Презентація "Цикл навчальних релаксаційних текстів з української мови для 9-го класу"

Біоадекватна технологія навчання. Цикл навчальних релаксаційних текстів з української мови для 9-го класу. Авторучитель української мови та літератури Слов’янської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 Радченко Наталія Володимирівна

ЗмістІ. ТЕМА: ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА ЯК ЗАСОБИ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОЇ МОВИ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ (Навчальний релаксаційний текст, відеорелаксація, образон).ІІ. ТЕМА: СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМ ОЗНАЧАЛЬНИМ (Навчальний релаксаційний текст, відеорелаксація, образон).ІІІ. ТЕМА: СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ МІСЦЯ І ЧАСУ (Навчальний релаксаційний текст, відеорелаксація, образон). ІV. Тема: БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ: СМИСЛОВІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ЙОГО ЧАСТИНАМИ. ОСОБЛИВОСТІ ІНТОНАЦІЇ БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ (Навчальний релаксаційний текст, відеорелаксація, образон).

І. ТЕМА: ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА ЯК ЗАСОБИ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОЇ МОВИ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ Навчальний релаксаційний текст. Психофізіологічна підготовка. Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається кожна клітинка вашого тіла…Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.

Введення нового матеріалу через формування мислеобразу. Уявіть синє небо, засіяне зорями. Оберіть одну зірочку, вона тепер належить вам. Виберіть колір, який зараз бажає ваша душа. Включіть зірочку, нехай вона засвітиться цим кольором. Кольоровий промінь все довкола заповнює своїм сяйвом. Вдихніть на раз-два-три, уявляючи, що ви вдихаєте кольорове повітря. Повітря, а точніше озон, проникаючи через ніс, заповнює усе ваше тіло, спробуйте побачити та відчути це. Вдихаємо носом. Затримайте дихання, порахувавши до трьох. Видихніть на раз-два-три. Відчуваєте, як поступово ваші ноги відриваються від землі, руки перетворюються на крила, і ви піднімаєтесь у піднебесся? Чуєте цю романтичну мелодію? (звучить музика Людмили Александрової в обробці Владислава Заремби до пісні Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо» https://backingtrackx.com/minusovka/10389/ukrainskie/divlus_ya_na_nebo.html ) Вона була покладена на слова Михайла Петренка, поета-романтика, який народився у нашому місті, Слов’янську.

Ось послухайте, як сказав славнозвісний земляк: «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: чому я не сокiл, чому не лiтаю? Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув i в небо злiтав!» Наразі ви почули чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту та інтонації. Це називається прямою мовою. Наш політ продовжується. Ми наближаємося до космічного корабля, який, напевно, прямує на поверхню Місяця і залишає після себе зоряний слід. Одна з зірок летить прямо до нас, на ній написано, що пряма мова супроводжується словами автора, які вказують на те, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, так само, як і в унікальній пісенній перлині, яку ви щойно прослухали. А за зірочкою тягнеться хвіст комети, де показано схему з розділовими знаками: А: «П!»Здається, ми вже близько біля космічної ракети, можемо доторкнутися до неї. Відчуваєте її прохолодну і гладеньку поверхню? А що це за мелодійні звуки линуть з ілюмінаторів? Та це ж пісня Михайла Петренка продовжує супроводжувати нас!

«Далеко за хмари, подальше від світу. Шукать собі долі, на горе-привіту. І ласки у сонця, у зірок просить. У свiтi їх яснiм все горе втопить», — лірично й душевно виводить чоловічий голос. Ой, ще одна зірка впала у наші руки-крила! А написано на ній, що слова автора можуть стояти після прямої мови. Саме в такій конструкції й лунає пісня з віконець-ілюмінаторів ракети. І комета поспішає до нас із підказкою, як ставляться розділові знаки в такому випадку: «П», — а. Я зараз розкрию вам, діти, таємницю, і познайомлю ще з одним видатним українцем. Виявляється, «Дивлюсь я на небо…» стала першою піснею, що пролунала в космосі. 12 серпня 1962-го року її виконав з борту корабля «Восток-4» перший космонавт українського походження Павло Попович. А в нас є унікальна можливість мандрувати не тільки небесним простором, а ще й здійснювати подорож у часі. Тож, ми маємо змогу опинитися в далекому 1962 році й задати питання першому українському космонавтові. Летімо! Ось він посміхається, помітив нас і радо махає рукою, а значить відкритий для спілкування. Павле Романовичу, скажіть, будь ласка, як Вам взагалі спало на думку заспівати у відкритому космічному просторі?

