Дієслово - це самостійна повнозначна частина мови , яка означає дію або стан предметів, істот і відповідає на питання що робить предмет ? що з ним робиться ? в усіх можливих формах цих слів. Початкова форма – неозначена форма (інфінітив), яка закінчується на – ти,- ть(читати, працювать). Неозначена форма тільки вказує на дію або стан , але не вказує на час, особу, рід, число . Дієслова мають вид, перехідність або неперехідність, спосіб, час. Дієвідмінюються за особами, родами, числами . У реченні: присудок; буває підметом, додатком, означенням, обставиною. Форми дієслів: неозначена, особові, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на –но, -то.
Дієвідміни дієслів I дієвідміна II дієвідміна З односкладовою основою : пиши, шити; З суфіксами –и-, -і- (-ї-), що не випадають в особових формах: жевріти, зеленіти; з суфіксами –ува- , -ну-: зимувати, крикнути; з суфіксом -а- не після шиплячого: діяти ,читати; з суфіксом -а- після шиплячого , що не випадає: повчати, поважати ; з основою на приголосний : нести, берегти ; З основою на –оро-, оло- : молоти .колоти. З суфіксами –и- , -і- (-ї-), які випадають в I особі однини: сидіти, клеїти ; з суфіксом -а- після шиплячих та [ j ] , який випадає в особових формах: лежати, стояти.