Тема уроку: Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка. Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народ

Про матеріал
Очікувані результати: Після цього уроку учні: - зтатимуть дати утворення; - зможуть охарактеризувати мету і діяльність товариства «Просвіта» та Наукового товариства ім. Шевченка; - пояснити причини та наслідки виникнення радикального руху; - визначатимуть напрями діяльності першої політичної партії. Обладнання: підручник Історія України для 9 кл. Тип уроку: формування навчальних компетентностей. Компетентнісний підхід: спілкування державною мовою, соціальна та громадянська, підприємливість, загальнокультурна грамотність. План уроку I. Організаційний момент. II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів. III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку. IV. Вивчення нового матеріалу. 1. москвофіли та народовці. 2. Товариство «Просвіта» та Наукове товариство ім.. Шевченка. 3. Радикальний рух у Галичині. 4. «Новоерівська» політика народовців. 5. Утворення першої політичної партії України – РУРП 6. Іван Франко, його роль у розвитку суспільно-політичної думки. 7. «Україна ірредента» Юліана Бачинського V. Узагальнення та систематизація знань учнів. VI. Підсумки уроку. VII. Домашнє завдання.
Перегляд файлу

Історія України 9кл. 23.01

Тема уроку: Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка. Народовська політика «нової ери».  Розгортання руху народовців у 1880–1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. Іван Франко.

Мета: охарактеризувати особливості суспільно-політичного життя західноукраїнських земель у 60-80 рр. ХІХ ст., проаналізувати діяльність суспільно-політичних течій, що сформувались на цих землях, її значенням для України; : ознайомити учнів із зародженням радикального руху у Галичині; показати нові риси, що внесла в суспільно-політичний рух діяльність І.Франка, М.Павлика, О.Терлецького; охарактеризувати діяльність першої політичної партії в Україні (РУРП); розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними джерелами, вміння висловлювати власні судження; виховувати патріотичні почуття.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні:

  • зтатимуть дати утворення;
  • зможуть охарактеризувати мету і діяльність товариства «Просвіта» та Наукового товариства ім. Шевченка;
  • пояснити причини та наслідки виникнення радикального руху;
  • визначатимуть напрями діяльності першої політичної партії.

Обладнання: підручник Історія України  для 9 кл.

Тип уроку: формування навчальних компетентностей.

Компетентнісний підхід: спілкування державною мовою, соціальна та громадянська, підприємливість, загальнокультурна грамотність.

План уроку

I. Організаційний момент.

II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. москвофіли та народовці.

2. Товариство «Просвіта» та Наукове товариство ім.. Шевченка.

3. Радикальний рух у Галичині.

4. «Новоерівська» політика народовців.

5. Утворення першої політичної партії України – РУРП

6. Іван Франко, його роль у розвитку суспільно-політичної думки.

7. «Україна ірредента» Юліана Бачинського

V. Узагальнення та систематизація знань учнів.

VI. Підсумки уроку.

VII. Домашнє завдання.

.Хід уроку

  1. Організаційний момент.
  2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.
  1. Установіть хронологічну послідовність подій.

2 Відкриття залізниці «Перемишль – Львів».1861

3 Створення у Львові першого кооперативу в західноукраїнських землях. 1883

1 Скасування австрійським імператором панщини. 1848

  1. Складіть речення, використовуючи поняття і терміни: «сервітути», «кооперативний рух», «споживчий кооператив», «трудова еміграція».
  2. Оберіть правильні твердження.

Для становища західноукраїнського селянства було характерним

  1. широке застосування машин у виробництві
  2. аграрне перенаселення
  3. ліквідація селянського малоземелля
  4. ліквідація поміщицького землеволодіння
  5. кооперативний рух
  6. втрата поміщиками права на сервітути
  7. масова трудова міграція
  1. Назвіть висловлювання, що характеризує зміст поняття кооперація.

А   фінансування певних галузей економіки

Б   форма об’єднання людей, які займаються певним видом діяльності, на пайовій основі

В   форма трудової еміграції

Г   зазначено різновид кредитної кооперації

  1. Завершіть речення

На кінець 19 століття 75 % населення Східної Галичини та Буковини були зайняті у…

А   видобутку та переробці нафти

Б   сільському та лісовому господарствах

В   кооперативному русі

Г   промисловому виробництві  

  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Робота з літературним джерелом.

Леонід Кисельов

ВІН БУВ ЯК ПОЛУМ'Я...

Він був як полум'я. Його рядки — 
Дзвінкі і небезпечні, наче криця, 
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки.