«Коли я летів, думав про рідну Україну, - з якоюсь легкою тугою відповідає Павло Попович, - і просто захотілося додому». На прощання космонавт дарує нам ще одну зірочку, де написано, що слова автора можуть стояти усередині прямої мови, а комета, яка поспішила за своєю напарницею, не забарилася з розділовими знаками в такому реченні: «П, - а, - п». Наша космічна подорож наближається до завершення, але ж так хороше, легко й невагомо парити на розпростертих крилах! А знаєте, пісня, яка допомогає нам освоювати небо, була улюбленою для видатного українського конструктора ракетно-космічних систем Сергія Корольова. Саме Сергій Корольов попрохав Павла Поповича , щоб той заспівав пісню «Дивлюсь я на небо…». Зараз ви почули приклад непрямої мови, і мені до рук впала ще одна зірочка, яка хоче сказати, що непряма мова — це чуже мовлення, передане тільки зі збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання. А ця найменша комета така грайлива, метнула хвостом і всіх нас обсипала сонячним пилом на згадку про себе.

Подякуймо небу за його гостинність, зорям і кометам - за знання, ну, а нашим славним українцям - за любов до Батьківщини, за те, що вони не були, ні, за те, що вони є і назавжди залишаться в наших серцях своїми піснями і неперевершеними справами.  Вихід. Відчуйте ступні ніг, приплив сил до рук і ніг, обережно приземліться.. Відчуйте спину, плечі. Усміхніться і зробіть глибокий вдих. Повільно кожен у своєму режимі повертайтесь у клас. Відкрийте очі, потягніться. Поверніть голову наліво, направо. Посміхніться сусідам, які сидять зліва і справа. Як ви себе почуваєте після такого крутезного польоту? Покликання на відеоралаксаціюhttps://www.youtube.com/watch?v=fr. TKd. U1d5 Tc&t=24s

ІІ. ТЕМА: СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМ ОЗНАЧАЛЬНИМНавчальний релаксаційний текст. Психофізіологічна підготовка. Сядьте зручніше. Заплющіть очі. Розслабтесь. Посміхніться. Ви дуже гарні, коли посміхаєтесь. Звільніться від зайвих думок . Уявіть ваше улюблене місце: куточок природи, де ви завжди почуваєте себе спокійно, затишно. Відчуйте теплий і лагідний вітерець. Він гладить вас по голові, огортає легкістю ваші руки й ноги. Відчуйте подих вітерця. Он з дерева м’яко опускається листочок. Уважно роздивіться його. Якого він кольору? Якої форми? З якого дерева цей листок? Візьміть його у свої долоні, злегка потріть, відчуйте аромат. Чим він пахне? Прислухайтесь. Які звуки долинають до вас? Спробуйте почути шепотіння природи, і тоді вам відчиняться двері до таємного світу нашого уроку. Щасливої вам подорожі!

Введення нового матеріалу через формування мислеобразу Пролог Уявіть себе на лісовій галявині. Як тут чудово, тихо, спокійно! Ой, а що це летить, плавно погойдуючись у повітрі? Погляньте, діти, це ж знайомий листочок знову кружляє біля нас. Здається, він не просто кружляє, а кличе за собою . Ось лист виводить нас на стежину, яка прямує до Лісової аптеки. Зустрічає нас тут українська травниця Наталя Земна. Цілителька запрошує всіх до будинку і показує найцінніший свій скарб — книгу. Що це за книга? Називається вона «Лікарські рослини». Погортаймо її сторінки. Скільки цікавого! Розділ І «Складнопідрядне речення з підрядним означальним». Хм, що б це значило? Ану, придивімось уважно до пояснення, яке вміщено в рамочці з ромашок. СПР – це речення, у якому підрядна частина пояснює головний або другорядний член головної частини, виражений іменником чи іншою частиною мови в значенні іменника. Наприклад: Настій з ромашок , що зібрали в полі чи лісі, використовується як антисептик, засіб із заспокійливим, кровоспинним ефектом.

