Презентація на тему: "Освіта та наука в Україні в кінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст." до уроку історії України 9 класу

Освіта та наука в Україні в кінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.

План уроку:1. Особливості розвитку української культури в кінці ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.2. Освітня політика Російської імперії в Наддніпрянській Україні.3. Освітня політика Австрійської імперії на західноукраїнських землях.4. Розвиток науки.

Особливості розвитку української культури в кінці ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Позитивні чинники Негативні чинники Завдання: Опрацювати відповідний матеріал підручника та заповнити таблицю“Основні чинники розвитку культури України в кінці ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. ”

Освітня політика Російської імперії в Наддніпрянській Україні. Перехід українських земель під владу Російської імперії значно погіршив освітній рівень українців. Офіційно закріплювався становий характер права здобуття освіти.1827 р. – указ імператора про заборону допуску до середніх і вищих навчальних закладів вихідців із кріпаків. Переважна більшість населення залишалася неписьменною.

Початкові школи в Наддіпрянщині.  У 1850 р. в усіх початкових школах Наддніпрянщини навчалося лише 67 тис. учнів. Парафіяльні училища призначалися для дітей «нижчих станів» і навчали у них лише закону Божому, арифметиці та грамоті. У деяких селах існували школи дяків, що утримувалися за кошти батьків, навчання велося українською мовою.

Середня освіта в Наддніпрянщині19 гімназій в Україні. Навчання тривало 7 років. Повітові училища Дво- , трикласні училища для дітей дворян, купців, чиновників, ремісників. Губернські навчальні заклади (гімназії)Для дітей дворян і чиновників.

Професійні навчальні заклади

Професійні навчальні заклади

Приватні навчальні заклади. Пансіони Для дітей дворян. Працювали за програмою середніх навчальних закладів.Інститути шляхетних дівчат. Для дочок дворян. Здобували освіту та виховання.

Рішельєвський ліцей1817 р. м. Одеса Гімназія вищих наук 1820 р. м. Ніжин

Університети Харківський університет 1805 р. Київський університет Святого Володимира 1834 р. Київська духовна академія 1819 р. на базі Києво-Могилянської академії

Освітня політика Австрійської імперії на західноукраїнських землях. Зміни в системі освіти відбулися в період реформ Марії-Терезії. У 1774 р. було прийнято закон про обов’язкову початкову освіту для дітей 5–12 років. На Буковині румунська верхівка не бажала сприяти здобуттю освіти українським селянством. Боротьба греко-католицького духовенства за освіту закарпатських русинів сприяла існуванню в краї найліпшої серед усіх українських земель системи народної початкової освіти.

Початкові школи на західноукраїнських землях.

Середня освіта на західноукраїнських землях. Гімназії:Їх кількість була незначною. Тут інтенсивніше ніж в початкових класах відбувалося понімечення і покатоличення учнів. В першій половині ХІХ ст. влада видала указ про обов´язкове вивчення української мови.

Вища освіта на західноукраїнських землях. Львівський університет (заснований 1661 р.). На кінець першої половини ХІХ ст. тут працювала кафедра української мови та літератури.

1817 р. – у Львові Реальна (торгова) академія.1817 р. – у Львові був створений Оссолініум (Львівський інститут Оссолінських). Він мав бібліотеку та музей.1844 р. – Технічна академія у Львові. У Закарпатті не було жодного вищого навчального закладу. У Північній Буковині – Чернівецький ліцей готував кадри духівництва.

Особливості розвитку науки в кінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст. Наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. в завжди багатій на таланти Україні з’явилося чимало вчених світового рівня. Початок українського національного відродження спричинив зростання зацікавленості до історії та народної культури.

Наукові центри Наддніпрянської України.

Микола Костомаров, історік.«Богдан Хмельницький», «Руїна». Очолював Кирило-Мефодіївське товариство, професор Київського університету.

Микола Маркевич, історік.«Історія Малоросії» — думка державної незалежності України. Дмитро Бантиш-Каменський, історик.4-томна «История Малой России».

Розвиткові астрономії сприяло заснування астрономічних обсерваторій у Харкові (1808 р.), Миколаєві (1821 р.) і Києві (1845). Цікаві спостереження небесних явищ було здійснено професором Харківського університету  Т. Осиповським  (1765–1832). А ще він був визначним математиком і створив тритомний «Курс математики», який протягом кількох десятиліть залишався основним підручником з цієї дисципліни.

Михайло Максимович (1804-1873) — український вчений-енциклопедист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду на Полтавщині. «Малоросійські пісні». Переклав українською «Слово о полку Ігоревім». Досліджував «Повість минулих літ», «Руську Правду». Перший ректор Київського університету. Максимович був ученим широкого діапазону — від ботаніки до історії.

Михайло Остроградський (1801-1862) — видатний український математик, походив із козацько-старшинського роду Остроградських. Навчався в Харківському університеті. Працював переважно у Франції і Росії. Професор Петербурзького університету та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН, Паризької, Римської й Туринської Академій наук. Автор 40 праць з математичного аналізу.

Василь Каразін (1773-1842) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у Східній Україні Харківського університету (1805). Праці з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.

 Фундатором української хірургічної офтальмології став професор Київського університету, один з засновників його медичного факультету В. Караваєв  (1811–1892). Професор Харківського університету М. Єллінський написав двотомний підручник з основ хірургії, за яким тривалий час навчалися студенти університетів і медичних академій усієї Російської імперії.

Видатну роль у розвитку хімічної науки відіграли праці професорів Харківського університету О. Ходнєва та М. Бекетова.

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал підручника. Скласти кросворд з 10 – 12 слів до теми уроку.