язик — не помело.
• Слова пристають, як горох до стінки.
• Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
• Слово — вітер, письмо — грунт.
• Слово до ради, а руки — до звади.
• Слово до слова — зложиться мова.
• Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
• Слово старше, ніж гроші.
• Удар забувається, а слово пам'ятається.
• Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
• Чиєсь одне слово губить діло.
• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
• Як овечка: не мовить ні словечка.
• Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
• Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
• Перше погадай, потім повідай.
• Що кому треба, той про те й теребить.
• Байка байкою, а борщ стигне.
• Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
• Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
• Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
• Дурний язик попереду розуму біжить.
• Дурний язик — голові не приятель.

                                                                                    Додаток 3

Словник найуживаніших фразеологізмів

Зарубати [собі] на носі -   Добре, надовго запам’ятати

Знову за рибу гроші   - Наполягати на чому-небудь; настирливо домагатися чогось; повторювати те саме

Золота молодь   - Діти з дуже заможних сімей, які поводять себе всупереч громадським нормам, оскільки впевнені у своїй безкарності

Золоте правило - Найкраща в усіх випадках форма поведінки

Золоті верби ростуть   - Нічого путнього не виходить

З-під ринви на дощ    - Потрапити з однієї неприємності в іншу, ще гіршу

Кадити фіміам    - Улесливо звеличувати, прославляти кого-небудь

Каїнова печать  -  Братовбивчий злочин

Камінь спотикання - Велика перепона, перешкода

Кидати на вітер  - Марно, необдумано витрачати

Ламати голову [собі]   -  Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось

Лебедина пісня   -   Останній витвір письменника, художника тощо.

Манна небесна   - Несподівані життєві блага, щось бажане легкодоступне

Міняти шило на швайку   - Робити зміни без користі

Мотати на вус  -  Придивлятися, прислухатися до чого-небудь, запам’ятовувати

На вербі груші - Нісенітниці, дурниці

На голові ходити - Пустувати, бешкетувати

На голову вилізти - Поводитися зухвало

 На лобі написано - 3разу видно, помітно що-небудь із зовнішнього вигляду когось

Набирати води в рот - Уперто мовчати; нічого не говорити

Накивати п’ятами - Утекти

Накрити мокрим рядном - Накинутися з погрозами, докорами

Не бачити лісу за деревами - Не помічати головного.

Не обібратися лиха - Мати багато клопоту.

Не чути землі під ногами - Під впливом радісного збудження або хвилювання бути дуже енергійним, легким, швидким.

Ні за цапову душу - Цілком даремно.

Ні тепер ні в четвер - Ніколи, ні за яких обставин.

Оббивати пороги - Постійно ходити, приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь.

Обвести навколо пальця - Спритно обдурити, перехитрити кого-небудь.

Обдерти як липку - Забрати що-небудь у кого-небудь.

Обітована земля - Заповітна мета, мрія.

Останній з могікан - Найстаріший, єдиний у своєму роді представник покоління.

П’ята колона - Зайва допомога.

П’яте колесо у возі - Щось зайве, непотрібне.

Пальці знати - Зробити що-небудь недбало, невміло, грубо.

Пахне смаленим -Загрожує небезпека.

Пекти раків - Червоніти.

Перейти рубікон - Зробити вирішальний крок, прийняти безповоротне рішення.

Перша ластівка - Початковий у появі кого-, чого-небудь.

По струні ходити - Підкорятися, виконувати всі побажання когось.

По струні ходити - Підкорятися, виконувати всі побажання когось.

Порости в пір’я - Змужніти, набратися сил.

Прикусити язика - Замовкнути.

Притча во язицех - Бути об’єктом постійних пересудів.

Прокрустове ложе - Надумана мірка, під яку підганяють усі явища, різні за своєю природою, ознаками, фактами.

Розбити глек - Посваритися.

Розпустити пір’я (хвіст) -Пишатися, красуватися перед ким-небудь.

Руки нагріти - Нажитися в нечесний спосіб.

Руки опускаються - Втратити інтерес до чогось, ставати бездіяльним.

Руки сверблять - Дуже кортить.

Рукою сягнути - Дуже близько.

Ряст топтати - Жити.

Сидіти на двох стільцях - Поділяти дві різні думки.

Сидіти на сухому - Потрапляти в несприятливе, скрутне становище.

Сізіфова праця  - Безрезультатна, дуже виснажлива, важка й безкінечна робота.

Сіль землі - Найвидатніші представники певної суспільної групи.

