Презеентація до уроку "Світосистема: сутність і функціонально-компонентний склад"

Тема 1. ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР. Світосистема «суспільство – природа»Підготувала вчитель природничих дисциплін. Сергіївського ЗЗСО І-ІІІ ст. Мінаєва В. С.

Поняття «світосистема». Світосистема – це сукупність великих людських спільнот (цивілізацій, регіональних і планетарних об’єднань, держав та інших структур), яка формується внаслідок їхньої взаємодії в господарській, політичній та культурній сферах і є найважливішим чинником внутрішнього відтворювального процесу в кожній окремо взятій спільноті та істотно впливає на її розвиток.

Поняття «глобалізації». Глобалізація – це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції й уніфікації. У ширшому розумінні — перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, зумовлений розвитком транспорту та засобів зв'язку, він має системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства.

Прояви процесу глобалізації

Поясніть значення термінів: Мегаполіс. Стандартизація і уніфікація. ТНКНаведіть приклади відомих всесвітніх організацій.

Світосистема як результат і процес формування глобальної єдності в системі «суспільство – природа». Тривалий час людина впливала на довкілля, як будь-який інший біологічний вид, задовольняючи свої первинні потреби. Коли біологічні механізми пристосування до природних умов виявлялись недостатніми, набули дії соціальні механізми: людина почала змінювати природу відповідно до своїх потреб. Природа залишається єдиним джерелом існування суспільства: задоволення потреб у харчових продуктах, одязі, житлі, фізичному та духовному розвитку людина забезпечує завдяки різноманітним природним багатствам. Так виникла стала система «суспільство – природа».

Світосистема – це результат глобальної геопросторової єдності різних за походженням та функціями взаємодій у системі «людина – природа». Частину природи, з якою взаємодіє суспільство, називають географічним середовищем. Людина сама є його компонентом й посідає в ньому провідне місце. У наш час географічне середовище охоплює понад 60 % площі суходолу, з яких 1⁄3 зазнали докорінної зміни. Сучасний світ – це не лише поєднання людини та природи, а й функціональні системи, в яких вони співіснують. Світосистема має складну структуру, що містить низку генетичних (тобто різних за походженням) і функціональних (за напрямом впливу) компонентів.

Складові світосистеми. Натуросфера. Природну основу для життя та діяльності людини, її «життєвий простір» становить натуросфера. Вона включає в себе всі зовнішні оболонки Землі: літосферу, атмосферу, гідросферу, біосферу. Географічний простір – земний простір, що розташований на певній території, розвивається в часі і охоплює всі сфери географічної оболонки Землі: Атмосферу. Літосферу. Гідросферу. Біосферу. Ноосферу (соціосферу)

Складові світосистеми. Еконосфера. Сукупність людських відносин, що виникають у процесі матеріального та нематеріального виробництва, утворюють еконосферу. Еконосфера також є складовою частиною соціосфери. Це світове господарство або господарства певного регіону чи держави, які є сукупністю відносин, пов’язаних із виробництвом, розподілом та споживанням товарів і послуг в умовах конкретної економічної системи й конкретної держави.

Складові світосистеми. Техносфера. Складником світоситеми, що передбачає взаємодію технічних засобів виробництва з природно-ресурсним потенціалом території на основі передових досягнень науки, є техносфера. Як цілісна система вона включає в себе техніку, технічні знання, технічну діяльність на виробництві та у побуті, а також специфічну технічну ментальність (тобто систему переконань, уявлень і поглядів людей, що проявляються в їхній поведінці). Техносфера об’єднує створені для задоволення потреб людства об’єкти, як штучні (машини та механізми, будівлі, дороги), так і природні, але змінені внаслідок людської діяльності (водосховища, лісопарки, поля, сади).

Складові світосистеми. Політосфера. Політосфера — це сфера діяльності, пов’язана з відносинами між націями, класами, різними соціальними групами. Її метою є завоювання, утримання й використання державної влади. Зміст політики зрештою визначається інтересами певної групи людей, а економічні інтереси визначають інтереси політичні. Вони виступають соціальною причиною, чинником політичних дій. Загалом політосфера держави поділяється на внутрішню й зовнішню, які міцно пов’язані між собою. Головне завдання політосфери держави — забезпечити збереження й зміцнення системи суспільних відносин.

Складові світосистеми. Соціосфера. Сукупність соціальних чинників, характерних для даного етапу розвитку суспільства та його взаємодії з природою, становить соціосферу. Вона є вищою формою організації живої матерії, що ґрунтується на взаємопідтримці членів людської спільноти, яка прийшла на зміну періоду еволюції людини як біологічного виду.

Складники світосистеми. Культуросфера. Специфічним складником світосистеми є культуросфера як сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, що втілюються в результатах продуктивної діяльності. Культуру поділяють на матеріальну (тип житла, національний одяг і національна кухня) та духовну (мистецтво, релігія, свята, обряди).

Національна кухня.

Демографо-екологічна складова світосистеми. Це сукупність причинно-наслідкових зв’язків між людиною та природою у формуванні життєвого простору.Її сутність визначається причинно-наслідковим впливом зростання кількості населення, його потреб й обсягів споживання на біосферу. Головними чинниками, що призвели до сучасної кризової екологічної ситуації, є: демографічний вибух, урбанізація, індустріалізація та хімізація сільського господарства.

Економічно-господарська підсистема. Економічно-господарська підсистема - охоплює сукупність виробничих відносин з використання й розвитку продуктивних сил в єдиному економічному просторі вільного руху товарів, капіталів і робочої сили. Змістову сутність економічної складової характеризують процеси інтернаціоналізації світової економіки й формування міжнародних господарських циклів. МВФ НАФТА ЄС

Політична підсистема. Політична підсистема - відтворює правові та адміністративні відносини й структури, пов’язані з відносинами влади, управління й функціонування державних і наддержавних інститутів сучасності.

Соціально-культурна підсистема. Відзначається відносинами і структурами, що формуються унаслідок суспільного відтворення людини, у процесі генетичного і функціонального обміну культурними цінностями.

Інформаційно-технологічна підсистема. Її вплив визначається бурхливим зростанням і планетарним поширенням технічних систем і технологічних процесів, які змінюють усі сфери життя суспільства і спричинюють утворення технологічного й інформаційного простору — системи цінностей, стереотипів, ідей та інших аспектів духовного життя.

До основних загроз світосистеми відносять:

Географічний простір, його системоутворювальна роль та характеристики. Світосистема – це просторово впорядкована сукупність різнопланових ірізномасштабних об’єктів, явищ і процесів. Вона настільки складна, багатогранна та мінлива, що існує у вигляді накладання, перетину безлічі складових просторів (сфер, шарів). І що значніший ступінь такого взаємного перетину, то світосистема більш багатовимірна. Географічний простір є одним зі складників світосистеми. Географічний простір складається з різних геосистем. Так, на кожній конкретній території все належить до якоїсь геосистеми: форми рельєфу – до літосфери, водойми – до гідросфери, населення – до соціосфери і т. д. Це дає змогу створити безліч моделей одного й того самого простору – безліч різних карт для однієї й тієї самої території.

Географічний простір. Сукупність усіх геосистем на одній і тій самій території утворює географічний простір. Він є формою існування матеріальних систем у межах географічної оболонки: Виділяють: геодезичний простір - визначається величиною таформою земної кулі, фізико-географічний простір - сукупність природних компонентів території; якісно поділяється на суходіл та Океан; соціально-економічний простір - територія, на якій живе й діє людина.

Тенденції розвитку світосистеми. Для визначення тенденцій подальшого розвитку світоситеми важливе значення мають особливості протиріч, що виникають всередині неї. Ці суперечності зумовлено подвійним ставленням людини до природи. З одного боку, людина є частиною природи, але не лише біологічною, а й соціальною істотою, виразником інтересів суспільства. З іншого боку, людина протистоїть природному середовищу й змінює його відповідно до своїх потреб. Через те в системі суспільних відносин людина виступає і як елемент продуктивних сил, і як сила природи. До того ж одним з протиріч у системі «суспільство – природа» є наявність безмежних потреб розвитку суспільства та обмеженість можливостей природи. Всі зазначені протиріччя пов’язані з економічними, соціальними й політичними процесами.

Контроль і самоконтроль.1. Поясніть зміст понять «світосистема» та «географічний простір».2. Назвіть підсистеми світосистеми та поясніть їхню сутність. 3. Схарактеризуйте географічний простір. 4. Обґрунтуйте роль географічного простору всвітосистемі. 5. Поясніть роль економічного, інформаційного та соціокультурного просторів у світосистемі.