Презентація до проекту "Сторінками історії української обрядової пісні".

Чари української народної обрядової пісні Презентація створена знавцями української народної творчості та шанувальниками українського фольклору Ми, учні 5-х класів, пропонуємо вам зазир- нути у сиву давнину і зрозуміти загадкову творчість наших предків

Календарно-обрядові пісні беруть свій початок у далекому, на жаль, ще мало відомому минулому наших пращурів і несуть на собі беззаперечний відбиток їх вірувань, уявлень, світосприйняття. Ми пропонуємо вам зануритися у творче маловідоме минуле нашого народу і зробити його відомим.

Планування роботи у проекті I етап “Дослідницький” Учасники проекту обрали собі фах та приступили до роботи Щедрики. Досліджують обрядові пісні зимового цикл (колядки, щедрівки, засіванки),добирають пісні, готують інсценізацію свята Різдва та нового року. 2. Благовісники. Вивчають міфи та вірування з якими пов’язаний цикл весняних свят, підбирають відповідні пісні, готують інсценізацію українських веснянок. 3. Великодники. Досліджують одне із головних свят весняного циклу - Великдень, його історичні особливості. Готують презентацію. 4. Купала. Готують повідомлення про святкування Зеленої неділі та одного із найпоетичніших обрядово-календарних дійств – свята Івана Купала, добирають відеоролики. 5. Женчики. Досліджують цикл жниварських пісень. Добирають музичний супровід, інсценізують жниварські пісні. 6.Каличата. Вивчають особливості проведення Андріївських вечорниць, інсценізують свято Калити.

Планування роботи у проекті II етап “Конференція” Творчі групи готують звіт про роботу в першому етапі: оформляють матеріали у вигляді розповідей, інсценізацій, публікації, презентації, web-сторінки, створюють сценарій. ІІІ етап свято “Чари обрядової пісні” На цьому етапі представлена творчість учасників проекту, на яку їх надихнула творчість українського народу.

Наші відкриття І етапу. Звітують щедрики Тема дослідження: Вірування з якими пов’язане святкування Різдва та Нового року. За свідченням літописців, наші предки вірили в єдиного і водночас множинного Бога. Ім’я його – Сварог, він є Бог Світла і небесного Вогню. Від Сварога походять інші Боги – Сварожичі. Серед них – Дажбог – Сонячний Бог. Це його ім’ям протягом тисячоліть наші пращури- українці називали одне з найбільших свят Кола Сварожого – і це свято… Різдво світла Дажбожого. Ми дослідили, що… Щороку близько 22 грудня, найдовшої ночі народжується молоде Сонце, починається новий Сонячний рік. Свято Різдва супроводжується магічними обрядами. Найголовніші серед них: Свята Вечеря та Колядування.)

На різдвяному столі повинно бути дванадцять свят вечірніх страв – жертва дванадцяти місяцям року, всі страви мають бути пісними. Найголовнішими є кутя – жертовна каша з нерушеного зерна із медом, маком, горіхами, родзинками та узвар із сушені. Ще на столі стоять такі страви: варений горох, квасоля, смажена капуста, риба, каша гречана з молоком, голубці з пшоном, вареники, гриби, коржі з маком, картопля.

Звітують Благовісники Разом із пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних свят, пов’язаних із давніми міфами та віруваннями, супроводжуваних піснями, іграми та танками. Наш народ у своїх казках створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна, - бажаний і довгоочікуваний гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами – солодким печивом у вигляді пташок. Зустріч весни поєднувалася з вигнанням зими-смерті, спалюванням опудала, яке символізує собою зиму. Ми дізналися про давні традиції та обряди, якими супроводжувалися свята весняного циклу; Дослідили пісні весняного циклу ( веснянки, гаївки, гагілки), навчилися їх виконувати та інсценізувати;

Звітують Великодники Головним святом весняного циклу є Великдень- найбільше християнське свято нашої Батьківщини, коли ми з глибокою вірою в серці кажемо слова: «Воскресне Україна!» Його святкували і дохристиянські часи, бо Великдень – це перемога літа над зимою, життя над смертю. За вірою наших предків, вся природа є проявом Бога-творця. Вона жива, має душу. Щовесни Дажбог-Сонце пробуджує все. Воскресає матінка-земля, оживають наші прабатьки. Птахи, що повертаються з Раю-Вирію, приносять їхні душі. Ми дізналися, що неділя за тиждень перед Великоднем називається «Вербною». У Вербну неділю святять вербу. Свячена верба має магічну силу, нею лікували, проганяли хвороби та нечисту силу. В народі говорять: «То не верба б’є, то саме життя, вируючи, спонукає діяти, жити».

