Правобережжя і Західна Україна в останній третині ХVІІІ ст.

Тема - Правобережжя і Західна Україна в останній третині ХVІІІ ст.

Мета уроку

• Ознайомити учнів із становищем Правобережної та Західної України в останній третині XVIII ст.
• Пояснити причини та наслідки поділів Речі Посполитої.
• Розкрити особливості соціально-економічного та політичного становища українських земель під владою Польщі, Росії та Австрії.
• Сформувати уявлення про гайдамацький рух і Коліївщину як прояв народного опору.
• Виховувати інтерес до історії України та розуміння боротьби українського народу за свої права.

 

Тип  уроку : вивчення нового матеріалу

Обладнання : підручник  історія України   О. Пометун, Н. Гупан, О. Дудар

Хід  уроку

1.               Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх.

 

2.Актуалізація опорних знань

 

Діти, перед тим як перейти до вивчення нової теми, нам необхідно пригадати основні події та поняття, які ми вже розглядали раніше, адже вони допоможуть краще зрозуміти історичні процеси на Правобережній та Західній Україні.

У XVIII столітті українські землі були розділені між кількома державами. Лівобережжя та Слобожанщина перебували під владою Російської імперії, а Правобережна Україна — під владою Речі Посполитої. Західноукраїнські землі поступово опинилися під контролем Австрійської монархії. Це означало, що український народ не мав власної держави і перебував під владою іноземних держав.

 

Тепер пригадаємо важливі поняття і явища того часу.

По-перше, яке становище мали українські селяни під владою Речі Посполитої?

Українські селяни перебували в дуже важкому становищі. Вони були залежними від польської шляхти, виконували панщину — тобто безоплатно працювали на поміщиків кілька днів на тиждень. Крім того, вони сплачували численні податки та не мали особистої свободи. Це викликало невдоволення та ставало причиною народних виступів.

По-друге, що таке кріпацтво?

Кріпацтво — це форма залежності селян від поміщика, коли селянин прикріплений до землі і не має права вільно залишати господарство. Він змушений працювати на пана і виконувати всі його вимоги. Фактично це була форма особистої несвободи.

 

По-третє, хто такі козаки і яку роль вони відігравали в житті українського суспільства?

 

Козаки — це вільні люди, які займалися військовою справою. Вони захищали українські землі від нападів, брали участь у війнах і повстаннях. Козацтво було символом свободи та боротьби за права українського народу. Навіть після ліквідації Запорозької Січі козацькі традиції залишалися важливими в народній пам’яті.

 

Отже, ми пригадали, що українське населення перебувало у складних умовах соціального та національного гніту. Саме ці причини зумовили виникнення повстань і важливих історичних подій, про які ми сьогодні будемо говорити.

 

1. Як називали повстанців на Правобережжі?
А) опришки
Б) гайдамаки
В) козаки
Г) магнати

Відповідь: Б) гайдамаки

 

 

2. Встанови відповідність

1. Гайдамаки —
2. Опришки —
3. Панщина —

А. Безоплатна примусова праця селян на пана
Б. Повстанці на Правобережжі
В. Повстанці в Карпатах (Західна Україна)

Відповідь:
1 – Б
2 – В
3 – А

 

3. Запитання з короткою відповіддю

 

Чому виникали протестні рухи на українських землях у XVIII ст.?

Відповідь:  Через соціальний і національний гніт, панщину, утиски селян з боку польської шляхти та феодалів.

4. Хронологічне завдання

 

Розташуй події в правильному порядку:

діяльність опришків

посилення панщини

гайдамацькі повстання

 

Відповідь:

• посилення панщини
• діяльність опришків
• гайдамацькі повстання

 

5. Логічне завдання

Що спільного між гайдамаками та опришками?

Відповідь:  Обидва рухи були народними протестами проти соціального гніту, виступами селян і бідних верств населення проти панів і феодалів.

 

6. Завдання “Так чи Ні”

 

1. Гайдамаки діяли на Правобережній Україні.

Відповідь: Так

 

2.Опришки діяли переважно на Поліссі.

Відповідь: Ні (у Карпатах)

 

3. Протестні рухи були спрямовані проти соціального гніту.

Відповідь: Так

 

4. Селяни мали повну свободу і не залежали від панів.

 Відповідь: Ні

 

7. Обери правильну відповідь

 

Яка головна причина повстань у XVIII ст.?

А) розвиток торгівлі

Б) соціальний і національний гніт

В) природні катастрофи

Г) розвиток освіти

 

 Відповідь: Б

 

8. Поясни поняття

Опришки — це…
Відповідь: народні повстанці в Карпатах, які боролися проти панів і захищали селян.

9. Заповни пропуски

Гайдамаки діяли на ________ Україні і боролися проти ________ шляхти.

 Відповідь:  Правобережній; польської

10. Визнач наслідки

Яким був результат протестних рухів?

 Відповідь:

• Жорстоке придушення повстань
• Посилення контролю з боку панів
• Зростання невдоволення населення
• Подальші нові виступи селян

11. Творче завдання

Уяви, що ти селянин XVIII ст. Чому ти приєднався б до гайдамаків або опришків?

 Приклад відповіді:  Я б приєднався, тому що хотів би звільнитися від панщини, захистити свою сім’ю та боротися проти несправедливості.

