Презентація для уроку в 11-го класі на тему: "Заговори, щоб я тебе побачив"

Перегляд відеоролика «Офіціантка-філософ» Бліц-опитування «Точка зору» Яке враження справляє особа? З яких позицій можна оцінити рівень її розвитку? Який з цих аспектів має зацікавити нас на уроці? Як ви думаєте, яка тема сьогоднішнього уроку?

Урок розвитку мовлення Заговори, щоб я тебе побачив… Повторення і поглиблення відомостей з розділів «Лексикологія» та «Фразеологія» 11 клас

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, фразеологізми, їх особливості і виражальні можливості; вміння й навички правильно й комунікативно доцільно використовувати лексико-фразеологічні засоби у власному мовленні; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, творчі здібності, вміння швидко орієнтуватися у запропонованій ситуації; виховувати інтерес до вивчення рідної мови та літератури; виховувати у школярів шанобливе ставлення до рідного слова.

Епіграф Заговори, щоб я тебе побачив… Сократ

Я- редактор О, скільки взято нот і списано паперу! Шкода, як ареал не держиться чола. Коли безсмертя впало на Ликеру, вона якраз по бублики ішла.

ОРЕО́Л, у, чол. 1. Променисте коло, сяйво навкруг голови бога, святого на іконах, культових картинах, скульптурах і т. ін.; німб.   2. перен. Атмосфера слави, успіху, пошани і т. ін. навколо кого-небудь.  3. Світлове коло, яке оточує що-небудь на темному фоні.  4. спец. Яскраве біле сяйво навколо сонця, місяця, яскравих зірок. 

Ареа́л  (лат. area — площа, або ділянка, простір) — територія поширення якогось об‘єкта або явища, яке не спостерігається на прилеглих територіях. Початково даний термін використовувався в біологічних дисциплінах: в біологічній систематиці — для позначення території поширення деякої систематичної групи організмів (виду, роду, родини і т. ін.); в екології — для позначення області поширення біологічних угрупувань або екосистем. Згодом застосування терміна поширилось і в інших науках. У географії термін застосовується для опису розповсюдження на Землі корисних копалин, галузей промисловості, типових атмосферних явищ тощо. В лінгвістиці використовується для позначення територій, на яких використовуються слова, мови, мовні групи і т. ін.

Перифра́з, перифраза (від дав.-гр. περίφρασις — «описовий вираз, іносказання»: περί «навколо, біля», φράσις «вислів») — у стилістиці й поетиці троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох. непряма згадка об'єкта не шляхом називання, а опису (наприклад, «нічне світило» = «Місяць»). У перифразах назви предметів і людей замінюються вказівками на їх ознаки, наприклад, «зануритися в сон» замість «заснути», «цар звірів» — «лев», «однорукий бандит» — «гральний автомат», «чорне золото» — «вугілля» чи «нафта», «легені планети» — «ліси». Розрізняють логічні перифрази («автор „Мертвих душ“») і образні перифрази («сонце української поезії»).

«QR-манія» І група Євген Маланюк – Боян степової Еллади – «Імператор залізних строф» Іван Франко – Український Мойсей – Геній галицької землі Павло Тичина – Хліборобський (селянський) Орфей – Сонячний кларнетист Марко Вовчок – Вілінська Марія Олександрівна – Основоположниця дитячої української прози

«QR-манія» ІІ група Ольга Кобилянська – Гірська орлиця – Царівна української літератури Леся Українка – Косач (Квітка) Лариса Петрівна – Співачка досвітніх вогнів Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович – «Основоположник справжньої української прози» Іван Багряний – Іван Лозов’ягін – член МУРу

«QR-манія» ІІІ група Олена Пчілка — Ольга Косач – Велика Мати українського націоналізму. Юрій Клен – Освальд Бургардт – Натхненний літописець долі України, її традицій і звичаїв Остап Вишня – Павло Губенко – Чародій сміху Панас Мирний – Рудченко Панас Якович – Корифей української прози

Згадайте і запишіть якомога більше фразеологізмів зі словом «каша» «Кулінарний марафон»

заварити не звариш мало з’їв просить «Кулінарний марафон» березова в голові

Пасивна лексика Активна лексика Неологізми Історизми СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ ЗА ЇЇ ВЖИВАННЯМ   Архаїзми

Вибірково-розподільний диктант СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ ЗА ЇЇ ВЖИВАННЯМ Активна лексика Пасивна лексика Застарілі слова української мови української мови Історизми Архаїзми Неологізми

Текст для роботи Іду повз лани поорані: Хоружівко, агов! В твоїм прадавнім корені величчя хоругов. (Д. Білоус.) Раби вчорашні знов не годні почуть душею волі глас. (В. Забаштанський.) Моя стражденна Україно, прекрасний, роботящий край, підводсь з колін! На прю ставай! (І. Цюпа.) Хвалю я ворога: піднявши забороло, він ставить чоло проти чола. (Ю. Клен.) І сніг рипить… То знов і знов несуть волхви свої сакви. (І. Жиленко.) Згадаймо: річка ще не скресла, а ми босоніж – у лікнеп… (М. Подолян.) Здається, в романі «Диво» я вперше вжив слово «пильновані». Коли згадати царську охранку та горезвісні радянські «органи», можна зрозуміти глибинний сенс цього неологізму. (П.Загребельний.) Здибалася воля у незгоді, зрекетіла злидням завдяки. Бузина буяє на городі, і дуріють в Києві дядьки. (В.Забаштанський.) Під осінь синя, підосінена, Вкраїно, ти розукраїнена. (О. Орач.) Стоїть діва-краса Україна у віночку аесовім, просить у Бога роси. (Р. Лиша.) Вірю яснозорно – за рікою дзвони. (П. Тичина.)

Рефлексія Вправа «Плюс, мінус, цікаво» позитивні моменти на уроці «мінуси» у роботі на уроці усе, що хотілося б дізнатися

Домашнє завдання (на вибір) Склаcти опорний конспект з теми уроку. Підготувати повідомлення з лінгвістичної теми «Скарбниця мовної образності».