Презентація " 27 жовтня -День української писемності та мови"

27 жовтня – День української писемності та мови

27 жовтня в Україні відзначається День української писемності та мови. Свято приурочене пам’яті про святого Нестора. Державне свято було започатковано 1997 року Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». Традиційно у День української писемності та мови проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Це проєкт, головна мета якого не стільки перевірка грамотності, скільки єднання довкола української мови. Долучитися до написання диктанту може будь-хто.

Особливо важливим свято стає у дні повномасштабного вторгнення росії в Україну. Продовж багатьох століть мову забороняли та намагались викорінити, а над носіями вчиняли геноцид. Зараз, на жаль, ми спостерігаємо циклічність історії, тому особливо важливо вшановувати мову та не забувати про її історію. Довідка. День української писемності та мови традиційно святкували 9 листопада. Цього року дата свята змінилася – Україна вперше відзначатиме День української писемності та мови 27 жовтня. Перенесення пов’язане з переходом Православної церкви на новоюліанський календар, згідно з яким дати неперехідних свят змістилися на 13 днів раніше. Тож день пам’яті Нестора Літописця випадає на церковне свято 27 жовтня.

У День української писемності та мови за традицією:покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;відзначають найкращих популяризаторів українського слова;заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс відбувається за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн з 20 країн світу[джерело?]. Перформанс на захист української мови до Дня української писемності та мови (Київ, 2014)Проводяться громадські акції та перформанси на підтримку української мови.

Свято започатковане 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

Зміна дати28 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміну дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня.[10] Зміни були внесені через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар.[11]

‘«З новою силою це питання постало внаслідок російської агресії. Нині юліанський календар сприймається як пов'язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним (новоюліанським) календарем користуються ті Церкви, які підтримують нашу Помісну Церкву, натомість опоненти і, в першу чергу, РПЦ — дотримуються старого календаря (юліанського). Тож прагнення збереження і утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії „русского міра“, вимагають від нас назрілого рішення — долучитися до більшості Помісних Православних Церков і запровадити у вжиток новоюліанський календар», — прокоментували там своє рішення в Православній церкві України.

День української писемності 2023: історія свята і коли відзначають. День української писемності та мови — державне свято, яке було започатковано 9 листопада 1997 року указом президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». Його відзначали у день пам'яті преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря. За старим календарем свято припадало на 9 листопада.

Проте з 2023 року у зв'язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар день пам'яті преподобного Нестора-літописця відзначають 27 жовтня. Тому президент Володимир Зеленський підписав указ №455/2023 про перенесення дати святкування Дня української писемності та мови також на 27 жовтня. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців — «Повісті минулих літ», яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань. Науковці стверджують, що у середньовічній історії немає прикладів рівних літопису Нестора.

Цікаві факти про українську мову. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» — «вороженьки». Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п», на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» — найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» — назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.Іменник у нашій мові має сім відмінків (один з них — кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок). Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду. У сучасній українській мові налічується понад 250 тис. слів.

7. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.8. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.9. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

Хто такий Нестор Літописець. Нестор (1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври. Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель — "Повісті врем'яних літ". ЇЇ створили в XI — на початку XII століття Нестор та інші літописці. Вона починається з порушення проблеми "Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав правити". Пам'ятка не збереглася до нашого часу, але існує в Лаврентіївському (1377) та Іпатіївському (Іпатському, друге десятиліття XV століття) списках — коли пам'ятку переписали, на той час це було своєрідне "перевидання" рукописних творів.

Доктор історичних наук Михайло Брайчевський називає Нестора одним з найбільших письменників раннього європейського середньовіччя. А з "Повістю врем'яних літ" пов'язують початок історії української літератури.

Як виникла кирилиця. Писемність слов'янам створили Кирило та Мефодій. До нас не дійшли писемні пам'ятки періоду безпосередньої діяльності Кирила і Мефодія — другої половини IX століття. У ту епоху князь Ростислав, що очолював Великоморавське князівство (середнє Подунав'я), звернувся до імператора Візантії Михаїла з проханням прислати вчителів, які знають слов'янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо. Візантії було важливо поширити на Захід свій вплив. У 863 році за дорученням імператора брати Кирило і Мефодій вирушили до Моравії. Вони добре знали мову слов'ян. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов'янської мови, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні — найімовірніше, в Східній Болгарії.

Сторінка з Київських глаголичних листків X століття.