Підрядна означальна частина (що зібрали в полі чи лісі) пояснює означення [… ромашок], виражене іменником, у головній частині. Розділ ІІ «Підрядне означальне відповідає на питання який? чий? котрий?»А ще на цій сторінці бачимо всім нам знайому рослину. Це подорожник. Листочки його рятують багатьох людей і тварин. Якщо подорожник прикласти до рани, то вона швидко загоїться. Використовують також сік подорожника, який застосовують як спазмолітичний і протизапальний засіб при гастритах, виразковій хворобі шлунка. Підрядна частина пояснює в головній додаток сік, виражений іменником, і відповідає на питання який? Схематично це можна показати так: Розділ ІІІ Сполучники та сполучні слова Чуєте цей приємний аромат? Поки ми розглядали книгу, травниця заварила для нас смачний і корисний чай із червоних ягід шипшини. Адже ця рослина, яку ще називають дикою трояндою, є джерелом необхідних вітамінів на цілий рік.

У цьому реченні підрядне означальне з’єднується з головним за допомогою сполучного слова яку , що є додатком. Сполучні слова виступають членами підрядного речення. Мазі й компреси з цієї ягоди, що їх готує сама цілителька, прискорюють загоєння ран, переломів. Підрядне означальне з’єднується з головним за допомогою сполучника що. А це що за рослина? Наталя Земна каже, що з цією квіткою пов’язано багато легенд і повір’їв. Згори в неї листочки світло-зелені, прохолодні й гладенькі, знизу так густо вкриті м'якими ніжними волосками, що виглядають білими і здаються теплими. Теплі — мов мати, а холодні — як мачуха. Це ж мати-й-мачуха! Допомагає ця рослина при застуді та сильному кашлі, який довго не може вилікуватися. Зверніть увагу на останнє речення. Воно також є складнопідрядним з підрядним означальним, яке приєднується до головної частини сполучним словом який , а тому виступає підметом, відповідає на питання якому? Пояснює в головній частині обставину кашлі.

Так виглядає схема до цього речення. Підрядна означальна частина стоїть завжди після іменника, який означує. Отже, у складнопідрядному реченні з підрядним означальним підрядна частина не може розпочати речення. Епілог. Увесь той матеріал, що ви дізналися з книги про лікарські рослини, можна подати схематично, (до речі, головна частина складнопідрядних означальних речень може містити вказівні слова той, такий, як і в поданій конструкції ). Схема складнопідрядного речення з підрядним означальним:

Діти, дуже багато цікавого і корисного є в цій книзі. Кожна сторінка шепоче нам: «Прочитайте і мене». Книга нас учить, що рослини, які мають здатність лікувати людей і тварин, називають лікарськими. А ще вони разом з травницею Наталею Земною допомогли нам сьогодні засвоїти матеріал про СПР з підрядним означальним. Вихід Ось наша подорож добігає завершення. Потрібно повертатися до класу. Подякуйте листочку, який привів нас до лісу. Подякуйте Наталі Земній за цікаву подорож і запам'ятайте поради книги. Пошліть свою любов тим рослинам, які подарували вам знання про свої лікувальні властивості. Відчуйте прилив сил до рук, ніг. Відчуйте спину та плечі. Це нові сили здоров'я наповнили вас. Посміхніться і глибоко вдихніть повітря. Повертаймося до класу! Покликання на відеоралаксаціюhttps://www.youtube.com/watch?v=6m6g1iat_2 Y  

ІІІ. ТЕМА: СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ МІСЦЯ І ЧАСУ Навчальний релаксаційний текст. Психофізіологічна підготовка. Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається кожна клітинка вашого тіла…Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.

