Практині заняття для розвитку комунікативних навичок і зниження агресивності

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ                                 ІМ. БОРИСА ГРИНЧЕНКА КАФЕДРА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І ПЕДАГОГІКИ

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ: «ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ ТА ЗНИЖЕННЯ АГРЕСИВНОСТІ»

 

 

 

 

 

 

 

Роботу виконала: Левченко Неллі Дмитрівна, психолог гімназії №191 Дніпровського району, міста Києва,  телефон моб. +380503624202 Керівник: Хоменко Олена Анатоліївна

 

 

 

КИЇВ - 2018

ВСТУП

Сучасне українське суспільство має всі ознаки багатокультурного, конкурентного і відкритого. Різні традиції, вірування, звичаї, потреби людей в одному суспільному просторі реалізовуються через конфлікт інтересів і цілей. Прищеплення свідомості учнів загальнолюдських цінностей, навчання компетентності толерантності до інших поглядів є базою для поведінки вільної від агресії і конфліктів. Загальноосвітня школа є середовищем формування навичок особистості. Цьому сприяють вікові особливості учнів. Підлітковий вік характеризується пластичністю психіки і провідною діяльністю: навчання і спілкування. Робота практичного психолога реалізовує загальну концепцію сучасної освіти – формування особистості пристосованої до життя, особистості з розвинутими комунікативними навичками, навичками співпраці, навичками самосвідомості і саморегуляції, креативності. Саме ці навички є профілактичними, практичними засобами вирішення конфліктів, уникаючи агресивних проявів. Фокус уваги і принцип роботи практичного психолога спрямований на причину виникнення конфліктів і агресивної поведінки – «не боротися з темрявою, а привнести світло». Робота ведеться на випередження виникнення конфліктів і для створення умов, в яких не буде виникати потреби в агресивності.

Високий рівень підліткової злочинності, наявність збройного конфлікту в країні свідчить про те, що люди агресивною поведінкою не вміють керувати. Актуальність теми виникає з потреб суспільства на продуктивну особистість, яка вміє вирішувати конфлікти в стилі співпраці замість знищення; на особистість з високим рівнем самосвідомості; з високим емоційним інтелектом, що є запобіжниками агресивної поведінки.

Психолог в школі має може проводити практичні, розвивальні заняття з метою розвитку компетентностей в учнів, які забезпечують навичками ненасильницького спілкування в конфліктах, зниження агресивності до рівня життєвих потреб, а не як спосіб самовираження.

Завдання практичної роботи полягає в розробці низки (2-3) практичних занять для формування навичок поведінки в конфлікті й зниження агресивності. Поведінка регулюється емоціями, почуттями і ментальними установками. Заняття взаємодоповнюючі можна проводити одне за іншим і окремо, в залежності від нагальної потреби того чи іншого класного колективу.  Обрані форми роботи відповідно до завдання є практичні уроки. Методи: ігрові вправи з елементами тренінгу на розвиток компонентів, формуючих поведінку; міні-лекція, інтерв’ю, фізичні і дихальні вправи для розвитку володіння емоціями. Цільова аудиторія – учні п’ятих – дев’ятих класів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичні заняття

Практичне заняття 1. « Як я розумію емоції?»

Мета: ознайомити з поняттям емоцій, їх типами і впливом на поведінку і самопочуття, методами корегування емоційних станів; потренуватися розуміти емоції інших, як навичка невербальної комунікації і здатності до співчуття, розвивати вміння аналізу самопочуття й емоційного стану.

Обладнання: ватман з пронумерованими емблемами емоцій, назвами емоцій окремим списком, чисті поля з заголовками: «позитивні емоції», «негативні емоції», коробка з фотографіями, картинками облич людей з різними емоціями, міні-лекція, фломастери, аркуш А4, чисті білі кружеки, незакінченні речення.

Час проведення: 45 год.

Хід заняття

1. Привітання. (2 хв)

Кожен малює свою емоцію, почуття, настрій («смайлик») на білому кружечку на початку заняття.

