Презентація "Чорна рада" П.Куліша. Історична та художня основи твору".

“Чорна рада”історична та художня основи твору

Історична основа. Частина 1: Україна за часів Б. Хмельницького

Почнемо з екскурсу в історію... На початку весни 1648 р. почалась Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Грабіжницька, зрадлива політика кримських ханів та непримиренність Речі Посполитої щодо Української держави гетьмана укласти військово-політичний союз з Московським царством... За час свого гетьманування Б. Хмельницький запровадив ефективну податкову систему, збирався налагодити карбування власних грошей, встановив і підтримував дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи, зокрема з Польщею, Туреччиною, Молдавією, Австрією, Швецією, Венецією, Трансільванією, які визнали Україну як суб’єкт міжнародного права. Водночас він організував ефективну і розгалужену службу безпеки. Великий канцлер литовський Ольбрахт Радзивілл писав у своєму щоденнику «про розвідників Хмельницького, котрих він мав повсюди, навіть у Венеції». Раптова смерть Б. Хмельницького зупинила його діяльність, спрямовану на об’єднання всіх українських земель і зміцнення суверенітету Української держави. У 1657 році Хмельницький тяжко захворів. Перед його смертю на козацькій раді в Чигирині козаки обрали його наступником неповнолітнього сина Юрія.

Карта: Українські землі за часи Хмельницького

Історична основа. Частина 2: Руїна. Причини та наслідки

Причини Руїни (внутрішні) Причини Руїни, що почалась після смерті Хмельницького, були такі: відсутність загальнонаціонального лідера, який міг би продовжити справу Богдана Хмельницького після його смерті; соціальна неоднорідність українського народу, його небажання коритися шляхетсько-старшинській верхівці; розкол серед козацької старшини з питань внутрішньої і зовнішньої політики (щоб зберегти свої привілеї та ввести кріпацтво, частина української шляхти орієнтувалася на допомогу Московії, інша — Речі Посполитої); прагнення старшинської верхівки до власного збагачення, їхня боротьба за владу; посилення протиборства між різними станами українського населення; слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ на основі розбудови української державності.

Зовнішня політика. Зовнішньополітичні причини:• несприятливі міжнародні умови, прагнення сусідніх держав загарбати Україну;• втручання інших держав у протистояння козацьких угрупувань у боротьбі за гетьманську булаву;• Україна стала ареною боротьби геополітичних інтересів Московської держави, Туреччини, Кримського ханства, Речі Посполитої.

Наслідки. Україну було остаточно розчленовано між великими державами: Річчю Посполитою, Росією, Туреччиною; земля України була розорена і спустошена; у результаті довготривалих воєн у період Руїни (60-80-ті рр. XVII ст.) Правобережна Україна втратила 70 % своїх жителів - вона занепадає, стає безлюдною, населення масово переселяється на лівий берег Дніпра. Висновки:• Українська держава, створена Б. Хмельницьким, в середині XVII ст. була втягнена в міжнародну боротьбу між сусідніми державами та їх прибічниками, окремими гетьманами та претендентами на гетьманську булаву;• в Україні наростали внутрішні суперечності, анархія, хаос і руїна, соціальні конфлікти і протистояння.•Відбувався складний і кривавий процесс поділу й завоювання влади - на цьому тлі боротьби за булаву і розгортаються події твору.

Карта: поділ українських земель

Історична основа. Частина 3: Історичні джерела твору

Джерела натхненняІсторичний роман "Чорна рада. Хроніка 1663 р." Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко писав вірші "Три літа", а Микола Костомаров ґрунтовне дослідження з історії України "Богдан Хмельницький". Серед перших читачів роману був Тарас Шевченко. "Я вже в другий раз читаю "Чорну раду" Куліша, і як прочитаю, то напишу йому прездоровенний мадригал",— писав він, повертаючись із заслання. Безперечно, роман Куліша був значною подією. Відомо, що джерелом "Чорної ради", як і низки віршів "Три літа", як і монографії "Богдан Хмельницький", є козацькі літописи XVII-XVIII століть. Зокрема Кулішів роман на одній із найвидатніших історико-літературних пам'яток і водночас найдостовірніших історичних джерел XVII століття — на "Літописі Самовидця", про що й сам Куліш признається в епілозі. В основу роману також покладено козацький літопис Григорія Граб'янки про події в Україні 1663 року. Навіть прототипом одного з героїв романа — полковника Івана Шрама — був реальний історичний персонаж полковник Іван Попович.

