У презентації подано матеріали про І.Нечуя-Левицького, аналіз повісті "Кайдашева сім'я"; робота над текстом та його аналіз супроводжується озвученим текстом у виконанні Ади Роговцевої, використано таблицю-мінімум для характеристики образів, одним із видів роботи є застосувуння знань учнів з української мови - підбір фразеологізмів, кросворд, тест.
Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХХ ст. Є тільки один історичний шлях досягнення вищої вселюдськості, до єдності людства — шлях національного зростання і розвитку, національної творчості. Вселюдськість розкриває себе лише під виглядом національностей. Денаціоналізація є чистісінька порожнеча, небуття. М. Бердяєв, російський філософ
ЛІТЕРАТУРА 70–90-х років ХІХ ст. На зміну романтизмові приходить реалізм і стає домінуючим стилем у 70–90-х роках ХІХ ст. Звернення до народних джерел, тривале панування романтичних поглядів зумовили те, що романтизм і надалі співіснував з реалізмом у творчості тогочасних письменників. Саме цим пояснюється своєрідний, етнографічний характер реалізму в українській літературі другої половини ХХ ст. Основне місце в цей період посідає проза, саме тому українських письменників, які творили в цей час, називають «великими епіками».
Основні віхи життя і творчості Івана Нечуя-Левицького Дата. Події. Твори25 листопада 1838 Народився у с. Стеблеві Канівського повіту Київської губернії (нині Черкаська обл.) у родині священика1848–1852 Навчається в Богуславській бурсі1853–1859 Продовжує навчання в Київській духовній семінарії, отримує звання магістра богослов’я1865–1873 Викладає в Полтавській семінарії російську словесність. Пише перший твір «Дві московки». Працює вчителем гімназії в Каліші і Седлеці (Польща)1872 Окремою книжкою у Львові вперше виходять друком «Повісті Івана Нечуя»1873–1883 Переїздить до Кишинева (Молдавія), викладає старослов’янську, латинську мови, російську мову та літературу, історію, географію, логіку. Пише твори «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я»1885–1898 Виходить у відставку, оселяється в Києві. Пише твори «Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський», «На Кожум’яках»1899–1914 Береться за переклад українською мовою Біблії, складає «Граматику українського язика» у двох частинах1914–1918 Тяжко хворіє, покинутий родичами15 квітня 1918 Помер у Дегтярівському будинку для престарілих. Похований у Києві на Байковому цвинтарі1960 Відкрито літературно-меморіальний музей у Стеблеві.
“...творець живих типів, ...великий артист зору, ...колосальне всеобіймаюче око... . Те око обхапує не маси, не загальні контури, а одиниці, зате обхапує їх із незрівнянною бистротою і точністю, вміє підхопити відразу їхні характерні риси і передати їх нам із тою випуклістю і свіжістю красок, у якій бачить їх само”. І. Я. Франко
Письменник глибоко національний. За 50 років творчої діяльності написав понад 50 творів різноманітного жанру: оповідання, повісті, романи, п’єси, рецензії, статті. Оповідання: “Рибалка Панас Круть”, “Не можна бабі Парасці вдержатись на селі”, “Запорожці”, “Чортяча спокуса”, “Афонський пройдисвіт”, “Вітрогон”, “Старі гультяї”, “Гастролі”, “Київські прохачі”, “Біда бабі Парасці Гришині”, “Біда бабі Палажці Солов’їсі”, “Вільне кохання”.
Повісті: “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я”, “Старосвітські батюшки та матушки”, “Пропащі”, “Над Чорним морем”, “Навіжена”, “Поміж ворогами”, “Не той став”, “Неоднаковими стежками”, “На гастролях в Микитянах”, “Невинна”, “Скривджені й нескривджені”, “Причепа”.
“Жодна література світу, скільки мені відомо, не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям, твору про трудяще селянство за умов капіталізму, як “Кайдашева сім’я” Нечуя. Тут усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі”. М. Рильський
У повісті розкрито життя однієї селянської родини, зображено події в хронологічній послідовності, що відбуваються в цій сім’ї за умов пореформеної дійсності, розкриваючи причини непорозумінь і сварок, які пояснюються не лише індивідуальними особливостями, але й умовами, в яких живе село.
Які проблеми порушує автор у творі? Розкрити їх, навівши приклади з твору. Проблематика. Батьки і діти. Виховання. Кохання та сімейне щастя. Матеріальне забезпечення. Віра в Бога та додержання заповідей Божих. Народна мораль та авторитет в громаді Які проблеми свого часу автор піднімає у творі, а які можна віднести до одвічних?
