Презентація "Біографія Хемінгуея"

Ерне́ст Мі́ллер Хемінгуе́й(1899-1961) легенда американської літератури ХХ століття,лауреат Нобелівської премії (1954)Презентацію підготувала Кулик М. А.

Людина створена не для поразки Людина-воїн, безстрашний мисливець і рибалка, він бачив сенс життя в двобої з перешкодами. Кореспондентом він побував  майже в усіх "гарячих точках" планети,  виступав на боці ополченців у  буремній Іспанії 1936—1937 років, вистежував фашистські субмарини біля берегів Америки, брав участь у відкритті Другого фронту в 1944-му. У його філософсько-психологічних творах "Фієста" (1926), "Прощавай, зброє!" (1929), "По кому подзвін" (1939), "Старий і море"(1952)  та ін.  створено портрет Людини  бурхливого ХХ століття.

Життєвий шлях. Народився 21 липня 1899 року в Оук-Парку. Він був другим із шести дітей лікаря Кларенса Едмунда Хемінгуея та його дружини Грейс Ернестіні Холл. Навчається в Оук-Паркській середній школізахоплювався музикою і живописом, багато читав

Дитячі роки. Майбутній письменник готувався до війни змалку – мав жорсткі чоловічі вподобання. Дуже рано в нього зародилася любов до зброї – певно, тоді, коли маленькому Ерні в 12 років подарували рушницю. Містечко Оук-Парк, де в 1899 році народився майбутній письменник, було настільки тихим, що пристрасть батька до полювання й риболовлі припала Ернесту до душі. Батько часто брав сина в свої мисливські подорожі, йдучи іноді аж до озера Мічіган, де Хемінгуей-старший активно відпочивав від міського життя.

Любов до пригод. Ерні тягло до пригод. Влітку він тікав із дому. А якось взимку прийшов до секції боксу, і цей вид спорту став іще одним по-справжньому чоловічим захопленням Хемінгуея. Завдяки юнацькому хобі вже дорослий Ернест не раз виходив переможцем у справжніх чоловічих двобоях. Приміром, якось, багато років потому, письменник, виходячи на риболовлю на острові Біміні, помітив заздрі погляди місцевих рибалок, спрямовані на багатого чужинця. Тоді він знайшов вихід, запропонувавши всім невдоволеним боксерський бій. Тому, хто переможе у трьох раундах, письменник щедро пообіцяв 250 доларів. Проте з грошима він так і не розлучився – жоден бій із тих, що відбувалися вечорами впродовж цілого місяця, не закінчився поразкою Хемінгуея…

На честь письменника названо рибу. Виявляється він перший зумів зловити Neomarinthae Hemingwayi і дав їй назву.

Пілар-яхта хемінгуея

СИЛА ВІЙНИАле бокс – це лише спорт, а юному Ернестові хотілося справжньої бійні. Тож у 18 років він утік на війну. Пробувши місяць на австро-італійському фронті добровольцем Червоного Хреста, був тяжко поранений – з його тіла дістали 227 осколків – і тривалий час лікувався в госпіталі. Проте справжнього чоловіка такими дрібничками не зупиниш – поклик до бою сильніший. У 1936 році він їде до Іспанії як репортер, палко переживаючи за долю Республіки, знімає фільм “Іспанська земля”, постійно знаходиться у вирі війни. Бунтарський дух не дає спокою Ернесту і під час Другої світової. Озброївши власний катер “Пілар” гарматами, Хемінгуей полює на німецькі підводні човни. Зібравши окремий загін французьких антифашистів, виступає попереду армії і в 1944 році одним із перших входить у Париж.

Небезпечні забави. Саме за відчайдушність його поважали і називали просто – Тато, – те, що він бачив у житті, справді викликало повагу. Адже, коли не було війни, Хемінгуей знаходив інші забави, щоб полоскотати собі нерви. Його завше тягло туди, де була небезпека. Розказують, що якось Ернест підбурював знайомих взяти участь у кориді. Один із друзів, Дональд Стюарт, був швидко збитий з ніг молодим биком. Глядачі у захваті завмерли, побачивши, як Хемінгуей кинувся на допомогу й переміг бика. Пізніше в романі “Смерть після полудня” Хемінгуей пояснить, що “війна закінчилася, і єдине місце, де можна бачити життя і смерть, – це арена бою биків”.