2. Знайди відповідність

Психолог. Міні-лекція: Емоції та їх вплив на поведінку (5 хв)

Емоції — психічні стани і процеси в людини та вищих тварин; це відповідні реакції на зовнішні та внутрішні подразники, які проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву тощо. В емоціях виявляється позитивне або негативне ставлення людини до навколишнього світу.

Людина не лише сприймає навколишні предмети і явища — у неї формується певне ставлення до них. Спілкування з іншими людьми, природа, твори мистецтва, наука, власна праця — все це викликає у неї різні переживання: любов, радість, повагу, захоплення, горе, гнів, страх. Без емоцій неможлива цілеспрямована діяльність людини. Ще давній філософ Спіноза звернув увагу на те, що емоції "... збільшують або зменшують здатність самого тіла до дії".

Американський фізіолог У. Кеннон підкреслював мобілізуючу роль емоцій, які приводять організм у стан готовності до затрат енергії: "Припинення Діяльності травних органів, що звільняє запаси енергії для інших частин організму, прилив крові від шлунка до органів, які беруть участь у м'язовій діяльності; збільшення сили серцевих скорочень; глибоке дихання; розширення бронхів; швидке відновлення працездатності втомленого м'яза... — усі ці зміни безпосередньо слугують для того, щоб пристосувати організм до інтенсивної затрати енергії, яка може бути потрібна на час страху, люті й болю".

Більшість сучасних вчених також розглядають емоції як пристосувальне явище.

Емоції властиві вищим тваринам, але вони пов'язані здебільшого із захистом від ворогів, здобуттям їжі, статевим потягом і піклуванням про потомство. Ці функції емоцій притаманні й людині. Але, на відміну від тварин, виникнення емоцій у людини переважно пов'язане з дією соціальних факторів.

Види емоцій

1. Позитивні емоції. Позитивні емоції— позитивна оцінка об'єкта, явища (радість, любов, захоплення тощо). Вони зумовлюють розширення кровоносних судин, підвищення інтенсивності енергетичного обміну, температури тіла, розумової та фізичної працездатності. Отже, вони спонукають людину до діяльності й досягнення корисного результату.

2. Негативні емоції. Негативні емоції виникають при дефіциті інформації, невдачах людей. Негативні емоції протилежні позитивним. Проте вони теж стимулюють активність людини, спрямовуючи її на подолання перешкод.

• а) первинні. Людина, як і тварина, народжується з певними емоційними реакціями. Це первинні емоції: страх і тривога — як прояв потреб у самозбереженні; радість — це реакція задоволення від реалізації потреб; гнів — як наслідок обмеження потреби в рухах, вчинках.
• б) вторинні. Вторинні емоції у людини формуються внаслідок її соціальності та усвідомлення власного "Я". Ці емоції не пов'язані з життєво важливими потребами (образа, провина, почуття сорому, заздрість, пихатість тощо).

Прояви емоцій

Емоції виявляються у вигляді емоційних реакцій, станів або стосунків.

1) Емоційні реакції. Емоційні реакції— посмішка, сміх, плач, лють, страх, схвильованість, імпульсивність дії або повна нерухомість — тісно пов'язані з подіями, що їх зумовили. В екстремальних умовах, коли людина не може оволодіти певною ситуацією, розвиваються так звані афекти — особливий вид емоцій, які супроводжуються сильною, бурхливою реакцією (наприклад, страх, гнів).

Ці реакції не контролюються свідомістю, тому їх важко стримувати. Переключення на інший вид діяльності (фізична робота) сприяють емоційній розрядці. Емоційні реакції за певних ситуацій необхідно стримувати: не сміятися та не подавати вигляду, коли хтось з необачності щось не так зробив чи сказав.

2) Емоційні стани. Емоційні стани — це тривалі переживання, ефект від сильної емоційної реакції. До них відносять збудження, пригнічення (депресія), страх, тривогу. Емоційний стан є мінливим психічним явищем. Веселий настрій може змінюватися на сумний, спокійний — на тривожний, пригнічення — активністю.

Емоції зумовлюють настрій людини. Настрій — це стійкий, досить тривалий емоційний стан. Причини, що зумовили той чи інший настрій, не завжди усвідомлюються.