Він був як полум'я. Свої слова —
Легкі, як небо, сині, наче квіти,
Що ними тільки правду говорити,
Він в наші душі спраглі наливав.

Він був як полум'я. Тепер ідіть,
Мо' пощастить знайти в трухлявій шафі 
Засохлу риму, клоччя біографій, 
Анкетну сповідь і газетну їдь.

Він був як полум'я.
(1968)

  • Про кого, на вашу думку, цей вірш?
  • Як автор говорить про Т. Шевченка?
  • У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження. Тож не дивно, що саме його ім’ям називали різні українські організації. Сьогодні ми продовжимо говорити про утвердження національної свідомості українського народу та ще одну організацію, названу на честь Т. Шевченка, яка зробила величезний внесок в розвиток української самосвідомості.
  1. Вивчення нового матеріалу.
  • У другій половині ХІХ століття на українських землях, що перебували у складі Австро-Угорської імперії сформувалося дві течії: москвофіли та народовці (українофіли).
  • Висловіть припущення, за що могла виступати кожна течія?
  1. Робота з таблицею.
  • Опрацюйте зміст таблиці та дайте відповіді на запитання.

Москвофіли

Народовці

Представники: Д. Зубрицький, А. Добрянський, Б. Дідицький, Я. Головацький

Представники: В. Шашкевич, К. Климкович, Ф. Заревич, Є. Згарський

Орієнтовані на Росію представники консервативної інтелігенції, прихильники теорії «єдиного загальноросійського народу від Карпат до Уралу». Фінансова підтримка з боку Росії

Відбивали інтереси молодої української інтелігенції, національної буржуазії, уніатського та православного духовенства. Газета «Діло», часописи «Вечорниці», «Мета», «Нива»

  • 1860-1880 рр. – виходить газета «Слово», москвофіли контролюють більшість українських громадських організацій.
  • 1870 р. – засновано політичну організацію «Руська Рада», що намагалася стати єдиним представником українців Галичини.
  • «Ми більше не є русинами 1848 р., ми є справжні росіяни».1871 – 1878 рр. – у галицьких селах москвофіли відкрили 181 народну читальню.
  • 1882 р. – судовий процес над «москвофілами», яких звинуватили у зраді, звів нанівець діяльність цієї організації.
  • 1861 р. – створено товариство «Руська Бесіда», за якого виник перший професійний театр (1864 р.).
  • 1868 р. – Львів. Утворено товариство «Просвіта» на чолі з А. Вахняніним для організації культурно-освітньої діяльності серед українських селян.
  • 1873 р. – Львів. На кошти Є. Милорадовича створено літературне товариство ім. Шевченка.
  • 1879 р. – Ю. Романчук почав видавати газету для селян «Батьківщина».
  • 1885 р. – заснування народовцями політичної організації «Народна Рада». Цілі: народність, демократія, федералізм.

Запитання:

  • Назвіть представників москвофілів.
  • Назвіть представників народовців.
  • Інтереси яких верств населення представляли течії?
  • Які організації були засновані народовцями?
  • З якою метою було створено товариство «Народна рада»?
  • Які організації були створені москвофілами?
  • З якою метою було створено товариство «Руська рада»?
  • То які ж цілі переслідувала кожна течія?

           У 1868 році народовцями у Львові було засновано товариство «Просвіта» - з метою культурного розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу. Товариством було видано багато книг, підручників, брошур, літературно-наукових альманахів. Філії «Просвіти» та читальні з’явилися ледь не по всій Галичині та Буковині. У 1869 р. товариством була заснована власна наукова бібліотека з читальнею та видано «Читанку для сільських людей» - «Зоря». Першим головою товариства став педагог та композитор Анатоль Вахнянин.

У 1873 р. у Львові, за ініціативи народовців, було створено Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка. Спершу основною метою товариства був розвиток української словесності. У 1892 р. за ініціативи О. Кониського воно перетворювалось на товариство фахових науковців та науковців-аматорів. Було сформовано три відділи: філологічний, історико-філософський та математико-природничо-медичний. Товариство стало називатися Науковим товариством ім. Т. Шевченка.

За головування Михайла Грушевського НТШ товариство мало власну друкарню, а пізніше було створено «Видавничу спілку» для видання української художньої літератури та науково-популярних книжок. Товариство сприяло вихованню талановитої наукової молоді. Фактично – це перша в українська Академія наук.

4. Радикальний рух у Галичині.