3.Мотивація начальної діяльності

Діти, уявіть собі ситуацію: одна і та сама українська земля розділена між різними державами, а люди, які тут живуть, підпорядковані різним законам, повинні виконувати обов’язки перед різними правителями і часто не мають жодного впливу на своє життя.

У другій половині XVIII століття Правобережна Україна ще перебувала під владою Речі Посполитої, а Західна Україна поступово переходила під контроль Австрійської імперії. Для місцевого населення це означало нові податки, нові правила, а часто — ще більші утиски.

Проблемне питання

Чому українські землі в останній третині XVIII ст. опинилися під владою інших держав, і як це вплинуло на життя населення?

 

Міркування учнів (очікувані відповіді)

1. Чому українські землі змінили своїх правителів?

 Відповідь: через ослаблення Речі Посполитої та боротьбу сусідніх держав за її території.

 Пояснення: Польща втратила силу, тому Росія, Австрія і Пруссія почали ділити її землі.

 

2. Як це вплинуло на життя населення?
Відповідь: змінилися закони, податки, посилився контроль, але життя селян залишалося важким.
Пояснення: попри зміну влади, селяни залишалися залежними і не мали свободи.

 

3. Чи стало життя українців кращим після переходу під владу інших держав?

Відповідь: частково були реформи (особливо в Австрії), але загалом становище залишалося складним.
Пояснення: деякі реформи полегшили становище, але основні проблеми не зникли.

Висновок вчителя

Отже, зміна влади на українських землях у XVIII столітті була результатом міжнародної політики великих держав. Для українського населення це означало нові умови життя, які ми сьогодні детально розглянемо.

 

1. Тестове завдання

1. У складі якої держави перебувало Правобережжя на початку періоду?

А) Російська імперія

Б) Австрійська імперія

В) Річ Посполита

Г) Османська імперія

 Відповідь: В) Річ Посполита

2. Хронологія

Розташуй події в правильному порядку:

• ІІ поділ Речі Посполитої
• І поділ Речі Посполитої
• ІІІ поділ Речі Посполитої

 Відповідь:

1. І поділ (1772)
2. ІІ поділ (1793)
3. ІІІ поділ (1795)

3. Завдання “Так чи Ні”

1. Після поділів Речі Посполитої вона припинила існування.
Відповідь -  Так

2. Західна Україна відійшла до Російської імперії.
Відповідь -   Ні (до Австрії)

3. Українські землі були об’єднані в одну державу.
Відповідь -    Ні

 

4. Заповни пропуски

Правобережна Україна в останній третині XVIII ст. перебувала під владою ____________, а Західна Україна — під владою ____________.

 Відповідь: Речі Посполитої; Австрійської імперії

5.Обери правильну відповідь

Що стало наслідком поділів Речі Посполитої?
А) створення незалежної України
Б) посилення Польщі
В) перехід українських земель до Росії та Австрії
Г) об’єднання всіх українських земель

 Відповідь: В

6. Коротка відповідь

Чому Річ Посполита припинила існування?

 Відповідь:  Через внутрішню слабкість держави та поділи її територій між сусідніми державами.

7. Логічне завдання

Чому українське населення не мало власної держави в цей період?

Відповідь:  Тому що українські землі перебували під владою інших держав і не мали політичної самостійності.

8. Поясни поняття

Поділ Речі Посполитої — це…

 Відповідь:    Розподіл території Речі Посполитої між Російською імперією, Австрією та Пруссією у XVIII ст.

§ 31  стр. 247

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ   стр. 247

В останній третині XVIII ст. Річ Посполита зазнала поділів унаслідок втручання більш сильних сусідів.

За картою визначте, які держави взяли участь у поділах Речі Посполитої. Скільки поділів відбулося? Якою була доля Речі Посполитої та українських земель? Перевірте ваші припущення під час уроку.

Відповідь - У останній третині XVIII ст. Річ Посполита зазнала поділів унаслідок втручання більш сильних сусідів.

1. Які держави взяли участь у поділах Речі Посполитої?

 Відповідь:

У поділах Речі Посполитої брали участь:

Російська імперія

Австрійська монархія (імперія Габсбургів)

Прусське королівство.

2. Скільки поділів відбулося?

 Відповідь:
Відбулося три поділи Речі Посполитої:

• 1772 р. — І поділ
• 1793 р. — ІІ поділ
• 1795 р. — ІІІ поділ

3. Якою була доля Речі Посполитої?

 Відповідь: Після третього поділу (1795 р.) Річ Посполита припинила існування як держава і була повністю розділена між сусідніми імперіями.

4. Якою була доля українських земель?

Відповідь: Українські землі були поділені між двома імперіями:

Російська імперія отримала Правобережну Україну

Австрійська імперія отримала Галичину, Буковину (частково) та інші західноукраїнські землі.

Висновок

У результаті поділів Речі Посполитої українські землі остаточно опинилися під владою двох великих імперій — Російської та Австрійської, а сама держава Польща перестала існувати.

4.     Вивчення нового матеріалу

1. ЯК ВІДБУВАЛИСЯ ПОДІЛИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ    стр. 247

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 247

Коли і за яких обставин відбулися поділи Речі Посполитої? Які наслідки це мало для українських земель?

