У даному блоці подано розробки 4 уроків за творчістю І.Нечуя-Левицького: "Життєпис письменника. Творчість письменника – новий імпульс розвитку української літератури. Загальна характеристика творчості", ""Кайдашева сім'я" І. Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка.Реалізм твору", "Проблема батьків і дітей у повісті «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького.Характеристика героїв. Роль діалогів", Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті«Кайдашева сім'я». Утвердження цінностей національної етики засобами комічного; літературні диктанти, таблиці, рубрика "Це цікаво"..
Творець живих типів,...великий артист
зору,...колосальне всеобіймаюче око... . Те око обхапує не маси, не загальні контури, а одиниці, зате обхапує їх із незрівнянною бистротою і точністю, вміє підхопити відразу їхні характерні риси і передати їх нам із тою випуклістю і свіжістю красок, у якій бачить їх само
І. Я. Франко
Тема. Іван Нечуй-Левицький. Життєпис письменника. Творчість письменника – новий імпульс розвитку української літератури. Загальна характеристика творчості.
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Івана Нечуя-Левицького; розкрити жанрове багатство прози та роль автора у подальшому розвитку української літератури; прокоментувати оцінку І.Франком творчої спадщини митця; виховувати в школярів інтерес до творчої спадщини письменника, любов до рідної літератури.
Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика.
Обладнання, наочність: фотоматеріали до життєпису І.Нечуя-Левицького, відео- чи фонозаписи “Апасіонати” Л. Ван Бетховена, репродукції картин; видання творів письменника; видання уроку № мультимедійного посібника.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
І. Повідомлення теми й мети уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Бесіда
2. Літературний диктант.
1. Спосіб художнього пізнання й відтворення світу... (художній метод)
2. Ідейно-естетична спільність письменників у певний період часу, що виявляється у своєрідному синтезі художнього методу та індивідуального стилю... (літературний напрям).
3. Спорідненість творчих принципів митців на підставі подібних естетичних засад... (художня [літературна] течія).
4. Літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ... (реалізм).
5. Літературний напрям, який характеризується правдивим відображенням дійсності з зосередженням на морально-етичній основі і докладним змалюванням національного колориту народу ... ( побутово-просвітницький реалізм).
6. Літературний напрям, що характеризується прагненням до фотографічного й безпристрасного відтворення дійсності й фатальною біологічною та соціальною зумовленістю людської долі й поведінки ...(натуралізм).
7. Образ, у якому поєднано найхарактерніші вияви певної групи явищ... (тип).
8. Наступ на українське слово 1863 року ... (Валуєвський циркуляр).
9. Наступ на українське слово 1876 року ...(Емський указ).
10. Частина (уривок) літературного твору, яка дає змогу точно визначити зміст узятої з нього фрази, вислову чи окремого слова … (контекст).
11. Динамічний аспект твору, ланцюг подій, переживань, думок - це … (сюжет)
12. Побудова літературного твору, зумовлена ідеєю та життєвим матеріалом, розміщення всіх його частин, порядок розгортання подій і розстановка персонажів – називається … (композиція).
13. Предметний або словесний знак (натяк), який опосередковано (умовно виражає сутність певного явища - це … (символ).
3. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
ІV Вивчення нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя.
Прозаїк, драматург, публіцист, етнограф, педагог, перекладач Біблії – таким перед нами постає Іван Семенович Левицький, глибоко національний письменник, багатогранна творча особистість, визначний майстер слова, творець живого і вічного мистецтва. Саме він разом з Панасом Мирним та Олександром Кониським започаткував новий етап у розвитку української прози, намагаючись піднести українське слово до високого рівня, показати багатство і красу душі простих людей.
Майбутній письменник навчався в духовних учбових закладах – духовна семінарія, Київська Академія, яку він закінчив із званням магістра богослов’я. після цього, якби він погодився стати ченцем, то міг би отримати найвищий чин – бути архієреєм; коли б і не погодився , то міг би дістати посаду начальника над багатьма попами. Проте він 25 років працював учителем - викладав у середніх школах історію, географію, російську мову та літературу. Ніхто з його колег і не здогадувався, що весь свій вільний час скромний вчитель присвячує літературній праці.
Змолоду захоплений «Кобзарем» Шевченка і творами Гоголя, обурений знущаннями над українською культурою, Іван Семенович, замикаючись у себе вдома, виливав свої почуття у натхненних творах. У 47 років, не маючи сили далі лицемірити, кинув службу і, нехтуючи матеріальними нестатками, повністю віддався літературній діяльності.
І.Нечуй-Левицький - письменник, який вражав і вражає широким, різнобічним охопленням життя та самобутньою майстерністю його змалювання. Збагачення української літератури Нечуй-Левицький пов’язував у великій мірі з розширенням її тематичних обріїв. Наполягав на якомога багатшому, широкому охопленні найхарактерніших представників різних класів і станів тогочасної України. То була одна з найголовніших творчих засад письменника.
2. Розповідь про життєвий шлях письменника.
Учитель під час пояснення застосовує спроектовану на екран таблицю “Основні віхи життя і творчості Івана Нечуя-Левицького”, використовує мультимедійний посібник, фотоматеріали, фонозаписи, репродукції картин.