Сім п’ятниць на тиждень - Легко й часто змінювати погляди.

Скорчити Лазаря - Прикинутися нещасним, безпомічним, безталанним.

Співати дифірамби - Вихваляти.

Спіймати облизня - Залишитися ні з чим.

Сходити на пси - Зводитися нінащо.

У свинячий (собачий) голос - Несвоєчасно, дуже пізно.

Фільчина грамота - Документ, що не має юридичної сили; папірець, що нічого не значить.

Хома невірний - Про людину, яка в усьому сумнівається, нікому не вірить.

Хоч в око стрель - Дуже темно.

Хоч голки збирай - Видно, ясно.

Хоч греблю гати - Дуже багато.

Хоч з лиця воду пий - Дуже вродливий.

Хоч кіл на голові теши - Про вперту, неслухняну людину.

Хоч конем грай - Дуже просторо.

Хоч лобом бийся - Про скрутне становище.

Хоч мак сій - Тихо.

Хоч у вухо бгай - М’який характером, спокійної вдачі.

Яблуко розбрату - Причина сварки, ворожнечі.

                                                                                    Додаток 4

Антоніми до фразеологізмів

                                                                                    Додаток 5

Вислови відомих людей про мову

1. Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші. Евлія Челебі
2. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко
3. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. Українське прислів’я
4. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. Іван Огієнко
5. Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. Юліан Дзерович
   
   Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Олесь Гончар
6. Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить. Олександр Олесь
7. Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. Василь Захарченко
8. Мова росте елементарно разом з душею народу. Іван Франко
9. Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова. Леся Українка
10. Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко
11. Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини. Станіслав Лем
12. Граматика керує навіть царями. Жан-Батист Мольєр
13. Наші мови – це наше відображення, і якщо ви говорите мені, що наша мова занадто бідна, щоб точно висловити найкращі думки, тоді вже скажіть: що швидше ми зникнемо з лиця землі, то краще. Магатма Ганді
14. Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи зуби. Василь Стус
15. Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає. Хосе-Марія Арце
16. Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. Мікалоюс Даукша
17. Знання людині, що крила пташині. Українське прислів’я
18. Мова – духовне багатство народу. Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. Василь Сухомлинський
19. Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя. Франсуа Вольтер
20. Заговори, щоб я тебе побачив. Сократ
21. Ну що б здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко
22. Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики. АнатолійБортняк
23. Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів. Василь Голобородько
24. Мова — це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. Кіндрат Крапива
25. Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний
26. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. Костянтин Ушинський
27. Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... Максим Рильський
28. Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. Микола Гоголь
29. Скільки української мовної території, стільки й української державності. Іван Заєць
30. Рідна мова на чужині ще милішою стає. Павло Грабовський
31. Мова – це глибина тисячоліть. Микита Шумило
32. Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи. Володимир Сосюра
33. Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська. Олена Пчілка
34. Мова – коштовний скарб народу. Іван Франко

Список використаних джерел

1.Авксентьева Л.Г., Калашник В.С., Ужченко В.Ф. Фразеологія сучасної української мови. – Х., 1997.

2.Бабич Н. Основи культури мовлення / Н.Бабич. – Л. : Світ, 1990. – 232 с.

3.Деркач П. Короткий словник синонімів української мови. – К.: Рад. шк., 1960. – 209 с.

4. Довідник з культури мови: посібник / за ред. С. Єрмоленко – К. : Вища школа, 2005. – 399 с.

5.Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – К.: Довіра, 2001. – 284 с.

 6.Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. – К.: Укр.-канад. спільне підприєм. "Кобза", 1995. – 472с.

7. Погрібний М.І. Словник наголосів української     літературної мови. – Вид. 2-е, випр. – К.: Рад. шк., 1964. – 639 с.

8. Полюга Л.М. Словник антонімів української мови / За ред. Л.С. Паламарчука. 2-ге вид., доп. і випр. – К.: Довіра, 1999. – 275 с.

9. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. Посібник. – 3-є вид., стереотип. – К.: Либідь, 2008. – 240 с.

 10.Словник синонімів української мови: В 2-х томах / А.А. Бурячок, Г.М. Гратюк, С.І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 1999-2000.

11.Фразеологічний словник української мови: В 2-х кн. / За ред. Л.С. Паламарчука. – К.: Наук. думка, 1993. – Кн. 1. – 528 с.; Кн. 2. – 980

 12.Джерело:https://dovidka.biz.ua/antonimi-do-frazeologizmiv