Відповідь – Коли і за яких обставин відбулися поділи Речі Посполитої?

Поділи Речі Посполитої відбулися тричі — у 1772, 1793 та 1795 роках.

Обставини:

 

Річ Посполита в XVIII ст. була слабкою державою через внутрішні проблеми (боротьба магнатів, слабка центральна влада).

Сусідні держави — Російська імперія, Австрія та Пруссія — прагнули розширити свої території.

Вони скористалися ослабленням Польщі та поділили її землі між собою.

Які наслідки це мало для українських земель?

 Відповідь:

• Річ Посполита припинила існування (1795 р.).
• Українські землі були поділені між імперіями:
• Російська імперія отримала Правобережну Україну
• Австрійська імперія отримала Галичину та інші західноукраїнські землі
• Українці опинилися під владою різних держав і не мали власної державності.
• Змінилися закони, податки, адміністрація, але становище селян залишалося важким.
• Це стало важливим етапом, що вплинув на подальший розвиток українського національного руху.

 

Висновок

Поділи Речі Посполитої стали наслідком її слабкості та боротьби великих держав за території. Для України це означало остаточний поділ земель між Російською та Австрійською імперіями і втрату шансів на власну державність у цей період.

Розповідь вчителя    стр.  247

Наприкінці XVIII ст. внаслідок загальної кризи та ослаблення міжнародного впливу Річ Посполита переживала занепад. Сусідні держави — Пруссія, Російська імперія і Австрійська монархія, користуючись її слабкістю, вирішили розчленувати Польщу та розширити за рахунок її територій свої володіння.

Виправдовуючи ці кроки, Катерина II писала: «Немає потреби згадувати про причини, що спонукали Нас приєднати до імперії Нашої... землі, що з давніх-давен Росії належали, міста російськими князями створені і народи спільного з росіянами походження і Нам єдиновірні». Приблизно так само пояснювали свої дії й інші держави.

У 1772 р. відбувся перший поділ Польщі.

Таблиця    стр. 248

Держава	Отримані території
Росія	Частина східної Білорусі і Прибалтики
Австрія	Південно-Східна Польща, Галичина, західні частини Волині та Поділля
Пруссія	Північно-Західна частина Польщі із Гданськом

ДОСЛІДІТЬ   стр. 248

Правителів яких держав відтворено на карикатурі? Як ви гадаєте, що хотів сказати автор зображення? На основі твору Яна Матейка поясніть, як до цієї події поставилися поляки.

1 — Перший поділ Польщі. Карикатура XVIII ст.;

2 — Ян Матейко. Рейган на сеймі 1773 року, 1866 р. (Шляхтич Тадеуш Рейган, щоб не допустити затвердження першого поділу Речі Посполитої, ліг перед виходом зі словами: «Убийте мене, не вбивайте Вітчизну!»)

Відповідь -  1. Правителів яких держав відтворено на карикатурі?

 На карикатурі зображено правителів трьох держав, які брали участь у першому поділі Речі Посполитої (1772 р.):

• Російської імперії
• Австрійської імперії
• Прусського королівства

 

2. Що хотів сказати автор карикатури?

 Автор хотів показати, що великі держави несправедливо поділили територію Речі Посполитої між собою, не зважаючи на її суверенітет.
Карикатура підкреслює жадобу влади та територій з боку сусідів Польщі та безсилля самої Речі Посполитої.

3. Як поляки поставилися до цієї події (за твором Яна Матейка)?

 За картиною Яна Матейка «Рейтан — Рейган на сеймі 1773 року» видно, що частина польської шляхти категорично виступала проти поділу держави.

• Тадеуш Рейтан намагався зупинити затвердження поділу,
• Він символічно жертвував собою, кажучи: «Убийте мене, не вбивайте Вітчизну!»
• Це показує, що поляки сприймали поділи як національну трагедію і втрату державності.

 

Висновок

Карикатура та картина Яна Матейка відображають різні погляди на поділи Речі Посполитої:

• з боку великих держав — це політичний розподіл територій,
• з боку поляків — це трагедія, втрата незалежності та боротьба за Батьківщину.

Розповідь  вчителя  стр. 248-249

Приводом до другого поділу Польщі стало те, що сейм розпочав у країні реформи, зокрема прийняв Конституцію, у якій відобразилися ідеї Великої французької революції 1789 р. Але магнати і шляхта були проти цих змін, оскільки ті обмежували їхні права. Вони звернулися по допомогу до сусідів, які не забарилися. 1793 р. Росія і Пруссія підписали конвенцію про другий поділ Польщі.

Держава	Отримані території
Росія	Правобережна Україна й центральна частина Білорусі з Мінськом
Пруссія	Західні польські землі з Познанню

Другий поділ Польщі викликав національно-визвольне повстання під проводом Тадеуша Костюшка. У Правобережній Україні розповсюджувалися листи і прокламації із закликами приєднання до повстання. Проте популярності тут вони не набули. Урешті-решт російські війська придушили повстання, після якого в 1795 р. було здійснено третій поділ Польщі.

Держава	Отримані території
Росія	Волинь, Західна Білорусь, Литва
Пруссія	Решта польських земель із Варшавою

Усього Росія отримала 62 % території і 45 % населення колишньої Речі Посполитої. Близько 80 % українського населення опинилося у складі Російської імперії.

