Презентація для учнів старшої школи " Мова - не полова! Своє знати маєш !"

« Мова – не полова!Своє знати маєш!»Інтерактивні вправи та завдання на повторення для учнів 9-11 класів. Підготувала вчитель української мови та літератури. Костирко Неля Олександрівна

Наша мова , як і наша держава, виборює своє право на існування. Кров’ю, слізьми, скаліченими життями і знищеними домівками,випаленими полями …Страшна ціна боротьби ! Правда !?Тож маємо дбати про неї, говорити українською, читати, плекати і любити українську мову!

Що таке калька?Звідки вона прийшла в нашу мову?

Калькою ж (фр. сalque – “копія”) називається слово (чи вислів), утворене за зразком чужомовного шляхом його поморфемного (покомпонентного) перекладу засобами рідної мови: вогнегасник < рос. “огнетушитель”, вантажообіг < рос. “грузооборот”, колгосп < рос. “колхоз”, недолік < рос. “недочет”, займенник < лат. “pronomen”, підмет < лат. “subjekt”, півострів < нім. “die Halbinsel”. Тобто калькування чужого відбувається тоді, коли немає свого.

Є ще й напівкальки – поєднання запозиченого словотвірного компонента зі скалькованим: бавовна (“ба” – запозичене з нім. “der Baum” – “дерево”, а “вовна” скальковане з нім. “die Wolle”); телебачення (“теле” з гр. “tele” – “далеко”, а “бачення” – калька з лат. “visio”). Буває так, що те ж саме слово і калькується, й запозичується матеріальним шляхом (його беруть з іншої мови й адаптують до тієї, куди запозичується): інтернаціональний і міжнародний (калька з фр. “international”, де лат. “inter” – “між” і “natio” – “народ”). У ситуації українсько-російської двомовності (білінгвізму) значною вадою стало поширення в українському мовленні певних людей ненормативно калькованих слів та висловів. Ці, так би мовити, кальки-каліки являють собою бездумно-механічно скопійовані російські мовні одиниці при наявності власномовних, тобто потреби в їхньому творенні немає ніякої, оскільки в українській мові потрібне слово чи вислів уже існують. Але, на жаль, таке калькування дуже поширене:

калька-каліка російський варіант український варіантна рахунок роботи на счет роботы щодо роботиприймати участь принимать участие брати участьвирішувати проблему решать проблему розв’язувати проблемузадавати запитання задавать вопрос ставити запитанняя рахую правильним я считаю правильным я вважаю правильнимбувший у використанні бывший в употреблении уживаниймиючий засіб моющее средство мийний засібпіти за хлібом пойти за хлебом піти по хлібробити вигляд делать вид удавати

(1) Слідуючий, послідуючий (< рос. “следующий”, “последующий”). Таких слів у нашій мові немає. Але затяті третьомовці вперто (і – помилково) вживають “слідуючий” замість слів: 1) такий: “Експерт дійшов слідуючого висновку” (правильно – “такого”); 2) наступний: “Парламент розглянув слідуючу, 18-ту поправку депутата Лещенка (правильно – “наступну”); 3) подальший: “Слідуючі (варіант: послідуючі) дії правоохоронців зруйнували їхній позитивний імідж, створений у ЗМІ” (правильно – “подальші”). До речі, запам’ятаймо, що слово наступний означає “який наступає, розташовується або з’являється слідом за ким-, чим-небудь; найближчий після когось, чогось // Який має відбутися”. Буває так, що це слово використовують там, де без нього можна обійтися (воно елементарно зайве): “Президент заявив наступне” − “Президент заявив”.

(2) Відноситися (відношення) (< рос. “относиться”, “отношение”). Слово “відноситися” помилково використовують замість таких нормативних відповідників: 1) ставитися: “З неповагою відносяться до держакних символів” (правильно – “ставляться”); 2) стосуватися: “Це відноситься до кожного” – (правильно – “стосується” кожного); 3) припадати: “Події відносяться до періоду правління Богдана Хмельницького” (правильно – “припадають” на на період); 4) належати: “До числа партій такого типу відносяться…” – (правильно – “належать”). Наше слово “відноситися” має значення “перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чим-небудь”: скажімо, “А відноситься до В, як С до D”. Однак коли слово “відношення” вживають у значенні “причетність до чого-небудь”, помилки немає: “порушник не мав до цього ніякого відношення” (варіанти: стосунку, не був причетний). “Тож коли заступник голови ВР (А. Мартинюк, 2005) питає депутата, яким є його відношення до обговорюваного законопроекту, той міг би відповісти, що до підготовки документа він не має ніякого відношення, а хотів би висловити своє ставлення до нього – яскравий приклад контекстного вибору слова. Забувають і про синонім до цього слова: має дотичність (до справи тощо)” (П. Куляс).

