Прокинувся, примружився, сів, посміхнувся. Відсмикнув, встав, потягнувся. Глянув, почухався, намилився, умився,Позіхнув, причесався, почистив, придивився. Погладив, одягнув, зав'язав, застібнувся,Зібрався, спітнів, віддихався, взувся. Схопив, побіг, повернув, підсковзнувся,Чіплявся, кричав, полетів, навернувся
- Що незвичного ви в ньому помітили? Що привернуло вашу увагу?- Цей текст дає нам змогу пересвідчитися, що можна скласти текст лише з дієслів.- Отже, давайте пригадаємо відомості про дієслово, які нам сьогодні знадобляться: Яка частина мови називається дієсловом? Які форми дієслова ви знаєте? А як можуть змінюватися дієслова?
Запишіть речення, підкресліть граматичну основу в кожному з них. Сонце вмило своє ще заспане від снігу обличчя й розпустило промені. Усе навколо вкрилося пухнастим снігом. Надворі морозило.- Порівняйте ці речення. Що ви помітили?- Яке з речень відрізняється від інших наявністю головних членів? - У це речення можна ввести підмет? - Зверніть увагу, присудок означає дію, яка виконується сама по собі, без особи.- Як же називаються дієслова, в яких немає особи?
До безособових дієслів належать такі групи дієслів:1. Дієслова без постфікса -ся, які називають:а) стан природи (вечоріє, морозить, світає, холоднішає); б) фізичний або психічний стан живої істоти (морозить, дере, везе);в) наявність або відсутність, нестача чого-небудь (вистачає, дістане, бракує); г) повинність (слід, личить).
До морфологічних особливостей безособових дієслів відносяться відсутність: Форм 1 і 2 особи; Способу дії;Форм наказового способу;Пасивних дієприкметників і дієприслівниківзавжди виконують роль головного члена в односкладних безособових речень. У безособовому вживанні можуть виступати особові дієслова: Хліб смачно пахне - смачно пахне хлібом; Вітер жене листя - вітром жене листя.
Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу. Розтлумачте лексичне значення кожного з безособових дієслів. З одного чи двох головних членів речення складаються граматичні основи наведених речень? Чому?Сутеніло помалу (Є. Плужник). Смеркає в селі, у полі і в душі моїй (Є. Гуцало). Стежку в поле листям замело (Ю. Бартош-Кум'ятиський). З лісу повіяло прохолодою (М. Стельмах). Запаморочливо пахло в'янучим листям, хмелем і калиною (П. Загребельний). І чого мене понесло сюди? (С. Васильченко). Від жаху похолонуло в душі (Б. Олійник). І як сльозами застилало очі! (М. Луків). Уже на осінь повертає (Д. Луценко). Уночі ллється, а вдень плющить (Народна творчість).