УРОК 

     Жодна література світу, скільки мені відомо, не

має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям, твору про трудяще селянство за умов капіталізму, як “Кайдашева сім’я” Нечуя. Тут усе виконує свою визначену автором роль, веде свою мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі чи хорі.

       М. Рильський

 

Тема «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка.

Реалізм твору.

Мета: ознайомити старшокласників з повістю І.Нечуя-Левицького”Кайдашева сім’я”, розвивати навички аналізу епічного твору, розкрити специфіку сюжету, актуальність проблеми; формувати критичне мислення; поглибити поняття про реалізм; розвивати в школярів пізнавальний інтерес до літератури; прищеплювати любов до рідного слова.

Теорія літератури: соціально-побутова повість, повість-хроніка. Поглиблення поняття про реалізм.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, образотворче мистецтво, кіно.

Обладнання, наочність: ілюстрації Базилевича «Кайдашевої сім’ї» або матеріал уроку мультимедійного посібника.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

ЗМІСТ УРОКУ

І. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1  Завдання

• Довести, що митець спростував хибну тезу про те, що українська література повинна стосуватися лише мужицького оточення.
• Пригадати з вивченого торік, як про українську літературу, її право на існування говорив і писав Г.Квітка-Основ’яненко. Розповісти, які позиції щодо української літератури і культури обстоював І.Нечуй-Левицький у своїх статтях.
• Ці дати із життя І.Нечуя-Левицького. Що вони означають?

 

 

 

 

2  Літературний диктант

1. І.С.Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “колосальним, всеобіймаючим оком” назвав... (І.Франко)

2. І.С.Нечуй-Левицький народився в селі... (Стеблів).

3. Батько І.С. Левицького приятелював з відомим письменником ... (П.Кулішем).

4. У департаменті поліції І.С.Нечуй-Левицький мав репутацію ... (хохломана).

5. Улюблений музичний твір І.Нечуя-Левицького... (“Апасіоната” Бетховена).

6. Упродовж життя письменник написав понад (…) творів різного жанру (50).

7. У 1885 році І.Нечуй-Левицький виходить на пенсію і поселяється у ... (Києві).

8 .У своїх статтях І.Нечуй-Левицький наголошував на тому, що український письменник повинен дотримуватися трьох головних принципів - ... (реальності, національності, народності).

9. В історичних творах “Князь Єремія Вишневецький” та “Гетьман Іван Виговський” письменник змальовує “смутні часи” в історії України доби... (Хмельниччини і після неї).

10. Письменник взявся за переклад українською мовою ... (Біблії), не звершений П.Кулішем.

11. М. Старицький, за згодою автора, переробив його комедію ... (“На Кожум’яках”).

12. У 1913-1914 році І.С.Нечуй-Левицький склав (…) у двох частинах (“Граматику українського язика”)

3  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

• Пригадати повість Г.Квітки-Основ'яненка “Маруся”. Як автор веде розповідь? (Учитель може зачитати уривок з повісті).
• Прочитати невеличкий уривок з повісті “Кайдашева сім’я”. У чому різниця між веденням розповіді?

Висновок: у І.Нечуя-Левицького розповідь своєрідна, об’єктивно-епічна, що дає змогу розширювати панораму зображення дійсності, природніше переходити від змалювання одних явищ до інших, активніше втручатися в хід подій.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1  Слово вчителя

Іван Нечуй-Левицький – яскравий представник реалістичного напрямку в українській літературі. Розвиваючи традиції Г.Квітки-Основ’яненка,Т.Шевченка, Марка Вовчка та знаючись на реалізмові західноєвропейських письменників, він обґрунтовує позицію українського народницького реалізму за принципами «реальності, національності та народності» на його думку література повинна правдиво відображати життя.

 Такою є повість «Кайдашева сім’я». В основі сюжету лежить буденне життя родини Кайдашів. У фокусі уваги письменника стосунки між батьками й дітьми. Він обирає особливо відповідальний, переломний момент у житті родини – один за одним одружуються сини Омелька Кайдаша. Утворюються нові сім’ї, і починається нелегкий процес різних людей під однією стріхою. Старі прагнуть тримати біля себе дорослих синів, а молоді хочуть жити самостійним життям, перестають коритися старшим. «Вічний» конфлікт наповнюється конкретним змістом, тим, що є характерним породженням пореформеної дійсності, наступом капіталізму на село. Починається тривала й затята боротьба зі сварками та колотнечею, які спалахували з-за полотна, мотовила, невдало звареного борщу чи спеченого хліба, сміття, яєць, діжки та кухля з водою, півня, кабанця і коня.

 Зазвичай справедливо відзначалося, що причиню численних сварок та бійок у сім’ї є породжена умовами власницького суспільства жадоба до грошей, багатства. Але були й інші причини конфліктів. Хатня війна розпочалася зовсім не за поділ майна чи грошей.

  І все це виписано з такою витонченістю і художньою довершеністю, що, як справедливо зазначав І.Франко, ця повість « з погляду на високо артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб  українського письменства».