Звітують Купайла В Україні віддавна існує звичай на свято Трійці прикрашати житло зеленим гіллям з дерев,квітами та посипати підлогу пахучими травами: чебрецем, любистком, полином. Це, вважали наші предки, потрібно проти всяких ворожих сил природи – мавок, русалок, утоплеників. Зелені свята тривали тиждень. В перший день святадівчата йшли на поля чи в ліс і там «завиваливінки – на всі святки», при цьому вони співали пісні. Зелені свята співпадають з русальним тижнем. Цілий тиждень русалки могли бути серед людей. Але вони не можуть завжди бути разом з людьми, і тому на перший день петрівки відбуваються проводи русалок. Дівчата ходять по полях з розплетеними косами і вінками на голові, співаючи проводи русалкам.

Ми побачили, що свято Івана Купала - це свого роду гімн життєдайним силам природи. І хоч ми втратили давні глибинні корені цього свята, проте сама форма, поезія купальських обрядів дійшла до наших часів, і ми повинні її берегти як перлину нашої культури. Хлопці складали вогнище,прикидали на око, чи вистачить дров,бо ж купайлівське свято мало тривати до пізньої ночі. Коли вогонь розгорявся, починали ігри та забави навколо вогнища. Потім хлопці перестрибували через вогонь: хто вище скочить, не зачепивши вогнища, щасливий буде. Потім дівчата йшли до води і пускали на воду віночки зі свічечками. Вважалося: вінок пристав до ближнього берега – доля ощасливить подружнім життям в рідному селі, коли ж одпливе на той бік - прийдуть свати із сусіднього, а якщо крутився на місці чи течія однесла одинцем, - мусить ще побути «в дівках».

Звітують Женчики Вже жнива скінчилися. Поля густо вкриті копами. В цей день, як скінчили жнива, дожали останню ниву, женці ходять по полю, збирають колоски, плетуть вінки з колосся і співають. Ми дізналися, що… Сніп, прикрашений стрічками, зберігається в хаті на покутті під образами, а в день Спаса його несуть до церкви й святять разом із хлібом, що спечений з борошна нового врожаю.

Звітують Каличата З давніх-давен в ніч на Калиту дівчата ворожать. Звечора, зібравшись в одній із хат, дівчата пекли балабушки – невеликі круглі тістечка. Воду для них треба носити з криниці ротом. Коли балабушки вистигнуть, їх розкладали на долівці на простеленому рушнику і пускали до хати собаку, якого цілий день не годували. Чию балабушку вхопить він першою, та й заміж першою вийде, а чию не зачепить, то сидіти їй в «дівках». Якщо занесе балабушку в куток, значить і дівчину занесе доля в далекі краї. Ніч на Калиту була чарівною,доленосною. Свято Калити освітлювало мрії людини, одухотворювало її буття благородним змістом. Нам стало відомо, що…

Проаналізувавши вивчений матеріал, дійшли висновку: • Календарно-обрядові пісні відіграють велику роль не тільки в українській спадщині, а й у сьогоденні; • Музика пов'язана з життям і побутом людей; • Фольклор – пребагате джерело, у якому яскраво виявлені національна вдача і характер народу; • Ми щасливі, що ми - українці! Дякуємо за увагу

Чи наші традиції й досі з нами?

О. Воропай. Звичаї нашого народу. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. Українська минувшина. Етнографічний довідник. 4. Збірка українських народних пісень http://muzofon.com/search/%D0%BC%D1%83%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8B http://www.youtube.com/watch?v=1kgmaHKHAtg Використані джерела