Починаючи з 70-х років ХІХ століття у визвольну боротьбу включилося нове покоління українських патріотів, яке прагнуло надати цій боротьбі більш рішучого характеру.

Молода інтелігенція Галичини стала критично оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців.

Таким чином, в українському русі виникає ще одна, так звана радикальна течія на чолі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Остапом Терлецьким.

Радикали – прихильники рішучих методів у розв’язанні певних завдань, насамперед політичних.

І.Франко з М.Павликом видав журнал «Громадський друг», який через переслідування властей змінив назву на «Дзвін», а потім на «Молот». Вони стояли на теоретичних засадах соціалізму, виступаючи на захист соціальних інтересів селян та національних інтересів українців Галичини.

Самостійна робота за підручником

Бесіда за запитаннями.

  1. Кого називають українськими радикалами? Дайте визначення поняттю «радикалами».
  2. Чому, на вашу думку, у середині 70-х рр. ХІХ ст. молода інтелігенція починає критично оцінювати як москвофілів, так і народовців?
  3. Про які форми і методи роботи радикалів ви дізналися?
  4. Коли було створено Народну раду?
  5. Чому Народну раду вважають прообразом політичної партії?

4. «Новоерівська» політика народовців.

Національно-визвольний рух в Західній Україні розвивався не тільки під впливом внутрішніх,а й зовнішніх чинників.

Наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. загострилися відносини між Австро-Угорщиною і Росією.

- дві імперії не могли поділити сфери впливу на Балканах;

- Україна почала розглядатися як територія, на якій можливе ведення війни;

- німецькі політики висунули план утворення після перемоги над Росією «Київського королівства» (у склад якого ввійшла б Наддніпрянська Україна);

- діячі Київської громади на чолі з В.Антоновичем готові були  підтримати німецький проект в обмін  на задоволення нових національно-культурних прав українців Галичини.

У здійсненні «Нової ери» українську  сторону представляли В.Антонович, митрополит Сільвестр Сембратович, Осип Барвінський, Юліан Романчук. З боку поляків – галицький намісник  Казимір Бадені, маршал галицького сейму Евстафій Сангушко і посол А.Хамец.

Угода була досягнута 25 листопада 1890 року. Офіційного тексту угоди не склали: вона трималася на чесному слові її ініціаторів.

Та галицький  намісник К.Бадені не думав укладаючи угоду про порозуміння на ширшій базі, а хотів заспокоїти українців дрібними поступками.

Робота з підручником

(учні зачитують поступки австрійського уряду) 

Завдяки політиці «Нової ери» Галичина перетворилася в «український П’ємонт» - осередок загальноукраїнського руху.

 1. Чому, на ваш погляд, політика «Нової ери» тривала недовго?

2. Дайте історичну оцінку поступкам, на які  погоджувався піти австрійський уряд.

! Угода не виправдала всіх сподівань українського суспільства. Проти неї виступили русофіли й радикали, не підтримали її й галицька провінція.

Таким чином, політика «Нової ери» призвела до розколу в українському русі. Але цей розкол мав і позитивні наслідки: на  зламі ХІХ – ХХ ст.. виникли політичні партії з чітко окресленими національно-державницькими програмами.

5. Утворення першої політичної партії України – РУРП

Словникова робота

Політична партія – (частина, група, відділ) – добровільне об’єднання людей тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає і захищає її інтереси.

           Наприкінці ХІХ століття завершується оформлення радикалів у політичну партію. 4 жовтня 1890 року  у Львові під впливом Михайла Драгоманова з ініціативи Івана Франка, Михайла Павлика, навколо яких об’єдналася група студентської молоді, було засновано першу політичну партію – Русько-українську радикальну партію (РУРП).

        Партія мала свою програму, в якій були завдання мінімум і максимум.

У своїй діяльності РУРП прагнула поєднувати відстоювання соціальних інтересів українських селян Галичини із захистом національних прав українського народу.

(Під час розповіді можна скласти на дошці таблицю)

Таблиця «Перші політичні партії в Західній Україні»

Назва політичної партії

Дата заснування

Лідери партії

Програмна мета

Русько-українська радикальна партія (перша українська політична партія)

04.10.1890р. м.Львів

Іван Франко, Михайло Павлик , Северин Данилович, Євген Левицький

Утвердження соціалізму, демократизації суспільного життя, використання здобутків культури й науки для піднесення національної свідомості, перебудова Австро-Угорщини за засадах «правдивого автономізму»

 

6. Іван Франко, його роль у розвитку суспільно-політичної думки.

