Універсал Злуки підписали в броньованому петлюрівському вагоні у Фастові на Київщині. Після Першої світової війни Австро-Угорська імперія розвалилася і Західна Україна отримала суверенітет. Та довелося просити допомоги в УНР. У Києві тоді панував протеже Німеччини гетьман Скоропадський. А Україну захищали війська Директорії і керівництво пересувалося у цьому мобільному штабі. Саме у Фастові був штаб військ Директорії УНР.
"Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України "— пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.
Таким чином, урочистим підписанням Акту Злуки УНР та ЗУНР вперше в новітній історії було зроблено серйозний крок до об’єднання більшості етнічних українських земель у єдине державне утворення. Акт Злуки спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації.