Презентація для серії позакаласних заходів "Великі українці", присвячений доробку Соломії Крушельницької

Неперевершена МЕАЛітературно-музична вітальня за творчістю Соломії Крушельницької

«Витримаю до кінця й переконаю всіх песимістів наших, що й руська душа є здібна обняти хоч би й найвищий вершок в артизмі, та й тим самим потягну других за собою...».

Витоки…

Село Біла Тернопільщина. Батьки: Амвросій Крушельницький, сільський священик, та Теодора Крушельницька. Вісім дітей: Осипа, Олена, Соломія, Антін, Емілія, Марія, Ганна, Володимир. Мала батьківщина

З шести років Соломія займалася музикою та вокалом.

“…ніхто інший не зможе її зробити щасливою, доки вона не знайде власної долі в самій собі ”.

1891 – 1893 р.р. Навчання Соломії Крушельницької у Львівській консерваторії. Викладачі: з вокалу – професор Валерій. Висоцький; з гармонії – Мечислав Солтис; з грина фортепіано – Владислав Вшелячинський;з дикції – Францішек Висоцький. Навчання закінчила зі срібною медаллю й відзнакою.ppt_x

Запис у дипломі Соломії Крушельницької: "Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени... Дзвінкий і дуже симпатичний звук голосу її мецо-сопрано, освіта музична, високе почуття краси, природна зовнішність, сценічна постава, усі прикмети, якими обдарувала її природа, заповідають їй в артистичному світі найкращу будучність".

Меа

1893 Дебют Соломії Крушельницької у Львівському оперному театріppt_xppt_xppt_x

1893 Навчання Соломії Крушельницької в Мілані. Викладачі: вокал – Фауста Креспі;сценічна майстерність, міміка – професор Конті.ppt_x

«Життя оперної артистки трохи нагадує режим атлетів: дисципліна в усьому — строгий розклад годин, поміркована їжа, заборона давати волю своїм забаганкам… Я мала свій режим дня, від якого тільки недуга могла заставити мене відступити. То тільки збоку здається, що професія співака — легкий хліб». Соломія Крушельницька

"Голос Соломії найкрасивіший з тих, що коли-небудь чули люди". (З газет)style.colorfillcolorfill.type

Рінальдо Кортопассі, музичнийкритик:“У перші десятиріччя XX століття наоперних сценах світу царюваличотири особи чоловічої статі - Баттістіні, Тітто Руффо,Шаляпін і Карузо. І тільки одна жінка спромогласясягнути їх висот і стати поруч з ними – Соломія Крушельницька.”

Соломія Крушельницька – “вагнерівська примадонна ХХ століття”

Росія: Соломія Крушельницька – “жінка-Шаляпін”

«Мої тріумфи? Перемоги в життіне можуть бути занадто часті. Тріумф щовечора?Це забагато. Найважливішиммірилом моїх успіхівзалишалось часто власневідчуття, що я проспівала своюпартію, як вміла найкраще». Соломія Крушельницька

«Сьогодні Соломія Крушельницька є, безсумніву, однією з провідних співачок оперної сцени. Вона прекрасно модулює своїм свіжим, сильним, чистим і приємнимголосом, демонструючи вміння передаватиз гідним подиву багатством колориту, зідеальною солов’їною чистотою і фіоритурою запал почуттів, простодушністьі тугу». Італійська «Gazzetta di Рarma»:

«Зіграні долі – пережиті ролі»

“Крушельницька — це таке складне явище,що люди навіть не розуміють, що їх найбільше вражає, коли вони слухають її і дивляться на неї.І справді, на неї варто дивитися, так само,як і слухати. Нічого спільного із звичайною примадонною вона не має. З моменту її появи на сцені в уяві слухачів виникають найкращі асоціації та образи. Кожна проспівана фраза відзначається глибоким змістом,кожен рух артистки коректний і красивий. Вже сам вигляд її милує зір, приносить естетичне задоволення”. Джон Дюраль, американський критик

«Я ніколи не забуду її Брунгільди. Яка всепідкоряюча мужність! Голос, кожен жест співачки був сповнений життя. Вся вона — суцільна музика». Джон Дюраль. У ролі Брунгільди

Лорелея. Діва-сирена, яка чарівним співом заманювала рибалок і корабельників до небезпечних рифів. Лорелея стала сценічним втіленням долі Соломії Крушельницької, її магнетичного співу, що вабив до себе справжніх естетів, поціновувачів прекрасного.

