Утиски українського населення в складі Речі ПосполитоїБільша частина земельних володінь перебувала в руках польської шляхти й магнатів. Панщина зросла до 4-5 днів на тиждень, кріпаки виконували повинності й сплачували натуральні податки. Міста втрачали магдебурзьке право, ліквідовувалося міське самоврядування.- Посилилось гоніння на православних українців.
Оцінка гайдамаччини як соціального явища. М. Грушевський “Правобероежну Україну навідували розбійничі ватаги. Їх звали найчастіше гайдамаками (назва неясна щодо свого походження , толкують її з турецької мови як “своєвільник”). Вони грабували шляхетські маєтки… Це явище слід вважати “соціальним розбійництвом”Ерік Гобсбон“Виникали широкі прояви народного опору. Його учасників називали “гайдамаками”. Слово тюркське за походженням й означає “грабіжник”. Так поляки називали селян-утікачів, які грабували шляхетські маєтки й не бажали миритися з раптовим закріпаченням”Т. Шевченко. Сини мої, гайдамаки!Світ широкий, воля, -Ідіть, сини, погуляйте,Пошукайте долі.
- 17 лютого 1768 р. трактат про зрівняння в правах протестантів та православних з католиками. Станіслав Понятовський. Катерина ІІ- 29 лютого 1768 р. у місті Барі укладена Барська конфедерація (об'єднання польської шляхти, що була невдоволена діями короля)- У травні 1768 р. на Правобережжі спалахнуло народне повстання, що отримало назву Коліївщина (від слів колоти, колій)
Полонених Залізняка й Ґонту відшмагали батогами (кожному дісталося по 300 ударів) і кинули в яму. Суд після 10-денних знущань виніс присуд. Залізняка заслали на довічну каторгу до рудників Нерчинська. Ґонту засудили до страти. Страта мала тривати 2 тижні: протягом 10-ти днів кат мав кліщами здирати з нього шкіру, на 11-й — відрубати ноги, на 12-й — руки, на 13-й — вирвати серце, на 14-й день — відтяти голову. Шляхтич Дуклан-Охотський залишив свідчення про виняткову мужність ватажка повстання:«Ґонта вийшов на страту з лицем спокійним і веселим, наче направлявся до кума на іменини. Кат здер з нього смугу шкіри, кров чвиркнула, проте обличчя гайдамаки не здригнулося; здер нову пасмугу шкіри, і тоді Ґонта сказав: «От, казали, що буде боляче, насправді ні крихти не болить!»Придушення повстання 27 червня 1768
Вулиці іменем Максима Залізняка названі в м. Шепетівка та в м. Житомир. З 2009 року в Умані відбувається щорічна наукова краєзнавча конференція «Залізнякові читання». [М. Залізняку присвячено пісню на музику М. Лисенка «Ой літа орел» та дума «Про козака Максима Залізняка». Встановлені пам'ятники. Пам’ять про гайдамаччину