Володимир народився у березні, а в червні батьки вже повезли його, як казав Михайло Григорович – «Поклонитися землі запорізькій. Зійшли з літака, поклали у траву степову тут-таки біля аеропорту, розповили: набирайся, сину, силоньки, як Антей, від рідної землиці.»Мати Володимира — Софія Іванівна — походить саме із Запорізької землі. Народилася і виросла в козацькому краї в селі Нижні Торгаї Нижньо - Сірогозького району на Запоріжжі. Співала ж вона чудово, привезла з собою на Буковину шматочок степової України, сповиті козацькими піснями. Батьки
У 1954 році батько композитора разом з іншими жителями Кіцмані добивається, аби в містечку відкрили музичну школу, і п’ятирічний Володя потрапляє в підготовчий клас філії Чернівецької школи №1, де починає оволодівати скрипкою. За свою чудову гру Володимир отримує від земляків подарунок – гарну справжню німецьку скрипку. У 1955-1963 роках навчається у місцевій дитячій музичній школі.
1956–1966 роки — учень Кіцманської середньої школи.1963 рік — вступив до Київської музичної десятирічки ім. М. Лисенка за спеціальністю альт. Навчається першу чверть. З 2-ї чверті через хворобу повертається до Кіцманя та навчається у середній школі та музичній школі за класом фортепіано.
1970 рік — склав пісні «Червона рута» й «Водограй», які 13 вересня вперше виконав з Оленою Кузнецовою у програмі Українського телебачення «Камертон доброго настрою». Путівку в життя пісень дав ансамбль «Смерічка» Л. Дутковського (солісти Н. Яремчук, В. Зінкевич, М. Ісак, звукорежисер Василь Стріхович). В. Івасюк та Олена Кузнецова
Перший український музичний фільм. У 1971 році в Карпатах був знятий фільм «Червона рута», в якому брали участь Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Раїса Кольца, ансамблі «Смерічка» і «Росинка». Це був перший український музичний фільм. У ньому прозвучали пісні Івасюка, Дутківського, Скорика.
«Червона рута» перемогла на першому всесоюзному фестивалі «Пісня-71». На завершальному концерті в Останкіно її виконали солісти ансамблю «Смерічка»Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і автор Володимир Івасюк у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва. Текст і ноти «Червоної рути» опублікував тижневик «Україна».
Невигідний курс партійної верхівки. Але незважаючи на всі видимі успіхи композитора його життя була всіяна безліччю неприємностей, які йшли від комуністичної системи тодішньої УРСР. Справа в тому, що тодішня радянська система всіляко опиралася будь-яких проявів національної української культури, яка виходила за межі пропаганди комуністичної ідеології. Тому яскрава фігура композитора була невигідна курсом партійної верхівки.
Смерть великої людини24 квітня 1979 року на піку творчої слави Володимир Івасюк загадково зникає у Львові. А вже 18 травня тіло композитора знайшли у військовій зоні Брюховицького лісу недалеко від Львова повішеним. Слідство висунуло єдину версію - самогубство внаслідок тривалого психічного розладу.
Вічний в пам’яті народу. На похорон, який відбувся 22 травня, незважаючи на жорстку заборону керівництва, прийшли десятки тисяч людей зі всієї України. Це була небачена на ті часи акція непокори владі. Але навіть після похорону продовжилося страшне цькування пам'яті Володимира. Могилу тричі підпалювали, а пам'ятник чекав 10 років дозволу на встановлення. Але незважаючи на все це величезна народна любов до художника живе і донині.