Австрія, скориставшись ослабленням Туреччини в російсько-турецьких війнах, у 1775 р. приєднала Буковину. Відтепер у складі Австрійської монархії Габсбургів опинилися Східна Галичина, Закарпаття і Північна Буковина.

У Правобережній Україні після її приєднання до Росії було запроваджено загальноросійський адміністративний поділ: було створено Київську губернію (центр Київ), Волинську (Новоград-Волинський) і Подільську (Кам’янець-Подільський).

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 249

1. Як змінилися території українських земель у складі Російської імперії? Відповідь сформулюй на основі наведеної карти.

Україна наприкінці XVIII ст.

Відповідь - Наприкінці XVIII ст. території українських земель у складі Російської імперії значно розширилися.

 Основні зміни:

• До Російської імперії було приєднано Правобережну Україну (після ІІ та ІІІ поділів Речі Посполитої 1793 і 1795 рр.).
• Раніше під владою Росії вже перебували Лівобережжя та Слобожанщина, тому більшість українських земель опинилася в її складі.
• Росія також закріпила свої позиції на півдні України (Причорномор’я).

Отже:   Українські землі стали більш об’єднаними в межах однієї держави — Російської імперії, хоча повного об’єднання не відбулося, адже Західна Україна залишалася під владою Австрійської імперії.

Висновок

У результаті поділів Речі Посполитої Російська імперія значно розширила свої володіння за рахунок українських земель, і більша частина України опинилася під її контролем.

2. Як ви розумієте напис на пам’ятній медалі Катерини II? Як особисто ви ставитеся до цих подій?      стр. 250

Пам’ятна медаль Катерини II із приводу приєднання Правобережжя. На лицьовому боці медалі було зображено профіль російської самодержавиці, на зворотному — карта приєднаних земель із написом «Отторженная возвратихъ» — «Відторгнене — повернуто».

 

Відповідь - 1. Як зрозуміти напис «Відторгнене — повернуто»?

 Цей напис означає, що Катерина II та російська влада вважали Правобережну Україну «своєю давньою територією», яку нібито було раніше відібрано, а тепер — повернуто назад до імперії.

 Тобто це політичне пояснення (і виправдання) приєднання українських земель після поділів Поділи Речі Посполитої.
Насправді ж йдеться не про «повернення», а про завоювання і перерозподіл територій між сильними державами.

2. Як можна ставитися до цих подій?

 Можлива така обґрунтована позиція:

• Для Російської імперії це було розширення територій і посилення впливу.
• Для українців це означало зміну влади, але не здобуття власної державності.
• Для поляків — це була втрата держави і національна трагедія.

 Особисте ставлення можна сформулювати так:
Ці події складно оцінювати однозначно, але вони були частиною боротьби великих держав за території, у якій інтереси місцевого населення майже не враховувалися.

Висновок

Напис на медалі є прикладом того, як влада може пояснювати свої дії у вигідному для себе світлі, тоді як насправді події мали значно складніші й суперечливі наслідки для різних народів.

2. ЯК ЗМІНИЛОСЯ СТАНОВИЩЕ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ    стр. 250-252

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 250

Як змінився адміністративний устрій Правобережжя? Які зміни відбулися в житті різних верств населення?

Відповідь –  1. Як змінився адміністративний устрій Правобережжя?

 Після приєднання до Російської імперії (1793 р.) Правобережжя:

• було включене до адміністративної системи Російської імперії (створено губернії)
• проголошувалося «споконвіку російськими землями»
• керівні посади передавалися російським чиновникам і лояльній польській шляхті
• землі, відібрані в противників влади, роздавалися прихильникам імперії

2. Які зміни відбулися в житті різних верств населення?

Шляхта

• Польська шляхта могла зберегти свої права, якщо присягала на вірність імперії
• Вона отримувала:
  • рівні права з російським дворянством
  • свободу віросповідання
  • право на самоврядування
  • звільнення від податків і служби
• Ті, хто не присягав, змушені були покинути територію

Селяни

• Жодних полегшень не отримали
• Запроваджувалося кріпацтво російського зразка
• Залишалися залежними від поміщиків
• Зазнавали експлуатації та сваволі

Загальна ситуація

• Польська шляхта втратила політичну владу, але зберегла економічний вплив
• Російська влада зміцнила контроль над регіоном
• Більшість населення (селяни) залишалася у важкому становищі

Висновок

Адміністративний устрій Правобережжя був перебудований за зразком Російської імперії, але це не покращило життя більшості населення. Найбільше змін відбулося для шляхти, тоді як становище селян залишалося важким і залежним.

Розповідь вчителя  стр. 250

Приєднані 1793 р. землі Правобережної України проголошувалися «споконвіку російськими», а керівні посади й землі надавалися росіянам та полякам, які підтримували імперію. Польські шляхтичі урівнювалися у правах з російськими дворянами лише за умови прийняття присяги на вірність російській імператриці та державі. Тоді шляхта отримувала свободу віросповідання і шляхетське самоврядування, звільнялася від сплати державних податків та військової служби, а її майно визнавалося недоторканним.