Аспекти конфлікту. Розпад патріархальних традицій родинних взаємин. Капіталізація і соціальне розшарування на селіСистема морально-етичних цінностей народу. Високе призначення людини на землі, її вроджена духовна краса. Поетичність української природи. Зовнішня комічність сюжетних ситуацій. Нікчемність причин “хатньої війни”; Тяглість кріпацької свідомості селянина в нових пореформених умовах;Виродження кращого в людині під тиском життєвих обставин;Деградація й моральний занепад, неможливість протистояти буденності; Прозаїчність і безпросвітність сільських буднів;Їхній істинний трагедійний зміст. Батьки. Діти
Правильна відповідь. Герой Задатки. Фактор впливу Результат Омелько. Майстер. Панщина. Пияцтво. Маруся. Господиня. Панщина. Лицемірство, егоїзм. Карпо. Лідер. Чвари. Егоїзм, жорстокість. Лаврін. Лірик. Чвари. Егоїзм, згрубілість. Мотря, Мелашка. Господиня, мати. Чвари. Егоїзм, згрубілість
Гумор – незлобне, співчутливе висміювання окремих недоліків суспільного й побутового життя або вад людського характеру (добродушне підсміювання, жартівливий тон). Іронія – іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває протилежного значення (насмішка). Засоби комічного
Сатира – різке висміювання, гостре викриття й засудження негативного у вдачі персонажа, в суспільному чи побутовому житті (висміювання, викривальний тон, осуд). Сарказм – гнівне, в’їдливе висміювання пороків вдачі персонажа, громадського й побутового життя, спрямоване на викриття й знищення потворних негативних явищ (зла, уїдлива насмішка).
Про кого йде мова?Червоний перець у горілці дражнив його, неначе... Вона стояла над душею Мотрі, наче... Висока та суха, неначе... Теліпалась на стіні, неначе... У великій, як..., хустці на голові була схожа на ... Затріпала рученятами, неначе... А. …макітра; довгу швайку. Б. …великою булавою В. ...пташка крилами. Г. ...цяцька малу дитину. Д. ...циганська голка. Е. ...осавула на панщиніЄ. ...павук на павутинні Продовжити вислів фразеологізмом. Про кого з героїв повісті “Кайдашева сім’я” йдеться?
Заповнити таблицю “Своєрідність викладу матеріалу в повісті “Кайдашева сім’я”Особливості композиціїМовний стиль. Зображувальні засоби. Засоби творення комічного. Особливості творення характерів героїв. Елементи народознавства(ремесла, одяг, побут, звичаї, традиції, забави, устрій життя)
1. І. Нечуя-Левицького «великим артистом зору», «колосальним, всеобіймаючим оком» назвав ... .2. Батько І. Нечуя-Левицького приятелював з відомим українським письменником ... .3. У департаменті поліції І. Нечуй-Левицький мав репутацію ... .4. Улюблений музичний твір І. Нечуя-Левицького... . 5. В історичних творах «Князь Єремія Вишневецький» та «Гетьман Іван Виговський» письменник змальовує «смутні часи» в історії України доби ... .6. У 1913–1914 рр. І. Нечуй-Левицький склав … у двох частинах.7. Події, описані в «Кайдашевій сім’ї», розвиваються на березі річки ... 8. Сім’я Кайдашів жила в селі ... .9. Старий Кайдаш мав професію ... .10. Слова Лавріна про дівчат на початку твору є зразком ... .11. Вередував дівчатами, даючи їм влучні характеристики ... .12. Омелько, щоб не вмерти наглою смертю та в воді не потопати, постив ... п’ятниць. Літературний диктант
13. Мелашка жила у свекровій хаті, як у раю цілий ... .14. Вона «як гляне, то од її погляду молоко кисне» ... .15. Сказав про Мотрю, що її треба «посадити в клітку та показувати за гроші» ... .16. Що Кайдашиха «б’є словами гірше, ніж кулаками» відчула ... .17. На довгу швайку зі здоровою булавою була схожа ... .18. Карпо «іродовою душею» назвав ... .19. «...висока та суха, неначе циганська голка», по другий бік тину стояла ... .20. «Ні один цар не махав з такою втіхою скіпетром, як Мотря своїм...» .21. Кайдашиха на Мотрю і Карпа пішла жалітися ... .22. За українським звичаєм батьківське добро дісталося... .23. Жанровий різновид повісті «Кайдашева сім’я»... .24. Повість «Кайдашева сім’я» назвав «ареною людських пристрастей»... .
Вкажіть, що заперечує автор у повісті “Кайдашева сім’я”, створюючи комічні ситуації і сцени? А. Необхідність відокремлення господарства старшого брата Карпа від молодшого Лавріна зі своїм господарством; Б. Крутий характер Марусі Кайдашихи; В. Постійне вживання спиртного старим Кайдашем; Г. Зумовлене пореформеною психологією селянина безглузде марнування життя і здоров'я на суперечки, які порушують цілісність і цінність родини.
Кому з героїв “Кайдашевої сім'ї” належать слова: А. “...підстав своїй жінці під ноги стільчика, бач, не дістане й до половини діжі”;Б. “Я цілу ніч спала, як не спала. Все ніби гуляла з тобою в зеленому гаю та квіти рвала...”;В. “Бо ви її гризли, гризли, поки свого не догризлись”;Г. “По спині лупи її, виколи дрючком їй друге око”;Д. “Нате, їжте мене, або я вас з’їм”. Карпові; 5. Мелашці; Лавріну; 6. Кайдашу;бабі Парасці; 7. Мотрі. Кайдашисі;
Чий портрет?А. “тонкі пружки ...блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве”;Б. “...і гарна, і трохи бриклива, і в неї серце перцем”;В. “Широке лице було сухорляве й бліде... На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки”;Г. “...насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались”;Д. “розперезалась, витрушувала сіно з-за пазухи та пирхала, як кішка, що понюхала перцю”;Е. “щоки червоніли, як червоні яблука, губи були повні та червоні, як калина”. Мотрі 4. Омелька. Мелашки 5. Лавріна. Карпа 6. Кайдашихи