Презентація "Батьки дитини з особливими освітніми потребами та інклюзія"

Батьки дитини з особливими освітніми потребами та інклюзія. Виконала: асистент учителя Ткаленко Наталія Вікторівна

План. Батьки як члени навчальних команд.1 Роль батьків в оцінюванні розвитку своєї дитини.2 Методичні рекомендації, щодо роботи з батьками дітей з ООП в умовах інклюзивного навчання.3

У процесі соціального інтегрування дитини з порушеннями психофізичного розвитку важлива роль відводиться сім'ї. Сім’я виступає одним із основних факторів «входження» дитини в систему суспільних відносин.психофізичний і соціокультурний статус дитини в майбутньомурівень реабілітаційного та соціально-інтеграційного потенціалуступінь готовності до інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі. Особливості сім'ї, її активність у процесі розвитку й освіти дитини визначає:

Функції сімї, що виховує дитину з порушеннями психофізичного розвитку. Сучасна сім'я дитини з порушеннями психофізичного розвитку поряд з традиційними функціями має виконувати і низку специфічних, у зв'язку з наявністю у дитини психічного та (або) фізичного порушення розвитку. Традиційні функції сім'ї є: відтворююча, виховна, господарсько-побутова. Специфічні функції сім’ї:абілітаційнореабілітаційна,корекційна, компенсаторна

Сучасна сім'я дитини з порушеннями психофізичного розвитку досить рідко може виступати в якості дієвого фактора її соціального інтегрування. Інклюзія має сприяти залученню батьків до вирішення цих проблем, а батьки, в свою чергу, мають навчатися співробітництву задля максимально комфортного процесу виховання та навчання дитини з особливими потребами.

Батьки - важливі учасники навчальних команд своїх дітей. Вони найкраще знають їхні сильні та слабкі сторони, здібності, нахили й особливості розвитку, і саме тому можуть підтримувати найефективніше. Важливо, аби батьки брали участь у прийнятті рішень щодо освіти своєї дитини. Саме вони можуть надавати важливу інформацію для планування, впровадження й адаптації програми для найкращого задоволення постійно змінних потреб своєї дитини. Батьки можуть також збагатити навчальний досвід своєї дитини через залучення до громадського життя. Це можна робити через місцеві організації й програми, через батьківські чи дитячі групи. Не завадять неформальні зустрічі з багатодітними сім'ями, волонтерами, друзями, сусідами, громадою загалом.

Партнерські стосунки в тріаді «батьки - педагог - дитина» Скеровують корекційно-розвивальну педагогічну діяльність в системі інклюзивної освіти зазвичай спеціальні шкільні психолого-медико-педагогічні консультації, до яких можуть входити вчителі зі спеціальною освітою, фахівці в окремих галузях чи звичайні шкільні вчителі, котрі мають спеціальні знання, досвід роботи з дітьми, котрі мають труднощі в навчанні. Батьки - повноправні члени таких постійно діючих консультацій.

Завдання батьків як членів навчальної команди - мати інформацію та бути відповідальним членом навчальної команди дитини: брати участь у прийнятті рішень, які впливають на освіту дитини; надавати письмовий свідомий дозвіл на проведення будьякого спеціального оцінювання; мати повну інформацію про освітні програми, що існують у школі та районі;надавати важливу інформацію, яка може вплину ти на навчання та поведінку дитини у школі; отримувати від учителів, керівників та інших спеціалісті інформацію про навчання й успішність дитини; мати доступ до інформації про навчання дитини у школі, включаючи результати спеціального оцінювання та зніти; отримувати консультації перед залученням дитини до інклюзивного навчання; регулярно отримувати звіти про успіхи дитини впродовж навчального року; надавати письмовий дозвіл на будь-які додаткові послуги, яких може потребувати дитина; отримувати консультації й надавати свідомий письмовий дозвіл на затвердження індивідуального навчального плану (ІНП) для дитини;оскаржувати рішення, які не найкращим чином задовольнятимуть навчальні потреби дитини й працювати з командою над пошуком кращих рішень.

Роль батьків в оцінюванні розвитку своєї дитини Перед проведенням психолого-педагогічного, мовленнєвого тесту чи тесту оцінки інтелекту слід отримати письмову свідому згоду батьків. Свідома згода означає, що батьки чітко розуміють процедуру, на яку дають дозвіл. Батьки мають право відмовитися від будь-якого пропонованого оцінювання. В такому разі шкільне керівництво має задокументувати підстави цієї відмови і вказати, що буде зроблено для вирішення ситуації, яка склалася.

