Правове регулювання питань охорони праці

Правове регулювання питань охорони праці

•  
• Головною метою державної соціальної політики в галузі охорони праці є істотне зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань Для цього 21 листопада 2002 року Верховною Радою внесені суттєві зміни у Закон України “Про охорону праці”. У законі України “Про охорону праці” вперше в історії України економічні заходи управління охороною праці зведені до рангу державної політики.

У законодавче регулювання охорони праці Закон увів поняття “роботодавець” та “працівник”.

Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання ф фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

1. Гарантії прав на охорону праці

Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначеною цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством і угодою сторін.

Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.

 Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника (під розписку) про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто; можливі наслідки впливу їх здоров’я та про права працівника на пільги й компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівнику не можна пропонувати роботу, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та таких, що потребують професійного добору, допускаються особи при наявності висновку психофізіологічної експертизи.

 Усі працівники, згідно із законом, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків.

Трудовий договір може бути:

•       безстроковим, що укладається на невизначений строк;
•       на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
•       таким, що укладається на час виконання певної роботи.
•                     строковий трудовий договір укладається тоді, коли трудові відносини не можна встановити на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника, а також в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

2. Права працівника на охорону праці під час роботи

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця.

Наприклад, уявіть виробничу ситуацію: ваш керівник робіт, порушуючи охорону праці, примушує Вас приступити до роботи з не відрегульованим гальмовим пристроєм. Ви повинні бути компетентні у вирішенні цієї проблеми.

Факт наявності такої ситуації при необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої Ви є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо немає професійної спілки на підприємстві), а також страхового експерта з охорони праці. За період простою з причин, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, не дотримується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров’я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і в разі необхідності встановити скорочений день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Підприємства й організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж 40 год. на тиждень.

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством.

Надурочні роботи можуть продаватися лише з дозволу виробничого органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного виробника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 год. на рік.

Права працівника на пільги й компенсації за важкі та шкідливі умови праці

Професія машиніста крана металургійного виробництва відноситься до третього класу умов праці (шкідливі умови праці, шкідливі фактори вище норми і негативно впливають на робочого).

А також професія машиніста крана металургійного виробництва являється роботою з підвищеною небезпекою.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою та ін. Вони мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги й компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги й компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за два місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

На роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха та ін., що не передбачено трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов’язаний компенсувати всі витрати, передбачені колективним договором.

Згідно з колективним договором, роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають застосування їх.

Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці

Винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно із Законом про охорону праці. Це передбачає наступні дії при: дисциплінарній відповідальності, адміністративній відповідальності.

Не може перевищувати 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. У разі несплати юридичними та фізичними особами штрафу у розмірі 2% за кожний день прострочення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

 Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладання на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

 Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.

 Посадові особи підприємств або громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо ці порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідальності : штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправним роботам на термін до 2 – х років. А якщо ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7 – ми років.

Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних та фізичних осіб зараховуються до державного бюджету України.

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА

Тема: Правові та організаційні основи охорони праці

Запам’ятай! Будуючи у майбутньому правильно і компетентно відносини з роботодавцем - цінуєш своє життя та твориш добробут своєї родини!

Пам’ятка!

Машиніста крана металургійного виробництва

•       Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці безпечні умови праці.
•       Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля.
•       Роботодавець повинен проінформувати про умови праці, про наявність на його робочому місці шкідливих і небезпечних факторів.
•       Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання спецодяг засоби індивідуального та колективного захисту. У разі передчасного зношення не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок.
•       Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання спецодяг засоби індивідуального та колективного захисту. У разі передчасного зношення не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок.
•       Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок проходження медичного огляду.
•       Обов'язково усі працівники підлягають державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (1% від заробітної плати).
•       Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, не дотримується умов колективного договору з цих питань.

Пам’ятка!

Машиніста крана металургійного виробництва

•       Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці безпечні умови праці.
•       Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля.
•       Роботодавець повинен проінформувати про умови праці, про наявність на його робочому місці шкідливих і небезпечних факторів.
•       Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання спецодяг засоби індивідуального та колективного захисту. У разі передчасного зношення не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок.
•       Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання спецодяг засоби індивідуального та колективного захисту. У разі передчасного зношення не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок.
•       Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок проходження медичного огляду.
•       Обов'язково усі працівники підлягають державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (1% від заробітної плати).
•       Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, не дотримується умов колективного договору з цих питань.