Презентація "Дистанційні технології та технічні засоби у корекційно-розвивальній роботі" частина 1"

Дистанційні технології та технічні засоби у корекційно-розвивальній роботі 1. Характеристика дистанційної освіти та її складові. 2. Організація дистанційної роботи з дітьми з ООП. 3. Залучення батьків до спільної роботи 4. Використання ІКТ в корекційно-розвивальному процесі

1. Характеристика дистанційної освіти та її складові. Перехід до дистанційної освіти вніс дуже багато змін у життя дітей з ООП, а саме: Зміни в режимі дня Дітям тяжко сприймати їх, тому що вони звикли й були адаптовані до певного режиму дня. Постійний і сталий режим дня – для них це є безпека. Перехід до нової форми навчання Змінилася форма навчання. Для багатьох дітей з ООП ця форма навчання є новою й незнайомою, незрозумілою. Вони не розуміють, що потрібно на онлайн-уроках сидіти і слухати вчителя або дивитися в екран монітора. Родина перебуває в одному просторі 24/7 Інколи дитина не може бачитися з близькими і значущими людьми. Це все теж змінює її поведінку. Перебування в емоційно-напруженій ситуації Інколи дитина перебуває в емоційно-напруженій ситуації навіть удома, тому що дорослі хвилюються, бояться і змін у житті дитини. А діти з ООП дуже чітко відслідковують емоції й почуття від дорослих. Звісно, діти теж будуть тривожитися, будуть боятися, панікувати й емоційно вибухати. Буденність та однаковість днів Здебільшого діти з ООП не розуміють причин залишатися вдома, чому не можна йти в школу, чому не можна зустрітися з друзями, побачити однолітків.

Сьогодні виділяють два основних напрямки впливу ІКТ на освітні процеси: Використання дистанційного навчання, яке базується на нових методах організації процесу навчання, Застосування ІКТ для підвищення якості аналізу, проектування при побудові традиційних форм навчання. Словосполучення "дистанційна освіта" (ДО) міцно увійшло в світовій освітній лексикон. Протягом останніх трьох десятиліть ДО стало глобальним явищем освітньої та інформаційної культури, змінивши зовнішність освіти в багатьох країнах світу. Виникла і бурхливо розвивається ціла індустрія освітніх послуг, що об'єднуються загальною назвою "дистанційна освіта", вражаюча величезним числом учнів, кількістю освітніх установ, розмірами і складністю інфраструктури, масштабами інвестицій та грошового обороту. Радикальний прорив в області ДО справили ПК і Інтернет, а в найближчій перспективі - мобільний Інтернет і бездротові локальні мережі.

Загальноприйнятого, канонічного визначення ДО не існує. Очевидно, що якщо "дистанційне" означає "на відстані", то мова йде про освіту на відстані, тобто про таку форму освітнього процесу, при якій дитина і педагог знаходяться не в 1 приміщенні, а на значній відстані один від одного. Дистанційні форми корекційно-розвивальної роботи - це складова дистанційної освіти, діяльність педагога і освітнього закладу. Завдання дистанційних форм корекційно-розвивальної роботи — вчити, розвивати та коректувати проблемні зони психіки дітей, не маючи прямого постійного контакту з ними.

Базові принципи, на основі яких створюються системи дистанційної освіти: 1. Доступність навчання. При хронічній нестачі часу, процес навчання при ДО може починатися коли бажано і закінчуватися коли завгодно. Навчання має відбуватися в необхідному темпі учня. Тож треба враховувати темп учня. 2. Радикально нові форми представлення та організації інформації. Системи мультимедіа, нелінійні форми подання інформації, присутність великої кількості довідкової інформації. 3. Принцип інтерактивності. Усі діти мають навчатися разом, але з допомогою комп’ютерно-інформаційного середовища. Тобто дитина з ООП має продовжити контактувати з друзями, однокласниками, учителем, асистентом вчителя. 4. Принцип диференціації. Дистанційне навчання передбачає навчання за можливостями кожного з учасників навчального процесу, тут застосовуються технології різнорівневого навчання. 5. Достовірність сертифікації знань. Широке використання методик оцінки знань, заснованих на тестуванні.

Дистанційне навчання дозволяє: - знизить витрати на проведення навчання (не потрібно витрат на оренду приміщень, поїздок до місця навчання, як дітей, так і педагогів); - проводити роботу з більшою кількістю людей; - підвищити якість освітнього процесу за рахунок застосування сучасних засобів, об'ємних електронних бібліотек і т.д. - створити єдине освітнє середовище. До очевидних плюсів дистанційної освіти можна віднести: Робота з кожною дитиною в індивідуальному темпі; Свобода і гнучкість навчання; Доступність навчальних матеріалів; Швидкість спілкування; Технологічність освітнього процесу; Соціальна рівноправність і пр.

