Презентація "Акмеїзм: М. Гумільов, А. Ахматова, О. Мандельштам "

Акмеїзм: М. Гумільов, А. Ахматова,О. Мандельштам

Акмеїзм (грецьк. акті — вищий ступінь чи якість чого-небудь) — стильова течія в російській поезії, що виникла на початку XX ст. як один із шляхів авангардизму

Акмеїзм виділився з символізму, піддавши критиці туманність і хиткість символістичної мови. Акмеїзм проповідував ясну, свіжу і "просту" поетичну мову, де слова прямо і чітко називали б предмети, а не зверталися, як у символізмі, до "таємничих світів"

Зародження акмеїзму пов’язане з ім’ям. М. Гумільова. Спочатку він належав до групи молодих поетів, які вважали себе «третім поколінням» символістів, яке об’єдналося навколо журналу «Аполлон»

Як літературний напрям акмеїзм проіснував недовго - близько двох років (1913-1914), але не можна не враховувати його родових зв'язків з «Цехом поетів», а також визначального впливу на долю російської поезії ХХ століття

До нього приєдналися такі поети, як. О. Мандельштам,А. Ахматова,С. Городецькийта інші

Маніфестом нової течії стала стаття. М. Гумільова «Спадщина символізму і акмеїзм», де автор виклав свою естетичну програму

Основні принципи акмеїзму:звільнення поезії від символістських закликів до ідеального, повернення їй ясності;відмова від містичної туманності, прийняття земного світу;прагнення надати слову певне, точне значення;

предметність і чіткість образів;звернення до людини, до «справжності» його почуттів;перекличка з минулими літературними епохами, найширші естетичні асоціації, «туга за світовою культурою».

Великого значення акмеїсти надавали формі вірша і в цьому відношенні зразком для себе визнавали ліричні твори Т. Готьє

Естетика акмеїзму:світ треба сприймати в його зримій конкретності, цінувати його реалії, а не відриватися від землі;треба відродити любов до біологічного початку людини, цінувати людину, природу;у поезії має бути злито воєдино 4 начала

1) традиції Шекспіра в зображенні внутрішнього світу людини;2) традиції Рабле в оспівуванні тіла;3) традиції Війона в оспівуванні радощів життя;4) традиції Готьє в оспівуванні сили мистецтва

Відмінні риси акмеїзму:гедонізм, адамизм, кларизм;ліричний сюжет і зображення психології переживання;розмовні елементи мови, діалоги, розповіді

Естетизм та нові теми (зокрема африканська тематика) побутували в поезії М. Гумільова, рання поезія А. Ахматової оберталася навколо «вічних тем», О. Мандельштам поєднав міф, культурологію, сучасність

Акмеїзм виявився надзвичайно плідним для російської літератури. Ахматовій і Мандельштаму вдалося залишити після себе «вічні слова». Гумільов постає у своїх віршах однією з найяскравіших особистостей жорстокого часу революцій і світових воєн