Післябуквений період. Українська мова. Читання
За "Букварем" Н.О. Воскресенської, І.В. Цепової
Проклюнулась на леваді маленька ромашка. Навколо високі трави стоять. І всім їм до ромашки байдуже. Незатишно стало ромашці, й вона сумно похилила голову. Коли чує: хтось грає. Срібно так, солодко. Ворухнувся на ромашчиному стеблі один листочок, другий. Розплющила ромашка очі — аж то бджілка кружляє. Її крильця бринять, і від того — музика. Радіє зелена земля. Радіє синє небо. Ромашка підвела голову і розквітла: біла, біла, ще й з крапелькою жовтогарячого сонця.І від того, що ромашка розквітла, літо стало ще краще. Борис Харчук «Ромашка»Читання в парах
Тестування1. Твір Б. Харчука «Ромашка»-це…оповіданняказка2. Як трави зустріли ромашку?байдужеввічливо3. Якою була ромашка серед трав?4. Кого побачила ромашка, коли розплющила очі?5. Як змінився настрій ромашки від музики бджілки?6. Від чого літо стало ще кращим?сумноювеселоюметеликабджілкузраділазасумувалаземля зеленаромашка розквітла
Читання за особами. Василько показує на рожеве небо на сході й питає: Батько усміхнувся: відповів Василько. сказав батько. тихо промовив він. - відповів батько. – з жалем промовив Василько.– Тату, що воно таке? Чому небо червоне? Невже там пожежа? – А хіба ти ніколи не бачив, як сонце сходить?– Не бачив,– – Дивись,– – Побачиш раз – захочетьсябачити щодня.– Ой, красиво ж! –– Невже щодня так красиво?– Щодня! – Скільки ж ранків я проспав! style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
– Відпочиватимеш і працюватимеш,– відповів батько. Васильків батько працював агрономом. Надворі ще темно. На небі зірки сяють, а на сході червоніє. Перед ними зеленіло пшеничне поле. Сонячні промені блищали в крапельках роси. В блакитному небі співав жайворонок. Василько стояв, мов зачарований.