Презентація "Аутизм - хвороба століття"

Термін аутизм (від грец. Autos - сам) ввів в 1912 році Е. Блейлер для позначення особливого виду мислення, яке регулюється емоційними потребами людини і не залежить від реальної дійсності

Синдром раннього дитячого аутизму був описаний американським психіатром Лео Каннером в1943р.

Особлива форма порушення психічного розвитку з нерівномірністю формування психічних функцій, з емоційними, мовними, інколи розумовими розладами

Самуїл Семенович Мнухін (1902-1972) 18 лютого 1906 року — 21 жовтня 1980 року Описи подібних станів і спроб корекційної роботи з такими дітьми відомі з початку XIX ст. Майже одночасно з Л. Каннером до постановки подібних клінічних проблем прийшли H. Аспергер,(1944) і С.С. Мнухін (1947).

Порівняно рідкісна форма патології. Поширеність складає 2 на 10000 дітей шкільного віку Чітко синдром аутизму проявляеться з 2 до 5років, але окремі ознаки спостерігаються в більш ранньому віці

ОЗНАКИ АУТИЗМУ У РАННЬОМУ ВІЦІ

Стереотипність поведінки – багаторазове повторення нефункціональних рухів і дій, від простого ритмічного розкачування до складних дій і ритуалів

Інтелектуальний розвиток дітей з синдромом раннього аутизму Дослідження Каннера виявили: в 2/3 хворих виявилась розумова відсталість; у 1/3 - інтелект в межах норми, і ці діти з часом достатньо адаптувались в соціальному відношенні

Інтелектуальний розвиток дітей з синдромом раннього аутизму Дослідження по Вінг: у 50-60% дітей виявляється глибока розумова відсталість; у 15-20% дітей легка інтелектуальна недостатність; у 15-20% дітей інтелект в межах норми

АУТИЗМ – НЕ ТРАГЕДІЯ, БАЙДУЖІСТЬ – ЦЕ ТРАГЕДІЯ