Мета заходу: розширити знання учнів про народне мистецтво – вишивання; пов’язати закони композиції вишиванок з геометрією; ознайомити з регіональними особливостями вишиваних виробів; ознайомити із давнім символом та оберегом слов’янських народів (зокрема українського) – вишитим рушником. виховувати почуття національної гідності, захоплення мистецтвом і культурою свого народу. сприяти розвитку творчості, естетичного смаку, самостійності та організованості.
Вступне слово вчителя: Сьогодні наша країна відзначає Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. У цей день кожен охочий долучаєься до свята, одягнувши вишиванку. У невичерпній спадщині духовної культури нашого народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка.
Коло Відомо, що найбільш древніми є прості геометричні орнаменти. Коло є одним із початкових. Як символ сонця воно походить із язичницької релігії, де означає божественну, життєдайну енергію. Коло це також безперервність буття і вічність. Загалом цей символ, що може зображатись у багатьох варіаціях, має чи не найбільше різноманітних значень. Круг із крапкою всередині є центром світобудови, в українській символіці круг з точкою посередині –це також символ сонця. Круг як символ божественної чистоти для нас – це вінок нареченої. Коло як сонце із променями, що виходять на зовні, дарує силу та енергію. Водночас промені, обернуті всередину – навпаки забирають енергію, таке коло може символізувати пустоту. «Чистий» символ кола нечасто можна зустріти саме у вишивці (більше на дерев`яних виробах чи у писанках), та він завжди присутній у поєднанні з іншими фігурами, як елемент складнішого візерунку. Круг можна розпізнати у Дереві життя, зокрема на весільних рушниках.
Квадрат Ця фігура є однією із центральних в орнаментах багатьох культур. Вона символізує досконалість, гармонію, порядок. Перехрещений квадрат, який часто вишивають зокрема на чоловічих сорочках, означає «земне поле». Квадрат в українській традиції є одним із символів землі. Ідея цієї фігури – у розмежуванні простору, виділенні якоїсь частини (поля). Духовно квадрат символізує Матерію, як коло – символ досконалості – дух. Тобто, квадрат протилежний до кола. Квадрат – знак особливого числа 4, яке українці розуміли як символ першоелементів. Це чотири точки земної кулі: сторони світу; пори року; життєві цикли; частини доби… Квадрати на вишивках можна зустріти розташованими у ряд в стрічкових композиціях, також як частини складніших елементів.
Ромб Ромб є архаїчним знаком. Його пов`язують із плодючістю людини і землі. Основою розшифрування значення символу є чоловіче та жіноче начало. Він складається з двох трикутників. Та найцікавіше те, що в праукраїнському розумінні три кути ромба тримає жінка (як три кути оселі), а лише четвертий – чоловік, який завершує цілісність. Ромб (із крапкою посередині) є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало достаток і добробут. Ромб, або як його ще називають, Трипільський квадрат – це також образ борони – інструмента, що готує землю до засіву. Крім простого ромба на українській вишивці дуже часто зустрічається ромб з гачками (вусиками). Цей знак називають «жаба» і символізує він плодючість. Адже ця тварина у давніх віруваннях пов`язувалась із небесною вологою, яка дає життя. Ромбоподібні узори вишивали на весільних рушниках та на весільному одязі молодої. Одяг із вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, мала носити аж до народження дитини. Адже цей символ слугував сильним оберегом.
Трикутник У давніх віруваннях це символ вузької брами, що веде до вічного життя. Символ єдності трьох світів: земного або явного, підземного або невидимого, небесного або духовного. Це три стихії — вода, вогонь та повітря. Три рівні буття, тривимірність світу, Свята Трійця у пізнішій християнській релігії – про значення числа 3. Яке відображає трикутник, нам відомо багато. Символ трикутника здавна асоціюється зі стихією Вогню. Деякі дослідники вважають сучасною варіацією трикутника знак тризуб. Трикутники, що доторкаються вершинами один до одного, нагадуючи «пісочний годинник», символізують Світ та Антисвіт. А місце їх дотику є своєрідним місцем переходу із одного світу до іншого. Інколи між трикутниками зображають лінію, що зветься «Кільцем Великого Світіння», яка символізує дзеркало, де один світ віддзеркалюється в іншому і навпаки. Такий символ часто прикрашає вишиті рушники Середньої Наддніпрянщини та Слобожанщини.
Хрест Хрест (зокрема різні його модифікації) – один із найпоширеніших знаків у світовій культурі загалом. Він багатогранний і невичерпний та, на відміну від кола і квадрата, символізує ідею центричності, а не розмежування простору. Цікаво, що прямий хрест – це символ Сонця, Творця, чоловічого начала. Косий хрест – уособлення жіночого начала, Місяця. Накладання цих двох фігур дає подвійний хрест, або 8-променеву зірку – символ об`єднання двох начал. Відомо, що ще у дохристиянські часи хрест служив оберегом від злих духів. Перехрещення двох ліній символізувало зустріч Земного з Небесним. Хрест означає також гармонію чотирьох стихій: вогню, води, землі і повітря. Хрест у колі – астрологічний символ Землі.
Сакральні коди Національним атрибутом України є вишита сорочка. Вишиванку одягають і на найбільші свята, і під джинси у будень. Здавна українські жінки та чоловіки свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Наші пращури вірили, що вона захищає людину не лише від негоди, а й від ворожих сил. Ця віра походить від язичництва – релігії, гармонії людини. Історія вишиванок тісно пов'язана з народними традиціями. Вишиванку вважали оберегом: кожен стібок в орнаменті означав щось особливе, абсолютно конкретне. На жіночій сорочці орнамент завжди розташовувався на рукавах, що, згідно з народним повір'ям, забезпечувало захист рукам господині. На чоловічий сорочці обов'язково були візерунки на грудях: спочатку вважалося, що вишивка не дасть ворогові вразити серце власника предмета одягу на поле бою. Діти теж носили вишиванки. Першу свою сорочку малюк отримував в дитинстві. Її вишивала мама чи бабуся. Під час вишивання жінка співала або молилася, тим самим наділяючи кожен стібок особливою силою. Сорочка, над якою не одну ніч просиділа мама чи бабуся, захищала малюка від пристріту, хвороб та інших негараздів, притягувала до нього удачу.
Основні кольори У традиційних вишиванках відтінок візерунків мав величезне значення. Чорний. Вважався кольором годувальниці-землі. Можна розраховувати, що прикраси з чорнінням, чорною емаллю або каменями такого кольору принесуть власникові достаток. Білий. Колір асоціюється з чистотою, невинністю, святістю. Аксесуари з білими орнаментами стануть дієвим оберегом для дитини. Дорослу людину вони вбережуть від злих поглядів та гріховних думок. Червоний. Це колір любові і пристрасті. Він допоможе знайти «другу половинку». А ще червоні візерунки завжди вважалися знаком веселощів, тому власник такої ювелірної «вишиванки» може розраховувати на радісне життя. Синій. Відтінок неба і води символізує очищення. Маючи прикрасу з синім або блакитним камінням, можна сподіватися на порятунок від пороків, гріхів та хвороб. Зелений. Символ поновлення і молодості. Таку прикрасу варто вибирати тим, хто хоче змінити життя. Вона також допоможе не старіти душею. Жовтий. Символізує сонячну енергію, духовну чистоту, силу. В українській вишиванці такий колір використовувався тільки в поєднанні з іншими, що надавало візерунку ще більшої значущості. Помаранчевий — це натяк на багатство української землі і широту української душі. Прикраса з помаранчевими візерунками буде залучати успіх до свого власника.