Основні віхи життя і творчості Івана Нечуя-Левицького
Дата
|
Події. Твори. |
25 листопада 1838 |
Народився у с.Стеблеві Канівського повіту Київської губернії (нині Черкаська область) у родині священика. |
1845 |
Івана віддають у науку до дядька Є.Трезвинського, вчителя Богуславського духовного училища. |
1848-1852 |
Навчався у Богуславській бурсі. |
1853-1859 |
Продовжував навчання у Київській духовній семінарії; захоплювався повістю М.Гоголя “Тарас Бульба”. |
1861-1865 |
Навчався у Київській духовній академії. Вивчав Біблію, твори української та зарубіжної класики. Пробує писати українською мовою. Отримує звання магістра богослов’я. |
1865-1866 |
Відмовляється від духовної кар’єри, обирає світське життя – вчителює в Полтавській семінарії викладачем російської словесності. Написав свій перший твір “Дві московки”. |
1866-1873 |
Працює вчителем гімназії у Каліші і Седлеці (Польща), пише твори “Рибалка Панас Круть”, “Причепа”, “Хмари”, працю “Світогляд українського народу”. Подорожує до Швейцарії. |
1868 |
У Львові надрукована повість “Дві московки”, підписана ім’ям І.Нечуй. Влітку побував у Ризі, Вільно, Петербурзі, Москві, познайомився з М.Костомаровим. |
1872 |
Окремою книжкою у Львові вперше виходять “Повісті Івана Нечуя”. |
1873-1883 |
Переїздить до Кишинева (Молдавія), викладає старослов’янську, латинську мови, російську мову та літературу, історію, географію, логіку. Написав твори: “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я”, “Баба Параска та баба Палажка”, “Запорожці”, “Старосвітські батюшки та матушки”, статтю “Сьогочасне літературне прямування”. |
1884 |
Виїжджає на лікування в Карпати; пише оповідання “Чортяча спокуса”. |
1885- 1898 |
Змушений був вийти у відставку, оселився у Києві, став членом київської Громади (центр національно-культурницької роботи у 70-90 рр..). Спілкувався з М.Лисенком, М.Старицьким, М.Коцюбинським, М.Кропивницьким, зустрічався з І.Франком, листувався з Панасом Мирним, Ольгою Кобилянською. Написані твори: “Невинна”, “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський”, “На Кожум’яках”, “Над Чорним морем”, “Скривджені і не скривджені”, “Поміж ворогами”, “Афонський пройдисвіт”. |
1899-1914 |
Взявся за переклад українською мовою Біблії, незавершений П.Кулішем; здійснив видання восьмитомника своїх творів, склав “Граматику українського язика” у двох частинах. |
1914-1918 |
Важко хворіє, покинутий родичами. |
15 квітня 1918 |
Помер у Дегтярівському будинку пристарілих. Похований у Києві на Байковому цвинтарі. |
1960 |
Відкрито літературно-меморіальний музей у Стеблові. |
3. Мистецький контекст
Перегляд картин природи, обговорення, порівняння пейзажів на картинах і в творах письменника, що вже вивчались.
Цікаво
Любов'ю до літератури І.С.Нечуй-Левицький завдячує батьку - той не любив хазяйнувати, а був затятим книголюбом-читальником. Семен Левицький був прогресивним священиком, читав проповіді українською мовою, збирав народні пісня та обряди. Мав удома багато праць з історії України, зокрема, рукописних. Через батька Іван познайомився зокрема із творчістю Шевченка. Псевдонімом письменник обрав прізвище козацького полковника, героя "Думи про Нечуя", яку дуже любив.
І. С. Нечуй-Левицький часто згадував, за яких умов він вирішив стати українським письменником. Професори Київської духовної академії, де він учився, не визнавали української мови й літератури. Один з них навіть висловився на лекції:
- В інтересах держави добре було б спалити українську літературу.
Це й підштовхнуло Івана Семеновича взятися за перо.
“Писати повісті я почав, ще як був на службі в Полтаві. “Основа” та “Кобзар” Шевченків навели мене на думку, що мені писати треба по-українськи. “Кобзаря” прочитав я ще хлопцем, і він мене дуже вразив своєю поезією та народністю в поезії. З першого погляду мені здалося, що Шевченко записує народні пісні, а не складає свої, - така народність в його поезії. […] слава його тоді ходила скрізь по селах.
Почавши писати свої повісті в той час, коли була заборонена українська література, я нікому не говорив про це: об тім не знали навіть ті товариші, що жили зо мною на одній квартирі, не знав батько, хоч ще до його смерті вже були надруковані ... перші мої повісті”. (І.С.Левицький “Автобіографія”)
Після виходу в світ оповідань "Не можна бабі Парасці вдержатися на селі" та "Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти" до письменника приходила одна баба
з Стеблева позиватися.
- Нащо, паничу, ви мене в книжці описали? Тепер мені проходу на вулиці не дають.
У звичках Івана Семеновича було чимало такого, що викликало подив. Скажімо, сусіди могли по ньому перевіряти годинник: щодня за будь-якої погоди рівно о третій він виходив із своєї квартири, йшов на Фундуклеївську вулицю (нинішня вулиця Богдана Хмельницького), поволі піднімався до Театрального майдану, потім повертав праворуч на Володимирську вулицю, доходив до "підйомника", далі йшов на Володимирську гірку. Там сидів, милувався Дніпром, думав свої думи аж до шостої години, а тоді спускався вниз на Хрещатик і повертався додому. Вечеряв і, хоч би там що, рівно о дев'ятій лягав спати.
Одного разу йому стрілися незнайомці.
Грабіжники обшукали старого, але нічого, крім порожнього гаманця, не знайшли.
Потім переглянулися і віддали Нечую гроші, які мали з собою.
4. Розповідь про творчий доробок І.С. Нечуя-Левицького.
1 Слово вчителя
Творчість Нечуя-Левицького – це своєрідна, нічим не замінима енциклопедія, де наявна багатюща інформація народознавчого характеру. Ми дістаємо загалом повне уявлення про життя і настрій людей часу, в який жив письменник.
Літературна спадщина І.Нечуя-Левицького дуже різноманітна як тематично, так і жанрово. Із його творів постає Україна другої половини ХІХ ст., переважно – українське село. Він добре знав реалії життя селян, а побут українського села до найменших дрібних був відомий йому від баби, від дівчат-наймичок. Від матері, що розмовляла чистою українською мовою, Іван Семенович перейняв безліч народних пісень, переказів, прислів’їв, приказок тощо. Звідси правдивість, точність, яскравість змалювання картин українського селянства та жива мова.
Формування світогляду І.Нечуя-Левицького проходило в надзвичайно складних умовах. Навіч поставало розходження між офіційною наукою, ідеалістичною філософією, християнськими догмами і життям народу. Наступ реакції на демократичні права і свободи, переслідування національних мов і культур викликало бурю протесту в душі молодого і вразливого юнака.
Живим відгуком на животрепетні події літературного життя, схвильованими роздумами на конкретні художні твори, про художню мову є листи Нечуя-Левицького до Н.Кобринської. Так, у листі від 26 листопада 1898 року, торкаючись розвитку літератури, художнього методу, він пише: “Тепер в літературі цілого світу напрямок реалістичний. А цей напрямок – це таки доволі цупкий та твердий корсет, добре-таки муляє в стан і душить в боки: не дає волі й обмежує й держить авторів у відомій межі. Бо тільки реальне життя має право диктувати й призначати зміст і сюжети авторам. А чого нема в житті, того не може бути і в повісті, бо інакше воно вийде прибільшене, вигадане і ... нереальне, і чудне, й смішне...”.
Діапазон творчих інтересів Нечуя-Левицького не вичерпується лише його художнім словом – повістями, оповіданнями, нарисами та п’єсами. Він – автор літературо-критичних і критично-публіцистичних статей, етнографічних досліджень, історико-популярних нарисів, а також фольклорні записи. Але найціннішими в спадщині Нечуя-Левицького є його художні прозові твори. Мабуть, саме тому це дало підстави українському літературознавцю О.Білецькому відзначити, що за своїм розмахом, живим і необмеженим інтересом до найрізноманітніших сфер людського буття Нечуй-Левицький нагадує І.Франка, М.Гоголя, О.Бальзака та Е.Золя.
Проза Нечуя-Левицького доносить до нас не лише картини з життя українського селянства, але й міщанства, заробітчан, духівництва, інтелігенції. Він торкався багатьох граней української дійсності, які не показувалися до того, або відбивалися лише частково.
героями його творів виступають не лише українці, а й інші національності - представники різних станів і класів. Неповторність прози Нечуя-Левицького полягає ще й мальовничому зображенні природи.
Творчий доробок письменника об’ємний і багатий як мистецька спадщина. За 50 років творчої діяльності він написав понад 50 творів різноманітного жанру: оповідання, повісті, романи, п’єси, рецензії, статті.
Таблиця «Творча спадщина»
Нариси
|
“Українські гумористи і штукарі”, “На Дніпрі”, “Сільська старшина бенкетує”, “Мар’яна Погребнячка й Бейліс”, “Апокаліпсична картина в Києві”. |
Легенда |
“Скривджені й не скривджені” |
Оповідання |
“Рибалка Панас Круть”, “Не можна бабі Парасці вдержатись на селі”, “Запорожці”, “Чортяча спокуса”, “Афонський пройдисвіт”, “Вітрогон”, ”Старі гультяї”, “Гастролі”, “Київські прохачі”, “Біда бабі Парасці Гришині”, “Біда бабі Палажці Солов’їсі”, “Вільне кохання”. |
Повісті |
“Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я”, “Старосвітські батюшки та матушки”, “Пропащі”, “Над Чорним морем”, “Навіжена”, “Поміж ворогами”, “Не той став”, “Неоднаковими стежками”, “На гастролях в Микитянах”, “Невинна”, “Причепа”. |
Романи |
“Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський”. |
П’єси |
“Маруся Богуславка”, “В диму та в полум’ї”, “На Кожум’яках”, “Голодному й опеньки м’ясо”. |
“Граматика українського язика” – 2 частини, Словар, публіцистичні й літературно-критичні статті |
2 Віртуальна екскурсія в музей І. Нечуя-Левицького в с. Стеблеві.
3 Усна подорож книжковою виставкою (учитель демонструє видання творів І.Нечуя-
Левицького).
Цікаво
А З творчістю Нечуя-Левицького в українську літературу прийшла своєрідна манера змальовувати образи й природу мовою живопису. Тонко відчуваючи різноманітні кольори, багатство їх переливів, письменник створив яскраві портрети, багаті своєю різнобарвністю ландшафти тощо. Він майстер передавати світлотіні (елемент, властивий живопису), чим досягає виразності образів, зримості картин українського села.
Стильова манера письменника тяжіла до поєднання реалістичної конкретності й точності в описах побуту з живописною образністю. Використавши можливості живопису у відображенні багатобарвного об'єктивного світу, Нечуй-Левицький дав поштовх до розширення зображувальних засобів літератури.
Аналізуючи світоглядні особливості українського народу у етнографічно-фольклористичній розвідці “Світогляд українського народу”, І.Нечуй-Левицький підкреслював: “Всі образи для своєї релігії давні українці мусили брати з природи…”[19, с. 4]. Природа являлася українцям в геоморфічній та зооморфічній формі: “Небо здавалося українцям то полем, то морем…, хмари здавалися лісами, дібровами, скелями…, сонце – соколом…” [19, с. 5].
Довідка:
Геоморфологія (від гео… і морфологія) – наука про рельєф земної поверхні, його походження, історію розвитку.
Зооморфізм (від зоо… і …морфізм) – у давніх релігіях зображення богів у образі тварин.
Б Великої на той час роботи завдало йому докінчення перекладу св. письма на українську мову. Куліш, померши 1897 р,, лишив цей переклад не скінченим, бракувало ще з четвертини всієї біблії українською мовою. Коли повстало питання в Британському Біблійному Товаристві про видання українського перекладу, то разом з тим треба було знайти людину, що докінчала-б діло Кулішеве. За посередництвом Кулішевого співробітника, проф. Ів. Пулюя, Товариство обернулось до Левицького. Іван Семенович при кінці 90-х років ретельно взявся до роботи, „Куліш, — писав він до Стебницького, — не переклав цілої четвертої частки біблії (159 листків здорового формата. Я вже оце скінчив книгу „Есфирь" (вже 84 листки), а ще чимало зісталось. Скінчу аж восени". Характерно, що до цієї своєї роботи, яку він цінував з національно-культурного погляду, Левицький підходить як сущий раціоналіст 60-х родів. „Оце тільки що скінчив переклад „Книги премудрости Соломонової", — одписує він якось тому ж таки П. Стебницькому. — Ну й набрався лиха! Намудрив цей Соломон — александрійський адвокат, ритор еллінський, ще й до того софист! Ця крутанина софистики та риторства схожа на промови президентів французьких або мудро-хитрих англійських політиків, що говорять часом не те, що думають, закручують думки в пусті гучні фрази, що й сам чорт їх не розкрутить". Звичайно, що роботу цю Левицький зробив з притаманною йому совістністю, студіюючи різні переклади та ввіряючи їх між собою. „Біблію, — повідомляв він Б. Грінченка, — останню четверту частку її, я перекладав з німецької біблії, але зовсім державсь врешті тексту великоруського синодального видання, бо в німецькій протест(антській) біблії часом траплялось по пів стишка зайвих, чого нема в великор(осійському) перекладі. Думка, бачте, була, що колись таки і в Росії видадуть україн(ський) переклад біблії". Треба сказати, що взагалі до цього перекладу Левицький ставивсь дуже серйозно і вважав його за велике культурне діло, на якому лежить печатка незмінности вже з самої його природи. Одповідаючи Сгебницькому сумнівом, чи може він, Левицький, виправляти переклад одного з своїх попередників на цьому полі, Морачевського, Левицький додає: „Принаймні щодо себе, то скажу, що я б не дозволив виправляти комусь мову своїх перекладів біблії на якийсь инший лад та спосіб” (за Єфремовим).
4. Робота з підручником
1 Вибіркове читання.
Тематика |
Назва твору |
|
|
|
|
5. Оцінка І.Франком творчої спадщини І. Нечуя-Левицького
(учитель зачитує і коментує фрагменти статті І.Франка).
V. Закріплення вивченого матеріалу.
VІ. Підсумок уроку
Робота над епіграфом до уроку.
VІІ. Домашнє завдання
Жодна література світу, скільки мені відомо, не
має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям, твору про трудяще селянство за умов капіталізму, як “Кайдашева сім’я” Нечуя. Тут усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі.
М. Рильський
Тема «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка.
Реалізм твору.
Мета: ознайомити старшокласників з повістю І.Нечуя-Левицького”Кайдашева сім’я”, розвивати навички аналізу епічного твору, розкрити специфіку сюжету, актуальність проблеми; формувати критичне мислення; поглибити поняття про реалізм; розвивати в школярів пізнавальний інтерес до літератури; прищеплювати любов до рідного слова.
Теорія літератури: соціально-побутова повість, повість-хроніка. Поглиблення поняття про реалізм.
Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, образотворче мистецтво, кіно.
Обладнання, наочність: ілюстрації Базилевича «Кайдашевої сім’ї» або матеріал уроку мультимедійного посібника.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
І. Повідомлення теми й мети уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1 Завдання
2 Літературний диктант
1. І.С.Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “колосальним, всеобіймаючим оком” назвав... (І.Франко)
2. І.С.Нечуй-Левицький народився в селі... (Стеблів).
3. Батько І.С. Левицького приятелював з відомим письменником ... (П.Кулішем).
4. У департаменті поліції І.С.Нечуй-Левицький мав репутацію ... (хохломана).
5. Улюблений музичний твір І.Нечуя-Левицького... (“Апасіоната” Бетховена).
6. Упродовж життя письменник написав понад (…) творів різного жанру (50).
7. У 1885 році І.Нечуй-Левицький виходить на пенсію і поселяється у ... (Києві).
8 .У своїх статтях І.Нечуй-Левицький наголошував на тому, що український письменник повинен дотримуватися трьох головних принципів - ... (реальності, національності, народності).
9. В історичних творах “Князь Єремія Вишневецький” та “Гетьман Іван Виговський” письменник змальовує “смутні часи” в історії України доби... (Хмельниччини і після неї).
10. Письменник взявся за переклад українською мовою ... (Біблії), не звершений П.Кулішем.
11. М. Старицький, за згодою автора, переробив його комедію ... (“На Кожум’яках”).
12. У 1913-1914 році І.С.Нечуй-Левицький склав (…) у двох частинах (“Граматику українського язика”)
3 Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Висновок: у І.Нечуя-Левицького розповідь своєрідна, об’єктивно-епічна, що дає змогу розширювати панораму зображення дійсності, природніше переходити від змалювання одних явищ до інших, активніше втручатися в хід подій.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1 Слово вчителя
Іван Нечуй-Левицький – яскравий представник реалістичного напрямку в українській літературі. Розвиваючи традиції Г.Квітки-Основ’яненка,Т.Шевченка, Марка Вовчка та знаючись на реалізмові західноєвропейських письменників, він обґрунтовує позицію українського народницького реалізму за принципами «реальності, національності та народності» на його думку література повинна правдиво відображати життя.
Такою є повість «Кайдашева сім’я». В основі сюжету лежить буденне життя родини Кайдашів. У фокусі уваги письменника стосунки між батьками й дітьми. Він обирає особливо відповідальний, переломний момент у житті родини – один за одним одружуються сини Омелька Кайдаша. Утворюються нові сім’ї, і починається нелегкий процес різних людей під однією стріхою. Старі прагнуть тримати біля себе дорослих синів, а молоді хочуть жити самостійним життям, перестають коритися старшим. «Вічний» конфлікт наповнюється конкретним змістом, тим, що є характерним породженням пореформеної дійсності, наступом капіталізму на село. Починається тривала й затята боротьба зі сварками та колотнечею, які спалахували з-за полотна, мотовила, невдало звареного борщу чи спеченого хліба, сміття, яєць, діжки та кухля з водою, півня, кабанця і коня.
Зазвичай справедливо відзначалося, що причиню численних сварок та бійок у сім’ї є породжена умовами власницького суспільства жадоба до грошей, багатства. Але були й інші причини конфліктів. Хатня війна розпочалася зовсім не за поділ майна чи грошей.
І все це виписано з такою витонченістю і художньою довершеністю, що, як справедливо зазначав І.Франко, ця повість « з погляду на високо артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства».
