Презентація "Архітектура світу"

Архітектура світу Викладач ПТУ №50 м.Карлівка Чиж Вікторія Миколаївна

Архітектура - теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази Микола Гоголь

Готика Стиль західноєвропейського мистецтва (здебільшого архітектури) II половини XII — XV ст. (доби найвищого розквіту феодалізму та його занепаду). Названий за ім'ям німецьких племен — готів. Виник на підґрунті народних традицій німців, досягнень романської культури, здебільшого, архітектури та християнського світогляду. Проявився у будівництві кафедральних соборів та пов'язаному з ним мистецтві кам'яного та дерев'яного різьблення, скульптури, вітражів. Набув також поширення у малярстві.

Ознаки готики — це характерне спрямування споруди вгору, що підкреслювалося стрілчастими шпилями, це вітражі (великі вікна із різнокольорового скла), найдавніші зразки яких збереглися у Великій Британії та Франції, а також численні арки, багатство скульптурного оздоблення. Принциповою і найтиповішою ознакою готики є те, що (на відміну від романтизму) у її монументальних спорудах навантаження від усіх конструкцій сприймають і передають на фундамент не товсті й важкі стіни, а порівняно легкий кам'яний каркас.

Собор Паризької Богоматері  (фр.Notre Dame de Paris) 

Шартрський собор (фр.Cathйdrale Notre-Dame de Chartres)

Ре́ймський собо́р Богома́тері  (фр. Notre-Dame de Reims) 

Ам’єнський собор  (фр. Cathйdrale Notre-Dame d'Amiens)

Солсберійський собор  (Велика Британія) (англ. Salisbury Cathedral) 

Кентерберійський собор

Вестмінстерське абатство

Сієнський собор (Італія)

Міланський собор

Палац дожів(італ. Palazzo Ducale)

Толедський собор (Іспанія)

Бароко (іт. barocco — вибагливий, химерний) — стиль у європейському мистецтві XVI—XVIII ст., якому притаманні пишність, прагнення до поєднання реальності з ілюзією, містичні алегорії, монументальність, театральність. У бароко відобразилися протиріччя епохи, складні думки й переживання її представників. Стиль і культура бароко мали тісний зв'язок із релігійною та аристократичною культурою. Бароко

Для мистецтва бароко є характерними пишність і динаміка, патетична піднесеність, інтенсивність почуттів, пристрасть до ефектних видовищ, сполучення ілюзорного і реального, контрасти масштабів і ритмів, матеріалів і фактур, світла й тіні. Синтезу мистецтв, властива урочиста монументально-декоративна єдність. Палаци й церкви бароко завдяки розкішній, вигадливій пластиці фасадів, неспокійній грі світлотіні, складним криволінійним планам і обрисам набували мальовничості й динамічності та немовби вливалися в навколишній простір. Парадні інтер'єри будинків бароко прикрашали багатобарвною скульптурою, ліпленням, різьбленням; дзеркала і розписи ілюзорно розширювали простір, а живописні плафони створювали ілюзію розгорнутих склепінь.

Собор Святого Петра (Італія)

Шенбруннський дворець (Австрія)

Чернінський палац (Чехія)

Смольний Воскресіння Христового собор (Росія) 

Державний Ермітаж в Санкт-Петербурзі

Класицизм — художній стиль і напрям, зорієнтований на форми античної, насамперед грецької, класики (інша назва — ампір). Класицизм не локалізований у якійсь конкретній історичній добі чи географічному регіоні. Митці Давньої Греції з IV ст. до н. е. вже зверталися до своєї класики VI ст. до н. е. Ці тенденції збереглися і в Середньовіччі; мистецтво Ренесансу також певною мірою є класицистичним. Класицизм як прагнення до ясності та чистоти пропорцій, урівноваженості та гармонії форм проявився у мистецтва Франції XVII ст., посідав чільне місце в англійському мистецтві та в мистецтві більшості європейських країн у XVIII—XIX ст. Архітектура класицизму

Ансамбль Версаля у Франції

Модерн (від фр. moderne — новітній, сучасний) — стиль у європейському мистецтві кінця XIX — початку XX ст., що з'явився насамперед у художній промисловості та архітектурі, а надалі помітно позначився також у малярстві, графіці та скульптурі. Започаткований в Англії у 1870-ті роки, згодом поширився континентом. Модерн — штучне прагнення створити підкреслено новий, «сучасний» художній стиль, для якого є характерними лаконічність, незвичайність декоративних форм, підкреслення структурних елементів. Модерн

Основними елементами стилю є застосування синусоїдних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, ліній, запозичених у природи. Створюючи новий стиль, представники модерну використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, асиметрію та вільне планування. Вони застосовували новітні технічні та конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі вирішення підпорядковані єдиному образно-символічному задуму й орнаментальному ритму.

