Презентація:“Астрономія як фундаментальна наука, яка вивчає об'єкти Всесвіту. Значення астрономії у формуванні світогляду людини. Короткий огляд об’єктів дослідження в астрономії.”

Тема уроку: “Астрономія як фундаментальна наука, яка вивчає об'єкти Всесвіту. Значення астрономії у формуванні світогляду людини. Короткий огляд об’єктів дослідження в астрономії.”

(від грецького astron - зоря і nomos - знання(закон)) - це наука про небесні тіла, про закони їхнього руху, будови та розвитку, а також про будову і розвиток Всесвіту в цілому. 

(від грецького astron - зоря і metron - міра) - найдавніший розділ астрономії, що займається побудовою систем небесних координат та визначенням координат світил; визначенням часу та побудовою календарів; вивченням руху Землі. Астрометрія

Небесна механіка вивчає рух небесних тіл під дією гравітації, а також займається визначенням орбіт космічних апаратів.

Астрофізика вивчає фізичні процеси у надрах та на поверхні небесних тіл, їх хімічний склад.

Зоряна астрономія займається дослідженням будови та розвитку нашої зоряної системи - Галактики.

Космогонія (від грецьких kosmos – космос (простір) і gone - народжений) - розділ астрономії, що вивчає походження об'єктів космосу і, зокрема, проблему походження Сонячної системи.

Космологія («логос» - вчення) вивчає походження та еволюцію Всесвіту в цілому.

Моделі світу Системою світу називають уявлення про розташування в просторі і рух Землі, Сонця, Місяця, планет, зір та інших небесних тіл. Автором першої системи світу був Аристотель (384-322 pp. до н.е.) Система світу Аристотеля називається геоцентричною (від грецького «геос» — земля). Навколо Землі, яку вчений вважав центром Всесвіту, обертаються прозорі тверді сфери, до яких прикріплені Місяць, Меркурій, Венера, Сонце, Марс, Юпітер та Сатурн. На восьмій сфері розташовані всі зорі, а на дев'ятій, на думку Аристотеля, — «двигун», який обертає всі сфери.

Моделі світу Грецький учений Клавдій Птоломей (бл. 90-160 pp. н.е.) у праці «Альмагест» (арабізована назва «Велика будова») описав систему світу, яка теж є геоцентричною. У центрі Всесвіту розміщена нерухома Земля. Навколо неї рухаються по колах — деферентах — Місяць і Сонце. Планети Меркурій, Венера, Марс, Юпітер і Сатурн рівномірно рухаються по малих колах — епіциклах, центри яких обертаються навколо Землі по відповідних деферентах.

Геоцентрична модель світу Система світу за Птоломеєм

Моделі світу Польський астроном Микола Коперник (1473-1543) у праці «Про обертання небесних сфер» (1543 рік). виклав основи геліоцентричної системи світу (від грецького «геліос» — сонце). Учений вважав, що Земля обертається навколо своєї осі і разом з іншими планетами — навколо Сонця, причому періоди обертання та радіуси планет різні. Коперник спростував уявлення про Землю, як особливе центральне тіло Всесвіту і вважав її рядовою планетою, що рухається навколо Сонця. Своїм ученням Коперник насмілився заперечити геоцентричну систему світу, яку визнавала церква. Тривалий час, аж до 1836 року, католицька церква забороняла читання праць великого вченого.

Геліоцентрична модель світу Система світу за Коперником

Об'єкти дослідження в астрономії

Наша планетна система

Всі тіла, які обертаються навколо Сонця, утворюють в цілому планетну систему, яка називається Сонячною

Сонце

Планети Сонячної системи

Меркурій

Меркурій

Венера

Земля

Місяць Земля

Марс

Марс

Юпітер

Сатурн

Уран

Нептун

Супутники планет Сонячної системи

Місяць - супутник Землі

Супутники Марса Деймос Фобос

Супутники Юпітера

 Іо - супутник Юпітера (тінь від Іо на Юпітері)

Супутники Сатурна

Супутники Урана

Супутники Нептуна

Тритон - спутник Нептуна

Карликові планети

Плутон

Плутон Харон – супутник Плутона

Церера Церера у порівнянні з Місяцем.

Еріда

Малі тіла Сонячної системи

Астероїд

Комета

Комета

Метеорити

Метеорит

Зірки малі Зірки великі

Туманність

Галактики