Презентація :" Десталінізація. Народження опозиційного руху."

Народження опозиційного руху 11 клас Україна в умовах десталінізації (1956—1964)

Лібералізація суспільно-політичного життя  сприяла появі громадян, які обстоювали активну життєву позицію. Вони вимагали радикальніших перетворень. Таких активістів в 1960-ті рр.називали – «шістдесятники». До них належали представники молодого покоління. Шістдесятники спонукували режим здійснювати: десталінізацію, обстоювати верховенство закону, пропагувати загальнолюдські цінності національні проблеми: рідна мова, здобутки української культури, використовувати досягнення українських істориків для духовного відродження нації. ПЕРЕДУМОВИ ОПОЗИЦІЙНОГО РУХУ

Ідейне визрівання шістдесятників - літературно-мистецької та суспільно-політичної течії серед української інтелектуальної еліти на зламі 1950-1960-х рр. починалося з культурництва на відродження національної культури: виступали за захист рідної мови, популяризацію здобутків літератури і мистецтва, вивчення й пропаганду вітчизняної історії, прагнули відмовитися від ідеологічних штампів соціалістичного реалізму. Основу руху шістдесятництва склали: ПОЯВА ШІСТДЕСЯТНИКІВ

поети. Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван ДрачпрозаїкиЄвген Гуцало, Валерій Шевчук, Володимир Дроздлітературні критикиІван Дзюба, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинськахудожники. Алла Горська, Опанас Заливаха, Віктор Зарецький, Галина Севрук, Людмила Семикінарежисер. Лесь Танюккінорежисери. Сергій Параджанов, Юрій ІллєнкоперекладачіГригорій Кочур, Микола Лукашжурналісти. Вячеслав Чорновіл, Валерій Марченкофілософ. Василь Лісовий ПРЕДСТАВНИКИ ШІСТДЕСЯТНИКІВ

Прочитайте фрагмент історичного джерела. Як у документі витлумачено термін «шістдесятництво»? На чому в цьому визначенні наголошує автор? Чому?Зі спогадів Івана Дзюби: «Термін “шістдесятники” спершу стосувався тих представників нового покоління, які стали в більш чи менш виражену опозицію до рутинного стану речей, до панівних поглядів і шукали нових шляхів у мистецтві та правдивого розуміння суспільних проблем, не зупиняючись перед критикою політичного режиму. Поняття “шістдесятник”, “шістдесятництво” асоціювалися з певним еталоном громадянської сміливості, інтелектуальної незалежності й етичної відповідальності...» Робота з документом

На  початку 1960 р. у Києві виник Клуб творчої молоді «Сучасник»,котрий відіграв ключову роль у громадсько-політичному й культурному житті Києва, став уособленням шістдесятництва. проводили літературні вечори, мистецькі виставки, театральні постановки, організовували лекції з історії України, краєзнавчі експедиції. Першою масовою акцією КТМ став організований Л. Танюком вечір до 75-річчя Леся Курбаса, 14 травня 1962 р.. А. Горська, В. Симоненко і Л. Танюк відвідала Биківнянський ліс, щоб перевірити відомості про поховання жертв сталінських масових репресій 1937-1938 Значення клубукультурницька та просвітницької діяльністьпоєднання людей різних професій Клуби творчої молоді виникли в Дніпропетровську, Львові, Одесі, Черкасах. Львівський клуб «Пролісок» став своєрідним форпостом шістдесятників Західної України.( М. Горинь, Б. Горинь, М. Косів, І. Гель) . Клуб творчої молоді «Сучасник» (КТМ).

Дисидент - - «це той, хто незгідний із офіційною ідеологією, не погоджується із діями офіційної влади... - це люди, які виступили проти марксистсько-ленінської ідеології, проти внутрішньої чи зовнішньої політики СРСР. - які стали на захист прав людини, прав нації» (український поет та дисидент І . Калинець). Шістдесятники, згодом дисиденти: Іван Гель, Василь Стус та Іван Світличний Національно-визвольний рух. Дисидентство

 Щоб не допустити відродження повстанського руху в західних областях, компартійна верхівка приділяла особливу увагу перекриттю каналів зв’язку населення із закордонними центрами націоналістів. Органи державної безпеки слідкували за діяльністю емігрантських груп, на які розкололася колишня ОУН: Закордонних частин ОУН на чолі з С. Бандерою і Я. Стецьком, Закордонного представництва УГВР (М. Лебедь, І. Гриньох), ОУН за кордоном (З. Матла, В. Стахів)Проводу українських націоналістів під керівництвом А. Мельника Найбільш небезпечних, з погляду КДБ, ватажків прагнули фізично ліквідувати. У 1957 р. вбито професора Л. Ребета,( «Український самостійник»).15 жовтня 1959р.- Вбивство у Мюнхені агентом КДБ СРСР Б. Сташинським провідника ОУН С. Бандери.1958 р. в Станіславі розкрито «Об’єднану партію визволення України»У 1961 р. був розгромлений “Український національний комітет”1962 р. - Судові процеси над 20 членами Українського національного комітету (м. Львів) Діяльністю емігрантських груп

Перша дисидентська організація виникла в західних областях України. Її засновником став випускник Московського університету ім. М. Ломоносова Левко Лук’яненко, коли отримав призначення на посаду пропагандиста Радехівського райкому партії у Львівській області. У 1959 р. він створив підпільну організацію - Українську робітничо-селянську спілку (УРСС). Мета Досягнення незалежності України ненасильницькими, легальними методами. Новий етап опозиційного руху, який розпочався з кінця 1950-х рр., називають дисидентським. 

