Презентація "Час та календар"

ЧАС та КАЛЕНДАР

Давньогрецький бог часу Кронос У стародавніх міфах відводилося важливе значення часу. І тоді виникли перші одиниці часу – день, місяць, рік. Періодичні явища, що супроводжуються добовим обертанням небесної сфери і видимим рухом Сонця і Місяця лежать в основі різних систем виміру часу. Величний Стоунхендж – одна з найдавніших астрономічних обсерваторій, побудована в Англії близько 2500 р. до н. е. Це астрономічний календар, а різні точки споруди відповідають астрономічним явищам, таким як сонцестояння, рівнодення  та затемнення Частина бивня мамонта з позначками фаз Місяця. Його було знайдено на Кирилівській стоянці первісних людей у Києві

ДОБА – перша міра виміру часу Сонячна — це проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями Сонця Кульмінація Сонця протягом року Вікові зміни тривалості доби Середня сонячна доба 24години Збурення руху Землі навколо Сонця впливає на тривалість доби

Зоряна доба 23години 56 хв. 4с Зоряна доба — проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями зорі. Різниця між зоряною і сонячною добою ≈ 4 хв. Збурення руху Землі навколо Сонця впливає на тривалість доби. Беруть середнє значення доби за рік

Перші годинники були сонячними tg φ = L / h Сонячний годинник Давньої Греції

Атомний час Найточніший атомний годинник на основі ітербію. Міжнародний атомний час (TAI, фр. Temps Atomique International) - час, в основу якого покладені електромагнітні коливання, які випромінюють атомами при переході з одного енергетичного стану в інший. Похибка стронцієвого атомного годинника становить менше секунди за 300 мільйонів років. З 1964р для визначення точного часу використовується атомний годинник.

Поясний час Міжнародна меридіанна Конференція (1884 р., Вашингтон, США) встановила: - Початок доби з опівночі. Початковий (нульовий) меридіан від Грінвіча (обсерваторія біля Лондона). Розподіл земної кулі на 24 меридіана (по 1 годині – 15о, по 7,5о від меридіана). - Нумерація поясів - від 0 до 23 із заходу на схід. При переході з одного часового поясу в інший час змінюється ціле число годин, а кількість хвилин і секунд не змінюється.

Лінія зміни дати За міжнародною домовленістю лінія зміни дати проходить здебільшого за меридіаном, що віддаляється від грінвічського на 180. Вона відступає від нього на захід - біля острова Врангеля і Алеутських островів і на схід біля Азії, островів Фіджі, Самоа, Тонгатабу, Кермадек і Чатам. В – З +1день З –В – 1день

Нульовий меридіан Нульовий меридіан проходить через Грінвічську обсерваторію, розташовану неподалік Лондона (Англія). Грінвічський (всесвітній) час (То, UT - Universal Time) – це місцевий час на нульовому меридіані, на якому розташована Грінвічська обсерваторія. Tn = UT + n , где UT - всесвітній час; n - номер часового поясу

Місяць – друга міра виміру часу Місяць рухається навколо Землі у той самий бік, у яку Земля обертається навколо своєї осі: із заходу на схід. Період обертання навколо своєї осі = періоду обертання навколо Землі. 2 3 4 5 6 7 8 захід схід   Сидеричний (зоряний) місячний місяць - період часу, протягом якого Місяць робить один повний оборот навколо Землі відносно нерухомих зірок. - 27,3 діб 27d07h43m11,47s.    Синодичний (календарний) місячний місяць - проміжок часу між двома однойменними послідовними фазами. - 29,5 діб 29d12h44m2,78s. молодик молодик Повний місяць 1

Тиждень – третя міра виміру часу 2 3 4 5 6 7 8 захід схід 1 7 5 3 1 молодик Повний місяць молодик 29,5 ≈ј місяця ≈ 7 діб

Календар – система рахунку тривалих проміжків часу, згідно з якою встановлюється певна тривалість місяців, їх порядок у році та початковий момент відліку років. Протягом історії людства існувало понад 200 різних календарів. Єгипетський календар, заснований на розливах Ніла Календар майя Сонячний камінь стародавніх ацтеків Календар – «calendarium», з латинської "боргова книга". У Давньому Римі боржники виплачували борги чи відсотки перші дні місяця, тобто. у дні календ (лат. "calendae" ). Давньослов'янський календар

Місячний календар Зміна фаз Місяця - одне з найлегше спостережень Римляни користувалися місячним календарем і початок кожного місяця визначали за появою місячного серпу після молодика. Тривалість місячного року становить 354,4 дні. Однак сонячний рік має тривалість 365,25 днів. Для усунення невідповідності більш ніж у 10 днів кожен другий рік між 23-м і 24-м днями Фебруаріуса вставлявся додатковий місяць Мерцедоній, що містив поперемінно 22 і 23 дні. Найдавніший з римських календарів, що збереглися, Fasti Antiates. 84-55 рр. до н.е. ери

Згодом місячний календар переставав задовольняти потреби населення, оскільки землеробські роботи прив'язані до зміни сезонів, тобто руху Сонця. Тому місячні календарі замінювалися на місячно-сонячними або сонячними календарями. Місячно-сонячні календарі

Такий календар давав щорічно відставання 0,25 діб, або 1 рік за 1460 років. Перший сонячний календар винайшли в Давньому Єгипті у V тисячолітті до н.е. У ньому було 365 днів, які розподілялися на 12 місяців по 30 днів у кожному та додаткових 5днів наприкінці року., а день і ніч складалися з 12 частин.

Давньоримський календар, висічений на камені. Угорі зображені боги, які керують днями тижня, починаючи із суботи. У центрі зображені знаки зодіаку, а ліворуч і праворуч — числа місяця Давньоримський календар

У сонячному календарі за основу береться тривалість тропічного року – проміжок часу між двома послідовними проходженнями центру Сонця через точку весняного рівнодення. Тропічний рік : 365діб 5год 48хв 46,1сек Рік – четверта міра виміру часу Зірковий рік - сидеричний (зоряний) період обертання Землі навколо Сонця, який дорівнює 365,256320... середньої сонячної доби. Тропічний рік - проміжок часу між двома послідовними проходження середини Сонця через точку весняного рівнодення, що дорівнює 365,2422... середньої сонячної доби або 365d05h48m46,1s.

РІК: 365 діб 5 год 48 хв 46,1 сек. 5 год 48 хв 46,1 сек ≈ 6 год ≈ ј доби 21 березня День весняного рівнодення 365 діб ≈ј доби

Юліанський календар Юліанський календар був запропонований римським консулом Юлієм Цезарем у 46 р. до н. е., він був реформою попереднього римського календаря. У юліанському календарі кожні чотири послідовні роки складаються з трьох по 365 днів та одного високосного 366 днів

До другої половини XVI ст. розбіжність досягла вже 10 діб. Для виправлення розбіжності папа римський Григорій XIII у 1582 р. запровадив новий стиль календаря. Вирішили кожні 400 років викидати з рахунку 3 доби шляхом скорочення високосних років. Високосними вважалися лише роки століть, у яких кількість століть ділиться на 4 без залишку: 1600 та 2000 – високосні роки, а 1700, 1800 та 1900 – прості. Григоріанський календар Тропічний рік : 365діб 5год 48хв 46,1сек≈ 6 год ≈ ј доби 6 год – 5год48хв46,1сек ≈ 11хв 14 сек Рік юліанського числення довший за тропічний рік на 11 хвилин 14 секунд, що давало помилку в 1 добу за 128 років, або 3 доби приблизно за 400 років. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало 15-е жовтня!

Від 5 жовтня 1582 року до 28 лютого 1700 року – додається 10 днів З 1 березня 1700 року до 28 лютого 1800 року – +11 днів З 1 березня 1800 року до 28 лютого 1900 року – +12 днів З 1 березня 1900 року до 28 лютого 2100 року – +13 днів З 1 березня 2100 року до 28 лютого 2200 року – +14 днів. З початку XXI століття ця різниця зростає на 3 дні за 400 років При перерахунку дат зі старого, юліанського на новий, григоріанський стиль:

Григоріанський календар є офіційним в Україні, згідно з законом Української Центральної Ради від 12 лют. 1918 "Про встановлення нового стилю”, з 1 березня (16 лютого за ст. ст.) 1918. У Росії він набув чинності з 14 лютого, 1 лютого за ст. ст. 1918. Григоріанський календар має низку вад: різна тривалість календарних місяців (від 28 до 31 дня); невпорядкованість чергування місяців різної тривалості перше півріччя завжди менше другого (на 3 дні в звичайному році та на 2 дні – у високосному); початок року, місяців та ін. визначні дні припадають на різні дні тижня; кількість робочих днів у місяцях різна: від 23 до 27 за 6-денного і від 19 до 23 за 5-денного робочого тижня.

В Росії новий стиль було запроваджено з лютого 1918 р. На той час між новим і старим стилем накопичилася різниця у 13 днів. . Після 31 січня настало 14 люте Чому в Україні святкують двічі церковні свята та Новий рік? з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква в Україні перейшла на григоріанський календар для нерухомих свят Ми всі святкуємо в одинакові свята, тільки за різними календарями

Уперше його запровадили в Китаї. В основу циклу було покладено співвідношення часу обертання планет-гігантів Юпітера й Сатурна навколо Сонця. У багатьох країнах Азії вже кілька тисяч років користуються 60-річним циклічним календарем. Цикл було розділено на 12 частин, кожній із яких дали назву тварини: миша (пацюк), бик (корова, віл), тигр, заєць (кролик), дракон (крокодил), змія, кінь, вівця (баран), мавпа, курка (півень), собака, свиня (кабан). Розпочинається цикл роком миші. Теперішній 60‍-‍річний цикл триває з 1984 р.

Літочислення ведеться від Хіджри (16 липня 622 р. за григоріанським календа­рем) — дати переселення пророка Мухаммада та перших мусульман із Мекки до Медини. Тому в мусульманських країнах календар називають календарем Хіджри. Епоха до початку літочислення називається джахілія — епоха невідання. У мусульманських країнах діє місячний календар. Оскільки синодичний період обертання Місяця становить приблизно 29,5 днів, місяці ісламського календаря налічують 29 або 30 днів. Один рік складається з 12 місяців і налічує 354 або 355 днів. Новий рік не є фіксованою датою Новий рік

У Стародавньому Єгипті – за роками царювання фараонів. У Стародавньому Китаї – від початку царювання імператора. У Стародавньому Римі - від заснування Риму - 753 до н.е. потім за імператорами. У Єврейському календарі – день «створення світу». (3671 е.). У середньовічній Греції та на Русі - від «створення світу». (але 5508 до н.е.). Нова чи наша ера – «від Різдва Христового» Монах Діонісій оголосив, що народження Христа було 532 р. тому і тому наступний рік треба рахувати 533. І далі пішов рахунок. Нова епоха поступово вводилася у різних країнах Літочислення ІІІ II I I II III Початок нашої ери Різдво Христове до нашої ери наша ера 3 000 2 000 1 000 500 500 1 000 2 000

В 1284 «від заснування Риму», учений монах Діонісій без жодних доказів він оголосив, що Христос народився 532 роки тому, і тому наступний рік треба нумерувати як 533 від Різдва Христового. Лише з цього року і розпочався наш рахунок років «від Різдва Христового». Звідки ж Діонісій взяв число 532? Справа в тому, що це число є добутком наступних чисел: 28 X 19 = 532. Число 28 . Через 28 років числа місяців припадають знову на ті самі дні тижня. Наприклад, у 1945 році всі числа місяців припадали на ті ж дні тижня, що й у 1917 році. Це правило названо колом Сонця. Число 19. Називається колом Місяця: через 19 років ті ж фази Місяця (повний місяць, повний місяць) припадають на ті ж числа місяців. Наприклад, у 1947 році фази Місяця припадають на ті самі місяці, що у 1928 року. Тому свято Великодня, яке має святкуватись у першу неділю після весняної повні, через 532 роки знову припадає на те ж число за юліанським календарем.

У Київській Русі після прийняття християнства літочислення велося від "створення світу", яке, за розрахунками візантійських богословів, відбулося 21 березня 5509 до н. е. Від 14 ст. літочислення на українських землях велося також і від Різдва Христового, календарний рік починався в цивільному житті 1 березня, а в церковному – 1 вересня. Від кінця 15 ст. новий рік починався з 1 вересня. Поки в Московській державі відраховують роки від створення світу, на українських землях, більшість яких з XIV ст. входили до складу Польщі та Великого князівства Литовського, поширюються новомодні європейські тренди. Ще в 525 році монах Діонісій Молодший запропонував рахувати роки від Різдва Христового. З VIII ст. цю систему впроваджують європейські країни. На таку ж модель з XIV ст. переходить Польське королівство, а вслід за ним і Велике князівство Литовське. Проте спершу офіційних вказівок стосовно цього не надходило, а «книжники» обирали систему літочислення на свій смак. Літочислення Від 1700 за наказом російського царя Петра I в Росії, в т. ч. в Україні-Гетьманщині, початок року перенесено на 1 січня, після 31 грудня 7208 р. «від створення світу» настало 1 січня 1700 р. від Різдва Христового. Тоді ж було введено лічбу років від Різдва Христового.  Фактично різні системи підрахунку років існували до кінця XVII ст.