Введення нового матеріалу через формування мислеобразу Уявіть ясний зимовий день. На вулиці морозець. Вдихніть морозну свіжість. Відчуваєте, як у чистому повітрі пахне хвоєю? Усе навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На сонці сніг блищить і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на таку розкіш. А що це так лагідно і м’яко торкнулося ваших носиків, затрималось на віях і розтануло теплою крапелькою на щоці? Та це ж сніжинки! Які вони розкішні й чарівні! Бачите, як узявшись за руки, кружляють вони в танку? Якщо уважно придивитись, то кожна сніжинка — це витвір мистецтва. Ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. Сніжинки просять і нас долучитись до свого гурту. Ну, що ж, тепліше одягніться, не забудьте про рукавички й шапки, і мерщій ходімо! Чуєте, як сніг вискрипує і хрумає під ногами? Ходімо туди, де господиня Зима білосніжним килимом вистилає землю. Ох, яка сніжинка-пустунка, вона не просто кличе нас за собою, а ще й хоче сказати, що речення, яке ви щойно почули, є складнопідрядним з підрядним місця. Підрядні місця вказують на місце, напрям, вихідний пункт дії, про яку йдеться в головному реченні, і відповідають на питання де? куди? звідки?

Дивіться, дивіться, он ще одна сніжинка спішить до нас із підказкою: підрядні місця  приєднуються до головного речення сполучними  словами де, куди, звідки, яким у головній частині можуть відповідати слова тут, там, десь, туди, кудись, звідти, скрізь, усюди. Як хороше кружляти в хороводі зі сніжинками, літати аж ген туди, звідкіль земля – як на долоні. А найменшенька сніжинка показала, як можна побудувати схему до цього речення: Підрядна частина місця  може стояти перед головною, у середині та після головної частини. Зима-чарівниця зі своїми донечками-сніжинками все більше й більше заворожують нас своєю красою. Зима дарує нам чудові свята – Новий рік та Різдво, з пахучими красунями-ялинками та миготінням різнокольорових ліхтариків у вікнах кожної домівки. Ось і зараз сніжинки привели нас до ялинки, яка росте в парку. Темна зелень хвої на тлі снігового хутра привертає до себе погляд, вона ніби зігріває всіх у холоднечу. Після того як сніжинки кинули кожному з нас різнобарвні кульки та серпантин, ми почали прикрашати ялинку..

Але кульки не прості, на одній з них написано, що попереднє речення є складнопідрядним із підрядним часу. Це таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на час або тривалість дії, про яку йдеться в головній частині. Друга кулька демонструє нам схему до цього речення. А яка ж гарна наступна кулька! Вона теж хоче нас навчити, що в складнопідрядних реченнях із підрядними часу підрядна частина стосується всієї головної частини, відповідає на питання коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу? та приєднується до головної сполучниками коли, як, відтоді як, після того як, з того часу як, як тільки, тільки що, скоро, ледве, щойно або сполучними словами відколи, поки, доки, аж поки, аж доки. У головній частині цим словам можуть відповідати вказівні слова тоді, доти, до тих пір, до того часу тощо. Наприклад: Ми до тих пір дивилися і на прикрашену ялинку, і на танок сніжинок, поки не усвідомили усієї феєричності й чарівності зимової казки. 

Підрядна часу, як і підрядна місця, стосовно головної частини може займати будь-яке місце. Як пахне хвоя! Ви стоїте, як зачаровані, не можете очей відвести від ялинки, цієї новорічної красуні. Запам'ятайте її образ. А білі зірочки все падають і падають з м’якого, просвітленого і затишного зимового неба, вкриваючи білим іскристим килимом притихлу землю, щоб захистити її від лютих морозів. Повторіть ключові фрази, якими ділилися з вами сніжинки й новорічні кульки: «Підрядні місця вказують на місце, напрям, вихідний пункт дії, про яку йдеться в головному реченні, і відповідають на питання де? куди? звідки? Приєднуються до головного речення сполучними  словами де, куди, звідки, яким у головній частині можуть відповідати слова тут, там, десь, туди, кудись, звідти, скрізь, усюди.» «Складнопідрядне речення з підрядним часу -  це таке складне речення, у якому підрядна частина вказує на час або тривалість дії, про яку йдеться в головній частині.

