Дізнатися про граматичне і лексичне значення числівників, їх відмінювання та синтаксичні функції, походження та творення, вміння доречно використовувати у власних висловлюваннях, отримати естетичну насолоду допоможе розділ науки про мову Отож піди і пошукай на світі Такого братства, де ще є бійці, Що їх серця – в одному серці злиті, Мільйони рук – в одній його руці. (А. Малишко)
змін. тільки за відм. (1, 2 - і за родами) * 2- 4 – відм. однаково * 5- 20, 30, 50- 80 – відм. тільки 2-га част. * 200-900 – відм. обидві част. (1-ша – як 2-9) * складені – відм. усі сл. як прості числа цілі числа – 5 (п'ять) дробові – 2/3 (дві третіх) Збірні – як 1 ціле (п'ятеро) кільк. числ. порядков. числ. Відмінюються: ціле число дня (Р. в.) прикм. у мн. 1 форма: півтора літра півтори години півтораста гривень (Р. в.) ціле число (2-20, 30) + -ой-, -ер- - сполуч. з ім. - у непр. відм. – форма кількісн. числ. 2) також: обидва, обидві, обоє - сполуч. з ім. ч.р. ж.р. с.р. - відм. як числ. 2
Увага! назви місяців у датах – Р.в.: перше вересня, першого вересня, з першим вересня, (у) першому вересня Змін. за родами, числами, відмінками Узгодж. з ім.: п'ята хвилина, перші спогади, сотим автомобілем як прикм. тв. гр. (але третій, -я, -є) скл.: тільки ост. сл.: сто сорок п'ятий (-ого)
Пишеться Не пишеться 1) на кінці числівників: ■ простих: п’ять, десять; ■ складних: тридцять 2) у непрямих відмінках: ■ простих: чотирьох, трьома; ■ усіх збірних (крім двоє, семеро, восьмеро): п’ятьох, дев’ятьом 1) у складних в кінці першої частини: шістнадцять 2) у кінці простих (крім п’ять, шість, дев’ять, десять): два, три 3) у кінці складних (крім одинадцять – двадцять, тридцять) 4) у непрямих відмінках перед закінченням: ● простих (крім три, чотири) ● збірних: двох, сімом
Ч.(к-сть) + ім. (Н.,З.в.) 1 чл. реч. Одна ластівка весни не робить. Вісім і три – одинадцять. ______________________________________________________________ _______________________________________________________________________________---_________________________ Учні шостого класу прибули о восьмій годині.
Колись в українців було звичаєве правило, що зобов'язувало кожного знати свій рід до сьомого коліна. Перше коліно – я; друге – батько й мати; в третьому – два дідусі і дві бабусі; в четвертому – чотири прадіди й чотири прабабусі; в п'ятому – вісім прапрадідів і вісім прапрабабусь; у шостому – шістнадцять пращурів, шістнадцять пращурок; у сьомому коліні ми нараховуємо тридцять два пращури і стільки ж пращурок. Отже, на дереві твого роду тридцять дві гілки материнських і тридцять дві – батьківських. Разом – шістдесят чотири. Це число в міфології знаменує Всесвіт. ( З “Українського народного календаря”.)
Сучасне значення числівників як частини мови виникло не зразу. Числівники пройшли довгий шлях розвитку, в процесі якого вони виділилися в окрему частину мови, яка має свої специфічні лексико-граматичні особливості. Числівники належать до основного словникового фонду мови. Вони виникли в далеку давнину з потреб суспільства і розвивались у зв'язку з розвитком самого суспільства.