Цікаво
Характерною рисою творчого почерку Нечуя-Левицького є прив’язування сюжетів, персонажів до конкретних географічних місць. Події, змальовані в “Кайдашевій сім’ї”, пов’язані з реально існуючим селом Семигори (нині Богуславський район Київської області). Офіційні документи не підтверджують того, що Кайдаші жили в Семигорах. Проте жителька села Марина Матвієнко розказує, що вона пам’ятає сім’ю Кайдашів: “Вони жили тут, поряд з нами, на східній окраїні села...”
Дід Роман (Роман Симоненко) теж підтверджує, що Кайдаші жили в Семигорах, поряд з дворищем старої церкви, на кутку Солоному : “Пам’ятаю, що батько часто читав книжку Нечуя та все сміявся”. Жителі села підказують, що письменник скористався вуличною кличкою “Кайдаші”, а справжнє їхнє прізвище було Мазур. (Інша версія – Кайдаші жили в Стеблові).
(В.Власенко “Художня майстерність І.С.Нечуя-Левицького)
3. Повторення відомостей з теорії літератури - прототип
Консультація:
прототип – конкретна особа, життя і діяльність якої покладені в основу створення літературного образу. Літературний образ не є копією прототипу.
Прототипи Кайдашів - сім’я Мазурів із села Семигори, яка “прославилася постійними бійками й колотнечею.
4. Робота над змістом повісті
Опрацювання змісту повісті та її аналіз проводиться з використанням мультимедійного диску та в окремих місцях тексту повісті.
Запитання і завдання
1. Назвати персонажів твору.
2.Чому автор на початку твору подає детальний опис села?
3. Визначте, аналізуючи діалог братів, котрий з них добріший, лагідніший, гуманніший. Чому?
4. Прочитати (переглянути чи прослухати) уривок, де описано розмову Омелька з сусідом та синами про горб. Дати відповіді на запитання, аргументуючи свої відповіді.
5. Чи є в стосунках Карпа і Мотрі ніжність, ліризм, романтичність?
6. Як ви думаєте, чому навіть кохання не робить Карпа і Мотрю ніжними, вразливими?
7. Чи справедливо зробила Кайдашиха, чи робила би цю роботу Мотря, живучи окремо від свекрухи?
8. Проаналізуйте факт побиття Карпом батька. Як зреагував на вчинок Карпа Омелько? Що відчував після бійки Карпо, Мотря ( від особи героя)?
9. Перекажіть близько до тексту побачення Мелашки і Лавріна.
10. Порівняйте любов Мелашки і Лавріна з любов’ю Карпа і Мотрі.
12. Чи відчувала Мотря муки совісті, коли скалічила свекруху? А Карпо, коли загнав матір у ставок? Як ви це розцінюєте?
13.Чому Кайдашиха називає себе сиротою?
14. Як складатимуться далі стосунки між сім’ями Карпа та Лавріна?
15. Як ви вважаєте, чвари в сім’ї Кайдашiв закінчилися? Якщо ні - то чому?
5. Мистецький контекст
Порівняти портрети персонажів повісті та ілюстрації Базилевича. Чим вони подібні, у
чому відмінність?
6. Композиційна будова повісті – таблиця
Зовнішня будова |
9 розділів (картини життя однієї родини, зображені в хронологічній послідовності). |
Тема |
Спотворення людських почуттів, взаємин, інтересів і прагнень. Викликає почуття суму за людину, за її самоприниження і моральний занепад. |
Експозиція |
Опис села Семигори, знайомство з Кайдашем і його синами. |
Зав’язка |
Розмова братів про одруження Карпа. |
Розвиток дії |
Послідовний хронологічний виклад подій життя родини Кайдашів: одруження синів, сутички в сім’ї, розшуки Мелашки, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини. |
Кульмінація– (умовно) |
Сутичка Мотрі з Кайдашихою, внаслідок якої свекруха позбулася ока (VІІІ розділ). |
Розв’язка |
ІІ редакція: примирення сімей; І - життя двох сімей залишається незмін- ним. |
Побутові картини |
Боротьба за мотовило, пригода з Мотриним борщем, подорож Кайдашихи в с. Бієвці, сутичка біля двору баби Палажки тощо |
Мова персонажів |
Прислів’я і приказки, пісенна творчість, казка, замовляння, порівняння, гіперболи, метафори, епітети, синоніми, жива народна розмова. |
1 Життя і побут сім’ї Кайдашів – типове явище пореформеного села.
Повість – розповідний художній твір, дія в якому концентрується навколо певної соціальної групи людей, однієї родини або одного персонажа протягом значного періоду.
зображенні дійсності.
Міркуємо: у повісті розкрито життя однієї селянської родини, зображено події в хронологічній послідовності, що відбуваються в цій сім’ї за умов пореформеної дійсності, розкриваючи причини непорозумінь і сварок, які пояснюються не лише індивідуальними особливостями, але й умовами, в яких живе село.
2 Жанр твору - соціально-побутова повість-хроніка.
Консультація:
соціально-побутова повість-хроніка - художній твір, в якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними соціальними обставинами і пояснюються ними.
Проблематика
8 Підсумок..
Учитель підводить учнів до висновків, які вони роблять самостійно.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Висловіть і прокоментуйте свою думку з приводу наведеної цитати.
Б.Грінченко про повість «Кайдашева сім’я» говорив, що І.С.Нечуй-Левицький “ставить перед нами факти і їми протестує”.
2. Виконати тестові завдання
А Карпо з Лавріном ділять батьковий спадок. Мотря переміряє город. Б Злий Карпо заганяє матір у ставок. В Карпо одружується з Мелашкою. Кайдашиха намагається примусити молоду невістку виконувати всю хатню роботу. Г Сварки за півня та коня. Ґ Мелашка разом з прочанами вирушає до Києва на прощу, там і залишається, не бажаючи повертатись до сварливої свекрухи.
|
|
А у сім’ї Кайдашів з’являється Мелашка;
Б брати розмовляють про дівчат;
В Карпо сватається до Мотрі;
Г у сім’ї Кайдашів з’являється Мотря;
Ґ Мелашка тікає з дому.
А могорич за дозвіл ходити до чужих дівчат
Б розглядини
В сватання
Г проща
А за мотовило;
Б за курку;
В за сміття;
Г за землю;
Ґ такого не було.