Чому так? Ідеї національного відродження, народності і демократизму, що панували в середовищі патріотично настроєної української громадськості, ґрунтувались на історичному матеріалі та фольклорній стихії. Другим важливим чинником став романтизм, характерною рисою якого було звернення до історичного минулого. На початку XIX століття на історичну тему переважали твори поетичного жанру. Тому художнє втілення тем та образів української історії, зокрема козацької доби, в жанрі роману було актуальним завданням нашого письменства.

Літописи Самовидця і Граб’янки

Художньо-історична основа. Персонажі. Усі персонажі - або реальні історичні постаті, або мають певний прототип. Вигадані герої діють водночас із реальними людьми.

Наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко

Правобережний гетьман Павло Тетеря

Ніжинський полковник Василь (Васюта) Золотаренко

Кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький

Полковник і панотець Шрам, його син Петро Шраменко. Прототипом полковника Івана Шрама був реальний історичний персонаж полковник Іван Попович.

Художня основа. Частина 1: Дух твору

Гордість, а не засудження. У творі порушені проблеми самостійності Української держави; відданості Батьківщині та зради; відношення влади до простих людей; взаємодії поколінь; особистості та народної моралі; Запорозької Січі, її впливу на історію України; цінності життя людини. Пантелеймон Куліш ідеалізує козаків, показує силу їхнього духу. Романом «Чорна рада» автор довів, що українці мають пишатися своєю давньою та достойною історією, великою культурою.

Художня основа. Частина 2: Два оригінали

Дві версії роману У своїх листах і в післямові до російського роману (статті «Об отношении малороссийской словесности к общерусской») Куліш позиціонує обидва твори ‒ український і російський ‒ як оригінал і переклад, водночас визнаючи за ними усі прикмети самодостатніх творів. Однак у дійсності спершу було створено російський текст, а за ним український. Позиціонування українського твору до російського як оригінал і переклад зумовлювалося ідеологічними чинниками: письменник прагнув вивищити український текст над російським, поставивши його на чільне перше місце і відвівши російському місце другорядне.

Різниця російської та української версій. Версії тотожні за сюжетом, але відмінні у багатьох деталях і навіть сценах. Це два самодостатні твори, які вийшли в один і той самий рік, але в різних містах: український ‒ у Петербурзі, російський ‒ у Москві. І водночас ці тексти є вільними авторськими перекладами один одного. Усі розділи в російському романі мають епіграфи (і вони в ньому були на всіх етапах опрацювання тексту), а в українському їх немає (і їх ніколи в ньому не було). Епіграфи істотно доповнюють текст і є посутнім авторським ключем до розуміння його національної проблематики. В епіграфах Куліш широко цитує рядки на той час крамольного Шевченкового послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм»,, та поезії гетьмана Мазепи. Авторство обох він змушений був приховати, подавши їх як «Анонім».

Стаття “Про відношення”Стаття «Об отношении...» ‒ знакова для української словесності. У ній письменник маніфестує право українців на власну літературу, заявляє про неї як явище, яке підносить на небувалий рівень. Статтю було писано як передмову до українського роману, але цензурні перешкоди завадили опублікувати з ним, тому автор вирішив подати статтю як післямову до російського твору.

Художня основа. Частина 3: Кінематограф, ілюстрація

Художня колаборація«Чорну раду» Куліш планував випустити з ілюстраціями. Він сам зробив ескізи, а також залучив до створення малюнків Сергія де Бальмена (художника-аматора, рідного брата Шевченкового друга Якова де Бальмена). Пропонував також зробити малюнки й Шевченкові, однак той відмовився. Декілька Кулішевих ескізів до роману збереглися донині.

Ескізи автора

Екранізація. Чорна рада - український художній історичний фільм, знятий на Київській кіностудії ім. О. Довженка у 2000 році режисером Миколою Засєєвим-Руденко. Фільм знятий за мотивами першого українського історичного роману «Чорна рада», написаного Пантелеймоном Кулішем в 1846 році. Прем'єра відбулася в 2001 році. У початковій версії фільм складався з 9 серій загальною тривалістю 485 хвилин. У 2002 році фільм був переформатований і скорочений на 70% з невідомих причин, тривалість нової версії фільму становить 144 хв. Згодом відбулася ще одна трансформація фільму, фільм був скорочений, розбитий на 4 серії і дубльований російською мовою.

Висновок. У романі «Чорна рада» П. Куліш порушує найболючіші проблеми для української нації — не­залежності, влади, національного відродження, чим закликає до знайомства з рідною історією і шанування власної нації.