Презентація: Цікаві історичні факти з історії відкриття хімічних елементів

Підготувала Ярема Оксана Вчитель: Дідик О.В.

Цікаві історичні факти з відкриття і походженя назв хімічних елементів Мета : поглиблено ознайомитися з періодичною системою. Також поцікавитися походженням назв хімічних елементів.

План: Д. І . Менделєєв. Періодична система. Легенда створення періодичної системи. Походження назв хімічних елементів.

Д.І.Менделєєв Дмитро́ Іва́нович Менделє́єв (рос. Дмитрий Иванович Менделеев; 27 січня (8 лютого) 1834, Тобольськ — 20 січня (2 лютого) 1907, Санкт-Петербург) — великий російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів. У 1882 році Лондонське королівське товариство присудило золоті медалі Деві з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень атомних ваг» спільно Менделєєву й німецькому хіміку Лотару Юліусу Маєру.

Періодична система Періоди́чна систе́ма елеме́нтів — класифікація хімічних елементів, розроблена на основі періодичного закону.

За легендою, думка про систему хімічних елементів прийшла до Менделєєва уві сні, проте відомо, що одного разу на запитання, як він відкрив періодичну систему, учений відповів: «Я над нею, може бути, двадцять років думав, а ви думаєте: сидів і раптом ... готове ». Написавши на картках основні властивості кожного елемента (їх у той час було відомо 63, з яких один - Дідім Di - опинився в подальшому сумішшю двох знову відкритих елементів, празеодима і неодиму), Менделєєв починає багаторазово переставляти ці картки, складати з них ряди схожих за властивостями елементів, зіставляти ряди один з іншим. Підсумком роботи став відправлений в 1869 році в наукові установи Росії і інших країн перший варіант системи («Досвід системи елементів, заснованої на їхній атомній вазі і хімічній подібності»), в якому елементи були розставлені по дев'ятнадцяти горизонтальних рядах (рядах подібних елементів, які стали прообразами груп сучасної системи) та по шести вертикальних стовпцях (прообразів майбутніх періодів). У 1870 році Менделєєв в «Основах хімії» публікує другий варіант системи («Природну систему елементів»), що має більш звичний нам вигляд: горизонтальні стовпці елементів-аналогів перетворилися у вісім вертикально розташованих груп; шість вертикальних стовпців першого варіанту перетворилися на періоди, починалися лужним металом і закінчуються галогеном. Кожен період був розбитий на два ряди; елементи різних увійшли до групи рядів утворили підгрупи.  Сутність відкриття Менделєєва полягала в тому, що із зростанням атомної маси хімічних елементів їх властивості змінюються не монотонно, а періодично.

Зако́н збере́ження ма́си — закон, що постулює збереження сумарної маси всіх речовин у замкненій системі, не зважаючи на будь-які внутрішні процеси. Цей закон працює лише у класичній фізиці, коли релятивістські ефектиневеликі. З точки зору атомно-молекулярного вчення закон збереження маси речовин пояснюється тим, що під час хімічних реакцій загальна кількість атомів окремих елементів залишається незмінною, бо при хімічних перетвореннях речовин атоми не зникають безслідно і не утворюються з нічого, а тільки перегруповуються з молекул одних речовин у молекули інших речовин. Цей закон є основним для хімії і всього природознавства. Йому підлягають всі хімічні перетворення, що відбуваються в природі і техніці. На ньому ґрунтуються також усі розрахунки в хімії. Закон збереження маси справедливий для будь-яких хімічних перетворень у замкненій системі, але при ядерних перетвореннях він набирає специфічних рис. Математично закон збереження маси виражається рівнянням неперервності.

Походження назв деяких хімічних елементів У ХХ столітті назви із загальною основою приймаються і багатьма азіатськими мовами, стають загальносвітовими. Назви хімічних елементів утворені відповідно деяким принципам: 1) по характерним властивостям (азот – нежиттєві, актиній – активний, аргон – недіяльний, астат – нестійкий, барій – важкий, бром – смердючий, водень – породжує воду, йод – фіолетовий, іридій – веселковий, кисень – складова частина кислот, криптон – прихований, ксенон – чужий, молібден – здатний писати на папері (подібно свинцю), неон – новий, осмій – пахучий, платина – схожа на срібло, радій, радон – випромінюючий, родій – рожевий, рубідій – темно-червоний, талій – зелений, технецій – штучний, вуглець – породжує вугілля, фосфор – світиться, фтор – руйнівний, хлор – жовто-зелений, хром – кольоровий, цезій – небесно-блакитний); 2) по природному джерелу (алюміній – від латинської назви квасцов, берилій – по мінералу берил, бор – по мінералу бура, вольфрам (по-англійськи «тангстен») – за однойменним мінералу, кадмій – за назвою цинкової руди, калій і кальцій – від арабської назви золи , кремній – від давньогрецького слова kremnos – «скеля», літій – від грецького слова lithos – «камінь», нікель – за назвою мінералу, сурма – від турецької назви порошку для чорніння брів, цирконій – по мінералу циркон;

4) за назвою континенту, країни, міста, місцевості, річки (америцій – Америка, європій – Європа, германій – Німеччина, полоній – Польща, рутеній – Росія, францій – Франція, реній – річка Рейн , сюди ж відносяться: берилій, галій, гафній, гольмій, ітербій, ітрій, каліфорній лютецій, скандій, стронцій, тербій, єрбій) 3) по іменах древніх богів і героїв міфів або за назвами небесних об’єктів (ванадій, гелій, нептуній, ніобій, паладій, плутоній, прометій, селен, тантал, телур, титан, торій, тулій, уран, церій); назву «кобальт» походить від стародавнього імені злого духа рудокопів і металургів – кобольдов;

Висновок: Виконавши доручений мені проект з хімії на тему “Цікаві факти походження назв хімічних елементів “ я поглиблено ознайомилась з періодичною системою. Також поцікавилася походженням назв хімічних елементів.