Кирилиця пізніше лягла в основу сучасних східнослов'янських, болгарського, сербського, македонського алфавітів, а глаголиця поступово вийшла з ужитку. Тим часом кирилиця поширилася на захід і північний захід, а з XI століття стала основним алфавітом слов'ян. Найдавніші пам'ятки кирилиціНайдавнішою з нині відомих датованою пам'яткою кирилиці є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії. Найдавніші пергаменні кириличні рукописи: Савина книга (Савине Євангеліє) кін. X — поч. XI ст., Супрасльський збірник XI ст. та Енинський апостол XI ст. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–57 років створення. Остромирове Євангеліє писав киянин дяк Григорій на замовлення Остромира — з київського боярського роду. Книга вважається пам'яткою української мови, засвідчує її риси.

Інші українські найдавніші писемні пам'ятки:монети князя Володимира 988–1015;підпис 1063 року Анни, дочки князя Ярослава Мудрого — королеви Франції;Тмутороканський напис (на мармуровій плиті) 1068 року;післямови дяка Івана до Ізборників Святослава 1073 та 1076 й власне самі Ізборники;графіті Софії Київської.

Графіті Софії Київської

Джерела вивчення української мови XIV–XV століття — це насамперед ділова документація — грамоти з різних українських територій. А також ораторсько-проповідницька проза, переклади окремих частин Біблії. Кирилиця міняла свій вигляд впродовж історії. З XIV століття поширився півустав. Це було зумовлено прискоренням писання, адже потреба в книжках збільшувалася. Півуставне письмо лягло в основу кириличних друкарських шрифтів.

А ще потрібно було швидко писати документи, ділові папери — так наприкінці XIV століття виник скоропис. Зі скоропису розвинувся курсив — сучасне ручне письмо, де всі букви пов'язані лініями. В XIV столітті з'явилася й орнаментальна в'язь у заголовках. Перші друковані видання в УкраїніНайдавніша відома друкована книжка українця — трактат Юрія Дрогобича (1483). Перші книги кириличним шрифтом надрукував Швайпольт Фіоль у Кракові (дві з них датовані 1491 роком). Імовірно, замовниками Фіоля були українські культурні діячі. Книги для Білорусі й України видавав білоруський першодрукар Франциск Скорина у Празі (Біблія, 1517–1519) і Вільнюсі (молитовник "Мала подорожна книжка" 1522, Апостол 1525).

"Апостол", або "апостолос" з колекції "Рідкісні видання" Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Надано Богданом Горбалем

Цікаві факти про Нестора Літописця. Нестор Літописець – талановитий письменник-агіограф, київський літописець, преподобний. Ім’я цієї людини відоме усім навіть у наш новітній час. Він зробив вагомий внесок в історію нашого народу. Нестор дотримувався думки, що всесвітнім історичним процесом керують добро і зло… Та не безпосередньо, а через діяльність звичайних живих людей, а саме через їхні характери та вчинки.

Нестор Літописець творив у далекому минулому, тому й не дивно, що ми дуже мало знаємо про його життя, побут та звички. Точної дати народження письменника не відомо, та заведено вважати, що він народився у 1056 році у Києві. Він однозначно був здібним й розумним ще з дитячих років. В історії він нам запам’ятався, як автор видатних робіт: “Повість минулих літ”, “Читання про Бориса і Гліба”, “Житіє Феодосія”. Преподобний Нестор відноситься до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI — початку XII століття. Точна дата смерті київського літописця також не відома. Та говорять, що його життя обірвалося у 1113 році. Дожив Нестор Літописець до глибокої старості. Пропонуємо вам ознайомитися із цікавою інформацією з життя видатного діяча часів Київської Русі, яку нам вдалося зібрати!

Літописець мав також здібності до історії та літератури. Він досконало знав грецьку мову. Вперше він прийшов в монастир у віці сімнадцяти років, приблизно в 1073 році. Найвизначніший твір — це “Повість временних літ”, який був складений на основі раніше написаних літописів, архівних, народних переказів та оповідань, у поєднанні сучасних авторові подій. Ця його праця вважається однією з найвидатніших пам’яток світової культури.Є інформація, що Нестор Літописець був доволі невисокого зросту. Його ріст приблизно відповідав позначці 163-164 сантиметри. Вулиці на честь талановитого літописця є у багатьох українських містах: у Львові, Стрию (Львівська область), Збаражі (Тернопільська область), Борисполі (Київська область) та інших.

Золоту пам’ятну монету “Нестор-Літописець” номіналом 50 гривень було введено в обіг 28 грудня 2006 року. А 20 грудня 2014 року було введено в обіг срібну ювілейну монету 900 років “Повість минулих літ” номіналом 10 гривень. Вони належить до серії “Духовні скарби України”. Пам’ятник Нестору Літописцю встановлено у Борисполі, Київська область

Повість минулих літ

Київська Русь