Роль єгипетської рабині Аїди з однойменної опери Джузеппе Верді, відданої коханому, готової на самопожертву, на довгі роки залишилася в репертуарі співачки.   У костюмі Аїди. Соломія Крушельницька позувала французькому художнику Е. Леві. У ролі Аїдиppt_x

Співачка майже три місяці навіть після репетиції не знімала одягу, який носила на сцені, щоб ще більше увійти в образ японської гейші Чіо-Чіо-сан. "Українка врятувала Мадам Баттерфляй", — писала преса... У ролі японської гейші Чіо-Чіо-сан (“Мадам Баттерфляй”)

У широкому світі, де вонатріумфально виступала на кращихоперних сценах, її називали«незабутньою Аїдою», «єдиною усвіті Джокондою», «найчарівнішою Чіо. Чіо-сан», «неповторною Галькою»,«ідеальною Брунгільдою»,«неперевершеною Саломеєю», «вражаючою Валькірією», «винятковою Лорелеєю»… У славі

«Перехрестя доль»

«Як жінка Соломія Крушельницька була незвичайно красивою, елегантною, з вишуканими манерами і разом з тим дуже простою, щирою, сердечною, доброзичливою. Вона однаково ставиласядо людей будь-якого соціального стану, чим викликала до себе прихильність, повагу і симпатії всіх, хто її оточував». Негріта де П’яцціні, музикознавець

«Ви мій єдиний друг до скону, і Вас не проміняє нізащо на світі. Ви тепер моє єдина радість… Чому я вас не знав раніше…”Михайло Павлик

Після вистави «Мадам Баттерфляй» зворушений і вдячний Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом:«Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй» . Пуччіні до кінця життя пам'ятав, як Крушельницька захистила й відстояла в артистичному світі його "Мадам Баттерфляй ". У його кабінеті над письмовим столом висіло фото Крушельницької. Після смерті композитора рідні все залишили так, як було за його життя. Крушельницька й Пуччіні

Артуро Тосканіні, найвідоміший диригент. XX століття

Крушельницька й Шаляпін«Я старий непосида, а знайомство з вами — це щось зовсім інше. Перед вами я можу розкрити всі подряпинки свого серця, хоч не маю надії. Бачите — як парадоксально…»Шаляпін

«Коли бачить, що публіка охочеїї слухає, вона співає на „біс” одну,другу, третю, четверту пісню, а потім,коли вже справді дуже втомиться,сідає за рояль і під власнийакомпанемент проспівує ще кількасвоїх улюблених подільських пісень,» ─ Богдан Дрималик, музикант (Зафіксований факт: після однієї з вистав Крушельницька проспівала «на біс» 17 разів)

Під знаком Долі: Крушельницька й Чезаре Річчоні«Я знала з театру і з літератури, з різних романів, що можна для коханої особи покинути все, зважитись на все, але я не відчувала в собі непереможної пристрасті, яка була б рівнозначна з переворотом. Я дійшла справді поважного віку, поки зрозуміла і відчула те, що нормальні жінки переживають на десять і двадцять років раніше. Це було для мене великим відкриттям. Бачите, як дивно іноді складається життя артистки. Всі вважали мене дуже досвідченою і навіть хитрою, а я була страшенно наївною»

«На вівтар мистецтва»

"... без праці жити не можу, але й жити мені хочеться, тобто ужити всього на цім світі... як погодити ті дві крайності...". «…Я занадто пізно зрозуміла, що зміст життя — не лише в тому, щоб здійснювати свої плани»

«Напередодні вічності»

“… це була дивовижна жінка з величезним почуттям гумору та смаку… Її називали найелегантнішою синьйорою у Віареджо. Любила азартні ігри, сама керувала машиною, вважала, що співачка зобов’язана бути в добрій фізичній формі, людина, яка була не вибагливою у побуті й мужньою до фізичного болю. Надзвичайно сильна внутрішньо і спроможна дати силу іншим. А головне — смілива і рішуча. Відкрита до науки і до праці. Бо, як казала сама, навіть коли людина жила би тисячу років, то завжди мала б чим зайнятися і чому навчатись». Г. Тихобаєва

Личаківський цвинтар (Львів)

Ушанування пам’яті Відкрито музей-садибу в селі Біла та музей-кімнату у Львові Відкрито пам’ятник у Тернополі, Засновано Міжнародний конкурс оперних співаків ім. С. Крушельницької Перейменовано на її честь Львівський оперний театрІменем Соломії Крушельницької названо вулиціВипущено ювілейні марку й конверт(1990) та ювілейну монету (1997)Знято документальні фільми про життя й творчий шлях співачки

23. 09. 2012140 років з дня народження Соломії Крушельницької