Хмельницький „поклав печать свого духа на подальший розвиток України”.український історик І. Крип’якевич Аргументи: Морально-етичні риси характеру Б. Хмельницького. Роль у визвольній війні проти шляхетської Польщі. Дипломатичний, військовий, державно-політичний хист, великі здібності організатора.
«Всі народи, що живуть на світі, завжди боронили і боронитимуть вічно життя своє, свободу і власність; і навіть найнижчі на землі тварини, які суть звірина, худоба і птаство, боронять становище своє, гнізда свої і немовлят своїх до знемоги; і природа з волі Творця всіх і Господа дала їм різне для того знаряддя в самих членах їх»… Богдан-Зіновій Хмельницький Гетьман Війська Запорозького
Нащо говорити там, де треба діяти. При сухих дровах і сировим дісталося. Бог не зневажить серця упокореного. Все те, що буде зроблене проти, на твою ж таки голову і впаде. За здобутком завжди втрата простує. Кривда, гніт і неволя накликають сувору помсту з боку справедливості, щоб Божі постанови проявлялись у всьому на очах живих людей. Синове воїнів хоробрих, явіть мужність свою! І вам вовіки віків славу запишуть. Майже кожний на всій Україні користувався вольностями, і важко йому буде забути, що він був паном і на війні рівнявся з паном. Неможливо всебічно і ґрунтовно визначити людські вчинки, не враховуючи їхніх закономірностей та од-вічної волі неба. Справедливість цього світу так розмірена, що в одних відбирає, а другим дає владу і мудрість. Поки ми живі, хіба що смерть наша може наблизити нашу неволю. Що рука людська зробить, те й зруйнувати може. Якщо підступності не буде краю, то доведеться битися.
«Всім, хто входить до його (Хмельницького. —Авт.) кімнати, він тисне руку і всіх запрошує сідати, коли вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни позбавлені всяких прикрас, за винятком місць для сидіння. У кімнаті знаходяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками…Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам’ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Може, в цьому він наслідує Агафокла, який, бувши сином гончара і досягши царської влади, звелів зробити собі стіл і поставець з глиняним посудом». Альберт Віміна“Там жодної панщини ніколи не буде, бо й тепер її там немає, і так кажуть: “ Раз її нам, наш господар, батько Хмель викоренив, то й не буде її повіку, до судного дня…” кажуть про нього, як Пророка, бо сідає вечеряти він з одного боку з Господом…” польський вельможа польському королю Яну Казимиру ІІ.“Пани державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи, на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зоряні поля, ставки, млини, і хоч се все й належить до володінь Вашої королівської милості. А все наше , козаче,відбирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наше вбивають. А наші пани, добровільні слуги ваші, щей допомагають панам кривдити нас. “ Б. Хмель .
"Хмельниччина, - писав М. Грушевський, - була все-таки великим етапом в поході Українського народу, українських мас до своїх соціяльних, політичних, культурних і національних ідеалів… Ся крівава, руїнна, облита слізми і потом, хаотична і невдала в своїх досягненнях доба була і зістанеться великим і високим моментом українського життя, повним великого напруження і величних змагань… Від Хмельниччини веде свій початок нове українське життє, се я не раз говорив. І Хмельницький як головний потрясатель зістанеться героєм української історії".