Презентація до теми: "Анотація".

АНОТАЦІЯ

► Прочитати текст. Підготувати запитання, на які можна знайти відповіді в тексті. Анотація — це коротка характеристика змісту книжки. Декілька рядочків, зазвичай міленьким шрифтом, на першій або останній сторінці, де спеціалісти намагаються коротко й точно порекомендувати книжку. Завдання анотації — звернути увагу на головне, зацікавити читача. Наприклад: «Книжка — перший переклад словника — довідника з історії географічних відкриттів і досліджень. У ній — біографії більше трьохсот видатних мандрівників і мореплавців усіх часів і народів». Дуже коротко і якось невиразно? Ні, цілком достатньо, щоб зацікавити книжкою під назвою «300 мандрівників». Звичка користуватися анотацією — одна з головних для вдумливого читача (З довідника «Юний книголюб»).

► Прочитати наведені зразки анотацій. Порівняти їх, визначити спільне та відмінне.

Воронина Л. Суперагент 000. Нові пригоди: Дитячий детектив / Л. Воронина. — К., 2000. — 176 с. Свої детективні розслідування веде нездоланний Суперагент 000 Гриць Мамай. Він побував «У пащі крокодила» та «У залізних нетрях», вирвався з «Пастки у підземеллі» та розгадав «Таємницю підводного міста». Окрім того, він, між іншим, ще й встиг урятувати світ від неминучої загибелі!

Лелія : казки та оповідання для дітей / упоряд., авт. передм., ком. та прим. Л. В. Ушкалов. — К. : Основа, 2005. — 200 с. Книгу становлять казки та пов’язані з жанром казки оповідання українських письменників-класиків: П. Куліша «Півпівника», Марка Вовчка «Дев’ять братів і десята сестриця Галя», Лесі Українки «Лілея», М. Коцюбинського «Хо», І. Франка «Фарбований лис», Панаса Мирного «Казка про Правду та Кривду», Олени Пчілки «Про дідову та бабину дочку» й інші. Різні за тематикою та змістом, ці твори спираються на фольклорну традицію і відбивають у собі особливості українського народного менталітету.

Учіться висловлюватися (П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Г. М. Віняр та ін.). — К. : Педагогічна преса, 1999. — 126 с. У книзі в популярній формі подані поради й цікаві вправи творчого характеру до написання переказів, творів, доповідей (рефератів), виступів, ділових паперів — жанрів усного і писемного мовлення; розглядаються численні приклади практичного застосування набутих знань. Для учнів середнього і старшого шкільного віку.

♦ Про що ви дізналися з анотацій?♦ Що в них спільного?♦ Які дві частини можна виділити у структурі анотацій?♦ Які складові бібліографічного апарату?♦ Що спільного в тексті анотацій?♦ Яким є призначення кожного з текстів?

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Бібліографічний опис. Текст анотаціїАвтор— жанр твору. Назва— персонажіВидавництво— час місце діїРік видання— короткий зміст. Кількість сторінок— тема, адресат

Мовне оформлення анотаціїВ анотаціях найчастіше зустрічаються шаблонні (стандартні) вирази:•   у книзі зібрані;•   до книги увійшли;•   книга адресована;•   книга розрахована на широке коло читачів. Але з метою зацікавлення читачів можуть використовуватися й нестандартні вирази:•   чому так трапилось, ви дізнаєтеся, прочитавши книгу;•   яку таємницю приховує герой;•   що з ним сталося.

► Відновити текст анотації, розмістивши її структурні частини в потрібній послідовності. Дописати анотацію, дати оцінку книжці. Пеппі Довга панчоха/ Переклад Л. Лунгіної. — К., 2001. — 201 с. Гумористична повість відомої швецької письменниці про чудесні подорожі й кумедні пригоди дівчинки на ім’я Пеппі Довга панчоха. Ліндгрен А. Повість

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ► Написати анотацію до своєї улюбленої книжки, щоб у читачів виникло бажання прочитати її. Презентація або рекламний буклет.