Правобережна Україна в 2 пол. 18 ст.

От де, люде, наша слава,Слава України!Тарас Шевченко. Правобережна Україна в другій половині ХVІІІ ст.

1. Соціально-економічне становище Правобережжя в другій половині ХVІІІ ст.2. Причини і початок розгортання гайдамацького руху.3. “Коліївщина” 1768 року. План уроку

Криштоф Косинський

Северин Наливайко

Тарас ФедоровичІван Сулима. Павло Павлюк. Яків Острянин

Богдан Хмельницький

Семен Палій

Утиски українського населення в складі Речі ПосполитоїБільша частина земельних володінь перебувала в руках польської шляхти й магнатів. Панщина зросла до 4-5 днів на тиждень, кріпаки виконували повинності й сплачували натуральні податки. Міста втрачали магдебурзьке право, ліквідовувалося міське самоврядування.- Посилилось гоніння на православних українців.

Розгортання гайдамацького руху(Закінчіть речення)1. Гайдамаки – це …2. Гайдамацькі загони складалися …3. Запорозька Січ давала притулок …4. Гайдамаки нападали на …5. У 1750 р. у придушенні гайдамацьких виступів Речі Посполитій допомагала …

Оцінка гайдамаччини як соціального явища. М. Грушевський “Правобероежну Україну навідували розбійничі ватаги. Їх звали найчастіше гайдамаками (назва неясна щодо свого походження , толкують її з турецької мови як “своєвільник”). Вони грабували шляхетські маєтки… Це явище слід вважати “соціальним розбійництвом”Ерік Гобсбон“Виникали широкі прояви народного опору. Його учасників називали “гайдамаками”. Слово тюркське за походженням й означає “грабіжник”. Так поляки називали селян-утікачів, які грабували шляхетські маєтки й не бажали миритися з раптовим закріпаченням”Т. Шевченко. Сини мої, гайдамаки!Світ широкий, воля, -Ідіть, сини, погуляйте,Пошукайте долі.

- 17 лютого 1768 р. трактат про зрівняння в правах протестантів та православних з католиками. Станіслав Понятовський. Катерина ІІ- 29 лютого 1768 р. у місті Барі укладена Барська конфедерація (об'єднання польської шляхти, що була невдоволена діями короля)- У травні 1768 р. на Правобережжі спалахнуло народне повстання, що отримало назву Коліївщина (від слів колоти, колій)

Ватажки Коліївщини: «Це був середній на зріст, широкоплечий, сіроокий чоловік з темно-русявим оселедцем чуба, закинутим за праве вухо».«Він не лише розмовляв, а й чудово писав по-польськи, а виховання його було таке, що й тепер його можна було вважати шляхтичем»

Полонених Залізняка й Ґонту відшмагали батогами (кожному дісталося по 300 ударів) і кинули в яму. Суд після 10-денних знущань виніс присуд. Залізняка заслали на довічну каторгу до рудників Нерчинська. Ґонту засудили до страти. Страта мала тривати 2 тижні: протягом 10-ти днів кат мав кліщами здирати з нього шкіру, на 11-й — відрубати ноги, на 12-й — руки, на 13-й — вирвати серце, на 14-й день — відтяти голову. Шляхтич Дуклан-Охотський залишив свідчення про виняткову мужність ватажка повстання:«Ґонта вийшов на страту з лицем спокійним і веселим, наче направлявся до кума на іменини. Кат здер з нього смугу шкіри, кров чвиркнула, проте обличчя гайдамаки не здригнулося; здер нову пасмугу шкіри, і тоді Ґонта сказав: «От, казали, що буде боляче, насправді ні крихти не болить!»Придушення повстання 27 червня 1768

Чи можна вважати гайдамаччину “соціальним розбійництвом”?Метод “ПРЕС”Я вважаю, що …Тому, що …Наприклад …. Отже ….

Вулиці іменем Максима Залізняка названі в м. Шепетівка та в м. Житомир. З 2009 року в Умані відбувається щорічна наукова краєзнавча конференція «Залізнякові читання». [М. Залізняку присвячено пісню на музику  М. Лисенка «Ой літа орел» та дума «Про козака Максима Залізняка». Встановлені пам'ятники. Пам’ять про гайдамаччину