Вони залежать від фізичного самопочуття або від властивості пам'яті підсвідоме викликати попередні почуття. Тривалі конфліктні ситуації, неможливість здійснити бажане можуть зумовити пригнічений стан, тривогу або агресивну поведінку людини. Реальна оцінка ситуації, що склалася, відповідні вольові зусилля допомагають вийти з цих станів.

3) Емоційні стосунки. Емоційні стосунки спрямовані на певну особу, об'єкт, процес. До них відносять любов, пристрасть, прив'язаність, ненависть, ревнощі, заздрість. Емоційні стосунки можуть спричинити різні емоційні стани.

3. Вправа «Знайди відповідність» (30 хв)

Учні формують 6 невеличких груп за місяцями народження: хто народився в січні-лютому – в одній групі, в березні-квітні – в другій і т. д. Психолог дає коробку з фотографіями облич з різними емоціями. Кожна група навмання витягує 4-5 зображень. В групах йде обговорення по таким питанням: позитивна чи негативна емоція зображена? Яка назва цій емоції підходить (можна користуватися переліком на ватмані)? Яке схематичне зображення на ватмані відповідає фотографії? Після чого представник групи виходить, повідомляє всім і чіпляє на ватман у відповідне місце. Інші групи слухають і якщо не згодні, називають свою версію.

Обговорення:

- Важко чи лего було виконувати завдання?

- Що було важко? Що легко?

- Чи допомогало виконувати завдання розуміння своїх емоцій в різних ситуаціях?

- Чи всі назви емоцій ви знали? Не підглядали у запропонований список?

 

4. Вправа «Самооцінка власного емоційного стану» (4 хв)

Перевернути кружечок з емоцією на початку заняття і зобразити емоцію, стан після тренувальної вправи.

Обговорення:

• Як нові знання, співпраця з однокласниками вплинули на зміну емоцій і стану?
• В кого зображення змінилося? Як? Чому?

5. Завершальна вправа «Спасибі!» (4 хв)

 Учасники стають колом. Психолог пропонує кожному подумки покласти на ліву руку все те, з чим він прийшов сьогодні, свій багаж настрою, думок, знань, досвіду, а на праву руку – те, що отримав на цьому занятті нового. Потім всі одночасно плескають у долоні і кричать – ТАК! Або СПАСИБІ!

 

Практичне заняття 2. «Толерантність – компетентність сучасної особистості»

Мета: розвинути свідоме ставлення до проявів думок і поведінки інших людей, які не схожі на твої, сформувати поняття толерантності в учнів, навчити знаходити спільне і об’єднуюче швидше, ніж те, що роз’єднує і викликає суперечки, ознайомити з світовою проблемою, яка потребує розвитку толерантності; активізувати креативне мислення для пошуку рішення в конфліктних ситуаціях, тренувати навички роботі в команді, підвищити відповідальне ставлення до самооцінки власної поведінки.

Обладнання: презентація, різнокольорові сердечка з паперу, ватман з силуетом дерева, тест на толерантність, картинки для творчого завдання «Знайди і опиши, що об’єднує тих, хто зображений на картинці, не дивлячись на те, що вони всі дуже різні», плакат з правилами поводження і співпраці під час заняття.

Час проведення: 1,5 год.

Безумством є переконання, що всі люди повинні однаково думати про певні речі.

Вольтер

Хід заняття

1.  Привітання (2 хв)

2.Вправа «Правила роботи» (5 хв)

Для подальшої роботи в групі потрібно повторити основні правила щодо співпраці. Учасники читають написане на плакаті й обговорюють правила роботи в групі.

 

 3. Вправа «Очикування» (5 хв)

 Учні обирають сердечко того кольору, який відповідає його настрою. Пишуть на ньому своє ім’я, настрій або переважаючу емоцію і очікування від заняття. Потім чіпляють, як листочки на ватман з зображенням дерева.

Обговорюємо: настрої «різнокольорові» але всі знаходять собі місце і гармонійно доповнюють ціле різнобарвне дерево – метафора колектива. Подобається вам цей образ? Якщо настрої змінюються, можна зберігати цілісний образ дерева, не зважаючи на кольри?

