Презентація БОГДАН ЗІНОВІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Богдан-Зіновій Хмельницький1595 - 1657

Походження та освіта Хмельницький Богдан Михайлович (1595–1657) – визначний український політичний і державний діяч, полководець, гетьман України (1648– 1657). Засновник Української Козацької держави.

Місцем народження вважається Суботів (нині Черкаська область, Україна, тоді Київське воєводство, Річ Посполита), як рік народження вказують або 1595 або 1596 рік. При хрещенні отримав імена Богдан-Зиновій; другим ім'ям ніколи не користувався. Село Суботів (Черкаська обл.)

Звання: сотник; гетьман. Віросповідання: Православний. Дружини: Ганна Сомківна, Мотря (Олена) Чаплинська, Ганна Золотаренко. Діти: Троє синів і доньки: Тиміш, Юрій, Остап, Катерина, Гелена, Марія, Стефанія (Степанида).

Початкову освіту здобув у школах Чигирина та Києва. Згодом продовжив навчання в єзуїтському колегіумі у Львові. Опанував польську та латинську мови, а з часом ще й турецьку і французьку.Єзуїтський колегіум у Львові

Батьки Батько — чигиринський підстароста Михайло Лаврінович Хмельницький — перебував на службі у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, потім у його зятя Івана Даниловича. Історики мають надзвичайно мало відомостей про Михайла Хмельницького. За деякими відомостями Михайла Хмельницького, було позбавлено шляхетства внаслідок баніції, тобто, вигнання з країни і позбавлення прав і вольностей. Генеалог Каспер Несецький відносив Хмельницьких до гербу Масальський. Герб Хмельницьких — видозмінений Абданк з хрестом: Масальський

За версією історика Вацлава Маційовського, чигиринський сотник Михайло Хмельницький — нащадок гетьмана Венжика Хмельницького, був одружений з донькою низового гетьмана князя Богдана (Федора) Ружинського гербу власного — Анастасією Ружинською. За польсько-турецької (Хотинської) війни 1620 року Михайло Хмельницький як сотник із Чигиринщини разом з коронним гетьманом Станіславом Жолкевським брав участь у поході на Молдавію. У бою з татарами під Цецорою Михайло Хмельницький був полонений разом із сином Богданом, перебував у турецькому полоні, де і загинув. Пам’ятник козацькому осадчому Михайлові Хмельницькому в селі Лисянка на Черкащині

За тим возком кінь, лицарський. Веде коня хлоп козацький,Держить в руці спис довгенький,А у другий меч ясненький, —Ой, ще з меча і кров тече. По Михайлу мати плаче. Не дуже син порубаний,Головонька на три часті,Біле тіло на чотири. Дума про Михайла Хмельницького«Відкіль їдеш? Від Дунаю.«А що чував про Михайлу?«Еге чував! я сам видав: Йшли Ляхи на три шляхи,Козаченьки на чотири,А Татари поле крили. А в тім війську КозацькомуЇхав возок, тай покритий. Червоною китайкою,Заслугою козацькою. А в тім візку було тіло,Порубане і почорніле;

Цільний і суперечливий, запальний і мудрий, жорстокий і ніжний, принциповий і готовий до компромісу. Його сучасники були переконані, що він мав тисячу облич. Проте жодне не було справжнім. Про нього казали: “Тільки Бог святий знає, що Хмельницький думає-гадає”. Характер відшліфував турецько-татарський полон та Запорізька Січ, де Хмельницького обрали гетьманом. Перебуваючи у турецькому полоні — знаходився біля командувача османського флоту, у якості перекладача. ХАРАКТЕР

Жорстокий і авторитарний. Уже за життя Богдан Хмельницький мав беззаперечний авторитет. Гаряча рука Хмеля не жалувала нікого. За невиконання своїх вимог гетьман наказав на кілька діб прив’язати до гармати самого Максима Кривоноса. Генеральний писар, майбутній гетьман України Іван Виговський за сміливість протирічити самому Хмельницькому був прив’язаний до гармати. Для Кривоноса і Виговського обійшлося затерплими м’язами. Черкаський же полковник Яків Воронченко за непослух поплатився головою. “У жовтні 1653 року під час ради козацьких старшин в Чигирині Хмельницький власноручно “вийняв шаблю і порубав його за неповагу, виявлену під час розмови з гетьманом”.

Що пережив до війни?Пiсля полону він вступив до реєстрового козацтва, брав участь у козацьких походах на татар і турків, у селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти 1630, 1632, 1637 рокiв. Приймав участь у тридцятирічній війні (1618—1648) на боці французької армії. За деякими даними — приймав участь у захопленні Дюнкерку під командуванням Івана Сірка. Отримав золоту шаблю за порятунок польського принца, майбутнього короля Владислава IV під час війни з Московією.

Майстер маневрів та дипломат найвищого ґатунку. Ті, кому пощастило спілкуватися із Хмельницьким, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій й сталеву волю гетьмана. А ще – на фактично вроджений дипломатичний хист. Він уміло маневрував між заможними верствами суспільства та козацькою голотою, що було особливо важливо в умовах соціальних заворушень.

