презентація "Діалектика як теорія розвитку"

Діалектика як загальна теорія розвитку

Загальна характеристика діалектики. Сам термін діалектика вперше ввів Сократ. Під діалектикою він розумів діалог, спрямований на пошук істини шляхом зіткнення протилежних думок.«Духовним батьком» діалектики є Геракліт. Діалектика як метод розумного пізнання вперше отримала розвиток у філософії Гегеля

Діалектика в сучасному розумінні об’єктивний процес розвитку явищ на підставі виникнення, боротьби і розв’язання притаманних їм суперечностейвчення про універсальні закони руху і розвитку природи, суспільства і мислення; метод пізнання і перетворення світу.метод пізнання та перетворення світу

Закони діалектики. Діалектика виділяє та досліджує зв’язки – об’єктивні, необхідні, суттєві, стійкі, внутрішні, повторювані, універсальні – тобто закономірні, які по суті є законами розвитку. Універсальні закони діалектики, притаманні усім сферам дійсності, тобто діють у природі, суспільстві та пізнанні, розкривають глибинні основи руху та розвитку, а саме: його джерело, механізм переходу від старого до нового, зв’язки нового із старим, того, що заперечує, з тим, що заперечується

Закон єдності і боротьби протилежностей Чому світ розвивається?Вказує на внутрішнє джерело саморозвитку світу. Всі предмети, явища, процеси мають суперечливі моменти, сторони, тенденції, які борються і взаємодіють між собою. Тотожність – це рівність предмета самому собі. Відмінність визначається як нерівність предмета самому собі. Протилежності – це сторони того чи іншого предмету, явища чи процесу. Взаємодія протилежностей є суперечність

Закон взаємного переходу кількісних змін в якісніЯк відбувається розвиток?Описує механізми зміни об’єктіввсі предмети, процеси і явища набувають визначеності через взаємодію, взаємозалежність, суперечливість своїх зовнішніх та внутрішніх властивостей, кількісних та якісних характеристик, котрі існують об’єктивно. Якість – тотожна буттю визначеність. Якщо річ втрачає визначеність, то і втрачає якість. Кількість – філософська категорія, що відображає такі параметри речі, явища, процесу як число, величина, обсяг, вага, розміри, темп руху, температуру. Міра – це межа, в рамках якої предмет залишається тим чим він є, не змінюючи своєї якості як сукупності корінних його властивостей. Стрибок означає мить переходу від старої якості до нової.

Закон заперечення заперечення Куди розвивається світ?вказує на загальний напрям розвитку відображає об’єктивний, закономірний зв’язок спадкоємність між тим, що заперечується і тим, що заперечує. Основою діалектичного заперечення є суперечність. Це єдність протилежностей, момент зв’язку старого і нового, відмова від першого із збереженням того, що необхідно для розвитку другого.

Основні принципи діалектики. Принципи діалектики – вихідні, об’єктивні за змістом ідеї діалектики, що поряд із законами діалектики, категоріями діалектики відображають найзагальніші закономірності процесу розвитку предметів і явищ об’єктивної дійсності і виконують методологічну функцію у науковому і філософському пізнанні. Основні ідеїЗагальний зв’язок. Загальний розвиток. Принцип єдності та боротьби протилежностей. Принцип взаємного переходу кількісних змін у якісніПринцип заперечення заперечення

Категорії діалектики. Поняття – це думка, в якій відбиваються властивості, зв’язки і сторони предмета, що повторюються. В мові поняття визначаються словом. Категорії діалектики – універсальні логічні форми мислення, в яких відображаються загальні зв’язки, властивості й відношення, що мають місце в об’єктивній дійсності. Категорії діалектики – це гранично широкі форми ідеального відображення об’єктивного світу, які служать вихідними принципами пізнання і духовно–практичного перетворення дійсності.

Класифікація категорій діалектики. Субстанційні категорії як загальні поняття, які вживаються окремо, безвідносно до інших (матерія, простір, час, стрибок, міра, суперечність, тощо)Фіксують певні загальні властивості об’єктивної дійсностіДають уявлення про закономірні, необхідні зв’язки між ними як результат відображення необхідних зв’язків, що існують в об’єктивній дійсностіСпіввідносні категорії органічно пов’язані одна з одною, в процесі пізнання передбачають одна одну; з’ясувавши одну, не можна не враховувати іншу (сутність і явище, форма і зміст, можливість і дійсність, частина і ціле , тощо)

Альтернативи діалектики. Метафізика – це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу)Еклектика - концепція, що ґрунтується на свавільному виборі координат; на випадковому поєднанні різних сторін речей. Софістика ґрунтується на неправильному виборі вихідних положень, на абсолютизацію того чи іншого визначення, на змішування суттєвого з несуттєвим. Догматизм - антиісторичний, абстрактний спосіб розгляду теоретичних і практичних проблем, коли при вирішенні їх не враховуються ні обставини місця, ні обставини часу. Релятивізм – пізнавальна концепція, котра виходить з однобічного з’ясування суті істини, перебільшення моменту її відносності, тобто інтерпретації результатів процесу пізнання

Діалектика як загальна теорія розвитку всього сутнього дає ключ до розуміння його сутності, відображає реальні процеси у природі, суспільстві мисленні такими, якими вони є насправді. Діалектика спирається на три основні, універсальні закони: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдності і боротьби протилежностей закон заперечення заперечення. Принципи, закони і категорії філософії налаштовують, вказують хід думки, що веде до певного висновку. Вони не тільки беруть участь у пошуках відповідей на питання, які ставить наука, але й виступають засобом, за допомогою якого конструюються відповіді на ці питання.