У складнопідрядних реченнях з підрядними часу підрядна частина стосується всієї головної частини, відповідає на питання коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу? та приєднується до головної сполучниками коли, як, відтоді як, після того як, з того часу як, як тільки, тільки що, скоро, ледве, щойно або сполучними словами відколи, поки, доки, аж поки, аж доки. У головній частині цим словам можуть відповідати вказівні слова тоді, доти, до тих пір, до того часу тощо. » Вихід Подякуйте сніжинкам, ялинковим прикрасам – кулькам, за корисну інформацію. Відпустіть їх. А нам уже час повертатися. Відчуйте ступні ніг, приплив сил до рук і ніг. Наше тіло наповнюється силою, зимовою свіжістю і бадьорістю. Поворухніть пальцями рук, поверніть голову праворуч, ліворуч, розплющте очі, усміхніться. Я з радістю чекаю на вас. Покликання на відеоралаксаціюhttps://www.youtube.com/watch?v=6jh. OY-L1 U9o&t=4s

ІV. Тема: Безсполучникове складне речення: смислові відношення між його частинами. Особливості інтонації безсполучникових складних речень. Навчальний релаксаційний текст. Психофізіологічна підготовка(У кожної дитини на парті склянка з водою) Сядьте зручніше. Заплющіть очі. Розслабтесь. Зробіть глибокі вдих і видих. Уявіть ваше улюблене місце: куточок природи, де ви завжди почуваєте себе спокійно, затишно. Зручно розташуйтесь там. Звільніться від зайвих думок, дрібних і непотрібних клопотів. Роздивіться навколо себе. Що вас оточує? Які звуки ви чуєте? Які аромати? Відчуйте, як ваше тіло наповнюється світлом, чистотою, здоров’ям. Подякуйте місцю, яке дарує вам відчуття спокою і гармонії.

Введення нового матеріалу через формування мислеобразу  Ви відпочили і готові вирушити в подорож. Уявіть схід сонця. Перший промінчик торкнувся вашого обличчя. Відчуйте його теплий, ласкавий дотик. Подякуйте йому за привітання. У гаю витьохкує соловейко. Ранкова роса вкрила траву. Якщо хочете, пробіжіться по ній. Ось перед вами стежка, яка веде в українське село. Видно білі хатки. Цвітуть сади. Відчуйте аромат квітучих дерев, свіжість ранку… Із хатини вийшла красива дівчина з коро́мислом на плечі. Вона йде до криниці набрати води. Придивіться уважно: над коро́мислом з’являється напис «Безсполучникове складне речення». Роздивіться різьблений візерунок з розділових знаків на коро́мислі: «,», «;», «—», «:». Як же поєднати ці два поняття — безсполучникове складне речення та розділові знаки? А допоможе в цьому нам криниченька. Ось погляньте, яке пояснення вона виплеснула із своєї глибини: «БСР — це таке складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації. Між частинами БСР ставиться кома, крапка з комою, тире та двокрапка».

Дівчина набирає перше відро, чуєте, як ллється прозора, кришталева вода? А зовні на відрі проявляється ще один напис: «Речення з однорідними частинами, які є синтаксично рівноправними». За першим і друге дерев’яне відерце наповнюється по вінця чистою водою. Розгляньте напис на ньому: «Речення з неоднорідними частинами, одна з яких залежить від іншої». Це означає, що за характером смислових зв´язків між частинами безсполучникові складні речення поділяються на два основні види. Їх легко запам’ятати, адже на коро́мислі теж два відерця. Зачерпніть з відеречка кришталевої води. Напийтеся цієї цілющої живої вологи. Відчуйте силу, яку вона вам подарувала. Відчуйте своє тіло, розправте плечі. Ще раз уважно прочитайте те, що написано на криниці: «БСР — це таке складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації. Між частинами БСР ставиться кома, крапка з комою, тире та двокрапка». Проговоріть його.

Вихід Подякуйте криниці, коро́мислові, відерцям, а, зокрема воді за надану інформацію. Адже вода — це життя. Поворушіть пальцями рук і ніг. Зробіть глибокий вдих. Повертайтесь у простір цієї кімнати. Розплющте очі. Також вода — це носій інформації. Вона всотує в себе все, що нас оточує. Так і наша водичка, яку ми налили в склянки на початку уроку, разом із вами сприймала всю інформацію. Випийте водичку і разом з нею ще раз згадайте, про що йшла мова під час подорожі. (Діти п'ють водичку.)Покликання на відеоралаксаціюhttps://www.youtube.com/watch?v=Nobed19 O1yo&t=1s