Презентація "Діячі української культури. Васильківський Сергій"

Про матеріал
Обличчя історії України формують особистості. Це ті видатні історичні постаті, які залишили свій важливий внесок в історії і стали гордістю України. Дана презентація може бути використана на уроках з історії України в 9 класі під час вивчення історії України, на заняттях з факультативу «Видатні постаті України», на заняттях історичного гуртка та в позакласній роботі з історії.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

«Душа художника, як дзеркало, має відображати в собі всю природу; освічений смак його вибере з неї прекрасне, а талант передасть у картині». Карл Брюллов (1799-1852), російський художник, живописець

Номер слайду 3

Сергій Васильківський — автор численних пейзажів і портретів, володар багатьох срібних і золотих медалей за досягнення у цьому виді мистецтва. Сергій Васильківський — речник національного реалістичного живопису ІІ пол. ХІХ ст. — початку ХХ ст. Він належить до вітчизняної пейзажної школи разом із такими митцями як П. Левченко, М. Ткаченко,  М. Беркос. Сергія Васильківського часто порівнюють із його ровесником Петром Левченком — обидва харків’яни, вони були зовсім різні за темпераметром: Левченко — витончений митець із делікатною натурою, який полюбляв малювати під музику Ф. Шопена, Васильківський же мав глузливий запорізький темперамент та влаштовував у побуті справжні перформенси.

Номер слайду 4

Спочатку юнак навчався в учня Карла Брюллова — Дмитра Безперчого. Користуючись бібліотекою свого родича, поета В. Александрова, Сергій читав твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя. Їхні книги справили на хлопця глибоке враження. Після п'яти років навчання в гімназії, на вимогу батька, майбутній живописець вступив до Харківського ветеринарного училища, але 1873 року через неплатоспроможність залишив навчання і влаштувався канцелярським службовцем при Харківському казначействі.

Номер слайду 5

Згодом він звільнився та подався до Петербурзької Академії Мистецтв. С. Васильківський навчався у пейзажному класі М. Клодта та В. Орловського. Вже у 1879 році за етюд з натури він одержав першу академічну нагороду — малу срібну медаль. Назагал за роки навчання він отримав 5 срібних і одну малу золоту медаль, а за картину "На Дінці" — велику золоту нагороду та право на закордонні студії.

Номер слайду 6

В студентські роки молодий митець жив на горищі Академії мистецтв разом з іншими  малозабезпеченими спудеями — П.Мартиновичем, О.Сластьоном, Г.Ладиженським, М.Самокишем, Я.Ціонглінським, згодом також видатними художниками.

Номер слайду 7

Студіюючи в Парижі, він захопився барбізонською школою. Дмитро Горбачов характеризує митця як "барбізонця із запорізьким темпераментом". Художник вподобав барбізонців за притаманну їм епічність і високий клас, він полюбляв К. Коро за його м’яку манеру письма та перейняв від нього прийоми зображення туману. Імпресіонізм митця не захоплював, хоча він виконав низку ескізів у радикальному імпресіоністичному дусі.

Номер слайду 8

Одна із найулюбленіших тем С. Васильківського — українська козаччина. Будучи великим патріотом, він разом із М. Самокишем видавав альбом "З української старовини", створивши для нього численні портрети полковників і гетьманів.

Номер слайду 9

Художник пройшов пішки багато верств Харківщиною та Полтавщиною, спускався Дніпром до Запоріжжя, карбуючи на полотні українські пейзажі. Є автором низки творів про козаків, на що його ще в дитинстві своїми розповідями надихав дід-чумак. «Чумацький Ромоданівський шлях»

Номер слайду 10

Художник любив доповнювати пейзажі постатями козаків — це могли бути озброєні вершники в степу або на сторожі, в кінному поході чи на відпочинку.

Номер слайду 11

Номер слайду 12

«Вибір полковником Мартина Пушкаря»

Номер слайду 13

Найвідоміша серед картин — "Козачий пікет" (1888 р.), в її центрі — троє коней на світанковому лузі, а поруч, біля ватри, сидять козаки, які несуть варту в степу. Далина прихована у блакитно-ліловій імлі, соковиті степові трави та вологість повітря передані тональними градаціями кольорів. Жанрова сцена, позначена рисами історичного полотна, по суті залишається пейзажем.

Номер слайду 14

Типовий сюжет Васильківського — озброєний козак-вершник в степу або група козаків на сторожі, в кінному поході чи на відпочинку «Козаки в степу», 1890; «На варті», 1890; «Козак в степу. Тривожні ознаки», 1905.

Номер слайду 15

«На варті», 1890

Номер слайду 16

«Козак в степу. Тривожні ознаки», 1905.