До мінусів дистанційного навчання можна віднести: Не до кінця розроблені стандарти якості та методики здійснення дистанційної освіти. Не прояснені моменти з авторськими правами і записом дистанційних матеріалів. Не вирішена проблема ідентифікації особистості дітей. Відсутня реальне спілкування між дітьми і педагогами. Відсутність самоорганізації дітей (та батьків, що супроводжують їх у навчанні) Потрібна хороша технічна оснащеність в домашніх умовах. Не вистачає в багатьох випадках навчально-методичного забезпечення самостійної пізнавальної діяльності дітей в сім’ї. Навчальні електронні програми та курси не завжди добре розроблені і відповідають усім міжнародним вимогам. Не всі напрямки корекційно-розвивальної роботи можуть бути представлені дистанційно.

Виникають специфічні соціально-психологічні проблеми, зокрема: проблема низької емоційної насиченості дистанційних курсів, проблема побудови міжособистісних відносин відстань і фізичне розділення з однолітками і педагогами можуть привести при відсутності спілкування і взаємодії до зменшення почуття приналежності до дитячої спільноти. Без очного спілкування педагога з дитиною, в тому числі без візуального контакту, і не завжди в режимі реального часу, з процесу спілкування виключаються такі психологічні ресурси як емпатія та інтеракція. Це впливає на мотивацію дітей і може призводити до поганої успішності, незадоволеності. Специфікою дистанційного навчання є акцент на самостійній роботі дітей (принаймні з допомогою батьків), що вимагає від них організаційної самостійності, самоврядності та адекватної оцінки власних можливостей. Утрудняють появу готовності до ДО пасивне ставлення до роботи, очікування покрокового керівництва дій, байдужність. А недостатність готовності приводить до неадекватних реакцій, помилок, невідповідності тим вимогам, які пред'являються ситуацією.

Чому не можна просто взяти і перекласти практичні офлайн вправи в онлайн Перекласти в онлайн практичні вправи в тому ж вигляді, як вони працюють в офлайні, - завдання нереальне. Це пояснюється тим, що на дистанційному форматі включається digital-поведінка: Учні швидше відволікаються. На очному занятті можна запропонувати дітям 20-хвилинне завдання для самостійної роботи, і це чудово подіє. На дистанті, якщо дати дітям завдання та відпустити їх, неможливо буде зібрати групу назад. Діти з великою ймовірністю відвернуть увагу на інші справи, вирушать пити чай або включать мультики. Довгі заняття онлайн неефективні. З попереднього пункту випливає, що краще уникати довгих дистанційних занять і не намагатися включити в один вебінар кілька тем. Інтерактивність стає обов'язковою. Якщо не включити в заняття елементи з активною взаємодією учасників, досягти бажаного результату навчання не вийде. Можливо, вони й ознайомляться з теоретичним матеріалом, але навряд чи зрозуміють знання і чогось навчаться.

Адекватні для офлайну завдання виявляються надто складними в онлайні. Через зменшений цикл уваги та постійні відволікання дітям на дистанті часто потрібно пояснювати інструкції буквально на пальцях. Іноді потрібно повторювати кілька разів, а самі завдання робити легше, ніж для аудиторного навчання. Вплив педагога обмежений. В офлайні залучити учнів до навчання та взаємодію нерідко допомагають харизма та чарівність педагога чи психолога. На дистанті ефект від них знижується. І навіть якщо у всіх учасників включені камери, педагогу складніше в реальному часі відстежити, хто працює швидше за інших, а хто відстає, коли потрібні додаткові пояснення, а коли краще дати слухачам відпочити. Тому методика і принципи, якими розробляється заняття, починають грати важливішу роль, ніж харизма. Словом, щоб зберегти ефективність завдань та вправ під час переходу в онлайн, їх потрібно грамотно адаптувати.

Характеристика дистанційних форм корекційно-розвивальної роботи 1. Структура чи програма корекційно-розвивальнох роботи. Якісна програма не просто копіює послідовність занять, надаючи можливість прочитати їх на екрані комп'ютера. Програма повинна бути ретельно організована таким чином, щоб цілеспрямовано залучати або дитину, якщо вона вже готова до самостійної роботи (підлітки), або сім’ю дитини до сумісної роботи. Структура корекційно-розвивального курсу повинна надавати великі можливості управляти процесом роботи, ніж це було б можливо при очній формі. Курс повинен бути сконцентрований на дитині, дозволяючи коректувати зміст згідно його особистим потребам і завданням.

2. Засоби й ефективні методи комунікації. Програма дистанційної КРР може припускати цілий набір способів доставки інформації, включаючи звичайну пошту, телефон, Інтернет, електронну пошту, інтерактивне телебачення, а також аудіо і відео конференції. Способи зв'язку повинні максимально відповідати стилю КРР. Курси навчання можуть бути синхронними або асинхронними. Синхронні курси вимагають одночасної участі вчителів і учнів та їх взаємодії в реальному часі. Засоби доставки інформації в цьому випадку включають інтерактивне телебачення та відеоконференції. Асинхронні способи, на противагу синхронним, відрізняються великою гнучкістю і дають можливість учневі вибирати зручний для нього час роботи над матеріалом курсу. Вони припускають використання Інтернету, електронної пошти, відеокасет і звичайної пошти. В КРР також можливі синхронні (онлайн заняття) та асинхронні (завдання для виконання дома дітьми та батьками) форми

3. Підтримка і контакт з дітьми. На противагу уявленням багатьох, діти, що навчаються за хорошою програмою ДО не повинні відчувати себе ізольованими один від одного. Якісна програма має на увазі безліч способів і прийомів для створення справжньої атмосфери взаємодії у випадку, якщо ця робота групова. Перед початком дистанційної роботи треба замислитися, яким чином діти та їх батьки будуть отримувати допомогу і підтримку від педагогів. Повинна існувати онлайнова підтримка чатів та форумів, онлайнові інформаційні дошки і інші засоби консультування та підтримки дітей та їх сімей.

Для організації та правильного функціонування системи дистанційної освіти необхідно виконувати такі основні задачі: - підтримка корекційно-розвивальної програми; - доставка навчального матеріалу дітям, онлайн заняття; - підтримка довідкових матеріалів для батьків (бібліотека); - консультації для батьків; - контроль успішності засвоєння нових знань та умінь; - організація спілкування дітей (колективні форми навчання).

2. Організація дистанційної роботи з дітьми з ООП. --- Пам’ятайте, діти з ООП є просто дітьми, які хочуть навчатися, грати та спілкуватися з однолітками. --- Станьте наставником для кожної родини, де виховується дитина з інвалідністю. Вчитель допомагає та підтримує родину, пояснює батькам про важливість продовження навчання за дистанційною формою, надає рекомендації родині та консультує її за запитами батьків. --- У дистанційному навчанні станьте тренером-консультантом та підтримайте всю родину. --- Введіть в свої заняття техніки заспокоєння та зменшення тривожності для учнів з ООП.

--- Дайте батькам дитини з ООП завдання – спостерігати протягом тижня за дитиною та записувати, як вона адаптується до нового режиму: рівень тривожності, емоційний стан, до чого проявляє активність та цікавість, поведінку, улюблену діяльність вдома. Після обговоріть всією командою з батьками ці спостереження і визначте приблизний тижневий режим та навантаження дитини. --- Допоможіть батькам обладнати робоче місце дитини з ООП, де діти зможуть почуватися впевнено і безпечно. --- Випишіть завдання, з якими дитина може справитися самостійно, з допомогою дорослого чи дитина не може справитися навіть з допомогою дорослого. Створюйте уроки, спираючись тільки на завдання, з якими дитина може справитися самостійно і з допомогою дорослого. --- Випишіть всі труднощі та сильні сторони учнів з ООП, але опирайтеся в навчанні тільки на їх сильні сторони. Розкажіть про сильні сторони батькам учнів.

--- Розробіть візуальні картки для дитини за 5-ма рівнями відповідно складності завдань: я легко впораюсь із завданням, я можу спробувати це зробити, я це зроблю з невеликою допомогою, мені потрібно багато допомоги, це завдання занадто складне. Нехай учні з ООП показують вам відповідну картку, щоб ви могли знати, чи потрібна дитині допомога.   Обладнання для дистанційної роботи Комунікативні картки

Існує багато комунікативних карток, особливо для дітей, які не розмовляють. Також є діти з порушеннями інтелекту, яким важливо мати якусь підтримку й допомогу та швидко дати відповідь. Обов’язково потрібні такі комунікативні картки: Картки «так/ні». Вчитель ставить закрите запитання, й учень дає відповідь, піднімаючи певну картку. Для дітей із порушення зору батьки виготовляють тактильні картки, де написано «так» (є, наприклад, тактильний зелений кружечок) або «ні» (тактильний червоний трикутник або квадрат). Картки з певними словами-відповідями. Піктограми. Картки-картинки. Дітям із порушенням орорно-рухового апарату, які не можуть утримати картку, краще утримувати об’ємний предмет, можна взяти два кубики зеленого й червоного кольорів. Кубики, браслети (червоний-зелений). Червоний браслет на одній руці, зелений – на іншій. Дитина просто підіймає руку. Картка зі знаком питання. Картки візуальної підтримки навчання. Картки з літерами та цифрами. Наприклад, вербальний диктант, коли вчитель задає приклад, учні його розв’язують і цифрами показують на картці відповідь. Сигнальні картки з емоціями, стікерами. В умовах війни вчителю необхідно просто говорити про емоції, емоційний стан кожної дитини і знати, що дитина відчуває в цей момент.

ТАЙМЕРИ НА ОНЛАЙН-УРОКАХ

ВІЗУАЛЬНА ДОШКА РОЗКЛАДУ

--- Розробіть правила разом з дітьми на онлайн-уроках. Наприклад: я навчаюся за розкладом, я дивлюся в монітор та слухаю вчителя; я відповідаю за допомогою карток; мені допомагають батьки; якщо я хочу перепочити, то показую картку ПАУЗА; я спілкуюся з друзями на онлайн-перервах; якщо я хочу запитати, то підіймаю картку ПИТАННЯ.

Покрокова інструкція - Як організувати дистанційне навчання для дітей з ООП Крок 1. Сплануйте та занотуйте план роботи. Перш за все напишіть для себе інструкцію про те, за яким принципом влаштуєте корекційно-розвивальну роботу з дитиною. Вам необхідно буде не тільки подавати навчальні матеріали, а й допомагати та моніторити успішність. За бажанням Ви можете скористатися інструментом, який допомагає організувати ваші плани, думки — це розробити ментальну карту в Mindomo, FreeMind , Mindmeister.

Крок 2. Виберіть найзручніший інструмент взаємодії з дітьми Рекомендуємо здійснювати навчання дітей, з використанням дистанційних технологій з урахуванням матеріально-технічних можливостей батьків (законних представників). Для здійснення обміну навчальними матеріалами можна застосовувати будь-які пристрої та інструменти, зокрема мобільний телефон, додаток Viber, Facebook за допомогою якого можна організувати систематичний зв'язок із батьками. Матеріали можна надсилати також електронною поштою, розміщувати на вебсайті закладу освіти.

Крок 3. Створіть правила та повідомте їх учню Крок 4. Залучити батьків до спільної роботи і пояснити, що їм робити Крок 5. Для дитини з ООП важливі прямі трансляції-живе спілкування мотивує дитину Щоб учні мали змогу спілкуватись з учителем - а це дуже важливо - чим частіше рекомендуємо робити прямі трансляції через Skype або Zoom. Крок 6  Встановіть обсяг та навантаження навчального матеріалу Організовуючи дистанційне навчання для осіб з особливими освітніми потребами, варто пам'ятати, що форму, обсяг, структуру, зміст завдань Ви обираєте на власний розсуд використовуючи різноманітні методи і прийоми навчання. Крок 7 Ведення документації та оцінювання досягнень

Як адаптувати для онлайн різні види вправ Розминка, або айс-брейкери Айс-брейкери (англ. ice-breakers, буквально - "розбивачі льоду") - це короткі вправи, покликані зняти напругу та емоційно залучити учасників. Вони застосовуються як на початку, так і в процесі заняття - наприклад, як перепочинок між завданнями або темами. Розминка в дистанційному форматі має важливі відмінності від очних вправ: Фізична розминка не завжди застосовується. Не можна використовувати реквізит. В офлайні під рукою можуть бути мотузочки, м'яч, іграшки, маркери. В онлайні є тільки камера, чат і віртуальна дошка. Обговорення у чаті або за допомогою карток, а не вголос. На очному занятті легко обговорити вправи, підбити підсумок, швидко отримати зворотний зв'язок. В онлайн спілкування з учнями вголос займає більше часу — дитині потрібно привернути увагу педагога, включити мікрофон. Оптимальний час – до 3 хвилин. Через зменшений цикл уваги онлайн-заняття в цілому має бути коротшим, ніж очне. Розминка може компенсувати нестачу спілкування. На очних заняттях діти можуть спілкуватися один з одним, а в онлайні такої можливості немає. Багато людей, які навчаються дистанційно, відчувають нестачу спілкування, і її можна заповнювати навіть на розминці.

Які ж види вправ для розминки працюватимуть в онлайні? Запитання Хороший спосіб розпочати заняття – поставити дітям питання. Найкраще, якщо він пов'язаний із темою. Наприклад, на початку тренінгу з емоційного інтелекту можна запитати: Що для вас було найрадіснішим сьогодні? Відповідаючи, діти обмінюються враженнями, включаються до взаємодії, готуються до роботи на занятті. Важливо пам'ятати, що складні питання ставити не варто. Також серйозна помилка – ігнорувати відповіді у чаті. Попросивши відповісти чи щось розповісти, потрібно обов'язково відстежувати всі відповіді, коментувати, реагувати на них, навіть якщо коротким «Здорово!» або «Дякую!».

Прості когнітивні вправи Для розминки можна використовувати логічні завдання та навіть оптичні ілюзії. Це викликає відчуття успіху, нехай і маленького, а позитивний і впевнений настрій дуже корисний у навчанні. Вправи на спілкування Така розминка теж налаштовує учасників заняття емоційно та допомагає їм познайомитись один з одним. Фізичні вправи Не завжди варто розпочинати розминку з фізичних вправ. Але коли довіра між дітьми та педагогом встановлена, ніщо не заважає додати рухової активності. Особливо якщо діти включили камери та бачать один одного. Як в онлайні, так і в офлайні потрібно від будь-яких вправ переходити до їхнього сенсу - чому це було важливо зробити, як це пов'язано з тим, що відбуватиметься на занятті.

Індивідуальні вправи Індивідуальні вправи зазвичай застосовуються у тому, щоб учень відпрацював практично вивчений матеріал, і навіть для оцінки засвоєння знань. Індивідуальні вправи допомагають педагогу визначити, наскільки кожен учасник зрозумів та засвоїв матеріал, чи готовий він до більш глибокого занурення у тему навчання. Як і у випадку з розминкою, підхід до вправ у дистанційному форматі відрізняється від їх виконання в офлайні: Вправа не повинна займати більше 5-7 хвилин. Залишати дітей наодинці з завданням надовго не можна, і виконання одного завдання треба давати суворо обмежений час. Інструкція до завдання має бути максимально зрозумілою та доступною. Якщо в офлайні зазвичай вистачає усне пояснення, на дистанті найкраще продублювати інструкцію письмово на слайді презентації і навіть у чаті. І чим вона докладніша і конкретніша — тим краще. Використовуючи медіафайли, важливо переконатись, що вони відкриваються та відтворюються. Найчастіше складнощі з'являються з відео: не відкривається, гальмує, звук пропадає — і ось вправа вже провалена.

Методи, що використовуються на онлайн-заняттях: Навчальні програми, які можна використовувати в груповій роботі з різних гаджетів) Дискусія, фасилітація: кожен висловлює думку чи відповідає на запитання в чаті. Робота з чатом zoom. Завдання «Зробіть фото своєї кімнати (виду з вікна) зараз і надішліть в чат». Поставте смайл настрою, сфоткайте домашню тварину/рослину. Висновки та обговорення. Що в кого, чим ми схожі? Мозковий штурм чи інші групові вправи за допомогою віртуальної дошки. Рольові ігри. Відпрацьовуємо комунікації всіх видів. Робота в парах/трійках. Під час роботи поділяємо на сесійні зали. Після цього – загальні висновки. Використання вбудованих групових ігор в zoom. Використання платформ для опитувань та тестів, які можна провести в реальному часі та отримати візуальний результат (типу KAHOOT!)

Домашні завдання Вони мають бути: Зменшені за обсягом. Вони мають бути зменшені для когось, а для якоїсь дитини навпаки, домашні завдання стануть елементом систематичного режиму дня, коли вона буде знати, що їй робити, куди себе діти. Індивідуальні для кожної дитини. Ми маємо спиратися на сильні сторони дитини. Прості у виконанні. Відштовхуючись від сильних сторін дітей давати такі завдання, які будуть простими у виконанні, які можуть пояснити навіть батьки. Пов’язані з домашнім середовищем. Наприклад, рахувати можна дитячі іграшки, ложки, виделки, перекладати їх – тобто все, що є в дитини під рукою. З інструкцією для батьків. Як потрібно зробити домашнє завдання (навіть алгоритм виконання), як пояснити дитині. З унаочненням, різними електронними матеріалами та ресурсами. Тобто приклад, як виконується завдання, і тоді за аналогією батьки можуть виконати виконати завдання зі своїми дітьми. Партнерство з батьками учнів = перевірка домашнього завдання. Якщо ми будемо впевнені на 100%, що батьки роблять не замість дітей, а разом із ними, тоді домашнє завдання буде ефективно виконаним. Тому обов’язково спирайтеся на батьків і партнерство з ними.