2. Історія написання твору.

Цікаво

Характерною рисою творчого почерку Нечуя-Левицького є прив’язування сюжетів, персонажів до конкретних географічних місць. Події, змальовані в “Кайдашевій сім’ї”, пов’язані з реально існуючим селом Семигори (нині Богуславський район Київської області). Офіційні документи не підтверджують того, що Кайдаші жили в Семигорах. Проте жителька села Марина Матвієнко розказує, що вона пам’ятає сім’ю Кайдашів: “Вони жили тут, поряд з нами, на східній окраїні села...”

Дід Роман (Роман Симоненко) теж підтверджує, що Кайдаші жили в Семигорах, поряд з дворищем старої церкви, на кутку Солоному : “Пам’ятаю, що батько часто читав книжку Нечуя та все сміявся”. Жителі села підказують, що письменник скористався вуличною кличкою “Кайдаші”, а справжнє їхнє прізвище було Мазур. (Інша версія – Кайдаші жили в Стеблові).

 (В.Власенко “Художня майстерність І.С.Нечуя-Левицького)

3.   Повторення відомостей з теорії літератури - прототип

Консультація:

прототип – конкретна особа, життя і діяльність якої покладені в основу  створення літературного образу. Літературний образ не є копією прототипу.

Прототипи Кайдашів - сім’я Мазурів із села Семигори, яка “прославилася постійними бійками й колотнечею.

4.  Робота над змістом повісті

Опрацювання змісту повісті та її аналіз проводиться з використанням мультимедійного диску та в окремих місцях тексту повісті.

 Запитання і завдання

1. Назвати персонажів твору.

2.Чому автор на початку твору подає детальний опис села?

3. Визначте, аналізуючи діалог братів, котрий з них добріший, лагідніший, гуманніший. Чому?

4. Прочитати (переглянути чи прослухати) уривок, де описано розмову Омелька з сусідом та синами про горб. Дати відповіді на запитання, аргументуючи свої відповіді.

• Чи можна сказати, що в цьому епізоді розкривається мотив національної самокритики; що конкретна проблема переводиться у філософську площину? Якщо так, то як саме?
• Що означає “Горб на плечах України?”
• Хто, на думку письменника, може знищити цей горб?
• Яким має бути цей лідер?
• Чому він жорсткий і авторитарний?
• Як називається такий тип суспільних відносин?
• Поясність вираз “Демократія – чудовий лад, коли треба щось ділити”?
• Письменник протиставляє авторитаризм демократії (лідера - громаді) чи вважає їх взаємодоповнюваними?

5. Чи є в стосунках Карпа і Мотрі ніжність, ліризм, романтичність?

6. Як ви думаєте, чому навіть кохання не робить Карпа і Мотрю ніжними, вразливими?

7. Чи справедливо зробила Кайдашиха, чи робила би цю роботу Мотря, живучи окремо від свекрухи?

8. Проаналізуйте факт побиття Карпом батька. Як зреагував на вчинок Карпа Омелько? Що відчував після бійки Карпо, Мотря ( від особи героя)?

9. Перекажіть близько до тексту побачення Мелашки і Лавріна.

10. Порівняйте любов Мелашки і Лавріна з любов’ю Карпа і Мотрі.

11. Як ви розумієте слова Омелька, що діти загнали його на піч? Чия вина більша Карпова чи Лаврінова?

12. Чи відчувала Мотря муки совісті, коли скалічила свекруху? А Карпо, коли загнав матір у ставок? Як ви це розцінюєте?

13.Чому Кайдашиха називає себе сиротою?

14. Як складатимуться далі стосунки між сім’ями Карпа та Лавріна?

15. Як ви вважаєте, чвари в сім’ї Кайдашiв закінчилися? Якщо ні - то чому?

5.   Мистецький контекст

Порівняти портрети персонажів повісті та ілюстрації Базилевича. Чим вони подібні, у

чому відмінність? 

6.  Композиційна будова повісті – таблиця

 

Зовнішня будова	9 розділів (картини життя однієї родини, зображені в хронологічній послідовності).
Тема	Спотворення людських почуттів, взаємин, інтересів і прагнень. Викликає почуття суму за людину, за її самоприниження і моральний занепад.
Експозиція	Опис села Семигори, знайомство з Кайдашем і його синами.
Зав’язка	Розмова братів про одруження Карпа.
Розвиток дії	Послідовний хронологічний виклад подій життя родини Кайдашів: одруження синів, сутички в сім’ї, розшуки Мелашки, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини.
Кульмінація– (умовно)	Сутичка Мотрі з Кайдашихою, внаслідок якої свекруха позбулася ока (VІІІ розділ).
Розв’язка	ІІ редакція: примирення сімей; І - життя двох сімей залишається незмін- ним.
Побутові картини	Боротьба за мотовило, пригода з Мотриним борщем, подорож Кайдашихи в с. Бієвці, сутичка біля двору баби Палажки тощо
Мова персонажів	Прислів’я і приказки, пісенна творчість, казка, замовляння, порівняння, гіперболи, метафори, епітети, синоніми, жива народна розмова.