А нагнітання епізодів, сцен, ситуацій
Б заплутування дії за рахунок ліричних відступів
В чергування напружених діалогів зі спокійною, розважливою оповіддю
Г перемежовування сучасності з екскурсами в минуле
Жанр |
Назва твору |
|
||||||||
|
А "Бурлачка” Б “Маруся Богуславка” В “Хмари” Г “На Дніпрі” Ґ “Афонський пройдисвіт” |
|
3. Творча робота (у групах)
Висвітліть жанрову особливість повісті, оперуючи текстовими прикладами.
VІ. Підсумок уроку
1..Робота над епіграфом до уроку.
2 Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
VІІ. Домашнє завдання
“Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом...”
І. Нечуй-Левицький
Тема Проблема батьків і дітей у повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького.
Характеристика героїв. Роль діалогів.
Мета: ознайомити учнів з образною системою повісті, показати майстерність автора у творенні художніх образів; поглиблювати вміння характеризувати образи-персонажі, засоби їх зображення; з’ясувати роль героїв у розкритті його ідейного змісту; розвивати уміння порівнювати образи-персонажі, з’ясовувати авторську позицію; виховувати в учнів почуття поваги до старшого покоління, зовнішню і внутрішню культуру.
Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, людина і світ, зарубіжна література, образотворче мистецтво, кіно.
Обладнання, наочність: ілюстрації Базилевича «Кайдашевої сім’ї» або матеріал уроку мультимедійного посібника, словники.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
І. Повідомлення теми й мети уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1 Чий портрет? Що саме відбувалося в цей час з героєм? Які зміни ви спостерігаєте в них, чому ці зміни відбулися?. Поясніть, аргументуючи свою відповідь.
2 Виступ з повідомленнями про порушені проблеми
3 Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Як проблема батьків і дітей знайшла своє втілення у творі ?(Учні працюють в малих групах з текстом і таблицею)
Таблиця «Аспекти конфлікту між батьками і дітьми».
Батьки |
|
Діти |
Розпад патріархальних традицій родинних взаємин |
|
Нікчемність причин “хатньої війни” |
Капіталізація і соціальне розшарування на селі |
|
Тяглість кріпацької свідомості селянина в нових пореформених умовах |
Система морально-етичних цінностей народу |
|
Виродження кращого в людині під тиском життєвих обставин |
Високе призначення людини на землі, її вроджена духовна краса |
|
Деградація й моральний занепад, неможливість протистояти буденності |
Поетичність української природи |
|
Прозаїчність і безпросвітність сільських буднів |
Зовнішня комічність сюжетних ситуацій |
|
Їхній істинний трагедійний зміст |
Іван Нечуй-Левицький – тонкий майстер, глибокий знавець людських душ. Він помічає найменші деталі в поведінці, вчинках, зовнішньому вигляді, за якими розкривається справжнє лице, характер людини. Герої його повісті – Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Лаврін, Карпо, Мотря і Мелашка - всі вони, і кожний, звичайно, по-своєму, індивідуалісти, а тому життя родини – нескінченні сварки й суперечки. І.Нечуй-Левицький з великою майстерністю і досить глибоко розкриває психологію кожного персонажа, його індивідуальні риси, поведінку, вдачу.
автора над образами і схарактеризуйте їх, підтвердивши цитатами свої міркування, визначивши позитивні і негативні риси героя, висловивши своє ставлення до вчинків (можна скористатись таблицею “мінімум”).
Таблиця
Герой |
Задатки |
Риси характеру |
Фактор впливу |
Результат |
Омелько |
Майстер |
Портрет. Людина доброї вдачі, гарний батько, побожний, але безпомічний, слабохарактерний, затурканий, залежний від членів родини, шукає забуття в чарці. |
Панщина |
Пияцтво, порушення етичних норм, трагічна смерть. |
Маруся |
Господиня |
Портрет. Глава сім’ї, розумна, працьовита, чепурна, охайна, добра бабуся, вміє тонко володіти словом, але пихата, облеслива, манірна, сварлива, навіть жорстока, брутальна. |
Панщина |
Лицемірство, егоїзм, непорядність; зла і добра свекруха; нещаслива старість. |
Карпо |
Лідер |
Портрет. Розумна, дотепна, енергійна, практична, але понура, зла, мовчазна, сувора, непокірна, жорстока, іронічна, уїдлива, глумлива, черства людина, яка зневажає рідних, хоче швидко розбагатіти. |
Чвари |
Егоїзм, жорстокість, повна моральна деградація. |
Лаврін |
Лірик |
Портрет. Лагідна, жартівлива, ніжна, тонка, поетична, дотепна, життєрадісна, чутлива до краси і ніжності натура, але згодом черствіє, грубіє, зневажає рідних |
Чвари |
Уподібнення до Карпа, егоїзм, згрубілість, нічим не поступається перед іншими |
Мотря
|
Господиня, мати |
Портрет. Жвава, моторна, розумна, працьовита, енергійна, але крутої вдачі, скупа, користолюбна, мріє про швидке збагачення |
Чвари |
Егоїзм, згрубілість, неповага до старих батьків Карпа, призвідниця всіх сварок |
Мелашка |
Господиня, мати |
Портрет. Побожна, тонка натура, добра, вразлива, чуйна, ніжна, мрійлива, вміє прощати, але з часом стає егоїстичною, дріб’язковою, сварливою, переймаючи звички свекрухи. |
Чвари |
Егоїзм, згрубілість, уподібнення Мотрі, Кайдашисі, нічим не поступається перед іншими |
Консультація
Характеристика образу – це опис зовнішності героя, його вчинки та риси вдачі, особливість мови, ставлення інших персонажів та автора твору до героя, власна оцінка.
Прочитати статтю підручника про бабу Параску і бабу Палажку. Розкрийте їх роль у творі.
1 Покажіть на прикладах, як Нечуй-Левицький використовує прийом контрастного змалювання пар героїв. Порівняйте закохані пари Карпо – Мотря, Лаврін – Мелашка. Які риси характеру зближують образи Мотрі і Мелашки, Карпа і Лавріна?