Шляхи залучення батьків до процесу оцінювання Батьки можуть збирати інформацію, яка буде корисною для процесу оцінювання: медичні довідки,інформацію про нещодавні зміни в поведінці спостереження за навчальними потребами дитини, а саме її поведінка та навчання в іншому оточенні. Подекуди використовують спеціальні форми, які мають заповнювати батьки. У цих бланках міститься інформація саме від них.

Після закінчення оцінювання та збору додаткової інформації педагоги повинні призначити зустріч з батьками для обговорення результатів, рекомендацій і залучення до прийняття рішення.

Ключовим моментом забезпечення ефективності навчальної команди «дім-школа» - налагодження позитивних робочих стосунків з педагогами дитини. Найкращий варіант для цього - знайомство з учителями на початку навчання дитини у школі та налагодження постійної комунікації з ними. Батькам необхідно виділити час, аби прийти до класу перед початком занять чи після їх закінчення та познайомитися з учителем. Максимально потрібно використовувати можливості батьківських зборів та індивідуальних бесід для співпраці й обміну інформацією. Діти більше поважають учителів і шкільний персонал, коли усвідомлюють, що батьки схвалюють і підтримують їхні зусилля.

На думку вчених, існує три фактори, які допомагають школі залучати батьків до активної участі в ухваленні всіх рішень, що стосуються дитини:

Для педагогів практика, орієнтована на сім'ю, означає: визначення цілей і шляхів їх досягнення, погоджених із родинами. Це підвищує вірогідність отримання бажаних результатів, впевненість і компетентність, здатність батьків і родичів ухвалювати рішення стосовно їхньої дитини та всієї родини упродовж усього життя. Педагоги мають бути підготовлені до роботи з усіма членами родини, а батьки - до співпраці зі школою. Доведено: батьки беруть участь в освіті своїх дітей коли переконані, що можуть бути залучені до цієї важливої роботи; відчувають, що можуть бути корисними для своєї дитини; усвідомлюють, що школа спонукає їх до залучення. Саме ці фактори найважливіші в усвідомленні батьками своєї ролі та власної ефективності.

В освітніх закладах можуть використовуватися три принципи практики, орієнтованої на сім'ю: 1. Сім'ю необхідно вважати основним одержувачем послуг. Надаючи освітні послуги, треба враховувати потреби всіх членів родини, які займаються освітою дитини і доглядом за нею. 2. Необхідно підтримувати й шанувати рішення, які приймаються родиною. Другий принцип визнає важливість родини і пропонує фахівцям розглядати її членів як найважливіших учасників освітньої команди – головних людей, котрі відповідають за ухвалення рішень стосовно освіти їхньої дитини та піклування про неї. Діапазон такої співпраці може бути досить широким: від індивідуальної роботи з учителями для вирішення конкретних проблем – до участі в батьківських радах, які, працюють спільно з педагогічним персоналом, допомагають приймати рішення щодо навчальної програми закладу. 3. Необхідно надавати широкий спектр послуг, покликаних поліпшити функціонування дитини та родини. Необхідно зважати на культурні особливості кожної сім’ї, забезпечувати доступ до офіційних суспільних послуг (медичних, соціальних і суспільних: бібліотеки, місця для відпочинку тощо).

Для налагодження добрих стосунків потрібні певні знання, вміння та досвід.

Використані джерела: Білозерська І. О. Реалізація компетентнісної парадигми у роботі з батьками дітей із порушеннями психофізичного розвитку / І. О. Білозерська // Особлива дитина: навчання та виховання. Дефектологія. – №43- К. 2011. – С. 14-17 Білозерська І. О. Деякі аспекти формування батьківської компетентності у родинах, що мають дітей з порушеннями розвитку / І. О. Білозерська // Психолого-педагогічний супровід навчання дітей з порушеннями розвитку. – К. – 2010. – С. 32-37 Даніелс Е. Р. Залучення дітей з особливими потребами загальноосвітніх класів / Елен Р. Даніелс, Кей Стаффорд. – Львів: Товариство «Надія», 2000. – 255 с.Інклюзивна освіта: стан і перспективи розвитку в Україні: Науково-методичний збірник. – К. : ФО-ІІ Придатченко П. М., 2007. – 336 с. Колупаєва А. А., Савчук Л. О. Діти з особливими потребами та організація їхнього навчання / А. А. Колупаєва, Л. О. Савчук. – К: . – 2010. – 96 с. Колупаєва А. А. Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітні навчальні заклади: Монографія. – К. : Педагогічна думка, 2007. – 458 с.

Дякую за увагу!