У презентації розрито поняття асертивність (впевненість).
Однією з рис, що впливають на ефективність роботи викладача вищої школи є асертивність, яка є основою оптимального, конструктивного способу міжособистісної взаємодії
Концепція асертивності оформилася наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. ХХ ст. в працях А. Солтера. Сам термін з’явився у середині 90-х рр., після публікації чеських авторів В. Каппоні та Т. Новака «Як робити все по-своєму» («Асертивність – у життя»)Під асертивністю розуміють особистісну рису, яку визначають як автономію, незалежність, здатність самостійно регулювати власну поведінку, тобто рису, яка характеризує самодостатню особистість
Асертивність відкидає усі форми маніпуляцій. Вона вчить спокійно, без агресії протидіяти маніпуляторам, залишаючись на висоті, тобто асертивна поведінка припускає також відмову як від агресивної, так і від пасивної поведінки. Людина, яка поводиться асертивно, здатна чітко і зрозуміло формулювати те, про що йде мова, як вона бачить ситуацію, що вона про неї думає і як її переживає
Для асертивної поведінки характерним є спокій. Мовлення такої людини виразне і зрозуміле, погляд відкритий. Людина, що поводить себе асертивно, створює навколо себе приємну атмосферу. Вона почувається впевнено ще й тому, що добре орієнтується у сформованій ситуації; нічого не навіює собі заздалегідь, уміє зустрічати гідно невдачу.
Викладач (асертивний) має право: Вимагати уваги і участі аудиторіїДомагатися дотримання правил навчальної дисципліни. Наполягати на виконанні завдань. Педагог (асертивний) не боїться: Бути жорстким (інколи)Бути м’яким (інколи)Жартувати і грати (інколи)Стикатися з агресією, уїдливістю, погрозами, байдужістю студентів
Впевнений (асертивний) педагог чітко знає: Свої ціліСвої завдання. План своєї діяльностіСвої сильні якостіСвої обмеження. Техніка асертивної поведінки передбачає: Впевнену позу, жестикулювання, міміку. Відкритий, спокійний погляд. Впевнений голос, оптимальну силу голосу і темп мовлення. Асортимент поведінки у «важких» ситуаціях, продуманих заздалегідь «Репетиція» перед дзеркалом варіантів поведінки. Формування позитивного «самообразу»