Криштале́вий пала́ц  (англ. Crystal Palace) в Лондоні

Будинки Бальто і Міла (Іспанія)

Вхідні павільйони паризького метро (Франція)

“Будинок з химерами”(Україна)

Культова арабо-мусульманська архітектура Мавританське мистецтво — умовна назва стилю мистецтва, що виникло у VII—VIII ст. у південних областях Іспанії та країнах Північної Африки внаслідок злиття художніх традицій арабів-завойовників з культурою місцевого населення.

Середньовічні архітектори Арабського Сходу створили нові типи монументальних культових і світських будівель: • мечеті – молитовні будинки мусульман; • мінарети – вежі, з яких закликають вірян на молитву; • медресе – мусульманські духовні училища;

Мечеть Ібн-Тулуна (Каїр)

Мечеть аль-Харам. Розташована  в Саудівській Аравії

Блакитна мечеть (Туреччина)

Медресе (араб. مدرسة‎‎, «місце, де навчають») 

Мінаре́т (тур. Minare від араб. منارة‎, манара, «маяк») — в ісламській архітектурі баштоподібна культова споруда при мечеті, з якої глашатай (муедзин) скликає мусульман на молитву (салят). Мінарети ханського палацу у  Бахчисараї, Крим Мечеть з мінаретами Аль Табія в Асуані, Єгипет

Мінарет мечеті Зітуна в Тунісі Мечеть-палац  Чармінар у місті Хайдарабад, Індія Мінарет Калаян, Бухара, Узбекистан

Велика мечеть у Парижі, Франція Мінарет великої мечеті у Сіані, Китай Мечеть з мінаретами Сабанджі, найбільша мечеть Туреччини

Мінарет у Мардині, Туреччина Мінарет мечеті Марджані, Казань,Татарстан

Ансамбль Альгамбра (Іспанія)

Дивовижна країна Індія. Вона деколи просто зачаровує незліченною кількістю пам'ятників своєї давньої культури. Про існування багатьох з них середньостатистичний житель Західного світу навіть не підозрює. Храми Індії

Стамбха — кам'яний стовп з індуїстською або буддійською символікою, зображеннями тварин і висіченими на ньому написами.

Храмовий комплекс Еллори

Кайласанатха – скельний індуський храм, є центральною спорудою комплексу печерних храмів в Еллорі. Від решти храмового комплексу храм Кайласанатха відділений трьома глибокими (до 30 метрів) розщілинами

Місто-фортеця Лал-Кот

Та́дж-Маха́л — монумент, розташований за два кілометри від міста Агра (Індія), на березі річки Джамна

Архітектура Далекого Сходу характеризується переважанням культового будівництва, а також певною консервативністю. Протягом довготривалого періоду середньовіччя види та форми культової архітектури країн Далекого Сходу (що склалися переважно вже в VI — VIІ ст.) практично не еволюціонують. Храми Далекого Сходу

Храм Хорю-дзи

Монасти́р Кійомі́дзу або Кійомідзу-де́ра  (яп. 清水寺, きよみずでら,  «монастир чистої води») – буддистський монастир в Японії

Монасти́р Кінка́ку або Кінка́ку-дзі́  (яп. 金閣寺, きんかくじ, «монастир золотого павільйону») – буддистський монастир в Японії

Храм Луншань ("Гора Дракона"), 1738 рік.  Храм Луншань - не тільки храм і визначна екскурсійна пам'ятка, але і пам'ятник історії. Різьблені ніші та колони з драконами мають високий рівень художньої цінності. Двері, балки та колони чудово декоровані. Є пара колон із бронзовими драконами в передній залі, чотири пари колон з драконами й середній залі. Всі скульптури вишукані. Є також витончені дерев'яні скульптури. 

Храм Цинтьен займає площу більш ніж 7000 квадратних метрів, і присвячений Богві Рицарства (Куан-Куангу). Відомий як Громадський Храм Добродійників; він сприяє священному вченню Куан-Куанга а також п'яти моралям і восьми чеснотам, і прагне приносити мир і гармонію людям. Крім заступництва рицарству, Куан-Куанг також є опікуном торгівлі. Тому Храм Цинтьен завжди повний відданих прихильників у комерційному місті Тайбей.  Храм Цінтьєн, що присвячений богу війни Куан-Куангу.  Інша визначна туристична пам'ятка Тайпея - Храм Цинтьен, що присвячений Куан-куангу, Богові Війни. 

Пульгукса́ — буддійский храм в провінції Кьонсан-Намдо, Південна Корея, за 13 км від південносхідного міста Кьонджу.

Намдэмун  (кор. 남대문, 南大門 Великі південні ворота) — один з найстаріших архітектурних памятників Сеула, збудований в 1398 році