Презентація "Числівник"

 Гапонюк Любові Анастасіївни, вчителя української мови та літератури Чудельської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сарненського району Рівненської області

Дізнатися про граматичне і лексичне значення числівників, їх відмінювання та синтаксичні функції, походження та творення, вміння доречно використовувати у власних висловлюваннях, отримати естетичну насолоду допоможе розділ науки про мову  Отож піди і пошукай на світі Такого братства, де ще є бійці, Що їх серця – в одному серці злиті, Мільйони рук – в одній його руці. (А. Малишко)

самостійна змінна частина мови, що називає кількість предметів або порядок їх при лічбі й відповідає на питання СКІЛЬКИ? КОТРИЙ? Походження і розвиток числівників є однією з найцікавіших сторінок історії розвитку культури взагалі й історії розвитку мови зокрема

кількісні (скільки?) цілі числа, дробові, збірні порядкові (який? котрий?) прості складені

Називають кількість предметів десять Означають порядок предметів при лічбі десятий

цілі числа (власне кількісні) триста Кількість частин від цілого (дробові) три четверті Кількість предметів як одне ціле (збірні) двоє

Порядок предметів при лічбі перша шістнадцятий

два, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд прості (один корінь) складні (два і більше коренів) п'ятдесят, чотириста, стодвадцятитрьохтисячний, чотирьохсотий, сімдесятимільйонний складені (два і більше слів) двадцять чотири, сто тридцять п'ять, сто п'ятдесят другий

змін. тільки за відм. (1, 2 - і за родами) * 2- 4 – відм. однаково * 5- 20, 30, 50- 80 – відм. тільки 2-га част. * 200-900 – відм. обидві част. (1-ша – як 2-9) * складені – відм. усі сл. як прості числа цілі числа – 5 (п'ять) дробові – 2/3 (дві третіх) Збірні – як 1 ціле (п'ятеро) кільк. числ. порядков. числ. Відмінюються: ціле число дня (Р. в.) прикм. у мн. 1 форма: півтора літра півтори години півтораста гривень (Р. в.) ціле число (2-20, 30) + -ой-, -ер- - сполуч. з ім. - у непр. відм. – форма кількісн. числ. 2) також: обидва, обидві, обоє - сполуч. з ім. ч.р. ж.р. с.р. - відм. як числ. 2

Увага! назви місяців у датах – Р.в.: перше вересня, першого вересня, з першим вересня, (у) першому вересня Змін. за родами, числами, відмінками Узгодж. з ім.: п'ята хвилина, перші спогади, сотим автомобілем як прикм. тв. гр. (але третій, -я, -є) скл.: тільки ост. сл.: сто сорок п'ятий (-ого)

повна стягнена форма нестягнена третя третяя дев'ята дев’ятая п'ятнадцята п'ятнадцятая

складені числівники, що складаються з двох і більше простих чи складних числівників сто сімдесят п'ять тридцять чотири порядкові, якщо закінчуються на: сотий тисячний мільйонний мільярдний 1слово

Пишеться Не пишеться 1) на кінці числівників: ■ простих: п’ять, десять; ■ складних: тридцять 2) у непрямих відмінках: ■ простих: чотирьох, трьома; ■ усіх збірних (крім двоє, семеро, восьмеро): п’ятьох, дев’ятьом 1) у складних в кінці першої частини: шістнадцять 2) у кінці простих (крім п’ять, шість, дев’ять, десять): два, три 3) у кінці складних (крім одинадцять – двадцять, тридцять) 4) у непрямих відмінках перед закінченням: ● простих (крім три, чотири) ● збірних: двох, сімом

числ. знач. ін. част. мови трійка триметровий потроїти цифра чотирьохсотий дев’ятнадцятитисячний сімдесятимільйонний чотириярусний дев’ятнадцятиповерховий сімдесятилітній

Ч.(к-сть) + ім. (Н.,З.в.) 1 чл. реч. Одна ластівка весни не робить. Вісім і три – одинадцять. ______________________________________________________________ _______________________________________________________________________________---_________________________ Учні шостого класу прибули о восьмій годині.

01.0.1 – одна хвилина на другу 01.48 – за дванадцять хвилин друга 01.58 – за дві хвилини друга 01.00 – перша година 14.00 – друга година дня 07.00 – сьома година ранку 01.00 – о першій годині 01.15 – о чверть на другу 01.30 – о пів на другу

1. Числівник 2. Поставте в початкову форму (Н.в.) 3.З'ясуйте тип за будовою: простий, складний, складений. 4. Назвіть розряд за значенням: кількісний, порядковий. 5. Визначте рід, число (якщо є), відмінок. 6. З'ясуйте синтаксичну роль розбору числівника як частини мови

Колись в українців було звичаєве правило, що зобов'язувало кожного знати свій рід до сьомого коліна. Перше коліно – я; друге – батько й мати; в третьому – два дідусі і дві бабусі; в четвертому – чотири прадіди й чотири прабабусі; в п'ятому – вісім прапрадідів і вісім прапрабабусь; у шостому – шістнадцять пращурів, шістнадцять пращурок; у сьомому коліні ми нараховуємо тридцять два пращури і стільки ж пращурок. Отже, на дереві твого роду тридцять дві гілки материнських і тридцять дві – батьківських. Разом – шістдесят чотири. Це число в міфології знаменує Всесвіт. ( З “Українського народного календаря”.)

мама Я тато дідусь бабуся бабуся дідусь чотири прадіди і чотири прабабусі вісім прапрадідів і вісім прапрабабусь шістнадцять пращурів, шістнадцять пращурок тридцять два пращури, тридцять дві пращурки

Сучасне значення числівників як частини мови виникло не зразу. Числівники пройшли довгий шлях розвитку, в процесі якого вони виділилися в окрему частину мови, яка має свої специфічні лексико-граматичні особливості. Числівники належать до основного словникового фонду мови. Вони виникли в далеку давнину з потреб суспільства і розвивались у зв'язку з розвитком самого суспільства.