4. Міні-лекція-диспут «Толерантність і суспільство» (10 хв)

Сучасний світ потребує людей з сучасними компетентностями. Однією з таких є толерантність. Як говорив Кофі Аннан: «Толерантність не варто плутати ні з пасивністю, ні зі згодою чи байдужістю. Це активне, ПОЗИТИВНЕ і відповідальне ставлення до людського різноманіття.»

16 листопада 1995 року прокламовано Декларацію принципів толерантності і  затверджено Резолюцію Генеральної  Конференції ЮНЕСКО. З тих пір святкується  Всесвітній день толерантності. Проте в світі справи з толерантністю не такі вже й гарні. Адже ще часто трапляється, що люди ворогують через різні погляди на життя, через інші уподобання в стосунках через фізичні вади, різну зовнішність і приналежність до інших культур. А наша мета – гармонійний світ без агресії, воєн і приниження. До не толерантної поведінки спонукають комплекси меншовартості або інші психологічні проблеми. Щаслива людина не прагне образити іншу через те, що вона інакша. На правдивих життєвих прикладах і яскравих метафорах  разом з учнями  розмірковуємо про те, як можна досягти такого внутрішнього стану, коли «інакшість» людей тебе не буде ані дратувати, ані засмучувати. Чому без якості толерантності не може бути щасливого життя в суспільстві?

5. Самооцінка власної толерантності: Тест на скільки Ви толерантний. (Додаток 1) (10 хв)

Психолог роздає бланки з тестом і ключами до нього. Учні визначають рівень своєї толерантності. Результати обговорюються узагальнено: якщо результати показали не високий рівень, це не страшно, адже толерантність в собі можна розвинути. Якщо рівень високий, тоді вправи на розвиток толерантності можна розцінити, як можливість розвинути свій творчий потенціал і комунікативні здібності.

6. Творча вправа на розвиток вміння знаходити і спиратися на те, що об’єднує. (10 хв)

Учні діляться на 4-5 групи по 6 чоловік. Отримують аркуш паперу А4 з завданням і одним із малюнків з Додатку 2. Учні обговорюють опис картинки відповідно до завдання і один записує. Потім кожна група презентує.

7. Інформаційне повідомлення « Толерантна особистість» (10 хв)

Психолог. Поняття толерантності почали вживати у 18 ст. Розуміння толерантності в різних народах різниться і залежить від історичного досвіду народів. В англійців толерантність розуміють, як готовність і здатність без протесту сприймати іншу особистість, у французів – як свободу думок людини, поведінки, політичних і релігійних поглядів. У китайців бути толерантним означає шляхетно і щиросердно ставитися до інших. В арабському світі толерантність – це вміння вибачати, терпимість, співчутливість, а в персидському – ще й здатність до примирення.

У наш час толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та примусу, визнання права інших на власні думки й погляди. Отже, толерантність насамперед передбачає прийняття інших такими, якими є, і взаємодію з ними на основі згоди.

Розподіл людей на толерантних та інтолерантних є досить умовним. Кожна людина у своєму житті робить як толерантні, так і інтолерантні вчинки. Але здатність поводитися толерантно може стати особистісною рисою, а також забезпечити успіх під час спілкування. Толерантні люди більше знають про свої недоліки й переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Толерантна людина не поділяє світ на два кольори – чорний і білий, не зосереджує увагу на розбіжностях між «своїми» і «чужими», а тому готова вислухати і зрозуміти різні погляди.

Почуття гумору і вміння посміятися над власними слабостями – особлива риса толерантної людини. У того, хто здатний до цього, менша потреба домінувати і зверхньо ставитися до інших. Толерантна особа об’єктивно оцінює себе, ставиться до інших приязно.

8. Вправа «Я – висловлювання» (25 хв)

Сьогодні ми з вами навчимося прийомів ефективного спілкування. Це допоможе знизити рівень конфліктності й агресивності в стосунках з іншими. Для цього використовуємо  техніку «Я – висловлювання», що передає іншій людині ваше безцінне ставлення до певного предмета, події, ситуації.

