Презентація для 9 класу зі всесвітньої історії за темою: "Утворення незалежних держав у Латинській Америці"

Утворення незалежних держав у Латинській Америці

На основі даних карти визначте: Які європейські країни мали колонії в Латинській Америці на початку ХІХ століття?Яка країна мала найбільшу кількість колоній в Латинській Америці?Латинська Америка на початку ХІХ ст.

НАСЕЛЕННЯПривілейоване. Непривілейоване. Великі землевласники(латифундисти)Індіанці, чорношкірі, мулати, метиси, самбо. Вирішальне значення для становища в Латинській Америці мали її походження та колір шкіри. Населення Латинської Америки

Населення Латинської Америки. Білі уродженці метрополії - представники родовитого дворянства та багаті купці (вищі адміністративні, військові та церковні посади) Креоли - «чистокровні» нащадки європейців, що народилися в колоніях: великі і середні землевласники, середній шар чиновництва Завжди стояли нижче за іспанців з Іспанії..

Населення Латинської Америки. Мулати - діти іспанців (європейців) і чорношкірихІндіанці – корінне населення. Чорношкірі - завезені з Африки внаслідок работоргівліСамбо - діти індіанців і чорношкірих. Метиси - діти іспанців та індіанців.

На початку ХІХ ст. внаслідок ослаблення колоніальних імперій Іспанії та Португалії, а також під впливом ідей Французької революції активізувалася боротьба народів Латинської Америки за незалежність.

У результаті національно-визвольного руху народів Латинської Америки в цьому регіоні були створені незалежні держави: Гаїті (1804 р.), Парагвай (1811 р.), Аргентина (1816 р.), Чилі (1818 р.), Велика Колумбія (1819 р.), Перу (1821 р.), Мексика (1821 р.), Федерація республік Центральної Америки (1821 р.), Болівія (1825 р.), Уругвай (1830 р.).

Повстання рабів на о. ГаїтіНа островах Карибського моря було поширене плантаційне рабство.500 тис. рабів перебувало на о. Гаїті (французька колонія), якими володіли 4-5 тис. родин плантаторів. Жахливі умови праці на цукрових плантаціях були причиною невдоволень.22 серпня 1791 року – повстання рабів (10 тис.чол.) на півночі колонії.

Очолив повстання Франсуа Домінік Туссен (Туссе́н Лувертю́р)  (1743-1803).«Наше гасло – перемогти або загинути. Смерть або свобода!»

Раби отримали свободу і землі плантаторів, захопили владу. Це було перше в історії успішне повстання рабів. Гаїті була проголошена республікою.(1804р.)Це була перша незалежна республіка в Латинській Америці.

Туссен Лувертюр проголошує незалежність Гаїті

Куба й Пуерто-Рико залишалися колоніями Іспанії до кінця XIX ст. Після розпаду Федерації республік Центральної Америки утворилися такі держави: Коста-Рико (1838 р.), Нікарагуа (1838 р.), Гондурас (1838 р.), Гватемала (1839 р.), Сальвадор (1841 р.). У 1814 р. від Гаїті відокремилася Домініканська Республіка. Пам’ятник Сімону Болівару в Маракає (Венесуела)

Війни за незалежність розчистили шлях для розвитку капіталістичних відносин, але в цілому вони негативно вплинули на стан економіки нових держав. Для прискорення економічного розвитку молоді незалежні держави почали активно використовувати іноземні кредити. Це дало можливість США, Британії, Франції взяти їх економіку під свій контроль. Селяни латиноамериканських держав не отримали землі, зберігалася їх напівфеодальна експлуатація, а власники латифундій, як і раніше, мали величезні маєтки та політичну владу.

У нових державах утверджувалася республіканська форма правління, були ухвалені перші конституції. Політичне життя в них характеризувалося боротьбою двох політичних таборів — лібералів і консерваторів. У боротьбі за владу вони часто використовували армію, нелегальні збройні формування, встановлювали диктаторські режими.

Охарактеризуйте становище Латинської Америки наприкінці XVIII-початку ХІХ ст. Схарактеризуйте спільність і відмінність у діяльності Отто фон Бісмарка з об’єднання Німеччини та боротьбі Сімона Болівара за єдність латиноамериканських країн.