Презентація. Діячі української культури. Хвойка Вікентій

Про матеріал
Обличчя історії України формують особистості. Це ті видатні історичні постаті, які залишили свій важливий внесок в історії і стали гордістю України. Дана презентація може бути використана на уроках з історії України в 9 класі під час вивчення історії України, на заняттях з факультативу «Видатні постаті України», на заняттях історичного гуртка та в позакласній роботі з історії.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

В історії дореволюційної археологічної науки нашої держави важко знайти людину, яка б зробила стільки видатних відкриттів, як Вікентій Хвойка. 

Номер слайду 3

Вікентій Хвойка (1850-1914) – першовідкривач і засновник української археології, подвижник, який зробив багато наукових відкриттів. Він перший започаткував нову наукову добу в дослідженнях палеоліту України, відкрив ранньослов'янські археологічні культури на наших теренах і пам'ятки давнього Києва. Та найбільшим його подарунком людству стало відкриття в 1896 р. унікальної стародавньої землеробської культури IV – III тис. до н. е. Цю культуру Вікентій Хвойка назвав Трипільською – за назвою с. Трипілля (нині Київська область), поблизу якого він зробив свої перші розкопки давнього поселення. Трипільська культура – одна з ранніх розвинутих землеробських культур у світі.

Номер слайду 4

Вікентій (Честослав) Хвойка, чех за національністю, народився 1850 р. в с. Семін на Ельбі в тодішній Австро-Угорщині. В 1864 р. Вікентій закінчив у м. Хурдимі комерційне училище й переїхав до Праги, де захопився вивченням давньої історії та старожитностей, знайомився з відомими чеськими істориками та археологами, читав багато спеціальної літератури. У 1876 р., у віці 27 років Вікентій Хвойка, за якимось невимовним покликом залишає свою батьківщину і перебирається до Києва, де і провів решту свого життя.

Номер слайду 5

Спочатку викладав німецьку мову та малювання, згодом зайнявся агротехнічною справою з вирощування нових сортів проса та хмелю. Успіхи Вікентія Хвойки в галузі агрономії було відзначено на виставках у Ромнах та Харкові. На сільськогосподарській виставці 1889 р. в Парижі його було нагороджено срібною медаллю та обрано членом Французької національної сільськогосподарської, промислової і комерційної академії.

Номер слайду 6

Та якось прикрий випадок докорінно змінив життя Вікентія Хвойки: неподалік Києва згоріла дотла будова-лабораторія, в якій він проводив свої досліди, а разом загинули всі його записи, креслення і навіть здобуті медалі. Будуючи нове приміщення, дослідник знайшов у землі багато решток скляних браслетів. Тоді йому вкрай були потрібні гроші, і він продав ці знахідки колекціонерові. Однак з цього часу Вікентій Хвойка, якому було вже 43 роки, вирішив займатися тільки своїм давнім захопленням – археологією. В цьому будинку жив Вікентій Хвойка. Музей Вікентія Хвойки

Номер слайду 7

Відомий В. В. Хвойка і як один із засновників Київського музею старожитностей і мистецтв (офіційно відкритий у 1899 році, зараз у цьому будинку знаходиться Національний художній музей України). Від часу організації музею і до кінця свого життя він працював хранителем археологічного відділу.

Номер слайду 8

Номер слайду 9

За 21 неповний рік – з 1893 до 1914 – він дослідив археологічні пам'ятки майже всіх епох історичного розвитку суспільства на території України більше, ніж у 50 місцях. Його археологічні розкопки охоплюють великі території сучасних областей – Київської, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Житомирської, Хмельницької.  Замальовки Вікентія Хвойки з розкопок в Києві

Номер слайду 10

1893 р. був для Вікентія Хвойки особливо плідним. Пильно стежачи за всіма земляними роботами, здійснюваними на Кирилівських висотах у Києві, він виявив у розрізі гори на глибині 19 м кістки мамонта. За порадою професора Київського університету Володимира Антоновича археолог почав шукати інші докази перебування давніх людей. На розкопах було виявлено близько 67 кістяків мамонтів, а також віднайдено крем'яні вироби. Так було відкрито Кирилівську палеолітичну стоянку, що існувала близько 20000 років тому. Братська могила 1240 року, розкопана В. В. Хвойкою

Номер слайду 11

Уже перші розкопки на стоянці показали талант і вміння Вікентія Хвойки досліджувати археологічні культури. Результати цих досліджень згодом увійшли в усі узагальнюючі праці з палеоліту й підручники з історії та археології.

Номер слайду 12

Протягом 1895-1896 рр. на висотах від Флорівської гори до Кирилівського монастиря він відкрив ще понад 70 таких землянок. Згодом було доказано, що ці землянки – не житла, а гончарні печі трипільців. Хвойка припустив, що представники цієї культури могли жити й нижче по Дніпру. Незабаром були проведені розкопки біля сіл Трипілля, Халеп'я, Верем'я, Жуківці, Щербанівка на Київщині, які підтвердили припущення дослідника. Так в Україні було відкрито нову землеробську культуру періоду неоліту.

Номер слайду 13

Археологічні відкриття Вікентія Хвойки на Київщині та Ернста Штерна в Бессарабії (Петрень) на початку ХХ ст. зробили переворот у звичних до того уявленнях людства про хід історії та центри світової цивілізації. До цього вважалося, що прадавні землеробські культури могли існувати лише в теплих краях – на берегах Нілу, Тигру, Євфрату тощо.

Номер слайду 14

Хвойка перший зібрав і порівняв усі відомі в різних місцях України трипільські знахідки і розробив періодизацію трипільської культури. Всього ним було досліджено на поселеннях трипільської культури понад 500 об'єктів. Загальновідомими є пам'ятки трипільської культури, такі як бінокулярні глиняні посудини, фантастичні теракотові антропоморфні та зооморфні статуетки з вирізьбленими орнаментами, маленькі теракотові моделі будиночків, різноманітно орнаментований «чорний» та «червоний» керамічний посуд тощо.

Номер слайду 15

Сенсаційними стали результати розкопок Хвойки на Старокиївській горі в Києві  на приватних садибах 1907 р., де він дослідив одну з найстаріших і найцінніших пам'яток Давньої Русі – центр княжого Києва. Тут невтомний археолог виявив язичницьке капище VІІІ – ІХ ст., залишки великокнязівського палацу Х – ХІ ст., оздобленого фресками й мозаїками, залишки жител, ремісничих майстерень, багато цінних знахідок, серед яких цегла з зображенням великокнязівського символу.

Номер слайду 16

В останні роки свого життя Хвойка направив всі свої зусилля на археологічні дослідження давньоруського м. Білгородки під Києвом. В результаті своїх досліджень вчений створив першу наукову концепцію історичного розвитку Середньої Наддніпрянщини від кам'яного віку до середньовіччя. гочасна археологія, не маючи державних субсидій, змушена була утримувати себе власними зусиллями. Щоб дістати потрібні кошти на існування й проведення польових досліджень Хвойці доводилось за безцінь продавати уряду свою особисту колекцію старожитностей. Щоправда її купили за гроші міського бюджету й тому вона залишилася в Києві. Вікентій Хвойка на археологічних розкопках.

Номер слайду 17

Вікентій Хвойка відіграв велику роль у заснуванні 1899 р. Київського музею старожитностей та мистецтв – тепер це Національний музей історії України. До останніх днів свого життя він був хранителем археологічного відділу музею, основну частину якого складали його знахідки.

Номер слайду 18

2 листопада 1914 року Вікентій Хвойка помер. Могила вченого на Байковому кладовищі в Києві збереглася до нашого часу.

Номер слайду 19

Хвойка був дійсним членом 11 наукових товариств, автором понад 200 друкованих праць.

Номер слайду 20

Весь творчий і життєвий доробок самовідданого українського вченого – археолога від Бога – Вікентія Хвойки є невичерпним джерелом для вивчення давньої історії нашої Батьківщини.

Номер слайду 21

У с. Трипіллі, в 50 кілометрах на південь від Києва, перед музеєм трипільської культури стоїть скромний пам'ятник Вікентію Хвойці – славетному українському археологові.

Номер слайду 22

Номер слайду 23

Номер слайду 24

Національна Академія наук України і Українське товариство охорони пам'яток історії та культури встановили премію імені Вікентія Хвойки за видатні відкриття в галузі вивчення археології.

Номер слайду 25

У Києві його іменем названо вулицю, на пошанування вченого в 1967 р. на фасаді будинку, де він мешкав, встановлено гранітну меморіальну дошку з зображенням трипільського горщика й плуга.

Номер слайду 26

В 2000 р. Національний банк України до 150-річчя від дня народження Вікентія Хвойки випустив спеціальну монету з його зображенням.

Номер слайду 27

2009 року у Голосіївському районі Києва йому споруджено пам'ятник.

Номер слайду 28

Парк Трипільської культури в Києві

Номер слайду 29

Парк Трипільської культури в Києві

Номер слайду 30

Парк Трипільської культури в Києві

Номер слайду 31

Парк Трипільської культури в Києві

Номер слайду 32

Парк Трипільської культури в Києві

Номер слайду 33

Піонер і фундатор української археології Вікентій Хвойка по праву займає місце в когорті найславетніших постатей цієї науки у світі, таких як Г.Шліманн, Л.Вуді, Ч.Гарольд та ін. Важко знайти період прадавньої української історії, в якому з його ім’ям не були б пов’язані археологічні відкриття або блискучі наукові досягнення. Будь-яким із цих та інших відкриттів пишався б кожен професіонал від археології. Парадоксально, але Вікентій В'ячеславович був археологом-самоучкою. Він покладався на свою надзвичайно розвинуту інтуїцію, підкріплену знаннями й багаторічним досвідом.

Номер слайду 34

Портрет Вікентія Хвойки з серії «Обрані часом»

Номер слайду 35

Номер слайду 36

Його ім’я обезсмертили резонансні відкриття низки археологічних культур, насамперед, трипільської. Праці, які він написав, пам’ятки, які відкрив, і археологічні колекції, які зібрав, стали невичерпним джерелом для вивчення давньої історії нашої Батьківщини.

Номер слайду 37

ppt
Додав(-ла)
Sorich Irina
Додано
14 січня
Переглядів
110
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку