Презентація: "День української мови та писемності"

Підготувала викладач філологічних дисциплін КМТФК Демченко С. Г.

донести та збагатити знання студентів про історію виникнення письма, розвитку писемності Київської Русі, історію виникнення свята «День української писемності та мови»; формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; виховувати почуття любові та поваги до рідної мови, рідного краю, його традицій; пробудити почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти українською мовою; прищеплювати і розвивати почуття патріотизму та національної гідності за мову та бажання досконало її знати. Мета презентації:

День української писемності та мови – державне свято Це свято щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлено воно було 9 листопада 1997 року Указом президента Л. Д. Кучми № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

День української писемності та мови – це свято на честь літописця Нестора

Україна, вшановуючи преподобного Нестора-літописця, вважає його послідовником видатних творців слов’янської писемності Мефодія і Кирила, називає його основоположником письмової української мови, вітчизняної історії, талановитим літератором.

Початок навчання * А в давнину з 9 листопада батьки віддавали дітей в школу (після закінчення осінніх робіт на полі), потім йшли до церкви, ставили свічку перед образом Нестора-літописця і молилися, щоб допоміг дитині в навчанні. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Бо “користь від цього велика” і “Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду”.

Із біографії Нестора-літописця (бл. 1056- бл. 1113) Нестор Літописець народився у 1056 р. в м. Києві. У 17-річному віці прийшов до Києво-Печерської лаври, явив навики у всіх чернечих чеснотах: дотриманні чистоти тілесної і духовної, в добровільній бідності, глибокому смиренні та покорі, безперервній молитві... Яскравим прикладом були два світила Православ’я, засновники лаври – подвижники Антоній і Феодосій Печерські. Головним послухом преподобного Нестора у монастирі стала книжна справа. У той час необхідність у книгах для молодої християнської держави була велика, а вмілих переписників було мало (і сам процес створення книги був довгим – книги писали уставом, тобто великими буквами, кожна – у вигляді малюнка, на пергаменті). Преподобний Нестор виконав велетенську роботу: відвідував монастирі в пошуках літописних сводів, хронік, збірників, записував розповіді боярів, торговців, подорожувачів...

Помер преподобний Нестор біля 1113 року, заповідавши інокам-літописцям продовжити його велику справу. Похований у Ближніх печерах преподобного Антонія Печерського.

У День української писемності та мови за традицією: Покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю; Відзначають найкращих популяризаторів українського слова; Заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; Стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн з 20 країн світу.

У КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, а саме ч. 1 ст. 10 ЗАПИСАНО, ЩО УКРАЇНСЬКА МОВА Є ДЕРЖАВНОЮ.

Українська мова Впродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть.

1720 рік — російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою. 1775 рік — зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях. 1769 рік — видано розпорядження Російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг. 1862 рік — закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури. Трагічні дати в історичному календарі української мови.

1983 рік — видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів на 2 групи російські та українські. Це призвело до того, що багато українців стали ігнорувати рідну мову. 1863 рік — указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою. 1884 рік — закрито всі українські театри. 1914 рік — російський цар Микола II ліквідує українську пресу — газети і журнали. 1938 рік– сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови,чим підтинає коріння мові українській Трагічні дати в історичному календарі української мови.

. . 1989 рік — Видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську було відсунуто на третій план. 2012 рік — Закону «Про засади державної мовної політики» Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка про застосування  в Україні 18 мов: російської, білоруської, болгарської, вірменської, гагаузької, ідиш, кримськотатарської, молдавської, німецької, новогрецької, польської, ромської (циганської), румунської, словацької, угорської, русинської, караїмської і кримчакської. Насправді це був наступ на українську мову. Трагічні дати в історичному календарі української мови.

Видатні українці Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох - від Івана Вишенського до Григорія Сковороди.

Видатні українці Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко.

Видатні українці Українці мають свою могутню класичну літературу, своїх визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника. Мають і свою велику (вже не тільки оригінальну), а й перекладну літературу.

Українська мова Про її давність свідчать і реліктові фольклорні твори, особливо календарно-обрядові пісні.

Сьогодні нею розмовляють близько 45 мільйонів людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім'ї. Про це свідчить і наявність архаїчної лексики, і деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українську мову вважали рідною 67,5% жителів України. Російську мову визначили як рідну 29,6% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник знизився на 3,2%. Частка інших мов, які були вказані в якості рідної, становила 2,9%.

Суржик

Су́ржик - елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без дотримання норм літературної мови. Інші назви: арго, жаргон, креол, лінгва франка. Термін «суржик» вживається переважно щодо українсько-російського суржику.

Азірівка

Мелодійні й дзвінкі українські слова

« Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу ». Ліна Костенко

«Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики». Анатолій Бортняк «Мова росте елементарно, разом з душею народу». Іван Франко « Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації». Ігор Лосєв

Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема. Володимир Сосюра Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе Олесь Гончар

Ну що б, здавалося,слова... Слова та голос - більш нічого. А серце б"ється-ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей... Панас Мирний

Павло Глазовий Кухлик (усмішка) Дід приїхав із села, ходить по столиці.  Має гроші - не мина жодної крамниці.  Попросив він:  - Покажіть кухлик той, що з краю.-  Продавщиця:  - Что? Чево? Я нє панімаю.  Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.  - Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-  Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:  - На Вкраїні живете й не знаєте мови.-  Продавщиця теж була гостра та бідова.  - У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-  І сказав їй мудрий дід:  - Цим пишатися не слід,  Бо якраз така біда в моєї корови:  Має, бідна, язика і не знає мови.