Історія України, 11 клас
Інтегрований урок:
«Захоплива історія: основи роботи з історичною інформацією. Методи історичних досліджень для школярів. Спеціальні історичні дисципліни при вивченні історії
України в школі»
Презентація підготовлена в рамках проходження педагогічної
переддипломної) практики
студенткою IV курсу напряму
підготовки): ”Історія та археологія”
Чуділовською Аліною
Найчастіші проблеми учнів при роботі з історичними джерелами:
ПроблемиВтрата концентрації з розрізненням при дослідженнівізуальних обʼємного памʼяток тексту
Проблеми із
запамʼятовуваннямВтрата концентрації історичних при
дослідженнідат, подій обʼємного, персоналій тексту історичних діячів тощо Проблеми пошуку причин і наслідківВтрата концентраціїісторичної події при,
дослідженніявища обʼємного тощо тексту
Почнемо з найпростішого
1. Історичні джерела, їх види і коротка класифікація
Історичне джерело- певний носій історичної інформації, що виникає у процесі розвитку людського суспільства та
навколишнього середовища і є відображенням певного аспекту діяльності людей
Іншими словами, історичні джерела – це матеріальні або усні пам’ятки минулого, що залишають по собі представники
того чи іншого історичного періодів
1.1
2.1 Приклади матеріальних історичних джерел
Можна вивести перелік правил, які 2.2 допоможуть орієнтуватись у речових джерелах більш ефективно:
2. Виписавши ці пункти по кожному досліджуваному предмету можна скласти тематичні таблиці:
З класифікацією по часу / періодах / епохах / культурах
З класифікацією по техніці виконання
З класифікацією по призначенню джерела (релігійні / побутові предмети /знаряддя праці /
предмети архітектури чи мистецтва тощо
Або інформаційні картки із зображенням і описом джерела
1. При першому ознайомлені з матеріальним джерелом слід детально описати всю інформацію, яка відома про
предмет: час створення, автора, матеріал і техніку, мету появи речі, особливі прикмети тощо
3. Дуже допомагає запам'ятовуванню творча робота:
можна спробувати зробити реконструкцію історичного
предмету в домашніх умовах, також намалювати її або один з її елементів.
Згадуючи візуальне запам'ятовування в допомогу також будуть відвідання музеїв чи виставок із предметами, які треба запам'ятати / дослідити, також перегляд ілюстративних відео-описів тощо.
Які види усних історичних джерел ви ще УСНІ ДЖЕРЕЛА знаєте? Доповніть вищеназваний список
Найскладніше в роботі з усними джерелами - вони передаються із вуст в уста і не записуються.
Основними методами збору усних історичних джерел є проведення спеціальних експедицій, де науковці записують та фіксують усну спадщину від її безпосередніх носіїв. Далі, більш детально досліджують такі джерела: знаходять подібні джерела, вивчають різні його аспекти тощо
Невеликі історичні дослідження може робити кожен – адже навіть зараз ми можемо знайти поруч носіїв народного фольклору
2.5
Етнографічні джерела збираються ЕТНОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА
послуговуючись методами збору інших видів джерел в купі: Алгоритм дослідження етнографічного джерела учнем:
1. Визначити, хто створив дану пам’ятку (імена конкретних історичних осіб чи авторів, або співвіднесення до конкретного етносу, народу, соціальної спільноти |
Методами археології
Методами збору лінгвістичних та усних джерел
2. Дослідити географічний аспект: де саме була знайдена знахідка? Чи є вона характерною для регіону, де була знайдена? |
Класичними історичними методами
3. Встановити часові рамки виникнення джерела: в цьому також можуть допомогти автентичні риси, що можуть бути характерними лише для певного історичного періоду) |
Методами мовознавства та інших наук
4. Вивчити причинм і наслідкм виникнення об’єкта |
Методами інших спеціальних історичних дисциплін
Лінгвістичні джерела - пам’ятки мови, що містять цінні відомості з історії її розвитку і мають важливе значення для вивчення етнічної історії, історії культури, науки тощо
Саме дослідження лінгвістичних історичних джерел є одним із найскладніших, адже по-перше, нерідко історику доводиться мати
справу з усними джерелами, по-друге, при дослідженні мови на рівні з історичними методами виступають також методи суто мовознавчі.
3. Методи ефективної роботи з письмовими джерелами
Писемне історичне джерело - вид історичного джерела, яке зафікосавне на камені, кераміці, папірусі, пергаменті, папері та інших матеріалах літописи, хроніки, документи, мемуари, щоденники, листи
Тобто писемним історичним джерелом є те джерело, що можна прочитати
|
1 |
|||
|
БІЙ |
НАД БУГОМ 1018. РОКУ овість временних літ”) |
|
|
|
|
(”П |
||
|
В році 652 |
6 (=1018). Вирушив Болесл |
ав зі Святополком на Ярослава з ляхами; а Ярослав зібрав |
|
|
дуже б |
агато руси, варягів, словен |
, і рушив проти Болеслава і Святополка й прийшов до |
|
|
Волиня. |
Вони стали обабіч ріки Бу |
га. А був у Ярослава кормилець і воєвода Будий; і почав |
|
|
Будий на |
сміватися з Болеслава, ка |
жучи: »ось чекай, ми тобі пропоремо тріскою твоє товсте |
|
|
черево«. Б |
о Болеслав був великий і |
тяжкий, так що не міг на коневі всидіти, але був мудрий. І |
|
|
сказав Б |
олеслав: »Як вам цієї насмі |
шки не жаль, то я сам згину«, й сівши на коня, кинувся в |
|
|
ріку, а |
за ним його вояки. Тимчас |
ом Ярослав не вспів приготовитися до бою й Болеслав |
|
|
побідив Я посадни Можемо |
рослава. Ярослав утік із ч к Костянтин, син Добрині, ще битися за тебе з |
отирма людьми до Новгороду й хотів утікати за море; але з новгородцями порубали Ярославові човни й казали: » |
|
Болеславом і зі Святополком«. І почали збирати скарби: від |
|
|||
|
мужа по |
чотири куни, а від старости по 10 гривень, а від бояр по вісімдесять гривень; тоді |
|
|
|
привел |
и варягів, дали їм (зібрані) скарби й так Ярослав зібрав багато війська. Тимчасом |
|
|
|
Болесл |
ав сидів у Києві, та безумний Святополк сказав: »Скільки лише є ляхів по городах, |
|
|
|
вимо |
рдуйте їх«. І побили ляхів. Тоді Болеслав утік із Києва, а зі собою забрав великі |
|
|
|
багатства |
, бояр 8) Ярославових і сестри його, а Настаса десятинного приставив до багатств, крався підступом у його довіря, забрав зі собою багато людей і Червенські Городи зайняв для себе. |
|
|
|
бо той в |
|
2 |
|||
|
БІЙ |
НАД БУГОМ 1018. РОКУ овість временних літ”) |
|
|
|
|
(”П |
||
|
В році 652 |
6 (=1018). Вирушив Болесл |
ав зі Святополком на Ярослава з ляхами; а Ярослав зібрав |
|
|
дуже б |
агато руси, варягів, словен |
, і рушив проти Болеслава і Святополка й прийшов до |
|
|
Волиня. |
Вони стали обабіч ріки Бу |
га. А був у Ярослава кормилець і воєвода Будий; і почав |
|
|
Будий на |
сміватися з Болеслава, ка |
жучи: »ось чекай, ми тобі пропоремо тріскою твоє товсте |
|
|
черево«. Б |
о Болеслав був великий і |
тяжкий, так що не міг на коневі всидіти, але був мудрий. І |
|
|
сказав Б |
олеслав: »Як вам цієї насмі |
шки не жаль, то я сам згину«, й сівши на коня, кинувся в |
|
|
ріку, а |
за ним його вояки. Тимчас |
ом Ярослав не вспів приготовитися до бою й Болеслав |
|
|
побідив Я посадни Можемо |
рослава. Ярослав утік із ч к Костянтин, син Добрині, ще битися за тебе з |
|
|
Болеславом і зі Святополком«. І почали збирати скарби: від |
|
|||
|
мужа по |
чотири куни, а від старости по 10 гривень, а від бояр по вісімдесять гривень; тоді |
|
|
|
привел |
и варягів, дали їм (зібрані) скарби й так Ярослав зібрав багато війська. Тимчасом |
|
|
|
Болесл |
ав сидів у Києві, та безумний Святополк сказав: »Скільки лише є ляхів по городах, |
|
|
|
вимо |
рдуйте їх«. І побили ляхів. Тоді Болеслав утік із Києва, а зі собою забрав великі |
|
|
|
багатства |
, бояр 8) Ярославових і сестри його, а Настаса десятинного приставив до багатств, крався підступом у його довіря, забрав зі собою багато людей і Червенські Городи зайняв для себе. |
|
|
|
бо той в |
7 |
||
|
|
|
8 |
|||
|
Опис давнього |
міста Гелон і його мешканців ці Геродота ”Історія” |
|
|
|
|
в пра |
||
|
”… Що |
до будинів... В їхній країні |
побудовано дерев'яне місто, що називається Гелон. |
|
|
Кожна ч |
астина його муру має зав |
довжки тридцять стадій, а мур високий і дерев'яний. І |
|
|
житла в н |
их дерев'яні, а також і св |
ятилища. Є там святилища еллінських богів, обладнані |
|
|
по-еллі |
нському, із статуями і ж |
ертовниками і з унутрішніми дерев'яними храмами. У |
|
|
|
кожні три роки вони с |
вяткують діонісії і вакхічно божеволіють…” |
|
|
”…А бу будини — |
дини користуються не тіє тубільці, кочовики... Гелони |
ю мовою, що гелони, і спосіб життя в них інший, бо |
|
обробляють землю і споживають збіжжя і є в них |
|
|||
|
сади і в |
они не схожі на будинів ні зовнішністю, ні кольором шкіри та волосся. Елліни |
|
|
|
нази |
вають також будинів гелонами, але це неправильно. Їхня країна вся вкрита |
|
|
|
різномані |
тним лісом, а в найбільшій гущавині лісу є велике і повноводне озеро, а також |
|
|
|
болото і |
навколо нього очерет. У тому озері ловлять видр та бобрів і ще інших звірів із квадратними мордами. З їхніх шкур шиють собі зимовий одяг…” |
|
|
|
|
3.3 Принципи для роботи учня з історичним писемним джерелом:
Для того, щоб школяру ефективно працювати з писемними джерелами рекомендовано також вести короткі інформаційні таблички
Заповнюючи їх, ви систематизуєте інформацію, яку самі знайшли в джерелі, краще запам’ятовуєте її, більш чітко бачите головну думку та суть написаного
|
ДЖЕРЕЛО |
|||
|
А К Т ПРОГОЛ |
ОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ лошення незалежності України |
|
|
|
|
Про прого |
||
|
Виходячи |
із смертельної небезпеки |
, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним |
|
|
перевор |
отом в СРСР 19 серпня 1991 |
року, |
|
|
— прод |
овжуючи тисячолітню трад |
ицію державотворення в Україні. |
|
|
— виход |
ячи з права на самовизнач |
ення, передбаченого Статутом ООН та іншими |
|
|
міжнаро |
дно-правовими документа |
ми, |
|
|
— здійс |
нюючи Декларацію про де |
ржавний суверенітет України, Верховна Рада Української |
|
|
Радянсь н е з а л |
кої Соціалістичної Республ е ж н і с т ь У к р а ї н и та |
іки урочисто проголошує |
|
створення самостійної української держави — |
|
|||
|
УКРАЇН |
И. |
|
|
|
Територ |
ія України є неподільною і недоторканною. |
|
|
|
Віднині |
на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. |
|
|
|
Цей акт |
набирає чинності з моменту його схвалення. ВЕРХОВНА РАДА України 24 серпня 1991 року |
|
|
|
|
4. СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ
Спеціальні історичні дисципліни (скороч. СІД) – певна низка наукових дисциплін, що займаються вивченням окремих типів історичних джерел,
винаходять також нові методики досліджень цих видів джерел
АРХЕОЛОГІЯ АРХІВІСТИКА БІБЛІОГРАФІЯ
БОНІСТИКА ВЕКСИКОЛОГІЯ
ГЕНЕАЛОГІЯ ГЕРАЛЬДИКА ЕМБЛЕМАТИКА
ФАЛЕРИСТИКА СФРАГІСТИКА
ПРОСОПОГРАФІЯ ПАЛЕОГРАФІЯ ХРОНОЛОГІЯ
4.1
7 |
Навіщо спеціальні історичні дисципліни школяру і як вони можуть допомогти при вивченні історії в школі?
Методи фалеристики,
Методи генеалогії та боністики, емблематики Методи бібліографії просопографії та вексикології можуть допомогти скласти допоможуть вивчити допоможуть учню перелік використаної власне генеалогічне чи учениці більш літератури для дерево школяра детально дослі-
реферату дити спадщину
бабусь та дідусів
Методи джерелознавства
Методи хронології стануть у нагоді при допоможуть більш чітко вивченні письмових, орієнтуватись в часовому матеріальних тощо
історичному просторі історичнихна уроках, приджерел виконанні та запам’ятовувати домашнього завдання важливі історичні або підготовці до
дати іспитів тощо