 

 

7. Повторення та вивчення понять з теорії літератури (проводиться шляхом бесіди з учнями або роботою в малих групах за підручником – розкрити один аспект жанру).

1  Життя і побут сім’ї Кайдашів – типове явище пореформеного села.

• Який зв’язок між побутом однієї сім’ї і суспільством взагалі? Як називається прийом, коли зображується типове явище?
• Пригадати, що ми називаємо повістю? Назвіть характерні риси цього жанру.

Повість – розповідний художній твір, дія в якому концентрується навколо певної соціальної групи людей, однієї родини або одного персонажа протягом значного періоду.

• Довести, що твір “Кайдашева сім’я” – повість. Визначити, який мотив переважає в

зображенні дійсності.

Міркуємо: у повісті розкрито життя однієї селянської родини, зображено події в хронологічній послідовності, що відбуваються в цій сім’ї за умов пореформеної дійсності, розкриваючи причини непорозумінь і сварок, які пояснюються не лише індивідуальними особливостями, але й умовами, в яких живе село.

2  Жанр твору - соціально-побутова повість-хроніка.

Консультація:

соціально-побутова повість-хроніка - художній твір, в якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними соціальними обставинами і пояснюються ними.

• Довести, що твір “Кайдашева сім’я” – соціально-побутова повість-хроніка.
• Визначити, в якому літературному стилі написаний твір. Визначити сцени, картини, що підтверджують цей стиль. Своє твердження обґрунтуйте

3. Визначити проблематика твору

 

 

 

Проблематика

 

 

 

 

 

 

8  Підсумок..

Учитель підводить учнів до висновків, які вони роблять самостійно.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Висловіть і прокоментуйте свою думку з приводу наведеної цитати.

Б.Грінченко про повість «Кайдашева сім’я» говорив, що І.С.Нечуй-Левицький “ставить перед нами факти і їми протестує”.

 

2. Виконати тестові завдання

1. Установіть послідовність сюжету повісті “Кайдашева сім’я”

А  Карпо з Лавріном ділять батьковий спадок. Мотря переміряє город. Б  Злий Карпо заганяє матір у ставок. В  Карпо одружується з Мелашкою. Кайдашиха намагається примусити     молоду невістку виконувати всю хатню роботу. Г  Сварки за півня та коня. Ґ Мелашка разом з прочанами вирушає до Києва на прощу, там і    залишається, не бажаючи повертатись до сварливої свекрухи.

1   2   3   4                 5

2. Зав’язкою твору “Кайдашева сім’я” є момент, коли:

 А  у сім’ї Кайдашів з’являється Мелашка;

 Б  брати розмовляють про дівчат;

 В  Карпо сватається до Мотрі;

 Г  у сім’ї Кайдашів з’являється Мотря;

 Ґ  Мелашка тікає з дому.

 

3. Який з народних звичаїв не описаний у творі “Кайдашева сім’я”?

А  могорич за дозвіл ходити до чужих дівчат

Б  розглядини

В  сватання

Г  проща

 

4. Внаслідок якої сварки Карпо підняв руку на батька?

А  за мотовило;

Б  за курку;

В  за сміття;

Г  за землю;

Ґ  такого не було.

 

5. Щоб досягнути напруження в розвитку подій, І.Нечуй-Левицький побудував сюжет за принципом

А  нагнітання епізодів, сцен, ситуацій

Б  заплутування дії за рахунок ліричних відступів

В  чергування напружених діалогів зі спокійною, розважливою оповіддю

Г  перемежовування сучасності з екскурсами в минуле

 

6. Установіть співвідносність

Жанр	Назва твору
роман повість оповідання драма	А  "Бурлачка” Б  “Маруся Богуславка” В  “Хмари” Г  “На Дніпрі” Ґ  “Афонський пройдисвіт”	1   2   3   4

 

3. Творча робота (у групах)

Висвітліть жанрову особливість повісті, оперуючи текстовими прикладами.

VІ. Підсумок уроку

1..Робота над епіграфом до уроку.

2  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

VІІ. Домашнє завдання

• Матеріал і завдання підручника.
• Дописати таблицю, виписавши приклади до розділу «Мова персонажів».
• Виписати цитати із твору, в яких розкриваються стосунки між батьками і дітьми в сім’ї Кайдашів.
• Виписати цитати для характеристики образів повісті.
• Підготувати повідомлення про порушені автором проблеми в повісті «Кайдашева сім’я» (в групах).

УРОК 

“Часто трапляються сім’ї,   в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом...”

І. Нечуй-Левицький

Тема  Проблема батьків і дітей у повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького.

Характеристика героїв. Роль діалогів.

 

Мета: ознайомити учнів з образною системою повісті, показати майстерність автора у творенні художніх образів; поглиблювати вміння характеризувати образи-персонажі, засоби їх зображення; з’ясувати роль героїв у розкритті його ідейного змісту; розвивати уміння порівнювати образи-персонажі, з’ясовувати авторську позицію; виховувати в учнів почуття поваги до старшого покоління, зовнішню і внутрішню культуру.