Аби задобрити та схилити на свій бік Кримське ханство, Хмельницький навіть залишив у Криму як полоненого свого улюбленого сина Тимоша. А завдяки знанням міжнародної ситуації, суспільного ладу та звичаїв Оттоманської порти, забезпечив тривалий нейтралітет Туреччини щодо майбутнього України.

Встановив і підтримував дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи, зокрема з Польщею, Туреччиною, Молдавією, Австрією, Швецією, Венецією, Трансільванією, які визнали Україну як суб’єкт міжнародного права.

Хмельницький як полководець. Б. Хмельницький був блискучий стратег і тактик, знаменитий військовий організатор, мужній і хоробрий вояк. Він створив понад 300-тисячне українське військо, яке було першорядною збройною силою в тогочасній Європі й основою, на якій будувалася нова українська держава.

Переможні битви Хмельницького. Три тисячі поляків потрапили в полон. Частина реєстрових козаків на чолі з Філоном Джеджалієм перейшла на бік Хмельницького.

Переможні битви Хмельницького. У полон потрапили 8,5 тисяч поляків, в тому числі командувач польським військом гетьман Потоцький. Битва під Корсунем

Переможні битви Хмельницького. В результаті Пилявецької битви армію Речі Посполитої було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створилися сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель. Битва під Пилявцями

Переможні битви Хмельницького. Облога тривала три тижні (8-26 жовтня). Врешті після тривалих переговорів Хмельницький задовольнився контрибуцією в сумі понад 200 тис. дукатів, тобто 1,2 млн. золотих. Облога Львова

Переможні битви Хмельницького. Бастіони Замойського замку не взяли козаки Богдана Хмельницького, що прийшли сюди разом із татарськими чамбулами Тугай-Бея восени 1648 року. Місто відкупилося, Хмельницький підписав перемир’я з королем Яном Казимиром і відвів своє військо на Схід, на зимівлю. Облога Замостя

Переможні битви Хмельницького. Втрати обидвох сторін — приблизно по 30 000 осіб. У боях під Збаражем полягло чимало селян і козаків, загинув полковник Нестор Морозенко, були поранені полковники Іван Богун, Кіндрат Бурляй. Битва під Збаражем

Переможні битви Хмельницького. Зборівський мир був першим офіційним документом, що зафіксував появу козацької автономії: текст договору надрукувала німецька, англійська та французька преса. А портрет Богдана Хмельницького невдовзі з’явився в альбом-реєстрі тогочасних європейських правителів. Саме від Зборівського миру 1649 року веде відлік Козацька держава, офіційно звана Військом Запорізьким. Битва під Зборовим

Переможні битви Хмельницького. Це була перша битва, коли поляки повернули мушкети проти своїх, щоб завадити панічній втечі. Це була перша битва, коли Богдан поводив себе не як слуга короля, а як повноцінний правитель своїх земель. Він оголосив битву помстою за Берестечко. Битва під Батогом

Переможні битви Хмельницького. Довга серія двосторонніх переговорів наприкінці листопада — на початку грудня закінчилася укладенням угоди 5(15) грудня 1653 року, згідно з якою Білоцерківська угода скасовувалася і відновлялася дія Зборівської угоди. Битва під Жванцем

Основоположник психологічно-інформаційної війни. В практиці вітчизняного воєнного мистецтва вперше застосовувалися принципи ведення так званої психологічної війни. За допомогою розвідувальної служби та контррозвідки, гетьман поширював дезінформацію, сіяв паніку, непевність у власних силах серед ворогів. Навіть видавав інструкції розвідникам через спеціальні універсали. Такі методи український гетьман успішно застосував під час вирішальних битв під Корсунем, Пилявцями, Зборовом та Берестечком.

Найбільшим досягненням Хмельницького було утворення й формування Козацько-Гетьманської Держави — Війська Запорозького (1648-1764 рр). У всіх галузях державного будівництва - у війську, адміністрації, судівництві, фінансах, у царині економіки й культури, Хмельницький виступає, як державний діяч великого формату…ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЯК ДЕРЖАВЕЦЬ

За час свого гетьманування Б. Хмельницький запровадив ефективну податкову систему. Збирався налагодити карбування власних грошей. У 1657 році Хмельницький тяжко захворів. Перед його смертю на козацькій раді в Чигирині козаки обрали його наступником неповнолітнього сина Юрія.

Б. Хмельницький помер 6 серпня 1657 р. у своїй резиденції в Чигирині та був похований в Суботові, у збудованій ним Іллінській церкві. Раптова смерть Б. Хмельницького зупинила його величезну діяльність, спрямовану на об’єднання всіх українських земель і зміцнення суверенітету Української держави.

Існує дві версії, що сталось з тілом Богдана Хмельницького після його смерті За польською версією, руський воєвода Стефан Чарнецький 1664 року напав на Суботів, викопав домовину з тілом гетьмана, спалив і попіл вистрілив з гармати.

Український варіант це припущення повністю відкидає, мовляв, тіло Богдана було перепоховано його старим другом Лавріном Капустою. Щоб не допустити нової наруги над його тілом, нове місце поховання знало дуже обмежене коло осіб, які в ході війн загинули. Вчені припускають, що ймовірним місцем перепоховання праху Хмельницького може бути «Семидубова гора» у с. Івківці, що неподалік Суботова. Доказів підтвердження обох версій поки що немає.

Дякую за увагу! © Світлана МАЄВСЬКА