Презентація "Будьмо знайомі!" до уроку природознавства у 2 класі

Лелека – великий красивий птах із сніжно-білим оперенням. У різних регіонах України по-різному називають лелеку. То веселиком кличуть птаха, то буслом, то бузьком, то боцюном, то гайстром. Білий лелека справді білого кольору, але кінці його крил чорні. Коли лелека складає крила, уся задня частина його тіла здається чорною. Цим пояснюється ще одна його назва – чорногуз. Дзьоб та ноги у дорослого чорногуза – червоні.

Лелеки живуть парами. Тому гнізда у них великі, майже плоскі, самець і самка будують їх разом. Політ лелек плавний, величний. Вони прилітають на луки й поля, де, повагом походжаючи, шукають здобич. Живляться лелеки виключно тваринною їжею, переважно жабами, пуголовками, дрібною рибою, вужами, мишами-полівками, ховрахами, комахами. Цим лелеки приносять велику користь рибному та сільському господарству.

Цей чудовий птах оспіваний у багатьох казках, піснях, легендах, з ним пов’язані народні повір’я. Існує повір’я, що те місце, де в’є гніздо лелека, дуже хороше і приносить велике щастя його господарю. Якщо лелеки вилітають із двору несподівано і не повертаються в гнізда, то буде пожежа або двір спустіє.

Лелека не скрекотав, не бився об землю, не просив прощення чи помилування. Він стояв убитий горем. Відбувся лелечий суд – можливо, найсправедливіший і водночас найжорстокіший з усіх судів. Осуджений не рухався, аж поки його побратими не зникли з видноколу. Потім він уже підвівся і полетів у протилежний бік. Його покинули, йому заборонили летіти з ними, і він залишився на самотині…

Я пам’ятаю це гніздо лелече, Неначе в нім – усе моє життя. Воно як оберіг, воно як пісня, Батьківський дім і матері тепло. Ігор Волощук Багато українських поетів присвятили свої рядки лелеці – птаху, що є символом родинного тепла, добробуту, щастя. У них відчувається велика любов до свого краю, рідного дому.

Великий красивий птах із сніжно-білим і чорним оперенням – лелека – символ миру, щастя і добра. Цих красенів-птахів треба охороняти, приваблювати до своїх осель, бо там, де живе лелека – живе щастя.

Чоботар Чоботар завжди носить з собою «криве чоботарське шило». Це його загнутий дзьоб.

Косар Косар дзьобом, наче косою, рухає у воді. Так він добуває собі їжу.

Носоріг Носоріг має роги на носі.

Ходуличник Ходуличник має дуже тонкі довгі ноги. Ходить по мілководдю в пошуках їжі. Здалеку цей птах нагадує тіло на “ходулях”.

Очеретянка Очеретянка живе серед очеретяних і чагарникових заростей. З очерету вона й гніздо сплітає.

Цвіркун Цвіркуни видають характерне скрекотіння. Їхній «спів» не гірший пташиного.

Сон-трава У похмуру погоду, перед дощем, на ніч квітки сон-трави хиляться до землі, наче засипають.

В'яз Назва дерева «в'яз» походить від слова «в'язати». Для зв'язування частин саней, возів люди часто використовували деревину в'яза.

Росичка Росичка – болотяна рослина. Її листки покриті волосками з краплями клейкого слизу, який нагадує росу. Це комахоїдна рослина.

Капуста Великі качани капусти нагадують голову. Назва рослини походить від латинського слово «капут», що означає «голова».