2 Простежте за мовою Лавріна і Мелашки, використовуючи домашнє завдання. Як у мові відбито зміни в їхніх характерах?
3 Розкрийте роль побутових картин повісті “Кайдашева сім’я” для розуміння характерів героїв.
4 Як виписані більшість сцен у повісті? Що вони нагадують? (драматичні яви).
Висновок учителя
Діалоги, полілоги дійових осіб виконують рушійну функцію у творі, саме в діалогічному мовленні найширше розкриваються характери членів Кайдашевої родини. Автор лише подекуди в опосередкованій розповідній манері подає нам характеристику персонажів, іноді вказує на зміни ( в основному портретні), що відбуваються з героями повісті.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1 Продовжити вислів фразеологізмом. Записати, про кого з героїв повісті “Кайдашева сім’я” йдеться?
вислів |
фразеологізм |
||||||||||||||||||
1 Червоний перець у горілці дражнив його, неначе... 2 Вона стояла над душею Мотрі, наче... 3 Висока та суха, неначе... 4 Теліпалась на стіні, неначе... 5 В великій, як..., хустці на голові була схожа на ... 6 Затріпала рученятами, неначе... 1 –Омелька. 2 –Кайдашиху. 3 –Кайдашиху. 4 –Мотрю 5 –Мотрю. 6 –Мелашку. |
А ...як макітра; довга швайка Б …великою булавою В ...пташка крилами. Г ...цяцька малу дитину. Ґ ...циганська голка. Д ...осавула на панщині. Е ...павук на павутинні.
|
2 Знайдіть правильні відповіді
Характеристиці Карпа відповідають такі рядки:
А «широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця»;
Б «широкий у плечах, з батьківськими карими очима, з блідуватим лицем»;
В «тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве»;
Г «гострі темні очі були ніби сердиті»;
Ґ «був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню»;
Е «Він був схожий з виду на матір».
Характеристиці Лавріна відповідають такі рядки:
А «Як я з нею не оженюся, то в Росі утоплюся»; '
Б «Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди»;
В «... коли б ти була зозулею в гаю, то я б тебе і там упіймав би»;
Г «Ще хлопцем (він) прищепив своїми руками щепу на старому пні. Груша погналася вгору, як верба. Батько подарував (йому) ту грушу на багату кутю»;
Ґ «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака»;
Д «Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх в руках».
3 Доведіть чи спростуйте висловлювання авторів, відповідь обґрунтуйте конкретними
прикладами.
народної творчості. Вона, говорив Нечуй-Левицький, “дуже видається своїми блискучими поетичними фарбами..., так що тямущий український писалник, не нагинаючись, може сміливо загрібати цілі оберемки квіток і обсипати ними твори...”
допомагає авторові відтворити в прямій мові переживання дійових осіб” (О.Білецький).
4 Додатково
Проведіть сімейну психодіагностику (робота в малих групах ).
Прочитайте уривки, дайте відповідь на запитання, зробіть висновки.
А Для дівчат
1 “Постривай же, свекрухо, не буду я більше для твоєї панської шкури на тонке полотно прясти”, - подумала Мотря, і з того часу вона почала прясти починки собі окремо та ховать в свою скриню”.
2 “Тиждень прожила Мелашка в свекровій хаті, як у раю... Тиждень минув, як година”.
3 “Не мети до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття, щоб удруге так не робила”, - сказала Мотря. Мотрині слова були дуже докірливі. Мелашка спалахнула од сорому”.
Б Для хлопців
1..“ Старий Кайдаш порався в повітці коло свого майстерства..... З того часу Лаврін загарбав хазяйство в свої руки”.
2 “Карпо стояв блідий, як смерть. В його голові трохи шуміла горілка... Карпо над вечір проспався”.
3 Творча робота
Усний твір - роздум : портрет і його значення в розкритті характеру
VІ. Підсумок уроку
1 Робота над епіграфом до уроку.
2 Підсумок учителя.
Правдиво і виразно, з гумором, змальовуючи численні перипетії домашньої війни, Нечуй-Левицький, одначе, не вдається до грубого сатиричного осміяння своїх персонажів. Письменник виступає у своєму творі як суворий, справедливий суддя. Він показує негативні риси психології людини з народу. Обмеженість духовних горизонтів селянина Нечуй-Левицький не вважав віковічною рисою селянської психології.
3 Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
VІІ. Домашнє завдання
1 Прочитати статтю підручника, виконати завдання.
2 Підготувати усне повідомлення про значення творчості І.Нечуя-Левицького (на вибір):
“Кайдашева сім’я” – один з найвидатніших творів світової літератури про психологію селянина. І досяг цього І.Нечуй-Левицький специфічними “засобами гумору, через силу-силенну винятково влучно і точно підмічених деталей побуту. (...) То був тріумф його таланту. А головне – відповідало характеру
задуму, темі твору”
М.Бернштейн.
Тема Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті
«Кайдашева сім’я». Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.
Мета: узагальнити знання учнів про творчість І.Нечуя-Левицького; поглибити знання про засоби комічного, розвивати вміння виділяти засоби комічного, розкрити утвердження цінностей національної етики засобами комічного; поглиблювати вміння висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику; формувати в учнів життєві цінності, виховувати кращі риси українця, усвідомлення їхнього значення для самопізнання та успішної адаптації в сучасному суспільстві.
Теорія літератури: засоби змалювання комічного.
Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, людина і світ, зарубіжна література, образотворче мистецтво, кіно.
Обладнання, наочність: матеріал уроку мультимедійного посібника.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
І. Перевірка домашнього завдання.
1 Літературний диктант
2 Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1 Судження
“Найперше було слово”, - сказано в Біблії. Чи можна сказати, що слово – це дух, а значить - духовність?
Довідка
Дух – внутрішній психічний стан людини з її настроями, переживаннями, почуттями.
Духовність – людська якість, що характеризує поведінку особистості.
