Адміністрати́вне пра́во — це самостійна галузь права, за допомогою якої держава регулює суспільні відносини у сфері державного управління. Адміністративне право регулює діяльності структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій. Є обов'язковим інструментом, здійснення державної виконавчої влади у формі державного управління. Норми адміністративного права складаються під впливом цивільного, трудового, сімейного та інших галузей права. Адміністративне право сприяє розвитку політичному, економічному, науково-технічному, соціально-культурному життю суспільства; забезпечує дотримання та охорону громадського порядку, зміцнення обороноздатності та державної безпеки.
У вітчизняній адміністративно-правовій доктрині адміністративному законодавству зарубіжних країн увага приділяється, однак або із зосередженням її на окремих інститутах, або ж із акцентом на певну групу держав. Узагальнених досліджень майже немає. Спираючись на досягнення у висвітленні відповідного питання С. В. Ківалова та Л. Р. Біли-Тіунової, можна умовно виділити 2 групи зарубіжних держав із притаманними їх адміністративному праву специфічними ознаками. Так, мову варто вести про існування адміністративного права. Біла-Тіунова Любов Романівна. Сергі́й Васи́льович Ківа́лов
Для країн континентальної правової системи притаманною є чітка визначеність предмету і єдиний підхід до його розуміння, в англосаксонській правовій системі така єдність і чітка визначеність відсутні, наслідком чого є розмаїття підходів до розуміння предмету адміністративного права у різних країнах;Розмежування 2 вищезазначених груп здійснюється з використанням 5 основних критеріїв.
1. залежно від основної мети адміністративного права виділяються:- континентальна - захист особи від неправомірних дій адміністрації, забезпечення ефективної діяльності публічної адміністрації, участь суспільства у прийнятті адміністративних рішень;- англосаксонська - захист інтересів приватних осіб від сваволі з боку адміністрації;
2. за предметом правового регулювання виділяються:- континентальна - всі питання публічного управління (створення, структура, функціонування, організація діяльності адміністративних органів та установ, адміністративні акти, адміністративні процедури, контроль за адміністрацією, організація адміністративних судів та адміністративне судочинство);- англосаксонська - перелік питань чітко не визначений і сприймається у різних країнах по-різному. Наприклад, у США - адміністративна нормотворчість, адміністративна квазісудова діяльність, контроль судів за адміністративними установами; у Великобританії - діяльність виконавчої влади і контроль (насамперед судовий) за нею.
3. залежно від системи адміністративного права виділяються:- континентальна - єдність Загальної (основні інститути, принципи, а також соціальне, шляхове, муніципальне, поліцейське, будівельне та інші галузі права) та Особливої частин (управління в окремих сферах суспільних відносин);- англосаксонська - за відсутності поділу на Загальну та Особливу частини спостерігається поділ на підгалузі;
Певні уточнення можна зробити на підставі робіт A. M. Школика, присвячених проблематиці порівняльного адміністративного права. Так, зокрема, щодо предмету адміністративного права, у країнах англосаксонської (англо-американської) правової системи притаманним є превалювання таких особливостей: практичної спрямованості регулювання; забезпечення адміністративно-правовими нормами зовнішніх відносин між публічною адміністрацією та приватною особою; домінування адміністративно-процесуальних норм (з якими, у переважній більшості, і здійснюється асоціювання адміністративного права);основним призначенням адміністративного права вважається захист інтересів приватних осіб від можливих та реальних зловживань з боку публічної адміністрації. Школик Андрій Михайлович
Для країн континентальної правової системи притаманним є зосередження уваги на сукупності 2 груп суспільних відносин як предмету адміністративного права - внутрішніх - організаційних відносин публічної адміністрації (система органів публічної адміністрації, їх взаємовідносини, внутрішня структура, правовий статус) та зовнішніх - відносин публічної адміністрації з приватними особами.