Алгоритм «Я – висловлювання»

1.           Об’єктивно описати події, ситуацію без експресії, що викликає напруження («Коли я бачу, що», «Коли це відбувається»).
2.          Описати емоційну реакцію, назвати власні почуття в цій ситуації («Я відчуваю»; «Я засмучуюсь»; «Я не знаю, як реагувати»).
3.          Пояснити причини цього почуття і висловити побажання («Тому що я не люблю»; «Мені б хотілося»).
4.          Уявити якнайбільше альтернативних варіантів («Можливо, тобі варто вчинити так»; «Наступного разу зроби»)
5.          Надати додаткову інформацію співрозмовнику щодо проблеми (пояснення).

Приклад:

«Ти – висловлювання»/ «Я – висловлювання»

• Чому ти увесь час розмовляєш одночасно зі мною?/ Мені складно говорити, коли хтось ще розмовляє одночасно зі мною. Якщо в тебе є питання – постав його. Можливо, якщо ти уважно вислухаєш мене, потім у тебе виникне менше запитань.

Психолог. А тепер група об’єднується в команди по 3-4 особи, отримує аркуш паперу, на яких описано конфліктні ситуації. Потрібно з огляду на описані ситуації скласти «Я – висловлювання» й «Ти – висловлювання». Після цього ситуації обговорюються у колі.

9. Вправа «Мозковий штурм»

(правила ефективного спілкування) ( 5 хв)

Ми з вами використали техніку «Я-висловлювання», а тепер спробуєм скласти правила ефективного спілкування (учні висловлюють пропозиції, а тренер записує основні правила на плакаті).

1. Будьте відкритими щодо співрозмовника і приймайте його таким, яким він є.
2. Намагайтеся прослухати все повідомлення до кінця.
3. Участь у спілкуванні має бути активною і відповідально.
4. Висловлюйтесь зрозуміло.
5. Говоріть від першої особи.
6. Виявляйте емпатію.

10. «Асоціативний ряд» ( 5 хв)

Психолог. Для того щоб закріпити знання щодо толерантності, пропону. Назвати слова, що характеризують толерантну людину. Характеристики записують навпроти літер: ТОЛЕРАНТНІСТЬ - терпимість, об’єктивність, ласкавість, емпатійність, рішучість, активність, надійність, творчість, ніжність, ініціативність, спокійність, талановитість тощо.

11. Підбиття підсумків. (5 хв)

Якщо ваші сподівання справдилися і отримані навички і знання ви будете застосовувати в спілкуванні для профілактики конфліктів і агресивної поведінки, наклейте пелюсточку на дошці, де є стеблина з серединкою квітки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Розвиток толерантності, як методу зниження конфліктності можливо забезпечити проведенням низки тематичних тренінгових занять. Розуміння власних емоцій й емоцій інших людей є основою комунікативних навичок і високого рівня самосвідомості, що не залишає місця для агресивної поведінки. При розвинутих навичках невербального спілкування, емпатії, саморегуляції емоційним фоном, вміння висловлювати свої почуття – ознаки емоційного інтелекту - все це дає вибір особистості до ефективних форм поведінки і взаємодії без конфліктів і агресивності.

Робота психолога методами практичних занять описаних в роботі може знизити рівень конфліктності і особистості, якщо такі виявилися або забезпечити надійне профілактичне підґрунтя особистісних якостей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела

1.               Безпалько О., Савич Ж. Спілкуємося та діємо: Навчальний посіб. –Київ: Навч. Книга, 2002
2.               Берн Э.Л. Игры в которые играют люди: психология человеческих отношений. Люди, которые играют в игры: психология человеческой судьбы: Пер. С англ./ Э. Л Берн. – СПб.;М Унивенситетская книга. 1998. – 398 с.: ил. таб.
3.               Головаха Е. И., Панина Н. В. Психология человеческого взаимопонимания. – К.: Политиздат Украины, 1986. -189с.
4.               Психологія внутрішнього світу / упоряд. Т. Гончаренко – К.: Шк.світ, 2009.-128 с.
5.               Горелов И. Н., Житников В. Ф., Зюзько М. В., Шкатова Л. А. Умеете лив ы общаться?: Кн.. для учащихся – М.: Просвещение, 1991.- 144 с.
6.               Психологіні тренінги в школі/ Упоряд. Т. Шаповал. – К.: Вид дім «Шкіл. Світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006 – 128с.
7.               Н. Андрієнко, Р. Лазуткіна «Я – дорослий» прог. Розв. Навичок спілкування // Психолог. – 2017.-  №23-24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

 Тест 1. «Наскільки ви толерантні?»