2 Кросворд
Розгадавши кросворд, ви дізнаєтеся, чого бракувало членам родини Кайдашів, щоб жити в злагоді (ключове слово – духовність).
|
1 |
|
|
|
|
|||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||
|
3 |
|
|
|
|
|||||||
4 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
5 |
|
|
|
|
|
||||||
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
7 |
|
|
|
|
|||||||
|
8 |
|
|
|
||||||||
9 |
|
|
|
|
||||||||
10 |
|
|
|
|
|
|||||||
1.Кого намовила Кайдашиха полізти через тин і нарвати груш? (дітей)
2. Що батько подарував Лаврінові на багату кутю? (грушу)
3. То не чорна .... з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом. (хмара)
4. Чим Мотря міряла город? (поясом)
5. Куди з переляку вскочила Кайдашиха, коли її наздоганяв Карпо? (ставок)
6. Хто посадив Мотрю в холодну за вибите око Кайдашихи? (волосний)
7. Чого було Карпові більше шкода ніж матері? (чобіт)
8. Коло якої річки розкинулося село Семигори? (Рось)
9. Що по всіх кутках увижалося п’яному Омельку? (чорти)
10. Що переповнювало Мотрю, коли вона підслухала розмову Кайдашихи з сусідкою? (злість)
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Відомо, що українську селянську родину завжди характеризував високий духовний
потенціал. Про справедливість, чесність, порядність людей праці йдеться у численних фольклорних творах. «Згода в сімействі» як морально-етичний ідеал підноситься у драмі І.Котляревського «Наталка Полтавка» (можна зробити порівняльний аналіз).не ставив під сумнів цієї етичної аксіоми й Нечуй-Левицький. Проте в повісті «Кайдашева сім’я» він викриває спотворений соціальною справедливістю ідеал, підкреслюючи, що без морального стрижня, без духовного, людське життя втрачає сенс й перетворюється на суцільну смугу змагань то за одне, то за інше.
1 Що завадило реалізуватися героям повісті і збудувати нормальне життя в межах села?
2 Чи має ця роз’єднаність суспільно небезпечний характер?
3 Доведіть або спростуйте думку літературознавців, що “духовна роз’єднаність – ось те лихо, яке отруює кожний день життя родини Кайдашів”.
4 З’ясуйте роль духовної роз’єднаності як головного фактора, що заважає реалізувати ідеал українського устрою всередині як сім’ї, так і громади.
Консультація
Евристика (від грец. знаходжу) – сукупність логічних прийомів і методів теоретичного дослідження і пошуків істини.
Консультація
комічне – це смішне в житті та мистецтві. З усіх видів мистецтва література має
найбільші можливості для втілення комічного і виховання читача засобами сміху, бо в ній спостерігаються всі відтінки і різновиди комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм.
1 Пригадати з вивченого в 9 класі про засоби комічного, продовживши речення (або скориставшись таблицею).
«Засоби змалювання комічного»
Гумор |
незлобне, співчутливе висміювання окремих недоліків суспільного й побутового життя або вад людського характеру (добродушне підсміювання, жартівливий тон).
|
Іронія |
іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває протилежного значення (насмішка). |
Сатира |
різке висміювання, гостре викриття й засудження негативного у вдачі персонажа, в суспільному чи побутовому житті (висміювання, викривальний тон, осуд).
|
Сарказм |
гнівне, в’їдливе висміювання пороків вдачі персонажа, громадського й побутового життя, спрямоване на викриття й знищення потворних негативних явищ (зла, уїдлива насмішка).
|
Зображення повсякденного життя Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються в гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис характеру українців, органічним елементом національної психіки, багатої, за його ж спостереженнями, «на жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний».
Твір «Кайдашева сім’я» побудований за принципом нагнітання сцен і ситуацій, вони немовби напливають одна на одну. Цим досягається напруженість розвитку дії. Комізм твору посилюється від того, що в основі конфлікту лежать по суті нікчемні причини, що викликають все нові й нові сварки, спричинені відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Гумор повісті породжений самим життям, невідповідністю між великою енергією і нікчемною метою, на яку вона витрачається.
Природа сміху в повісті надзвичайно багатогранна. Сміх буває різним: доброзичливим, жартівливо-безтурботним, гумористичним і навіть печальним – «сміхом крізь сльози».
Дотепні прислів’я, приказки, порівняння, колоритні вислови, брутальна лайка, експресивно забарвлені діалоги не лише викрешують сміх так, що «аж іскри сипляться», а й засуджують порушення традицій споконвічних етичних норм української родини.
1 Прочитайте статтю підручника про засоби комічного у повісті.
2 З’ясуйте, як автор за допомогою природи сміху засуджує порушення традицій і споконвічних норм української родини.
3 Наведіть приклади художніх деталей, сцен, описів, учинків героїв, манери їхньої
поведінки, де простежувалися б зразки різновидів сміху.
Відтворити психологію української жінки, прочитавши уривки (або підібрати інші) і дослідити, як автор розкриває українську ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті.
церкву”).
Консультація
Менталітет (розум, мислення) – образ думок, світосприйняття, психологія окремої особи, соціальної групи, національної спільноти.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Виконання завдань за підручником.
2. Дібрати з тексту приклади використання засобів гумору:
3. Творча робота
А Усний твір “ Природа сміху в повісті «Кайдашева сім’я».
Б Заповнити таблицю “Своєрідність викладу матеріалу в повісті “Кайдашева сім’я”
(додатково).
Особливості композиції] |
|
Мовний стиль |
|
Зображувальні засоби |
|
Засоби творення комічного |
|
Особливості творення характерів героїв |
|
Елементи народознавства (ремесла, одяг, побут, звичаї, традиції, забави, устрій життя) |
|
YІ. Узагальнення вивченого про творчість І.С. Нечуя-Левицького
З простої речі виробив таку дзвінку та співучу
мову, немовби то великий музика на чудовій скрипці
грає і своєю грою вражає думку і серце
Панас Мирний
Виступи учнів з повідомленнями про значення творчості письменника.
VІІ. Підсумок уроку
1 Робота над епіграфом до уроку.
2 Підсумок учителя.
3 Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
VІІІ. Домашнє завдання