Робота з підручником

Бесіда з учнями

Як  ви розумієте вислів (с.235) «Іван Франко – Тарас Шевченко західноукраїнських земель»?

7. «Україна ірредента» Юліана Бачинського.

             Питання автономії як програмної мети Русько-української радикальної партії викликало у партії гостру дискусію. На позиції незгоди з цим положенням були так звані «молодші» радикали Юліан Бачинський, В’ячеслав Будзиновський, Олександр Коллеса… Кінцевою метою політичної діяльності  партії вони вважали державну самостійність України, а автономію     у складі перебудованої на федеративних засадах Австро-Угорщини лише першим етапом на шляху до цієї мети.

У 1895 році було прийнято важливе доповнення до програми партії:

«Здійснення соціалістичних ідеалів можливе лише за повної політичної самостійності українського народу»

Самостійність – стратегічна мета партії. Через рік Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна  ірредента», у якій доводив історичну необхідність здобуття Україною повної політичної незалежності.

На підтримку ідеї самостійності виступив Іван Франко – один з найвидатніших і найавторитетніших громадсько-політичних діячів, загальновизнаний класик української літератури.

Поступово ця ідея стала пануючою ідеєю загальноукраїнського національно-визвольного руху.

Запитання до учнів

  1. Поясніть назву брошури Ю.Бачинського «Україна ірредента».
  2. Хто першим серед громадських діячів виступив і обгрунтував ідею здобуття Україною повної політичної незалежності?
  1. Узагальнення та систематизація знань учнів.
  1. Вправа «Хто/що зайве?».
  • Оберіть зайве. Обґрунтуйте свою думку.
  • Д. Зубрицький, А. Добрянський, В. Шашкевич, Я. Головацький. (Представник народовців)
  • НТШ, «Слово», «Просвіта», «Зоря». (Засновано москвофілами)
  • «Діло», «Батьківщина», «Бесіда», «Свобода». (Літературний журнал)
  1. Виберіть твердження, що характеризують внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка у розвиток української науки та освіти?

1. Було фактично першою українською Академією наук, водночас виконувало

функції і університету, і дослідних інститутів.

2. Його діяльність заклала основи розвитку української літературної мови в західноукраїнських землях.

3. Сприяло пожвавленню громадсько-культурного життя західноукраїнських земель – заснувало культурно-освітню організацію Галицько-руська матиця.

4. Через обмін науковою інформацією й участь у міжнародних конгресах представляло українську науку на міжнародному рівні.

5. Видавало праці українських учених, письменників, громадських діячів як Східної, так і Західної України.

6. Згуртувало навколо себе інтелектуальні сили українського народу, сприяло розвиткові української культури.

  1. Підсумки уроку.
  2. Домашнє завдання.
  1. Опрацювати § 22 підручника.
  2. Підготувати повідомлення про культурне життя поляків на території України в ХІХ столітті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

А) Відкриття залізниці «Перемишль – Львів».

Б) Створення у Львові першого кооперативу в західноукраїнських землях.

В) Скасування австрійським імператором панщини.

2. Складіть речення, використовуючи поняття і терміни: «сервітути», «кооперативний рух», «споживчий кооператив», «трудова еміграція».

3. Оберіть правильні твердження.

Для становища західноукраїнського селянства було характерним

                 1 широке застосування машин у виробництві

                 2 аграрне перенаселення

                 3 ліквідація селянського малоземелля

                 4 ліквідація поміщицького землеволодіння

                 5 кооперативний рух

                 6 втрата поміщиками права на сервітути

                 7 масова трудова міграція

4. Назвіть висловлювання, що характеризує зміст поняття кооперація.

А   фінансування певних галузей економіки

Б   форма об’єднання людей, які займаються певним видом діяльності, на пайовій основі

В   форма трудової еміграції

Г   зазначено різновид кредитної кооперації

5. Завершіть речення

На кінець 19 століття 75 % населення Східної Галичини та Буковини були зайняті у…

А   видобутку та переробці нафти

Б   сільському та лісовому господарствах

В   кооперативному русі

Г   промисловому виробництві  

 

 

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

А) Відкриття залізниці «Перемишль – Львів».

Б) Створення у Львові першого кооперативу в західноукраїнських землях.

В) Скасування австрійським імператором панщини.

2. Складіть речення, використовуючи поняття і терміни: «сервітути», «кооперативний рух», «споживчий кооператив», «трудова еміграція».

3. Оберіть правильні твердження.