Водночас якщо хтось зі шляхти не бажав присягати, йому дозволялося продати нерухомість і у тримісячний термін залишити територію імперії. Поступово у краї розпочались адміністративні зміни. Керівні посади й конфісковані в опозиційної шляхти та католицької церкви землі надавалися росіянам і полякам, які підтримували імперію.

Для українського селянства, що становило більшість населення Правобережжя та найбільше потерпало від сваволі місцевих панів, ніяких змін не відбулося. До правобережних селян застосовувалося кріпосне право російського зразка.

Як зазначав історик Володимир Антонович, поляки втратили юридичну владу над селянами, характерну для часів Речі Посполитої, але їхнє економічне панування було повністю визнане й захищене законом та міцною владою.

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 251

До кого було звернено указ? За чим мали стежити керівники губерній і священники? Які права мали селяни?

З указу імператора Павла І від 1797 р. «Про належну слухняність селян своїм поміщикам у повинностях і про обов’язки щодо цього губернського начальства та парафіяльних священників»

...Усі селяни, які належать поміщикам, мають бути слухняні поміщикам своїм у сплаті оброку, роботах і всякого роду селянських повинностях, побоюючись за непослух і свавілля неминучого суворого законного покарання.

Відповідь – 1. До кого було звернено указ?

 Указ Павло I був звернений до:

• селян
• поміщиків
• губернського начальства
• парафіяльних священників.

2. За чим мали стежити керівники губерній і священники?

 Вони повинні були:

• контролювати, щоб селяни виконували свої повинності (панщину, оброк)
• слідкувати за покорою і слухняністю селян
• не допускати бунтів і непокори
• підтримувати встановлений порядок у суспільстві

3. Які права мали селяни?

 Із тексту указу видно, що:

• селяни практично не мали прав
• вони були зобов’язані повністю підкорятися поміщикам
• за непослух передбачалося суворе покарання

Висновок

Указ закріплював залежне становище селян і посилював контроль над ними. Це свідчить про те, що наприкінці XVIII ст. кріпацтво в Російській імперії залишалося дуже жорсткою системою.

Розповідь вчителя  стр. 251

За даними істориків, у 1795 р. серед правобережних селян поміщицькі кріпаки становили 85,2 %, а державні селяни — 14,8 %, тоді як у цілому по Росії — 60 % і 40 % відповідно. Поміщицькі селяни перебували в особистій залежності від своїх власників. Закон забороняв їм отримувати на своє ім’я землю, будинок, позичати гроші під заставу, залишати помістя, скаржитися на власника. В обов’язок поміщицьких селян входило виконання повинностей на користь держави (платити подушну подать і поставляти солдатів) та поміщиків (відробляти панщину і платити оброк).

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 251

Яким залишилося становище селян після переходу під владу Російської імперії? Що змінилося?

Історик Дмитро Дорошенко про становище у Правобережжі наприкінці XVIII ст.

Російський уряд залишив без змін соціально-економічний лад, що був під Польщею. Кріпацтво... наприкінці XVIII ст. досягло в Польщі найбільшого розвитку... дістало від російського уряду повну підтримку... Селянська маса, яка сподівалася, що перехід під владу православної Росії принесе їй полегшення, розчарувалась.

Єдине, що змінилося супроти давніших порядків, це свобода повернення від церковної унії до православія. Російська влада навіть спонукала до цього. Але й це не поліпшило долі української кріпацької маси, а скасування уніятської церкви з її культурними установами привело тільки до ослаблення культурних впливів.

Відповідь –  Яким залишилося становище селян?

Становище селян після переходу під владу Російська імперія залишилося важким і залежним:

• збереглося кріпацтво
• селяни виконували панщину та інші повинності
• вони не мали особистої свободи
• зазнавали експлуатації з боку поміщиків

Більше того, кріпацтво навіть посилилося, адже російська влада його підтримувала.

Що змінилося?

 Основні зміни були незначними:

• селянам дозволили повертатися з унії до православ’я
• влада навіть заохочувала перехід до православної церкви

 Але:

• це не покращило їхнього матеріального становища
• ліквідація уніатської церкви призвела до послаблення культурного життя

Висновок

Перехід під владу Російської імперії не виправдав сподівань селян. Їхнє становище майже не змінилося, а кріпосницька система залишилася основою суспільного життя.

Розповідь вчителя   стр. 252

Ознакою імперської влади була присутність в Україні російської армії. Її загони розміщувалися по всій території, а командири обкладали населення повинностями. Найтяжчою з них став призов до армії. Термін служби становив 25 років. Через часті війни це вважалося рівнозначним смертному вироку. Нерідко пани карали непокірних кріпаків відправленням до армії.

Водночас правобережним містам дозволялося витрачати прибутки від торгівлі на потреби міського господарства. Створювалися нові митниці поблизу прикордонних міст, налагоджувався регулярний поштовий зв’язок, школи передавались у підпорядкування місцевій адміністрації, а в навчанні запроваджувалася російська мова.

3. ЯКИМ БУЛО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ПІД ВЛАДОЮ АВСТРІЇ   стр.  252

ПОМІРКУЙТЕ   стр.  252

Як змінився адміністративний устрій західноукраїнських земель? Чим характеризувалося життя різних верств населення?

Відповідь –  1. Як змінився адміністративний устрій західноукраїнських земель?

 Після входження до складу Австрійська імперія відбулися такі зміни:

• було створено нову адміністративну одиницю — Королівство Галичини і Лодомерії
• запроваджено централізоване управління з Відня
• території поділено на округи (циркули)
• управління здійснювали австрійські чиновники

2. Чим характеризувалося життя різних верств населення?

Селяни

• залишалися залежними від поміщиків
• існувала панщина, але
• реформи Йосиф II частково обмежили панщину
• селяни отримали деякі права (наприклад, скаржитися на пана)

Шляхта

• втратила частину політичного впливу
• зберегла земельні володіння і привілеї
• підпорядковувалася імперській владі

Міщани

• отримали більше можливостей для розвитку торгівлі й ремесел
• поступово розвивалися міста

Духовенство

• греко-католицька церква зміцнила свої позиції
• відкривалися школи, розвивалася освіта

Висновок

Під владою Австрії західноукраїнські землі зазнали адміністративних змін і реформ. Хоча становище селян залишалося непростим, реформи частково полегшили їхнє життя та сприяли розвитку освіти й культури.

 

Розповідь вчителя  стр. 252

Після трьох поділів Речі Посполитої значна частина українських земель опинилася під владою австрійських Габсбургів і адміністративно належала до різних частин монархії. Більшість західних українців жили в Галичині, Закарпаття належало Угорському королівству, а Північна Буковина виділялася в окрему адміністративну одиницю.

ДОСЛІДІТЬ   стр.  252

Розкажіть, коли західноукраїнські землі опинились у складі Австрійської імперії, та покажіть їх на карті (с. 249).

Відповідь – Західноукраїнські землі опинилися у складі Австрійська імперія у другій половині XVIII ст. внаслідок поділів Річ Посполита та інших міжнародних подій.

Коли саме це відбулося?

• 1772 р. — під час І поділу Речі Посполитої Австрія отримала Галичину
• 1774 р. — до Австрії приєднано Північну Буковину (від Османської імперії)
• Закарпаття перебувало під владою Габсбургів ще раніше (через Угорське королівство).

Як показати на карті (с. 249)?

Знайдіть і покажіть:

• Галичину (центр — Львів)
• Північну Буковину (центр — Чернівці)
• Закарпаття (за Карпатами)

Усі ці землі позначені як території, що входили до Австрійської імперії.

Висновок

У другій половині XVIII ст. більшість західноукраїнських земель увійшла до складу Австрійської імперії, що визначило їх подальший розвиток — із реформами та новою системою управління.

Розповідь вчителя  стр. 252-253

Дві третини (66 %) населення Галичини становили українці. Майже 20 % — поляки й приблизно 10 % — євреї, причому українці населяли переважно Східну Галичину, а поляки — Західну. Панівним станом тут була польська шляхта. У Буковині, де українців налічувалося до 75 % населення, провідні позиції займали румунські бояри, а в Закарпатті (40 % українців) — угорські поміщики. Більшість українців у всіх трьох регіонах, підконтрольних Австрії, була сільським населенням.

З отриманих унаслідок поділу Речі Посполитої земель Австрійська імперія утворила Королівство Галіції та Лодомерії із центром у Львові. Усю владу у своїх руках зосереджував намісник, призначений австрійським імператором. Щоб схилити на свій бік галицьку верхівку, Відень дозволив магнатам, шляхті та духівництву обирати становий сейм. Окремим округом цього «королівства» стала Буковина із центром у місті Чернівці.

Основною галуззю економіки було сільське господарство, проте рівень його виробництва залишався надзвичайно низьким. Селяни користувалися земельними наділами, пасовищами й луками, незначною частиною лісів. За все вони мусили нести повинності, відпрацьовувати панщину, а також сплачувати податки державі та церкві. Урешті-решт селянинові з того прибутку лишалося 15-30 %. Перехід поміщицьких господарств до товарно-грошових відносин призводив до зростання панщини.

ДОСЛІДІТЬ   стр.  253

Як характеризує становище селянства історик? Що було причиною такого становища?

Історик Орест Субтельний про становище селянства

Умови життя в населених українцями землях імперії Габсбургів характеризувалися одним словом: бідність. Горбистий рельєф та невеликі наділи ускладнювали обробку землі, а постійний гніт польської шляхти доводив селян до повного виснаження.

Відповідь - 1. Як історик характеризує становище селянства?

 Орест Субтельний характеризує становище селян як дуже важке, використовуючи слово «бідність».

Селяни жили у злиднях

Їхнє життя було виснажливим і тяжким

Вони перебували під постійним тиском і експлуатацією.

2. Що було причиною такого становища?

 Основні причини:

• Природні умови — горбистий рельєф, що ускладнював обробіток землі
• Малі земельні наділи — селяни не мали достатньо землі для нормального життя
• Соціальний гніт — тиск з боку польської шляхти, яка експлуатувала селян.

 

Висновок

Отже, становище селянства було важким через поєднання природних труднощів і соціального гніту, що призводило до їхнього зубожіння та виснаження.

