Презентація "Адаптації паразитів до мешкання в організмі хазяїна"

Адаптації паразитів до мешкання в організмі хазяїна

Вправа «Вірю – не вірю»Паразитизм одна із форм симбіозу. Взаємовідносини паразитів та хазяїв є надзвичайно складними та різноманітними за формою. У сучасній природі невелика кількість форм паразитизму. За ступенем адаптації до паразитичного способу життя паразити бувають тимчасові і стаціонарні. За просторовими відносинами бувають екто і ендопаразити. За взаєминами у часі паразити бувають факультативні та облігатні. Надпаразитизм проявляється у вигляді клептопаразитизму і гніздового паразитизму. Гніздовий паразитизм - специфічний спосіб захисту потомства. Гіперпаразитизм характеризується паразитуванням одного паразита в іншому.

У світі цікавого. Слово «паразит» походить від грецького «parasites» - дармоїд, нахлібник. У Стародавній Греції, за часів Перикла (V ст. до н. е.), існував закон, згідно з яким відомі державні діячі в похилому віці перебували на утриманні держави. Для таких людей будували спеціальні пансіони, які називалися параситаріями, а самих мешканців називали паразитами. А яке значення цього поняття в сучасному розумінні?

ПАРАЗИТ - це організм, який живе на поверхні або в органах і тканинах інших видів організмів і використовує їх як джерело поживних речовин та місце проживання. Адаптації паразитів роблять їх однією з найуспішніших екологічних груп живих організмів.

1. Рівні взаємодії паразита й хазяїна. Взаємодія паразита й хазяїна відбувається відразу на кількох рівнях. На молекулярному рівні і паразит, і хазяїн виділяють речовини, які полегшують їм захист (для хазяїна) або напад (для паразита). На клітинному рівні види-хазяї можуть формувати спеціальні поверхневі структури, які запобігають проникненню паразита в клітини. А паразити утворюють спеціальні рецептори, які здатні ідентифікувати потрібні клітини в організмі хазяїна. На рівні організму у тварин захист від паразитів забезпечує імунна система. А рослини можуть створювати структури з мертвих клітин (як, скажімо, корок) або восковий шар на листках, що перешкоджає проникненню паразита в організм.

На рівні популяцій та екосистем взаємодія паразитів і хазяїв може відбуватися у формі чергування хазяїв у життєвих циклах паразита .2. Результати взаємодії паразита і хазяїна. Результатом взаємодії паразита з хазяїном на рівні організму є погіршення стану хазяїна. Зазвичай наслідком цього є зниження його життєздатності. В організмі хазяїна під впливом паразита можуть, наприклад, утворюватися специфічні структури, такі, як фіни паразитичних червів у тканинах хазяїна або гали на листках дерев навколо личинок паразитичних комах.

Цикл розвитку паразитичних червів

Ці структури можуть бути дуже важливими для паразитів. Так, фіни є личинковою стадією розвитку цестод, яка перед тим, як потрапити в організм основного хазяїна, може тривалий час зберігатися у тканинах.

Гали на листках дерев навколо личинок паразитичних комах. Рослини - паразити повністю або частково втратили здатність до фотосинтезу

А гали утворюються як результат розростання тканин рослин під впливом речовин, що виділяє личинка паразита. І такі тканини є дуже зручним запасом поживних речовин для личинок.

Адаптації у паразитів. А - петрів хрест лускатий (Lathraea squamaria); Б - пухирчаста сажка (Ustilagozeae); В – паличка Коха (Mycobacterium tuberculosis); Г - коростяний свербун (Sarcoptes scabiei)

На рівні популяції та екосистеми результат взаємодії паразита й хазяїна не завжди є негативним для виду-хазяїна. Якщо вид-хазяїн надмірно розмножиться, то ураження його представників паразитом може скорегувати чисельність популяції до оптимального рівня і зберегти рівновагу в екосистемі.

3. Управління поведінкою хазяїна. Численні дослідження дозволили встановити чимало деталей взаємодії паразитів та їхніх хазяїв. Виявилося, паразити досить часто можуть впливати на поведінку своїх хазяїв і навіть повністю її контролювати в деяких випадках. Такі здатності виявили у смарагдової оси, личинки якої паразитують у тарганах.

Доросла комаха атакує таргана і вводить йому в голову отруту, яка блокує роботу певних структур мозку. Через деякий час тарган утрачає можливість самостійно контролювати свої рухи, але залишається живим. Після цього оса спрямовує таргана у свою нірку і відкладає на нього яйця. З яєць потім виходять личинки, які живляться тканинами таргана.

Смарагдова оса атакує таргана

Взаємодія токсоплазми з мишами. Основний хазяїн токсоплазми — кішка, а проміжний — мишоподібний гризун. Цисти токсоплазми потрапляють в організм гризуна. Там паразит розмножується нестатевим способом і виробляє речовини, які діють на його мозок. Під дією цих речовин гризуни втрачають страх перед запахом кішок. Окрім того, цей запах починає їх приваблювати.

Є шанси на те, що кішка впіймає і з’їсть такого гризуна, і це, власне, дозволить токсоплазмі потрапити в організм основного хазяїна, де вона буде розмножуватися вже статевим шляхом.

Групова роботаІ- група – навести приклади паразитів серед неклітинних форм життя та з‘ясувати особливості їх паразитизму.ІІ група - навести приклади паразитів серед прокаріотів (бактерії)та з‘ясувати особливості їх паразитизму.ІІІ група - навести приклади паразитів серед рослин та з‘ясувати особливості їх паразитизму.ІV група - навести приклади паразитів серед тварин та з‘ясувати особливості їх паразитизму.

Самостійна робота з ілюстрацією. Перед вами на ілюстрації рослина, латинська назва якої Melampyrum nemorosum. Для цього виду рослин існує багато народних назв: брат-і-сестра, дідики-й-бабки, день-і-ніч, іван-та-марія, яким-та-ганна. В основу цих назв покладено контраст у суцвітті фіолетових квіток із жовто-гарячими. Визначте українську наукову назву, систематичну належність, форми паразитизму та адаптації до способу життя.

Домашнє завдання. Опрацювати §14 підручника