Для становища західноукраїнського селянства було характерним

                 1 широке застосування машин у виробництві

                 2 аграрне перенаселення

                 3 ліквідація селянського малоземелля

                 4 ліквідація поміщицького землеволодіння

                 5 кооперативний рух

                 6 втрата поміщиками права на сервітути

                 7 масова трудова міграція

4. Назвіть висловлювання, що характеризує зміст поняття кооперація.

А   фінансування певних галузей економіки

Б   форма об’єднання людей, які займаються певним видом діяльності, на пайовій основі

В   форма трудової еміграції

Г   зазначено різновид кредитної кооперації

5. Завершіть речення

На кінець 19 століття 75 % населення Східної Галичини та Буковини були зайняті у…

А   видобутку та переробці нафти

Б   сільському та лісовому господарствах

В   кооперативному русі

Г   промисловому виробництві  

 

 

  • Опрацюйте зміст таблиці та дайте відповіді на запитання.

Москвофіли

Народовці

Представники: Д. Зубрицький, А. Добрянський, Б. Дідицький, Я. Головацький

Представники: В. Шашкевич, К. Климкович, Ф. Заревич, Є. Згарський

Орієнтовані на Росію представники консервативної інтелігенції, прихильники теорії «єдиного загальноросійського народу від Карпат до Уралу». Фінансова підтримка з боку Росії

Відбивали інтереси молодої української інтелігенції, національної буржуазії, уніатського та православного духовенства. Газета «Діло», часописи «Вечорниці», «Мета», «Нива»

  • 1860-1880 рр. – виходить газета «Слово», москвофіли контролюють більшість українських громадських організацій.
  • 1870 р. – засновано політичну організацію «Руська Рада», що намагалася стати єдиним представником українців Галичини.
  • «Ми більше не є русинами 1848 р., ми є справжні росіяни».1871 – 1878 рр. – у галицьких селах москвофіли відкрили 181 народну читальню.
  • 1882 р. – судовий процес над «москвофілами», яких звинуватили у зраді, звів нанівець діяльність цієї організації.
  • 1861 р. – створено товариство «Руська Бесіда», за якого виник перший професійний театр (1864 р.).
  • 1868 р. – Львів. Утворено товариство «Просвіта» на чолі з А. Вахняніним для організації культурно-освітньої діяльності серед українських селян.
  • 1873 р. – Львів. На кошти Є. Милорадовича створено літературне товариство ім. Шевченка.
  • 1879 р. – Ю. Романчук почав видавати газету для селян «Батьківщина».
  • 1885 р. – заснування народовцями політичної організації «Народна Рада». Цілі: народність, демократія, федералізм.

 

 

  • Опрацюйте зміст таблиці та дайте відповіді на запитання.

Москвофіли

Народовці

Представники: Д. Зубрицький, А. Добрянський, Б. Дідицький, Я. Головацький

Представники: В. Шашкевич, К. Климкович, Ф. Заревич, Є. Згарський

Орієнтовані на Росію представники консервативної інтелігенції, прихильники теорії «єдиного загальноросійського народу від Карпат до Уралу». Фінансова підтримка з боку Росії

Відбивали інтереси молодої української інтелігенції, національної буржуазії, уніатського та православного духовенства. Газета «Діло», часописи «Вечорниці», «Мета», «Нива»

  • 1860-1880 рр. – виходить газета «Слово», москвофіли контролюють більшість українських громадських організацій.
  • 1870 р. – засновано політичну організацію «Руська Рада», що намагалася стати єдиним представником українців Галичини.
  • «Ми більше не є русинами 1848 р., ми є справжні росіяни».1871 – 1878 рр. – у галицьких селах москвофіли відкрили 181 народну читальню.
  • 1882 р. – судовий процес над «москвофілами», яких звинуватили у зраді, звів нанівець діяльність цієї організації.
  • 1861 р. – створено товариство «Руська Бесіда», за якого виник перший професійний театр (1864 р.).
  • 1868 р. – Львів. Утворено товариство «Просвіта» на чолі з А. Вахняніним для організації культурно-освітньої діяльності серед українських селян.
  • 1873 р. – Львів. На кошти Є. Милорадовича створено літературне товариство ім. Шевченка.
  • 1879 р. – Ю. Романчук почав видавати газету для селян «Батьківщина».
  • 1885 р. – заснування народовцями політичної організації «Народна Рада». Цілі: народність, демократія, федералізм.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Більченко Олена
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Матушевська Альона Вікторівна
    Чудова розробка. Всеохоплююча і дуже корисна .
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
23 січня 2020
Переглядів
16795
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку