Колискові пісні ніжні й ліричні.Ігрові пісні супроводжують хороводні та сюжетні ігри, надають їм певного колориту. Лічилки здавна допомагають дітям справедливо розподіляти ролі під час гри. Заклички виражають звернення дитини до явищ та сил природи як до живих істот. У небилицях з гумором розповідається про те, чого насправді не буває. Дражнилки дають можливість дітям висловити невдоволення, гнів, образу; висміяти кривдника.
Побутові дитячі пісні пов’язані з родинними взаєминами, стосунками з ровесниками, пізнанням навколишнього світу. Часто дійовими особами цих пісень стають рослини, тварини, казкові персонажі або міфічні істоти. Календарні пісні — колядки, щедрівки, веснянки тощо — складають найбільший пласт дитячого пісенного фольклору.
Дитячий фольклор — народна творчість, присвячена дітям і створена дорослими або самими дітьми, що передавалася з уст в уста. Серед дитячих народних пісень особливе місце посідають колискові. Колискова, або колисанка — лірична пісня, яку виконують, заколисуючи дитину, аби її приспати. Особливостями колискових є плавний ритм, помірний, монотонний темп з ефектом погойдування. Виконують їх тихо, наспівно, у середньому регістрі. Окрім цього, в змісті колискових є слова, які часто повторюються: люлі-люлі, люлечки, а-а-а, гойда-гойда та інші.
Микола Леонтович — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог; автор широко відомих обробок українських народних пісень для хору. У своїх творах М. Леонтовичу вдалося поєднати народні пісенні традиції з власним стилем. Композитора вважають основоположником нового напряму хорової музики.