Проявляти толерантність - це означає розуміти один одного,

 ставитися один до одного терпимо,

щоб будувати мирне майбутнє.

1. Неприємна вам ситуація, у якій доводиться відмовлятися від придуманого вами плану, тому що точно такий же план вже запропонували ваші друзі?
а) так;
б) ні.
2. Ви зустрічаєтеся з друзями, і хтось пропонує почати гру. Чому ви віддаєте перевагу?
а) щоб брали участь тільки ті, хто добре грає;
б) щоб грали і ті, хто ще не знає правил.
3. Ви спокійно сприймаєте неприємні для вас новини?
а) так;
б) ні.
4. Чи викликають у вас неприязнь люди, які в громадських місцях з'являються в нетверезому стані?
а) якщо вони не переступають допустимих меж, вас це взагалі не цікавить;
б) вам завжди були неприємні люди, які не вміють себе контролювати.
5. Чи можете ви легко знайти контакт з людьми, у яких інші звичаї, інше положення?
а) вам дуже важко було б це зробити;
б) ви не звертаєте уваги на такі речі.

6. Як ви реагуєте на жарт, об'єктом якого стаєте?
а) вам не подобаються ні самі жарти, ні жартівники;
б) якщо навіть жарт і буде вам неприємний, то ви будете намагатися відповісти в такий же жартівливій манері.
7. Чи згодні ви з думкою, що багато людей сидять не на своєму місці, роблять не свою справу?
а) так;
б) ні.
8. Ви приводите в компанію друга (подругу), який (а) стає об'єктом загальної уваги. Як ви на це реагуєте?
а) вам неприємно, що таким чином увага відвернута від вас;
б) ви лише радієте за неї (нього).
9. У гостях ви зустрічаєте літню людину, яка критикує сучасне молоде покоління, звеличує минулі часи. Як реагуєте ви?
а) йдіте раніше під пристойним приводом;
б) вступаєте в суперечку.

Підрахунок балів.
Запишіть по 2 бали за відповіді:

 1б, 2б, 3б, 4а, 5б, 6б, 7б, 8б, 9а.
Ключ до тесту

0-4 бали: Ви непохитні і, вибачте, вперті. Де б ви не знаходилися, може виникнути таке враження, що ви прагнете нав'язати свою думку іншим. Щоб досягти своєї мети, часто підвищуєте голос. Маючи такий, як у вас, характер, важко підтримувати нормальні стосунки з людьми, які думають інакше, ніж ви, не погоджуються з тим, що ви говорите і робите.

6-12 балів:  Ви здатні твердо відстоювати свої переконання. У той же час ви можете вести діалог і, якщо вважаєте за потрібне, змінювати свої переконання. Але деколи ви буваєте надмірно різкі, проявляєте неповагу до співрозмовника. І в такий момент ви дійсно можете виграти суперечку з людиною, у якого більш слабкий характер. Але чи варто «брати горлом», якщо можна перемогти і більш гідно?

14-18 балів: Твердість ваших переконань відмінно поєднується з великою гнучкістю вашого розуму. Ви можете прийняти будь-яку ідею, з розумінням поставитися до парадоксального на перший погляд вчинку, навіть якщо ви їх не поділяєте. Ви досить критично ставитеся до своєї думки і здатні з повагою і тактом по відношенню до співрозмовника відмовитися від поглядів, які, як з'ясувалося, були помилковими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Роздатковий матеріал для творчого завдання: «Вони такі різні, але живуть дружно і щасливо. Що їх об’єднує?» (одна картинка для одної групи)

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

Фотографії облич з різними емоціями