Одруження та переїзд в Париж. Після війни Хемінгуей відновив літературні експерименти, працюючи журналістом в Чикаго і Торонто; одружився на своїй першій дружині - Хедлі Річардсон У 1921 році Ернест відправляється кореспондентом в Париж від газети «Toronto Star», на умовах повної самостійності при виборі матеріалу для роботи. Згодом у них народжується син Бамбі

Друга дружина - Пауліна Пфайфер Сини - Патрік (нар. 1928) і Грегорі (1931-2001)

поч. 1930 р. повернувся в США , оселився в м. Кі -Уест , Флорида. Восени 1930 потрапив в серйозну автокатастрофувідмовляється від олівців і починає друкувати на машинці1932 р.- почав роман «Смерть пополудні»1933 р.- узявся за збірку оповідань «Переможець не отримує нічого »відправився в подорож Африкою. Флорида

Африкаприбув в район озера Танганьїка січень 1934 -захворів амебною дизентерієютричі підстрелив лева, сім раз антилоп, великого буйвола 1935 - книга «Зелені пагорби Африки»

Поч. 1937 закінчує книгу « Мати і не мати ».звертається в Північноамериканську газетну асоціацію з проханням направити його в Мадрид, зібрана знімальна група Йоріса Івенса (фільм « Земля Іспанії» ) Сценарист - Хемінгуей1937 - п'єса «П'ята колона »знайомиться з американською журналісткою Мартою Геллхорн, його третьою дружиноючасто виїжджав в Каталонію, познайомився з Антуаном де Сент -Екзюпері Громадянська війна Іспанії

Третя дружина1940 -«По кому подзвін» У 1941 році Хемінгуей відправився в Балтімор ( США ), судноверфі купив великий морський катер « Пілар »Переїхав на Кубу з Мартою Геллхорн

Друга світова війназ початком Другої Світової війни він відновив свою журналістську діяльність , переїхавши до Лондона1944 році Хемінгуей бере участь у бойових польотах бомбардувальників над Німеччиною і окупованій Францією

Куба. У 1949 році письменник переїхав на Кубу , де відновив літературну діяльність. Там було написано повість «Старий і море» ( 1952) 1953 - отримав Пулітцерівську премію1953 - в Африці потрапив в серйозну авіакатастрофу

Четверта дружина - Мері Уелш1960 - залишив острів Куба і повернувся в США, в містечко Кетчум (штат Айдахо)для «лікування» був поміщений в клініку Майо в м. Рочестер, страждав на тяжкі депресії і розлади психіки, а також на цироз печінки. Письменника намагалися лікувати психіатри. Вони аж 13 разів використовували для цього електрошокову терапію. І згодом Хемінгуей втратив пам'ять і не зміг більше писати. Сам він сказав про це так: Ці лікарі, що робили мені електрошок, письменників не розуміють... Хай би всі психіатри повчилися писати художні твори, щоб зрозуміти, що означає бути письменником... який був сенс у тому, щоб руйнувати мій мозок і прати мою пам'ять, яка являє собою мій капітал, і викидати мене на узбіччя життя?"

По-справжньому непоправна тільки смертьІ всього лише через кілька днів після виписки з лікарні, Ернест застрелився, зрозумівши, що писати більше не зможе. Може бути, саме тому посмертної записки не було.

Рушницю, з якої застрелився письменник, тепер називається Hemingway.

До найвідоміших творів належать:“Вбивці”“Коротке щасливе життя Френсіса Макомбера”“Сніги Кіліманджаро”“Прощавай, зброє” " Мати й не мати”“По кому подзвін”“Старий і море”

Цікаві факти. Одного разу Хемінгуей побився об заклад, що напише самe зворушливу розповідь. Але було одне АЛЕ – розповідь мала складатися з 6 слів. І письменник виграв суперечку: For sale: baby shoes, never used (.)Продаються дитячі черевички. Неношені

У Хемінгуея був шестипалий кіт Сноубол (Сніжок), нащадки якого, успадкували шестипалість і на теперишній час є однією з цікавинок будинку-музею письменника на Кі-Весті ("коти Хемінгуея").

Мудрість Хемінгуея«Кожна людина народжується для якогось діла»«Світ - гарне місце, і за нього варто битися»«Намагайтеся допомагати людям хоча б у дрібницях»«Обожнюю дружити з жінками. Просто дружити. А закохуюся в них для того, щоб був привід для подальшої дружби»«Жодна життєва перемога не переважить собою поразку в коханні»«Той, хто хизується ерудицією або вченістю, не має ні того, ні іншого»«Кращий спосіб дізнатися - чи можете ви довіряти комусь - це довіряти йому»"Цінність нашого життя визначається не по тому, як ми перемагаємо, а по тому, як програємо.

Справжній чоловік, Ернест увесь час боровся за життя: сафарі в Кенії, небезпечні океанські шторми, безстрашні ігри зі смертю.