Презентація. "До 77-ї річниці визволення Херсона від німецько-фашистських загарбників"

ХЕРСОН В РОКИ ОКУПАЦІЇ 1941-1944роки(77-ма річниця визволення)

З 23 червня по 19 серпня 1941 р. 15 тисяч воїнів запасу було мобілізовано на Херсонщині в діючу армію, паралельно з мобілізацією формувалось народне ополчення, до якого вступило понад 22 тисяч чоловік, у Херсоні в ополчення записалось близько 8 тисяч громадян. Більшість з них було залучено до виконання оборонних робіт (риття протитанкових ровів, окопів тощо), інші виконували охоронні функції, здійснювали патрулювання вулиць міст і сіл в нічний час. Ополченці знаходились в місті до самої його окупації, а потім увійшли до складу діючої армії та партизанських загонів.

19 серпня нацистські окупанти вдерлися в Херсон, а до 19 вересня 1941 року вони захопили всю територію нинішньої Херсонської області. В одному з наказів, виданих нацистськими окупантами на Херсонщині, вказувалось:  «Населенню повинно бути ясно, що кожний прихильник радянської влади є ворогом німецького народу і повинен вмерти». Окупанти розстріляли і замучили понад 75 тис. мешканців Херсонщини, 37 499 юнаків і дівчат вивезли на каторгу до Німеччини. Вони закрили вищі і середні навчальні заклади, в приміщеннях масових шкіл влаштовували солдатські казарми.

«Новий порядок» на території Херсонщини. У Херсоні на вулиці Суворовській, розмістилась шибениця, що рідко пустувала; в районі нинішнього житлоселища – єврейське гетто, а під Зеленівкою – глибокий рів для поховання людей з нашивками у вигляді шестикутних зірок; у тюремному будинку на Перекопській – найбільший у місті концтабір, просто за стінами якого, поблизу старого пивзаводу – місце розстрілу військовополонених і циган.

У державному архіві області зберігається колекція листів, написаних у вигнанні і адресованих рідним на батьківщину, та письмових робіт учнів шкіл Херсона та Херсонської області під назвою: «Що я пережив під час німецької окупації», з яких сформовано 37 справ фонду Р – 3497. Ці учнівські твори датовані першими міся-цями 1945 р., написані на різноманітних папірцях, наївні, з помилками, але такі сильні за емоційним забарвленням та інформативністю, що становлять собою один з найцін-ніших комплексів документів періоду Великої Вітчизняної війни.

В Херсоні та в районах під час окупації діяли підпільні організації та партизанські загони. Всього їх налічувалось 24 одиниці. В Херсоні діяли:- підпільна організація «Центр», керівник Комков П. А., - молодіжна організація «Патріот Батьківщини», керівник Кулик І. О.,молодіжна організація «Хлопці з Карантинного  острова»партизанський загін під керівництвом Омеляна Юхимовича  Гірського.  Існували партизанські групи також і в Олешківському, Бериславському, Великоолександрівському, Нижньосірогозькому, Голопристанському, Нововоронцовському та інших районах. Майже всі учасники цих організацій загинули у 1942-1943 роках.

Підпільна організація “Центр”керівник Комков Філіп   Антонович. Організація «Центр» створювала підпільні групи на підприємствах, випускала і поширювала листівки, які закликали до боротьби проти нацистського режиму, що розповідали про успіхи Червоної Армії. Патріоти здійснювали диверсії, зривали строки випуску продукції, рятували херсонців від угону на фашистську каторгу, звільняли військовополонених. Ф. А. Комков загинув в гестапівській катівні в 1943 р.

Організація «Патріот Батьківщини» КУЛИК ІЛЛЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧ У серпневі дні 1941 року, коли частини Червоної Армії відступали з Херсона, 16-літній Ілля Кулик з невеликою групою товаришів по навчанню залишився на окупованій території. Юнаки збирали зброю, боєприпаси і переправляли їх у схованку на лівий берег Дніпра. У грудні 1941 року І. О. Кулик створив підпільну молодіжну організацію «Патріот Батьківщини».  Спочатку до неї увійшли найближчі друзі І. О. Кулика і товариші по школі, а потім у підпільну організацію були залучені і інші.

Молодіжна підпільна організація «Хлопці з Карантинного»19 серпня 1941 р. від причалу м. Херсон відійшов буксир «Очаківський канал», який підбили нацисти, і він затонув на мілині. Вночі група острівських хлопців переправилась на човнах до «Очаківського каналу». Вони випередили німців і захопили на буксирі зброю: рушниці, гранати, патрони. Всі боєприпаси сховали в плавнях. Анатолій Запорожчук і Петро Чернявський зібрали друзів на таємну сходку. Саме там пролунала клятва, яку промовив кожен, хто увійшов в загін відважних: 22 серпня 1942 року відбулась страта юних героїв. Чотирьох – Анатолія та Андрія Запорожчуків, Петра та Леоніда Чернявських  доправили до шибениці, яка знаходилась  на вулиці Суворовській. Хлопці зійшли на ешафот. Шуцмани накинули їм на шиї мотузки. Анатолію Запорожчуку ще повісили на груди табличку, на якій великими літерами було накреслено: «За смерть німецького офіцера». У той самий день, 22 серпня, неподалік від нинішнього Херсонського машинобудівного заводу, були розстріляні ще вісім юних підпільників: Федір Запорожчук, Шура Рубльов, Шура Теленга, Шура Падалка, Сергій Бабенко, Михайло Єрьоменко, Михайло Деєв, Анатолій Тендітний. Після страти нацисти пред’явили рахунки батькам – на сплату за утримання дітей у в’язниці, на витрати у зв’язку з повішенням і розстрілом.

 955 днів окупації та бойових дій до невпізнанності змінили вигляд міста.  

Як звільняли Херсон. - В листопаді 1943 – були звiльненi Каховка, Скадовськ, Горностаївка, Каланчак, Олешки та Гола Пристань. На початку 1944 р. – Велика Лепетиха.- До кiнця лютого вiйська 3-го Українського фронту вийшли до рiчки Iнгулець. На початку березня 1944 р. – розпочалось форсування Днiпра.11 березня звiльнили Берислав.- Херсон звiльняли 49-та дивiзiя на чолi з полковником В. Маргеловим та 295-та дивiзiя на чолi з генерал-майором О. Дорофеєвим.- В нiч з 11 на 12 березня почалась переправа через Днiпро. Масове форсування Днiпра почалося 12 березня. До 4-ої години ранку 13 березня 1944 р. ворожу оборону було прорвано. - В кiнцi березня 1944 року вся територiя Херсонщини була звiльнена вiд нацистських окупантiв. Всього 140 днiв йшли бої за звiльнення Херсонщини. 34 тисячi солдат i офiцерiв вiддали своє життя за звiльнення нашого краю. 36 воїнiв удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 

ОСТАННІ СВІДКИ ПОДІЙАНДРІЄЦЬ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧНародився 1 липня 1925 року. Почав воювати в складі 49-ї Гвардійської стрілецької дивізії (149 стрілецький полк), навідник протитанкової рушниці, рядовий. Після форсування Дніпра і визволення міста Херсона був поранений в с. Музиківці Білозерського району. Перебував на лікуванні в м. Одесі (клініка Філатова). Після одужання потрапив у діючу армію, брав участь у визволенні Східної Пруссії, Кенігсберга. Війну закінчив у Берліні. Нагороджений орденами "Вітчизняної війни", "За мужність", медаллю "За бойові заслуги". Демобілізувався в 1945 році. Після демобілізації працював у Голопристанському лісгоспі бухгалтером, на Херсонській нафтобазі - оператором. Помер 5 січня 2014 року. Звання «Почесний громадянин міста Херсона» присвоєно рішенням міської ради від 27.08.2010 № 1595 як визволителю Херсона від фашистських загарбників у Другій світовій війні.

Рябко Віталій Афанасійович – (24 квітня 1921 року у селі Каїри Горностаївського району Херсонської області – 25 жовтня 2015р.). В 1941 році закінчив Херсонський машинобудівний технікум. Воював у складі 295 Стрілецької дивізії (1040 – й стрілецький полк), стрілок. Пройшов з боями від Херсона до Берліну. За мужність і героїзм нагороджений орденами й медалями «За відвагу», «За мужність», «За перемогу над Німеччиною) (всього 14).

Яковлев Олександр Ілліч –(15 серпня 1924 року – кінець 2015). Почав воювати в 1943 році у складі 49 - ої Гвардійської стрілецької дивізії (149 - й стрілецький полк), був розвідником. Учасник звільнення міст Херсон, Миколаєв, Одеса. Нагороджений орденами Слави II і III ступенів, Червоної Зірки, Вітчизняної війни, «За мужність», (всього12).

Ярковий Петро Іванович – (23 грудня 1923 року – 10 січня 2018). Пройшов війну та воював у складі 295 Стрілецької дивізії (1038 – й стрілецький полк), командир мінометного розрахунку. Закінчив війну в Берліні, де на стінах Рейхстагу написав три гордих слова: «Я – из Херсона».

Перетяпко Дмитро Кирилович – (10 січня 1924 року – 16 грудня 2020року). Пройшов війну, брав участь у звільненні міста Херсон у складі 49-ої Гвардійської стрілецької дивізії (149–й стрілець-кий полк), командир кулеметного розрахунку «Максим», сержант. Нагороджений орденами Великої Вітчизняної війни «За мужність», медаллю «За бойові заслуги» (всього17).