 

Розповідь вчителя   стр. 253

Фільваркові маєтки, заможні селянські господарства володіли водними млинами й вітряками та поставляли свою продукцію не лише на внутрішній ринок, а й за кордон. В останній чверті XVIII ст., окрім пшениці, жита і ячменю, у західноукраїнських землях почала з’являтися кукурудза, картопля, цукровий буряк і технічні культури — тютюн, льон, коноплі, хміль.

Магнатські господарства ставали багатогалузевими та орієнтувалися на потреби ринку. Це мотивувало господарів привозити породистих корів з Голландії, коней — з Італії, Туреччини та Іспанії, овець — з Валахії. Господарники засновували молочарні, овечі ферми, кінні «заводи», ферми з вирощування свиней.

У Північній Буковині головними культурами в сільському господарстві ставали кукурудза та картопля. У цьому регіоні було мало землі, придатної для землеробства, тому поширювалося розведення великої рогатої худоби й овець.

Міське життя в Західній Україні розвивалося повільно. Єдиним великим містом був Львів із тридцятьма тисячами жителів. Більшість містян становили поляки, німці, євреї, вірмени.

ПОМІРКУЙТЕ   стр.  253-254

Як оцінюють економічний стан Галичини історики? Із чим вони пов’язують занепад економіки краю? (на основі документа на с. 254)

Історики про становище західноукраїнських міст

Дмитро Дорошенко

До рук австрійської влади Галичина перейшла в стані економічного занепаду. Шведські війни, російська окупація, боротьба магнатів між собою, занепад зовнішньої торгівлі — усе це довело край до зубожіння. Особливо тяжким було становище української людності, яка становила головну масу населення.

Орест Субтельний

Після поділів Польщі галицькі міста було відрізано від традиційних ринків в Україні, їхня й без того тяжка доля стала ще тяжчою. Не дивно, що Галичина мала репутацію однієї з найбільш відсталих частин імперії... українці мали обмежений доступ до політичної влади через відсутність дворянства. Не маючи міського населення, вони лишалися поза цариною торгівлі та промисловості.

Відповідь –  1. Як історики оцінюють економічний стан Галичини?

 Дмитро Дорошенко і Орест Субтельний оцінюють економічний стан Галичини як:

• занепалий
• відсталий
• бідний

 Галичина вважалася однією з найбільш економічно відсталих частин Австрійської імперії.

2. З чим пов’язують занепад економіки краю?

 Історики називають такі причини:

• Тривалі війни (зокрема шведські)
• Іноземні окупації (російські війська)
• Міжусобна боротьба польських магнатів
• Занепад торгівлі
• Відрізаність міст від традиційних ринків після поділів Польщі
• Соціальна нерівність — українці не мали доступу до влади, торгівлі та промисловості

Висновок

Економічний занепад Галичини був спричинений поєднанням історичних (війни, поділи), економічних (занепад торгівлі) і соціальних факторів (нерівність населення), що призвело до бідності та відсталості краю.

Розповідь вчителя  стр. 254

На Закарпатті налічувалося 27 міст і містечок, на промисловий і торговий центр краю поступово перетворювався Ужгород. Однак економічний розвиток міст гальмувався їхньою залежністю від феодалів. Жителі багатьох закарпатських міст нарівні із селянами-кріпаками відбували панщину та сплачували натуральну данину.

У другій половині XVIII ст. в західноукраїнських землях почали з’являтися перші мануфактури з виробництва сукна та полотна. Проте переважним залишалося ремісниче виробництво. Габсбурги мало опікувалися економічним розвитком окраїн своєї імперії.

 

4. ЯК НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ВПЛИНУЛИ РЕФОРМИ МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ І ЙОСИФА II    стр. 254

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 254

Які реформи запроваджувала австрійська влада? Чи були вони важливими для українського населення? Чому?

Відповідь - 1. Які реформи запроваджувала австрійська влада?

 Реформи проводили правителі Марія Терезія та Йосиф II.

Основні реформи:

• Обмеження панщини (зменшення повинностей селян)
• Особиста свобода селян (заборона їх продажу без землі)
• Освітня реформа — відкриття шкіл, розвиток початкової освіти
• Церковна реформа — посилення ролі греко-католицької церкви
• Адміністративна реформа — впорядкування управління, централізація влади
• Судова реформа — певний захист селян від сваволі панів

2. Чи були вони важливими для українського населення? Чому?

 Так, ці реформи були важливими, тому що:

• Полегшили становище селян (хоча не ліквідували кріпацтво повністю)
• Дали можливість скаржитися на поміщиків
• Сприяли розвитку освіти і культури
• Підвищили роль місцевого населення в церковному житті

 Але:

• селяни все ще залишалися залежними
• шляхта зберігала значний вплив

 

Висновок

Реформи австрійської влади мали помірно позитивний характер: вони не ліквідували всі проблеми, але створили умови для покращення життя та розвитку українського населення, особливо в освіті та культурі.

Розповідь вчителя  стр. 254

Входження українських земель до складу Австрійської імперії збіглося в часі з реформами в державі Габсбургів, які проводили імператриця Марія-Терезія та її син — Йосиф II.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 254

Які реформи було запроваджено? Чи стосувалися вони українського населення? Як впливали на нього?

Селянська	1775 р. — заборона панам вводити додаткові повинності. 1782 р. — звільнення селян від особистої залежності: дозвіл одружуватися на власний розсуд, навчатися ремесел, пересуватися по країні. 1786 р. — визначення категорій селян і розмірів панщини залежно від кількості землі (від 12 до 156 днів панщини на рік, 3 дні на тиждень). 1787 р. — оголошення земель, що перебували в користуванні селян, їхніми володіннями. 1789 р. — встановлення розмірів усіх повинностей пропорційно до кількості землі в селянина (не більше 30 % доходу від землі, які сплачуються грошима)
Релігійна	Підпорядкування церкви державі; перетворення священників на державних службовців; ліквідація ордену єзуїтів; зрівняння у правах католицької, протестантської та греко-католицької церков; проведення секуляризації церковних земель
Освітня	Проголошення загальної середньої освіти; створення мережі навчальних закладів (однокласні і двокласні школи з рідною мовою навчання; трикласні двомовні школи; чотирикласні школи з німецькою мовою навчання); переведення шкільної освіти на державний кошт; заснування кількох греко-католицьких семінарій та Львівського університету

Відповідь -  1. Які реформи було запроваджено?

В Австрійській імперії в другій половині XVIII ст. були проведені такі реформи:

• Селянська реформа — обмеження панщини, часткове полегшення становища селян, надання особистої свободи
• Релігійна реформа — посилення ролі греко-католицької церкви, певна свобода віросповідання, реорганізація церковного життя
• Освітня реформа — відкриття початкових шкіл, розвиток освіти для населення, підготовка вчителів.

2. Чи стосувалися вони українського населення?

 Так, реформи безпосередньо стосувалися українців, адже більшість населення Галичини та інших західноукраїнських земель становили селяни-українці (русини).

3. Як вони впливали на українське населення?

• Селянська реформа:
  частково полегшила життя селян, але кріпацтво повністю не зникло
• Релігійна реформа:
  зміцнила греко-католицьку церкву, але обмежила вплив польського католицького духовенства
• Освітня реформа:
  дала можливість отримувати освіту, сприяла підвищенню грамотності населення

Висновок

Реформи Австрійської імперії були спрямовані на модернізацію суспільства і частково покращили становище українського населення, особливо в освіті та церковному житті, але не ліквідували соціальної нерівності повністю.

Розповідь вчителя  стр. 255

У регіонах ці реформи впроваджувалися по-різному, до прикладу, найменше вони торкнулися буковинських селян. Однак усі ці реформи залишили великі землеволодіння та панщину. Лише 4 % усіх земель належали державі, церкві, міським громадам і вільним селянам. Та все ж, за словами Івана Франка, «після австрійських законів хлоп не був уже панська власність і ґрунт його не був панська власність».

5. Закріплення вивченого матеріалу

1. У результаті поділів Речі Посполитої українські землі відійшли до:
А) Туреччини і Франції
Б) Росії та Австрії
В) Англії та Іспанії
Г) Польщі та Швеції

 Відповідь: Б) Росії та Австрії

2. Так чи Ні

1. Річ Посполита збереглася після 1795 року.
Відповідь -  Ні

2. Галичина увійшла до складу Австрійської імперії.
Відповідь -  Так

3. Становище селян після приєднання до Росії значно покращилося.
Відповідь -  Ні

3. Заповни пропуски

Після поділів Речі Посполитої Правобережжя увійшло до ____________, а Галичина — до ____________.

Відповідь: Російської імперії; Австрійської імперії

4. Встанови відповідність

1. Галичина —
2. Правобережжя —
3. Закарпаття —

А. Австрійська імперія
Б. Російська імперія
В. Угорське королівство (у складі Австрії)

 Відповідь:
1 – А
2 – Б
3 – В

5. Коротка відповідь

Чому Річ Посполита припинила існування?

 Відповідь:  Через внутрішню слабкість і поділи її територій між Росією, Австрією та Пруссією.

6. Логічне завдання

Чому становище селян не покращилося після зміни влади?

 Відповідь:  Тому що кріпацтво зберігалося, а нова влада підтримувала існуючу систему залежності селян.

7. Поясни поняття

Поділи Речі Посполитої — це…

 Відповідь:  Розподіл території Речі Посполитої між Російською імперією, Австрією та Пруссією у XVIII ст.

Висновок

Сьогодні ми розглянули складний і водночас дуже важливий період історії України — останню третину XVIII століття. Ми побачили, що українські землі внаслідок поділів Річ Посполита були розділені між великими державами — Російська імперія та Австрійська імперія.

Для українського населення це означало зміну влади, законів і порядків, але не завжди — покращення життя. У більшості випадків селяни залишалися залежними, продовжувалося кріпацтво, а економічні й соціальні труднощі залишалися серйозною проблемою.

Водночас ми побачили, що в Австрійській імперії почали впроваджувати реформи, які частково покращували становище населення, особливо в освіті та церковному житті. Це стало важливим кроком до майбутніх змін.

Отже, цей період був часом втрат державності, але водночас і часом, коли українське суспільство поступово входило в нові політичні та соціальні умови, що вплинули на його подальший розвиток.

На наступних уроках ми з’ясуємо, як ці процеси вплинули на формування українського національного руху.

6.Домашнє завдання

Опрацювати & 31, виконати завдання 3, 6, 7  з рубрики "Перевір себе" на стр. 255  письмово в зошит