Л. Лук’яненко та І. Кандиба. 1976 р. Українську робітничо-селянську спілку (УРСС). Спілка поставила за мету здобуття незалежності України через вихід зі складу СРСР конституційним шляхом. Конституція УРСР (ст. 14) і Конституція СРСР (ст. 17) надавали союзній республіці теоретичне право перетворитися на незалежну державу. Після арешту в січні 1961 р. учасникам організації інкримінували не ст. 62 Карного кодексу УРСР (антирадянська агітація і пропаганда),, а ст. 56 (зрада Батьківщини). Коли Лук’яненко нагадав слідчому, що поставлена УРСС мета відповідає конституційним нормам, той відповів в афористичній формі: «Конституция существует для заграницы!» На закритому судовому процесі члени організації були засуджені на великі строки - від 10 до 15 років. Л. Лук’яненку дали «розстрільну» статтю, яку пізніше замінили на 15-річне ув’язнення. Українська робітничо-селянська спілка

Левко Лук’яненко (1928-2018)Дисидент, громадський діяч, засновник Української робітничо-селянської спілки (1959). У 1961-1976 рр. перебував у мордовських таборах. 1977-1988 рр. - повторне ув’язнення за участь у правозахисному русі, пізніше - на засланні. Член-засновник Української Гельсінської групи (УГГ) (1976). 1988 р. обраний головою Української Гельсінської спілки. Один з авторів тексту Акту проголошення незалежності України (1991). Народний депутат України I, II, IV і V скликань. Левко Лук’яненко (1928-2018) ОСОБИСТІСТЬ

З осені 1955 р. в західні області почали повертатися із заслання репресовані священики. Населення стало вимагати відновлення легальної діяльності греко-католицької церкви. Першою стривожилася РПЦ про відновлення уніатської церкви не могло бути й мови. Тиск держави на УГКЦ перейшов у наступ проти релігії. Влада розпочала наступ на почуття вірян і всі церкви, й на РПЦ. Місцеві органи влади встановили нагляд за священиками, фінансовою та господарською діяльністю церков. Засоби масової інформації повели атаку на церковні громади, обвинувачуючи їх у порушенні радянської законності. Поширеним в Україні методом боротьби з релігією було закриття храмів і молитовних будинків. Протягом 1957-1964 рр. майже половина українських церковних громад залишилася без храмів. Припинили діяльність дві третини монастирів. Антирелігійна кампанія

Антирелігійна бесіда Держава витрачала величезні кошти на антирелігійну агітацію і пропаганду. У партійних комітетах почали створювати ради з питань атеїстичного виховання . У вищих навчальних закладах відкривали кафедри наукового атеїзму. Антирелігійна кампанія не вплинула на душу народу. Антирелігійна агітація

1. Установіть хронологічну послідовність подій: А.  Судовий процес у справі УРСС Б. XX з’їзд КПРС В. засудження культу особи Сталіна Г. аснування Клубу творчої молоді “Сучасник Д. Убивство в Мюнхені агентом КДБ С. Бандери2. Складіть речення про події та явища доби, використавши поняття і терміни: шістдесятники, дисидентство.3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях доби «відлиги»: Л. Лук’яненко, А. Горська, В. Симоненко, Л. Танюк, М. Горинь, І. Кандиба. ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ

ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ4. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність тверджень.“ Уособленням шістдесятництва став Клуб творчої молоді “Сучасник”. “Найбільш поширеним в Україні методом боротьби з релігією було закриття храмів і молитовних будинків”.5. Яке значення у розгортанні дисидентського руху відіграла організація, уривок із програмного документа якої наведено?“Ми боремося за самостійну Україну... Методи досягнення цієї мети - мирні, конституційні. УРСС стоїть на ґрунті міжнародного комунізму і поділяє теорію революційного марксизму-ленінізму... Ідея створення самостійної України зі своєю міцною економікою і високорозвиненою національною культурою здавна захоплює світлі голови нашої нації, а скривджений український люд завжди жадав і, при нагоді, відчайдушно воював за самостійність, із якою він пов'язує всі свої надії на кращу долю...”

6. Прокоментуйте події та явища, які засвідчені джерелом.“Друже! Приходь на вечір Клубу творчої молоді! Поети читатимуть тобі вірші, художники покажуть свої картини. З великою концертною програмою виступить секція джазової музики. Вечір відбудеться 14 жовтня 1962 р. у кінолекційному залі Жовтневого палацу культури (вул. Жовтневої революції, 1). Початок о 18 год. 30 хв. Київський міськком ЛКСМУ. Жовтневий палац культури» (оголошення).7. Поміркуйте, що дає підстави для пропонованого висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування викладеної думки.“Тодішнє національно-культурне відродження не було вузьколітературним явищем, а мало тенденцію розпросторюватись на весь обшир української культури й інтелектуального життя. Особливу роль відіграв тут Клуб творчої молоді, що на короткий час став осередком вільної думки і творчого пошуку” (І. Дзюба). ПЕРЕВІРТЕ, ЧОГО НАВЧИЛИСЯ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ : ОПРАЦЮЙТЕ § 9 з підручника Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. В. Власов С. Кульчицький. РОЗВ’ЯЖІТЬ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯПрокоментуйте події та явища, які засвідчені джерелом. Поміркуйте, що дає підстави для пропонованого висновку в завданні 7. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування викладеної думки.