ПРЕЗЕНТАЦІЯ - ДОДАТОК 2 ДО ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ У 8 КЛАСІ НА ТЕМУ: «САТИРИКОН КІРОВОГРАДЩИНИ» (М.П. Годованець, М.М. Сарахан, П.С. Сиволап)

ПЕТРО СПИРИДОНОВИЧ СИВОЛАП – ПОЕТ-ЛІРИК,ГУМОРИСТ І САТИРИК

Петро Спиридонович Сиволап народився на Кіровоградщині в селі Полонисте, що розкинулося на березі оспіваної в народі річки Ятрань.

Мати – Наталія Маркіянівна, брат - Дмитро

Гуморист-сатирик, член Національної спілки письменників України. Закінчив Львівський державний університет. З 1960 р. на журналістській роботі. Зокрема працював у газеті «Кіровоградська правда». Постійний і давній дописувач журналу «Перець».

«Душа і ноги» (1984), «Баранячий фасад» (1989), «Етикетка для колгот» (1994),“Калинова Ятрань” (1995),“Слівце з перцем” (2008). ЗБІРКИ ТВОРІВ САТИРИКА

Петро Сиволап «Слівце з перцем». Гумор. Видавництво: Сучасний письменник м. Київ У новій збірці гумору Петра Сиволапа - давнього і многолітнього співпрацівника журналу «Перець» - відроджуються сміхотворні традиції Степана Руданського та вже до нас ближчих Степана Олійника і Павла Глазового... Гаряче відчуття проблем сучасності, влучна, дотепна, яскрава обізнаність характерні для цього поета, який усіма нервами душі зв'язаний з рідною землею, із життям сущих для нього людей.

ЖАНРИ ТВОРЧОСТІ

ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМИ ТВОРЧОСТІ

ДОНЬКА СТЕПАНА ОЛІЙНИКА ЛЕСЯ ІЗ ЛАУРЕАТАМИ ПРЕМІЇ НАДВЄЮ МОВЧАН-КАРПУСЬ ТА ПЕТРОМ СИВОЛАПОМ БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА БАТЬКОВІ У ЛЕВАДІЇВЦІЛІТЕРАТУРНА ВІДЗНАКА ІМЕНІ СТЕПАНА ОЛІЙНИКА – ПИСЬМЕННИКА-ГУМАНІСТА, ПЕРЕСМІШНИКА-САТИРИКАЗа своє життя Петро Спиридонович Сиволап двічі побував у Балті. Перший раз - у 1944 році під час визволення міста і району від німецько-фашистських загарбників у складі 25-ї гвардійської дивізії, куди влився його партизанський загін, що діяв у Кіровоградській області. Вдруге він відвідав наше місто через 65 років - на початку квітня 2009 року, коли брав участь в олійниківських святах як лауреат премії імені С. Олійника.

Лауреат премії Юрія Яновського. Лауреат премії Степана Олійника. Двічі лауреат премії журналу «Перець».