(3) Складати (< рос. составлять). Слово складати в нашій мові має, як мінімум, десять значень. Перше з них – “розміщувати що-небудь у певному порядку, в одному місці // розміщувати що-небудь, надаючи певної форми // зібравши докупи, розміщувати у певному порядку, надавати чому-небудь якоїсь форми // згортаючи, згинаючи і зменшуючи цим об’єм чого-небудь, надавати йому нової форми”. Решта значень ґрунтуються на цьому. Але про це не знають третьомовці. Слово “складати” вони, маючи на думці російське “составлять”, уживають неправильно.

Ссилка і ссилочка. Це кальки з російської, якими не варто послуговуватися в своєму мовленні. Іншомовне слово лінк теж калька, але з англійської."Щодо інших перекладів слова link на українську досі тривають бурхливі суперечки. Це поняття варто передавати цими словами: посилання, гіперпосилання, відсилання, ланка, покликання", - радять експерти. Заставляти"Не можна когось заставляти щось робити, бо правильно говорити: примушувати чи змушувати. Наприклад: "Він, напевно, не буде примушувати тебе до співу, як ти не маєш охоти!.." слова Ірини Вільде", - пояснюють філологи. Слово заставляти в українській мові вживають із двома значеннями:заставляти річ у ломбарді, тобто віддати її в заставу кредиторовізаставляти кімнату меблями, тобто заповнювати приміщення якимись предметами

Пробіл. Незаповнене місце між словами чи рядками у друкованому тексті часто називають пробі́лом. Втім, авторитетні мовознавці вважають це слово калькою з російської мови і радять послуговуватися іншими відповідниками: пропуск, прогалина."Виздоровлюй швидше""Коли хочете, щоб хворий ліпше почувався, бажайте йому одужувати, а не виздоровлювати. Загалом, російське слово "выздоравливать" має багато відповідників в українській мові: видужувати, вичунювати, очунювати, оклигувати, здоровіти, ставати на ноги", - додають фахівці. Вид (у значенні пейзаж)Місцевість, що відкривається перед очима, пейзаж або ландшафт правильно називати не видом, а краєвидом. Вид - це різновид у ряді предметів чи явищ. Бувають різні види рослин, іграшок, вина тощо.

Мені обідно"Мені обідно" - це яскравий приклад суржику. Українською про свої почуття варто говорити так: мені прикро, мені боляче, мене це ображає, мене це кривдить. Одівати (аксесуари)"Якщо йдеться про окуляри, рукавички, шапки, усілякі прикраси та інші аксесуари, то ліпше сказати слово надівати. Наручники, до речі, теж надівають", - зазначають філологи. Водночас слово одягати має кілька значень, одне з яких - забезпечувати когось одягом. Також одягають одежу чи одежину: спідницю, пальто, джинси, плащ.

Відредагуй речення та запиши їх.1. Наш клас візьме участь у міроприємствах до Дня українського козацтва. 2. Солдати князя Ігоря були сміливими воїнами. 3. Козаки стріляли з пістолетів. 4. Ми зайняли в змаганнях перше місце. 5. Народний фольклор – криниця душі народної. 6. Конкурс відбудеться у жовтні місяці.

Запиши слова, розподіливши їх на три колонки: 1) у яких пишемо букву и; 2) у яких пишемо букву і; 3) у яких пишемо букву ї. Ауд..єнц..я, бенеф..с, Т..бет, Гаїт.., р..тор..ка, л..брето, вест..бюль, бадм..нтон, Чил.., грац..озний, к..парис, пенальт.., коеф..ц..єнт, его..ст, єп..скоп, моза..ка, ф..н..ш, жур…

Добери українські відповідники до слів іншомовного походження, пояснити написання і та и. Горизонт ______________________ аплодисменти ________________________Турист ______________________ гігантський ________________________вакцина ______________________ орфографія ________________________дефіцит ______________________ дискусія ________________________симпатія ______________________ абітурієнт ________________________

Перепиши, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи букви. Ма(н)а з неба не падає і не впаде (М. Вінграновський). Вся величезна те(р)иторія станції в цей день переповнена військами (О. Гончар). Цінує розум вигуки прогре(с)у, душа скарби правічні стереже (Л. Костенко). Мадо(н)а – це жінка з маленьким дитям на руках (Л. Забашта)Хіба мета(л) проймеш словом? (Панас Мирний)Моє небо підперте ко(л)онами димарів, а земля оперезана почсом млану (В. Лучук)З обличчя Таллінн сон свій витер. До праці та(л)іннці ідуть (В. Лучук).

До кожного з діалектних слів добери із довідки відповідник. Запиши слова парами за зразком: видіти — бачити. Фамілія, кошуля, ногавиці, ожіг, коц, фая, порекло, мольфар, шуфля, митна, скрегулець, фашега. Довідка: сім'я, штани, сорочка, кочерга, ковдра, буря, прізвисько, чаклун, лопата, ганчірка, яструб, волоцюга.