 

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, людина і світ, зарубіжна література, образотворче мистецтво, кіно.

Обладнання, наочність: ілюстрації Базилевича «Кайдашевої сім’ї» або матеріал уроку мультимедійного посібника, словники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

ЗМІСТ УРОКУ

 

І. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1  Чий портрет? Що саме відбувалося в цей час з героєм? Які зміни ви спостерігаєте в них, чому ці зміни відбулися?. Поясніть, аргументуючи свою відповідь.

1. Сидів ... у білій сорочці з широкими рукавами. З-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, неначе лице в ченця (Омелько Кайдаш).
2.  Був широкий в плечах, з ... карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве ... (Карпо).
3. Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи... (Лаврін).
4. Була ... висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем...  Пишала губи, осміхалася, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом... (Маруся Кайдашиха).
5. Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними, блискучими, як терен, облитий дощем, очима ... (Мотря).
6. Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк ... (Мелашка).
7. Вона була в одній сорочці і вузькій запасці. Хазяйновита, але скупа,  вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану. В великій, як макітра, хустці на голові вона була схожа на довгу швайку з здоровою булавою... (Мотря).
8. Висока та суха, неначе циганська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг, сорочці, в здоровій хустці на голові... (Кайдашиха).
9. Вона розцвіла і стала повніша на виду. Її очі, її тонкі брови блищали на сонці, а лице горіло рум’янцем. Вона сяяла, як кущ калини, посаджений серед двору ... (Мелашка).
10. ...стояв, неначе скеля... зблід, як смерть, а тонкі губи, міцно стулені, стали зовсім білі, неначе полотно.... Його темні очі погасли й ніби померкли, а волосся на голові настовбурчилось і стирчало, неначе в їжака... (Карпо).
11. ... сидів мовчки й собі важко зітхав, підперши голову долонею й спершись ліктем на коліно. На його широкому блідому лобі, на його спущених віках лежала глибока, важка туга, лежав сором, перемішаний з жалем ... (Омелько).
12. Він сидів боком. Вона впізнала... його русяву кучеряву голову, рівний лоб, рівний тонкий ніс. Але чого він став такий блідий, такий смутний? Де ж дівся з лиця його рум’янець? Чого він став такий блідий,  як смерть, та нужденний, неначе слабий? ... (Лаврін).

2  Виступ з повідомленнями про порушені проблеми

3  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Назвіть, які проблеми свого часу автор піднімає у творі. А які можна віднести до одвічних?
2. Пояснити (або робота зі словником)

• соціальний конфлікт – це...
• моральний конфлікт – це...
• побутовий конфлікт – це

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Проблемне питання

Як проблема батьків і дітей знайшла своє втілення у творі ?(Учні працюють в малих групах з текстом і таблицею)

 

Таблиця «Аспекти конфлікту між батьками і дітьми».

Батьки		Діти
Розпад патріархальних традицій родинних взаємин		Нікчемність причин “хатньої війни”
Капіталізація і соціальне розшарування  на селі		Тяглість кріпацької свідомості селянина в нових пореформених умовах
Система морально-етичних цінностей народу		Виродження кращого в людині під тиском життєвих обставин
Високе призначення людини на землі,  її вроджена духовна краса		Деградація й моральний занепад, неможливість протистояти буденності
Поетичність української природи		Прозаїчність і безпросвітність сільських буднів
Зовнішня комічність сюжетних ситуацій		Їхній істинний трагедійний зміст

 

1. Висновок учнів: аргументувати, чи можна було уникнути суттєвих протистоянь між батьками і дітьми у сім’ї Кайдашів?.
2. Навести приклади з раніше вивчених творів, в яких розкривалась дана проблема.

2. Слово вчителя

Іван Нечуй-Левицький – тонкий майстер, глибокий знавець людських душ. Він помічає найменші деталі в поведінці, вчинках, зовнішньому вигляді, за якими розкривається справжнє лице, характер людини. Герої його повісті – Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Лаврін, Карпо, Мотря і Мелашка -  всі вони, і кожний, звичайно, по-своєму, індивідуалісти, а тому життя родини – нескінченні сварки й суперечки. І.Нечуй-Левицький з великою майстерністю і досить глибоко розкриває психологію кожного персонажа, його індивідуальні риси, поведінку, вдачу.

3. Робота в групах пошуково-дослідницького характеру: простежте за «роботою»

автора над образами і схарактеризуйте їх, підтвердивши цитатами свої міркування, визначивши позитивні і негативні риси героя, висловивши своє ставлення до вчинків (можна скористатись таблицею “мінімум”).

Таблиця

 

Герой	Задатки	Риси характеру	Фактор впливу	Результат
Омелько	Майстер	Портрет. Людина доброї вдачі, гарний батько, побожний, але безпомічний, слабохарактерний, затурканий, залежний від членів родини, шукає забуття в чарці.	Панщина	Пияцтво, порушення етичних норм, трагічна смерть.
Маруся	Господиня	Портрет. Глава сім’ї,  розумна, працьовита, чепурна,  охайна, добра бабуся, вміє тонко володіти словом, але пихата, облеслива, манірна, сварлива, навіть жорстока, брутальна.	Панщина	Лицемірство, егоїзм, непорядність; зла і добра свекруха; нещаслива старість.
Карпо	Лідер	Портрет. Розумна, дотепна, енергійна, практична, але понура, зла, мовчазна, сувора, непокірна, жорстока, іронічна, уїдлива, глумлива, черства людина, яка зневажає рідних, хоче швидко розбагатіти.	Чвари	Егоїзм, жорстокість, повна моральна деградація.
Лаврін	Лірик	Портрет. Лагідна, жартівлива, ніжна, тонка, поетична, дотепна, життєрадісна, чутлива до краси і ніжності натура, але згодом черствіє, грубіє, зневажає рідних	Чвари	Уподібнення до Карпа, егоїзм, згрубілість, нічим не поступається перед іншими
Мотря	Господиня, мати	Портрет. Жвава, моторна, розумна, працьовита, енергійна, але крутої вдачі, скупа, користолюбна, мріє про швидке збагачення	Чвари	Егоїзм, згрубілість, неповага до старих батьків Карпа, призвідниця всіх сварок
Мелашка	Господиня, мати	Портрет. Побожна, тонка натура, добра, вразлива, чуйна, ніжна, мрійлива, вміє прощати, але з часом стає  егоїстичною, дріб’язковою,  сварливою, переймаючи звички свекрухи.	Чвари	Егоїзм, згрубілість, уподібнення Мотрі, Кайдашисі, нічим не поступається перед іншими

Консультація

Характеристика образу – це опис зовнішності героя, його вчинки та риси вдачі, особливість мови, ставлення інших персонажів та автора твору до героя, власна оцінка.

4.        Робота з підручником

Прочитати статтю підручника про бабу Параску і бабу Палажку. Розкрийте їх роль у творі.

5.        Завдання і запитання

1  Покажіть на прикладах, як Нечуй-Левицький використовує прийом контрастного змалювання пар героїв. Порівняйте закохані пари Карпо – Мотря, Лаврін – Мелашка. Які риси характеру зближують образи Мотрі і Мелашки, Карпа і Лавріна?

2  Простежте за мовою Лавріна і Мелашки, використовуючи домашнє завдання. Як у мові відбито зміни в їхніх характерах?

3  Розкрийте роль побутових картин повісті “Кайдашева сім’я”  для розуміння характерів героїв.

4  Як виписані більшість сцен у повісті? Що вони нагадують? (драматичні яви).

6. Робота з підручником.

• Прочитати статтю специфічна ознака літературного роду, розкрити роль діалогів у повісті.
• Виконання завдань за підручником.

Висновок учителя

 Діалоги, полілоги дійових осіб виконують рушійну функцію у творі, саме в діалогічному мовленні найширше розкриваються характери членів Кайдашевої родини. Автор лише подекуди в опосередкованій розповідній манері подає нам характеристику персонажів, іноді вказує на зміни ( в основному портретні), що відбуваються з героями повісті.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1  Продовжити вислів фразеологізмом. Записати, про кого з героїв повісті “Кайдашева сім’я” йдеться?

 

вислів	фразеологізм
1  Червоний перець у горілці     дражнив його, неначе... 2  Вона стояла над душею     Мотрі, наче... 3  Висока та суха, неначе... 4  Теліпалась на стіні, неначе... 5  В великій, як..., хустці на      голові була схожа на ... 6  Затріпала рученятами, неначе... 1 –Омелька. 2 –Кайдашиху. 3 –Кайдашиху. 4 –Мотрю 5 –Мотрю. 6 –Мелашку.	1      2     3     4     5     6     А  ...як макітра; довга швайка Б  …великою булавою В  ...пташка крилами. Г  ...цяцька малу дитину. Ґ  ...циганська голка. Д  ...осавула на панщині. Е  ...павук на павутинні.

 

2  Знайдіть правильні відповіді

Характеристиці Карпа відповідають такі рядки:

А «широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця»;

Б «широкий у плечах, з батьківськими карими очима, з блідуватим лицем»;

В «тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве»;

Г «гострі темні очі були ніби сердиті»;

Ґ «був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню»;

Е «Він був схожий з виду на матір».

 

Характеристиці Лавріна відповідають такі рядки:

А «Як я з нею не оженюся, то в Росі утоплюся»; '

Б «Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди»;

В «... коли б ти була зозулею в гаю, то я б тебе і там упіймав би»;

Г «Ще хлопцем (він) прищепив своїми руками щепу на старому пні. Груша погналася вгору, як верба. Батько подарував (йому) ту грушу на багату кутю»;

Ґ «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака»;

Д «Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх в руках».

3  Доведіть чи спростуйте висловлювання авторів, відповідь обґрунтуйте конкретними

прикладами.

• Характеризуючи образи, письменник дуже часто використовував багатства усної

народної творчості. Вона, говорив Нечуй-Левицький, “дуже видається своїми блискучими поетичними фарбами..., так що тямущий український писалник, не нагинаючись, може сміливо загрібати цілі оберемки квіток і обсипати ними твори...”

• Усна народна творчість у повісті весь час або служить “підтекстом розповіді, або

допомагає авторові відтворити в прямій мові переживання дійових осіб” (О.Білецький).

4  Додатково

Проведіть сімейну психодіагностику (робота в малих групах ).

Прочитайте уривки, дайте відповідь на запитання, зробіть висновки.

А  Для дівчат

1  “Постривай же, свекрухо, не буду я більше для твоєї панської шкури на тонке полотно прясти”, - подумала Мотря, і з того часу вона почала прясти починки собі окремо та ховать в свою скриню”.

• Чи справді Кайдашиха була “панською шкурою”?
• Чому їй хтось повинен був прясти?
• Як би ви вчинили на місці Мотрі?

2  “Тиждень прожила Мелашка в свекровій хаті, як у раю... Тиждень минув, як година”.

• Що було в Кайдашів такого, що могло б здатися раєм?
• Чому “райське життя” так швидко минуло?
• Чи хотіли б ви такого “райського” життя і як від нього застерегтися?

3  “Не мети до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття, щоб удруге так не робила”, - сказала Мотря. Мотрині слова були дуже докірливі. Мелашка спалахнула од сорому”.

• Чи зробила б Мотря те, що обіцяла?
• Чи вистачило б їй сили зробити це?
• Що б відповіли ви на Мелащиному місці?

Б  Для хлопців

1..“ Старий Кайдаш порався в повітці коло свого майстерства..... З того часу Лаврін загарбав хазяйство в свої руки”.

• Хто правий – Лаврін чи батько?
• Чи добре зробив Лаврін, забравши хазяйство в свої руки?
• Як би ви зробили на місці Лавріна?

2  “Карпо стояв блідий, як смерть. В його голові трохи шуміла горілка... Карпо над вечір проспався”.

• Чи мав право Карпо так поступати з матір’ю, якби навіть вона була не права?
• Виходячи з цього, що можна сказати: Карпо сильна чи слабка натура?
• Чому Карпо став таким?

3  Творча робота

Усний твір - роздум : портрет і його значення в розкритті характеру

VІ. Підсумок уроку

 

1  Робота над епіграфом до уроку.

2  Підсумок учителя.

Правдиво і виразно, з гумором, змальовуючи численні перипетії домашньої війни, Нечуй-Левицький, одначе, не вдається до грубого сатиричного осміяння своїх персонажів. Письменник виступає у своєму творі як суворий, справедливий суддя. Він  показує негативні риси психології людини з народу. Обмеженість духовних горизонтів селянина Нечуй-Левицький не вважав віковічною рисою селянської психології.

3  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

 

VІІ. Домашнє завдання

1  Прочитати статтю підручника, виконати завдання.

2  Підготувати усне повідомлення про значення творчості І.Нечуя-Левицького (на вибір):

• Історичні передумови появи письменника (чиї і які традиції він продовжив).

• Що незвичайного, особливого було в біографії митця і як це відбилося на його долі?
• Жанрове, тематичне багатство та ідейне спрямування творів художника слова.
• Особливості індивідуального стилю, неповторність художнього таланту.
• Що нового у розвиток вітчизняного мистецтва та світової культури вніс письменник?
• Який слід залишив у вашій пам’яті цей митець?

 

 

УРОК 

“Кайдашева сім’я” – один з найвидатніших творів               світової літератури про психологію селянина. І досяг цього І.Нечуй-Левицький специфічними “засобами гумору, через силу-силенну винятково влучно і точно підмічених деталей побуту. (...) То був тріумф його таланту. А головне – відповідало характеру

     задуму, темі твору”

М.Бернштейн.

      

Тема Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті

«Кайдашева сім’я». Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

Мета: узагальнити знання учнів про творчість І.Нечуя-Левицького; поглибити знання про засоби комічного, розвивати вміння виділяти засоби комічного, розкрити утвердження цінностей національної етики засобами комічного; поглиблювати вміння висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику; формувати в учнів життєві цінності, виховувати кращі риси українця, усвідомлення їхнього значення для самопізнання та успішної адаптації в сучасному суспільстві.

Теорія літератури: засоби змалювання комічного.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, людина і світ, зарубіжна література, образотворче мистецтво, кіно.

Обладнання, наочність: матеріал уроку мультимедійного посібника.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

ЗМІСТ УРОКУ

 

І. Перевірка домашнього завдання.

1  Літературний диктант

1. Сім’я Кайдашів жила в селі...(Семигори).
2. Події, описані в “Кайдашевій сім’ї, розвиваються на березі річки... (Рось).
3. Тема першої розмови Карпа і Лавріна... (дівчата).
4. Старий Кайдаш мав професію... (стельмаха).
5. Слова Лавріна про дівчат на початку твору є зразком... (гумору).
6. Під час діалогу під повіткою Карпо та Лаврін найчастіше вдаються до...(порівнянь).
7. Вередував дівчатами, даючи їм влучні характеристики...(Карпо)
8. “...і гарна, , і трохи бриклива, і в неї серце з перцем... (Мотря).
9. Лаврін зустрівся з Мелашкою перед тим, як їхав до...(млина).
10. Посту в “святу п’ятницю” завжди дотримувався... (Омелько).
11. Омелько, щоб не вмерти наглою смертю та в воді не потопати постив... п’ятниць (12).
12. “...довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства”...(Кайдашиха).
13. Кайдашиху “лютою змією” назвала...(Мотря).
14. Прізвище Мелашки до шлюбу... (Балаш).
15. Село, в якому жила Мелашка... (Западинці).
16. Колір чобіт Кайдашихи, коли їхали сватати Мелашку... (жовтий).
17. Мелашка жила у свекровій хаті, як у раю цілий... (тиждень)
18. Вона “як гляне, то од її погляду молоко кисне”...(Кайдашиха)
19. Сказав про Мотрю, що її треба “посадити в клітку та показувати за гроші”...(Лаврін)
20. Що Кайдашиха “б’є словами гірше, ніж кулаками” відчула... (Мелашка).
21. Карпо “іродовою душею” назвав... (батька).
22. “...розперезалася, витрушувала сіно з-за пазухи і пирхала”... (Кайдашиха).
23. На довгу швайку з здоровою булавою була схожа ... (Мотря).
24. “...висока та суха, неначе циганська голка”, по другий бік тину стояла... (Кайдашиха).
25. “...ніколи не сміявся гаразд, а лице не розвиднялось навіть тоді, як губи осміхались”... (Карпо).
26. “Я б прикрила твій слід листом, щоб його вітер не завіяв” казала.... (Мелашка).
27. “...стояла, наче осавула на панщині”... (Кайдашиха).
28. “Ні один цар не махав з такою втіхою скіпетром, як Мотря своїм...” (мотовилом).
29. За українським звичаєм батьківське добро дісталося... (молодшому – Лавріну).
30. “Нате, їжте, або я вас з’їм” казав Карпо... (матері).
31. Кайдашиха на Мотрю і Карпа пішла жалітися... (священику).
32. Жанровий різновид повісті “Кайдашева сім’я”... (родинно-побутова).
33. Повість “Кайдашева сім’я” назвав “ареною людських пристрастей”... (Є.Гуцало).

2  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1  Судження

“Найперше було слово”, - сказано в Біблії. Чи можна сказати, що слово – це дух, а значить - духовність?

Довідка

Дух – внутрішній психічний стан людини з її настроями, переживаннями, почуттями.

Духовність – людська якість, що характеризує поведінку особистості.

2  Кросворд

Розгадавши кросворд, ви дізнаєтеся, чого бракувало членам родини Кайдашів, щоб жити в злагоді (ключове слово – духовність).

 

							1
					2
							3
			4
				5
		6
				7
					8
				9
	10

 

1.Кого намовила Кайдашиха полізти через тин і нарвати груш? (дітей)

2. Що батько подарував Лаврінові на багату кутю? (грушу)

3. То не чорна .... з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом. (хмара)

4. Чим Мотря міряла город? (поясом)

5. Куди з переляку вскочила Кайдашиха, коли її наздоганяв Карпо? (ставок)

6. Хто посадив Мотрю в холодну за вибите око Кайдашихи? (волосний)

7. Чого було Карпові більше шкода ніж матері? (чобіт)

8. Коло якої річки розкинулося село Семигори? (Рось)

9. Що по всіх кутках увижалося п’яному Омельку? (чорти)

10. Що переповнювало Мотрю, коли вона підслухала розмову Кайдашихи з сусідкою? (злість)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово учителя

Відомо, що українську селянську родину завжди характеризував високий духовний

потенціал. Про справедливість, чесність, порядність людей праці йдеться у численних фольклорних творах. «Згода в сімействі» як морально-етичний ідеал підноситься у драмі І.Котляревського «Наталка Полтавка» (можна зробити порівняльний аналіз).не ставив під сумнів цієї етичної аксіоми й Нечуй-Левицький. Проте в повісті «Кайдашева сім’я» він викриває спотворений соціальною справедливістю ідеал, підкреслюючи, що без морального стрижня, без духовного, людське життя втрачає сенс й перетворюється на суцільну смугу змагань то за одне, то за інше.

2. Евристична бесіда

1  Що завадило реалізуватися героям повісті і збудувати нормальне життя в межах села?

2  Чи має ця роз’єднаність суспільно небезпечний характер?

3  Доведіть або спростуйте думку літературознавців, що “духовна роз’єднаність – ось те лихо, яке отруює кожний день життя родини Кайдашів”.

4  З’ясуйте роль духовної роз’єднаності як головного фактора, що заважає реалізувати ідеал українського устрою всередині як сім’ї, так і громади.

Консультація

 Евристика (від грец. знаходжу) – сукупність логічних прийомів і методів теоретичного дослідження і пошуків істини.

3. Повторення понять з теорії літератури: засоби комічного

Консультація

комічне – це смішне в житті та мистецтві. З усіх видів мистецтва література має

найбільші можливості для втілення комічного і виховання читача засобами сміху, бо в ній спостерігаються всі відтінки і різновиди комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм.

1  Пригадати з вивченого в 9 класі про засоби комічного, продовживши речення (або скориставшись таблицею).

• Гумор – це
• Іронія – це…
• Сатира – це…
• Сарказм – це…

 «Засоби змалювання комічного»

 

Гумор	незлобне, співчутливе висміювання окремих недоліків суспільного й побутового життя або вад людського характеру (добродушне підсміювання, жартівливий тон).
Іронія	іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває протилежного значення (насмішка).
Сатира	різке висміювання, гостре викриття й засудження негативного у вдачі персонажа, в суспільному чи побутовому житті (висміювання, викривальний тон, осуд).
Сарказм	гнівне, в’їдливе висміювання пороків вдачі персонажа, громадського й побутового життя, спрямоване на викриття й знищення потворних негативних явищ (зла, уїдлива насмішка).

 

4. Слово учителя

 Зображення повсякденного життя Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються в гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис характеру українців, органічним елементом національної психіки, багатої, за його ж спостереженнями, «на жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний».

 Твір «Кайдашева сім’я» побудований за принципом нагнітання сцен і ситуацій, вони немовби напливають одна на одну. Цим досягається напруженість розвитку дії. Комізм твору посилюється від того, що в основі конфлікту лежать по суті нікчемні причини, що викликають все нові й нові сварки, спричинені відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Гумор повісті породжений самим життям, невідповідністю між великою енергією і нікчемною метою, на яку вона витрачається.

Природа сміху в повісті надзвичайно багатогранна. Сміх буває різним: доброзичливим, жартівливо-безтурботним, гумористичним і навіть печальним – «сміхом крізь сльози».

 Дотепні прислів’я, приказки, порівняння, колоритні вислови, брутальна лайка, експресивно забарвлені діалоги не лише викрешують сміх так, що «аж іскри сипляться», а й засуджують порушення традицій споконвічних етичних норм української родини.

5. Робота з підручником

1  Прочитайте статтю підручника про засоби комічного у повісті.

2  З’ясуйте, як автор за допомогою природи сміху засуджує порушення традицій і споконвічних норм української родини.

3  Наведіть приклади художніх деталей, сцен, описів, учинків героїв, манери їхньої

поведінки, де простежувалися б зразки різновидів сміху.

 

6. Дослідження (робота в групах)

Відтворити психологію української жінки, прочитавши уривки (або підібрати інші) і дослідити, як автор розкриває українську ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті.

• Заклинання баби Палажки (“Як пішла я ...амінь кричить, аміня доганяє!”)
• Прохання Мелашки про відвідання батьків (“Скучила за матір’ю... і зелені луги сльозами залила”).
• Розповідь баби Палажки про сповідь у святих місцях (“Треба в Києві... обікрасти

церкву”).

Консультація

Менталітет (розум, мислення) – образ думок, світосприйняття, психологія окремої особи, соціальної групи, національної спільноти.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання завдань за підручником.

2. Дібрати з тексту приклади використання засобів гумору:

• порівняння –
• епітети –
• синоніми –
• метафори –
• літоти –
• гіперболи –
• прислів’я, приказки –
• експресивно забарвлена лексика –
• жести, міміка –

3. Творча робота

А  Усний твір “ Природа сміху в повісті «Кайдашева сім’я».

Б  Заповнити таблицю “Своєрідність викладу матеріалу в повісті “Кайдашева сім’я”

(додатково).

Особливості композиції]
Мовний стиль
Зображувальні засоби
Засоби творення комічного
Особливості творення характерів героїв
Елементи народознавства (ремесла, одяг, побут, звичаї, традиції, забави, устрій життя)

 

YІ. Узагальнення вивченого про творчість І.С. Нечуя-Левицького

З простої речі виробив таку дзвінку та співучу

мову, немовби то великий музика на чудовій скрипці

грає і своєю грою вражає думку і серце

         Панас Мирний

Виступи учнів з повідомленнями про значення творчості письменника.

VІІ. Підсумок уроку

1  Робота над епіграфом до уроку.

2  Підсумок учителя.

3  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

 

VІІІ. Домашнє завдання

• Матеріал і завдання підручника
• Міні-твір “Причини морального виродження героїв повісті “Кайдашева сім’я” І.Нечуя-Левицького через призму сьогодення».
• Підготувати інформацію-дослідження цікавих фактів із життя Панаса Мирного, прочитати роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»