Номер слайду 17

«Думи про трьох братів» (1910)

Номер слайду 18

І. Рєпін ревниво ставився до колеги через його посвяченість козацькій старовині, старий майстер навіть звинувачував Васильківського в сухості малярського стилю. Проте Рєпін лише частково мав рацію — пейзажні роботи вдавалися харків’янину блискуче, але коли він урізноманітнював їх запорожцями — ситуація ставала дещо надуманою. «Взимку у селі Опішня»

Номер слайду 19

Вслід за Т. Шевченком Сергій Васильківський був ще й митцем-етнографом — замальовував старовинні церкви, типи українських селян. Сергій Васильківський Св. Іллі в с. Суботові. Із серії "Типи українських церков"

Номер слайду 20

Він мандрував пішки Харківщиною і Полтавщиною, подорожував по Дніпрі та Запоріжжя, охоче зображуючи левади та степ, українські хати. Магія його робіт полягає у поєднанні досконалих пейзажів із буденними мотивами. «Весна на Україні» (1883)

Номер слайду 21

Талановито оперуючи тоном, створював ефект просторовості. Д. Горбачов додає, що художник полюбляв пору, коли сонце сідало і пітьма потроху насувалася на природу. Ф. Достоєвський писав, що у момент, коли сутеніє, ти відчуваєш, що таємниця небесна з’єднується з таємницею земною. «Ранок. Отара в степу» (1884)

Номер слайду 22

Одна з найвідоміших робіт — "Козача левада" (1890 р.) — вражає соковитими барвами. Ця робота — візитівка митця та один з кращих зразків пейзажного жанру в українському мистецтві кінця ХІХ ст. Її дуже часто копіюють та репродукують. Тут зображений пишний луг з його багатим різнотрав’ям. Здається, що пейзаж звучить і ворушиться.... За лугом блакитніє смуга дерев. Небо зі світлими хмарами дуже реалістичне, ефект освітлення переданий точно. Небо і земля майже порівну ділять композицію — це надає  полотну величі. Просторовість увиразнює фактура трав — ті, що попереду, детально промальовані, позаду – узагальнені.

Номер слайду 23

Починаючи з академічного періоду, Васильківського приваблювали мотиви сутичок козаків з татарами. Переважно, твори художника мали узагальнений характер, в яких була відсутня динамічна дія чи поширений в той час етнографічно-побутовий сюжет, за винятком таких, як «Сутичка козаків з татарами» (1892, місцезнаходження невідоме) і «Побачення» (1894, Харківський художній музей). Вони трактовалися романтично і були споріднені за настроєм з народним пісенним фольклором.

Номер слайду 24

«Побачення»

Номер слайду 25

С. Васильківський був признаний талановитим митцем і закордоном — він подорожував по Англії, Іспанії, Італії, Південній Африці та Німеччині, багато працював і виставляв свої твори на Паризькому салоні, продовжуючи інколи "жартувати"… "Одного разу він малював пейзаж на околиці Парижу, полюбляючи при цьому "перехилити чарку". Але у Франції діяв сухий закон. Жандарми зауважили, що він п’є спиртне і коли художник повертався з пленеру, то затримали його і знайшли у кишені недопиту пляшку. С. Васильківський не розгубився і сказав, що це ж вода із залізом для лікування і на доказ цього спокійно допив решту спиртного. На велике здивування полісменів, художник на третьому-четвертому кроці не впав. Він впевнено рушив далі…" — розповів "Артесу" мистецтвознавець Д. Горбачов.

Номер слайду 26

Перебування за кордоном укріпило рішення майстра спрямувати свій талант на розвиток пейзажного жанру в українському мистецтві. Художник малював українські праліси та левади, сільські хати і вулиці в різні пори року, часто з невибагливими жанровими мотивами, що органічно вписувалися в природу. «Ловлять снігурів» (1910-ті)

Номер слайду 27

«На околиці»

Номер слайду 28

«Сільська вулиця»

Номер слайду 29

«Сільське подвір я»

Номер слайду 30

«Млини»

Номер слайду 31

«На Харківщині. Пейзаж з волами»

Номер слайду 32

«Спекотний полудень»

Номер слайду 33

«Спекотний полудень» (2)

Номер слайду 34

«Млини»

Номер слайду 35

Саме Васильківський написав відомий портрет Тараса Шевченка з авторським підписом, де поет зображений на тлі українського степу.

Номер слайду 36

Митець виконав за життя майже 3 000 робіт, на схилі літ він передав півтори тисячі творів Харківському художньому музею. Нажаль, більшість з них загинула в роки Другої світової війни. Зараз в музеях і приватних збірках нараховують приблизно півтисячі картин.

Номер слайду 37

Могила С. І. Васильківського в Харкові

Номер слайду 38

Могила С. І. Васильківського в Харкові

Номер слайду 39

Номер слайду 40

Номер слайду 41

Номер слайду 42

Номер слайду 43

У всіх своїх пейзажах Васильківський виявився справді неперевершеним майстром відображення природи, всі вони пронизані свіжістю та чистим повітрям. Своєю творчістю, сповненою мужності і високого патріотизму, він сприяв розвиткові національної культури.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Орлова Ольга Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Селевко Віра Олександрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
ppt
Додано
24 вересня 2019
Переглядів
4985
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку